Постанова 4819 № 766/15552/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/15552/25 Головуючий в І інстанції: Ус О.В. Номер провадження: 22-ц/819/913/26 Доповідач: Майданік В.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Майданіка В.В., суддів: Воронцової Л.П., Склярської І.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідач ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Пацалової Тамари Валеріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року, ухвалене у складі судді Ус О.В., дата складення повного рішення 03 квітня 2026 року, у справі за позовом адвоката Пацалової Тамари Валеріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, В С Т А Н О В И В : Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги 10 жовтня 2025 року адвокат Пацалова Тамара Валеріївна, яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася в суд з вказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, з моменту звернення з цим позовом до суду та до часу закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення нею 23 років. Позов обґрунтований наступним. ОСОБА_4 перебувала з Відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 29.07.2013 року рішенням Суворовського районного суду м. Херсона. Від шлюбу сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з матір`ю. Позивач зареєстрована разом з дочкою у власному житлі за адресою: АДРЕСА_1 , але вони були вимушені проживати на орендованих квартирах, оскільки Відповідач чинив перешкоди у користуванні квартирою. Позивач з дитиною проживали у м. Херсоні до 2017 року, після чого виїхали на постійне місце проживання до Республіки Польщі. Проживання Позивача з дочкою у Республіці Польща підтверджуються їх посвідками на проживання терміном до 21.06.2024 року. Наразі термін дії посвідок у процесі подовження. Після розірвання шлюбу Відповідач жодним чином не приймав участі у вихованні дочки та допомагав матеріально виключно у розмірі стягнутих аліментів. Позивач самостійно виховувала дитину, забезпечувала достатній рівень життя та всі умови для нормального розвитку. На сьогоднішній день ОСОБА_5 навчається у Автомобільному технікумі № 3 у м. Варшаві за денною формою навчання у 3G_LOG класі за спеціальністю технік-логіст, за державним замовленням, що підтверджується довідкою Автомобільного технікуму № 3 Об`єднання автомобільних шкіл та ліцеїв № 3 імені Ігнація Яна Падеревського від 09.09.2025 року. Термін навчання триватиме з 01.09.2023 р. до 28.04.2028 р. У зв`язку з денною формою навчання ОСОБА_5 не має можливості працювати та отримувати власний дохід. Стипендію вона не отримує, будь-якого іншого доходу не має. Позивачу важко одній утримувати дочку: вдягати, годувати, оплачувати додаткові заняття та дозвілля. Крім того, Позивач з дитиною проживають в орендованій квартирі, що підтверджується договором оренди від 30.08.2025 року. Відповідно до п. 1 параграфу 3 Договору, орендна плата становить 3 500 злотих, що в еквіваленті до курсу гривні становить близько 35 000 гривень на місяць, що є додатковим матеріальним тягарем для Позивача. Оскільки спільна дочка сторін продовжує навчання, то має право на отримання від батька матеріальної допомоги у вигляді аліментів на період навчання у навчальному закладі. В свою чергу Позивачу відомо, що Відповідач офіційно працевлаштований у АТ "Херсонобленерго", має достатній рівень доходу для того, щоб допомагати дочці матеріально. Позивач вважає, що Відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Отже, за зазначених обставин Позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів та своєї дочки. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.10.2025 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом, суд ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, вказаною ухвалою до участі в розгляді справи в якості третьої особи було залучено ОСОБА_3 , оскільки, як зазначив суд, остання досягла повноліття та позивачка просить стягнути аліменти на її утримання. У відзиві на позовну заяву та запереченнях відповідач позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Зазначив, що має сумнів у знаходженні позивачки з дитиною в Польщі через прострочення посвідки на проживання. На його думку витрати на оренду житла не можуть впливати на розмір аліментів. Крім того, у нього на утриманні знаходяться ще дві неповнолітні дитини та дружина, яка доглядає за дитиною, яка не досягла 3 років. Вказав, що докази витрат на утримання дитини позивачка не надала. В судовому засіданні відповідач позов не визнав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та запереченнях, вказав, що на його думку позивачка взагалі не проживає з дитиною в Польщі, на його думку довідка підробна та дитина не навчається, просив призначити технічну експертизу, в доповненнях вказав, що звернувся до поліції з заявою про порушення кримінального провадження про підробку документів. 19.11.2025 року від представника позивачки та третьої особи адвоката Пацалової Т.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутність, позивач ОСОБА_1 підтримує свій позов в повному обсязі, третя особа ОСОБА_3 підтримує позов ОСОБА_1 . Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року позов було задоволено частково. Із заявлених до стягнення аліментів на утримання спільної з відповідачем дитини, яка досягла повноліття, але навчається, в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів з моменту звернення та до закінчення навчання, але не більше ніж до 23 років суд вирішив: --- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в розмірі 1/15 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 10 жовтня 2025 року до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідоме, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) 23 років; --- в задоволенні решти вимог відмовити; --- стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 968,96 грн. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка проживає разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Польщі, адже, як зазначив суд, доказів на спростування цього відповідачем не надано, а доводи щодо закінчення дії посвідки на поживання в Польщі документально не підтверджені, а є лише припущенням відповідача. Також суд враховував, що є встановленим факт продовження навчання вказаної повнолітньої дочки сторін на денній формі навчання в автомобільного коледжі у Варшаві, що унеможливлює самостійного утримання повнолітньої ОСОБА_3 . Передбачуваний термін навчання ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, як вказав суд, у будь-якому випадку повнолітня дитина потребує їжу, сезонний одяг тощо. Також суд виходив з того, що відповідач працює в АТ "Миколаївобленерго", його заробіток за липень-грудень 2025 року складає в середньому 43 478 грн на місяць. Відповідач одружений з 27.04.2024 р. та має на утриманні неповнолітніх дітей сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач та члени його родини (дружина та діти) взяті на облік як внутрішньо переміщені особи. Також суд виходив з того, що станом на 16.05.2025 року була відсутня заборгованість по сплаті аліментів з відповідача на користь позивача на утримання вказаної неповнолітньої дочки ОСОБА_3 . Також суд враховував, що дружина відповідача отримує лише щомісячну одноразову допомогу на утримання ОСОБА_8 , 2022 р.н., який має патологію правої нирки, що дружина відповідача отримувала дохід до червня 2025 року від Херсонського обласного центру зайнятості, а в період з липня 2025 по 29.10.2025 доходу не має. Також суд враховував, що позивачкою не надано жодних доказів на обґрунтування свого матеріального стану, що вона лише зазначає, що їй тяжко самостійно утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, а відповідач несвоєчасно сплачував аліменти на утримання доньки в період її неповноліття. Суд враховував рівність обов`язків батьків щодо утримання повнолітньої дочки, її матеріальне становище, яка на час подання позову досягла 18 років і навчається за денною формою навчання та не має можливості працювати, а тому потребує матеріальної допомоги, також суд виходив з принципу розумності та справедливості, взяв до уваги матеріальне становище відповідача, а саме наявність постійної роботи, наявність утриманців дружини та двох неповнолітніх синів, один з яких має хворобу, яка вимагає додаткових витрат, враховував відсутність доказів щодо матеріального становища позивачки, розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу, який на час розгляду справи визначений у 3328,00 грн на місяць, а тому дійшов висновку про спроможність відповідача сплачувати аліменти на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, в розмірі 1/15 частини від заробітку (доходу) відповідача, що є більшим ніж 1/2 від прожиткового мінімуму для працездатної особи. При цьому суд зазначив, що в задоволенні решти вимог (в стягненні аліментів в заявленому розмірі 1/4 частини) слід відмовити, оскільки, на думку суду, в такому розмірі відповідач не спроможний сплачувати аліменти через наявність трьох утриманців, з яких одна малолітня дитина має медичні проблеми. Крім того, стягуючи з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 968,96 грн, суд враховував положення ч.2 ст.141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", звільнення позивача від сплати судового збору при подання позову та подання позовної заяви через підсистему "Електронний суд". На вказане рішення адвокат Пацалова Тамара Валеріївна, яка діє від імені ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, а саме стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, з моменту звернення з цим позовом до суду та до часу закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення нею 23 років. При цьому послалася на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, вказала, що суд не надав належної оцінки доводам та доказам позивача, належно не оцінив матеріальне становище платника аліментів, не врахував, що відповідач офіційно працевлаштований у АТ "Миколаївобленерго" та отримує стабільний щомісячний дохід в середньому біля 43 478 грн. А тому вважає, що стягнення аліментів у розмірі 1/15 частки доходу відповідача становлять щомісячну суму біля 2 900 грн, що не є достатнім розміром на утримання повнолітньої дитини, яка не має власних доходів. Вказала, що навіть за умови, що батьки несуть рівні обов`язки по утриманню дитини, повнолітня дитина не може утримуватись на 5 800 грн, враховуючи, що її необхідно забезпечувати житлом, харчуванням, одягом, предметами побуту, канцелярським приладдям, ліками, проведенням дозвілля тощо. Відтак, вважає, що ухваливши оскаржуване рішення, суд першої інстанції фактично повністю поклав обов`язок утримання повнолітньої дитини на матір. Також зазначила, що суд не врахував того, що розмір щомісячного доходу відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти дитині у 1/4 частці від заробітку з урахуванням того, що у нього буде залишатись сума, необхідна для утримання ще трьох утриманців, з яких одна малолітня дитина, що має медичні проблеми. У відзиві ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане рішення без задоволення. Зазначив, що одночасно із позовною заявою Позивачем надано до суду копію довідки Автомобільного технікуму № 3 Об`єднання автомобільних шкіл та ліцеїв № 3 імені Ігнація Яна Падеревського від 09.09.2025 року та копію перекладу довідки з польської на українську мову, здійсненого перекладачем Бюро перекладів "КОНТАКТ" Кручаненко А.А. Доказів нотаріального засвідчення вірності перекладу довідки Позивачем до суду не надано. Верховний Суд неодноразово наголошував, що докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст.79 Закону України "Про нотаріат", не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку. Така позиція викладена в постановах КГС ВС від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23). Зважаючи на це у судовому засіданні 27.11.2025 року була оголошена перерва, і суд першої інстанції в порядку ч.6 ст. 95 ЦПК України витребував у позивача оригінал довідки про навчання. 15.12.2025 року представник позивача надала до суду клопотання про долучення оригіналу письмового доказу, до якого додано довідку Автомобільного технікуму № 3 Об`єднання автомобільних шкіл та ліцеїв № 3 імені Ігнація Яна Падеревського від 09.09.2025 року польською мовою в оригіналі, яка відрізняється від копії довідки, доданої до позовної заяви, на що я неодноразово усно та письмово звертав увагу суду першої інстанції, та надано переклад довідки з польської на українську мову, здійснений перекладачем Бюро перекладів "КОНТАКТ" Кручаненко А.А., який ідентичний перекладу копії довідки, які додана позивачем до позовної заяви. Тобто перекладу довідки, долученої до справи 15.12.2025 року позивачем до суду не надано. Суд першої інстанції у абз.2 розділу ІІІ тексту рішення суду вірно зазначив, що додана до позовної заяви довідка має різницю від наданої оригінальної довідки, що надійшла до суду 15.12.2025 року. Отже, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не виконано вимогу суду про надання оригіналу письмового доказу. Позивач стверджує, що дитина навчається з 01.09.2023 року, однак позивачем не надано до суду жодних інших доказів навчання дитини (копії договору про навчання (надання освітніх послуг), студентського квитка тощо). Крім того позивачем надано до суду копію договору оренди квартири польською мовою та копію перекладу цього договору з польської на українську мову, здійсненого перекладачем Бюро перекладів "КОНТАКТ" Кручаненко А.А., копії посвідок на проживання та копії їх перекладу з польської на українську мову, здійсненого перекладачем Бюро перекладів "КОНТАКТ" Кручаненко А.А., і доказів нотаріального засвідчення вірності перекладу даних документів Позивачем до суду також не надано. Зважаючи на те, що подані позивачем письмові докази викладені іноземною мовою, їх переклади не оформлені належним чином, особа перекладача наданих документів та його кваліфікація не встановлені, тому такі докази не можуть бути визнані судом належними та допустимими. Також вказав, що всупереч вимогам глави 16 СК України та ст.ст.141, 182, та глави 16 СК України, висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 308/4214/18 провадження № 61-16005св20 від 13.04.2021 року, ст.81 ЦПК України позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин, які повинні бути досліджені судом для ухвалення законного та обґрунтованого рішення: --- доказів наявності спільного зареєстрованого місця проживання позивача та дитини в Україні; --- доказів фактичного проживання позивача та дитини у Польщі; --- розрахунку витрат для обґрунтування аліментів у розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно; --- доказів, що позивач дійсно утримує дитину, що продовжує навчання; --- інформації про розмір доходів позивача; --- підтвердження інформації про те, що дитина на період навчання не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків; --- підтвердження, що дитина не перебуває у шлюбі; --- інформації про розмір стипендії дитини; --- інформації про фінансову допомогу, яку позивач та дитина отримують від уряду Польщі. Окрім того, зазначив, судом взагалі не досліджено питання чи має позивач право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, як того вимагає ч.3 ст.199 СК України, оскільки позивач стверджує, що проживає разом із дитиною за кордоном, але належних доказів спільного проживання разом із дитиною позивач до суду не надала. Також на вказане рішення апеляційну скаргу подав і ОСОБА_2 , який просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому він послався на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, вказав, що всупереч вимогам ч.3 ст.199 СК України судом першої інстанції не перевірено наявність у позивача права на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, оскільки допустимих доказів спільного проживання разом із дитиною позивачем до суду не надано. Вказав, що дочка ОСОБА_5 не надала до суду першої інстанції власних пояснень в порядку ст.181 ЦПК України. Також в матеріалах справи відсутні довіреність, ордер чи доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", на підтвердження повноважень адвоката Позивача Пацалової Т.В. як представника третьої особи (всупереч висновку, який зробив суд у абзаці 5 розділу ІІ рішення суду. Також зазначив, що суд не прийняв до уваги того, що одночасно із позовною заявою позивачем надано до суду копію довідки Автомобільного технікуму № 3 Об`єднання автомобільних шкіл та ліцеїв № 3 імені Ігнація Яна Падеревського від 09.09.2025 року та копію перекладу довідки з польської на українську мову, здійсненого перекладачем Бюро перекладів "КОНТАКТ" Кручаненко А.А. Доказів нотаріального засвідчення вірності перекладу довідки позивачем до суду не надано. Верховний Суд неодноразово наголошував, що докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст.79 Закону України "Про нотаріат", не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку. Така позиція викладена в постановах КГС ВС від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23). Також вказав, що всупереч вимогам ч.6 ст.95 ЦПК України суд сприйняв надану довідку про навчання та переклад як доказ, на який послався в обґрунтування рішення. Доказів нотаріального засвідчення вірності перекладу довідки позивачем до суду знову не надано. Окрім того позивачем не надано до суду жодних інших доказів навчання дитини (копії договору про навчання (надання освітніх послуг), студентського квитка тощо). Також зазначив, що суд не врахував того, що позивачем надано до суду копію договору оренди квартири польською мовою та копію перекладу цього договору з польської на українську мову, здійсненого перекладачем Бюро перекладів "КОНТАКТ" Кручаненко А.А., доказів нотаріального засвідчення вірності перекладу договору оренди в позивачем до суду також не надано. Також вказав, що всупереч вимогам глави 16 СК України та ст.ст.141, 182, глави 16 СК України, висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 308/4214/18 провадження № 61-16005св20 від 13.04.2021 року, ст.81 ЦПК України позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин, які повинні бути досліджені судом для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а саме доказів того, що позивачка та дитина дійсно проживають за межами України у Польщі (копії чинних посвідок на проживання станом на дату розгляду справи у суді відсутні), а також того, що позивач дійсно утримує дитину, що продовжує навчання (докази придбання підручників, оплати проїзду до навчального закладу, сплати за оренду житла тощо відсутні). Також у справі відсутні докази, які б підтверджували: розрахунок витрат для обґрунтування аліментів у визначеному розмірі; інформацію про розмір доходів позивача; інформацію про те, що дитина на період навчання не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків; інформацію, що дитина не перебуває у шлюбі; інформацію про розмір стипендії дитини; інформацію про фінансову допомогу, яку позивач та дитина отримують від уряду Польщі. Відсутність вищеперерахованих доказів свідчить про недоведеність та безпідставність позовної вимоги про стягнення вказаних аліментів. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга адвоката Пацалової Тамари Валеріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з огляду на таке. Фактичні обставини, встановлені судом З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне. ОСОБА_4 перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 29.07.2013 року рішенням Суворовського районного суду м. Херсона. Від шлюбу сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з матір`ю. Зміна прізвища позивачки з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 підтверджена копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 . Вказане сторонами не заперечується. Відповідно до довідки 09.09.2025 ОСОБА_11 є ученицею класу 3G_LOG у 2025-2026 навчальному році Автомобільного технікуму № 3 у Варшаві, передбачуваний термін навчання 28.04.2008 року. На спростування цього факту відповідачем доказів не надано. Таким чином, суд вважає встановленим факт продовження навчання повнолітньої дитини сторін на денній формі навчання в автомобільного коледжі, що унеможливлює самостійного утримання повнолітньої ОСОБА_3 . При цьому у будь-якому випадку повнолітня дитина потребує їжу, сезонний одяг тощо. Також встановлено і сторонами не заперечується, що відповідач працює в АТ "Миколаївобленерго", його заробіток за липень-грудень 2025 року складає в середньому 43 478 грн на місяць. Позивачка проживає разом з дитиною в Польщі, відповідач не надав доказів на спростування цієї інформації, доводи відповідача щодо закінчення дії посвідки на поживання в Польщі документально не підтверджені, а є лише його припущенням. Відповідач одружений з 27.04.2024 року, має на утриманні неповнолітніх дітей сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвами про шлюб та народження відповідно серії НОМЕР_2 від 27.04.2024, НОМЕР_3 від 27.05.2014, НОМЕР_4 від 20.07.2022 р. Відповідно до витягів з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1486 неповнолітнім синам відповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наданий статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та озброєних конфліктів. Відповідач та члени його родини (дружина та діти) взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджено відповідними довідками № 4802-5002978484, 4802-5002977655, 4802-5002977667, 4802-5002977685 від 28.09.2023. 12.08.2025 року постановою старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 за виконавчим листом від 04.11.2013 про стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_12 . При цьому станом на 16.05.2025 заборгованість по сплаті аліментів була відсутня, що підтверджено листом № 28360 від 16.05.2025. Дружина відповідача отримує лише щомісячну одноразову допомогу відносно ОСОБА_8 , 2022 р.н., останній має патологію правої нирки, дружина відповідача отримувала дохід до червня 2025 року від Херсонського обласного центру зайнятості, в період з липня 2025 по 29.10.2025 доходу не має, що підтверджено формою ОК-5, сформованої 29.10.2025 року. Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно ст.199 СК України: якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1); право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч.2); право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч.3). Тобто, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Відповідно до ст.200 СК України: суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу (ч.1); при визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч.2). За ст.201 вказаного Кодексу до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу Згідно з ч.1 ст.182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 вказаної статті зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно зі ст.6 СК України дитиною визнається особа до досягнення нею повноліття. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина передбачений главою 16 СК України. Вказана глава передбачає стягнення аліментів на період навчання і не передбачає стягнення додаткових витрат. Позов обґрунтований тим, що дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка утримує самостійно, дочка наразі навчається у Автомобільному технікумі № 3 у м. Варшаві за денною формою навчання у 3G_LOG класі за спеціальністю технік-логіст, за державним замовленням, стипендію вона не отримує, будь-якого іншого доходу не має, позивачці важко одній утримувати дочку: вдягати, годувати, оплачувати додаткові заняття та дозвілля. Крім того, позивачка з дитиною проживають в орендованій квартирі. При цьому судом також встановлено, що відповідач на своєму утриманні має двох неповнолітніх дітей сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його дружина в період з липня 2025 по 29.10.2025 доходу не має. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка проживає разом з дитиною в Польщі, адже, як правильно вказав суд, доказів на спростування цієї інформації відповідачем не надано, доводи щодо закінчення дії посвідки на поживання в Польщі документально не підтверджені, а є лише його припущенням. Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у справі є доведеним факт продовження навчання повнолітньої дитини сторін на денній формі навчання в автомобільного коледжі, що унеможливлює самостійного утримання повнолітньої ОСОБА_3 . При цьому суд дав належний аналіз довідки від 09.09.2025 року та довідки, що надійшла до суду 15.12.2025 року, правильно вважав прийнятною довідку надану суду, оскільки її зміст щодо обставин, які необхідно встановити в судовому засіданні, не має суттєвої різниці, враховуючи, що в один день можливо отримання декількох довідок. При цьому, як правильно вказав суд, відповідач не надав доказів на спростування інформації щодо навчання його повнолітньої дитини, звернувшись безпосередньо до навчального закладу, яким видана довідка. Отже, суд вважає встановленим факт продовження навчання повнолітньої дитини сторін на денній формі навчання в автомобільного коледжі, що унеможливлює самостійного утримання повнолітньої ОСОБА_3 . При цьому у будь-якому випадку повнолітня дитина потребує їжу, сезонний одяг тощо. Таким чином, суд першої інстанції, давши належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів. Разом з тим, стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/15 частини всіх видів заробітку (доходів), що складає приблизно 2 900 грн, враховуючи зарплату відповідача в 43 478 грн на місяць, суд не в повній мірі врахував усі обставини справи, не звернув увагу на загальний рівень життя в Україні та Польщі, відповідні прожиткові мінімуми на повнолітню працездатну особу та мінімальні зарплати у вказаних країнах у 2026 році, що є загальновідомими фактами і дані про які наявні в мережі інтернет, які складають відповідно 3 328 грн і 8 647 грн, а також 823 злотих і 3 500 злотих, що за курсом НБУ (1 гривня = 0,08 злотих) відповідає приблизно відповідно 10 290 грн і 44 000 грн. Суд не звернув увагу на те, що, як підставно зазначено у скарзі, стягнення аліментів у розмірі 1/15 частки доходу відповідача, що становить наразі приблизно 2 900 грн на місяць (43 478 грн : 15), не є достатнім розміром на утримання повнолітньої дитини, яка не має власних доходів, адже за умови, що батьки несуть рівні обов`язки по утриманню дитини, повнолітній дитині, яка продовжує навчання, дуже важко, якщо не ризиковано неможливо, утримуватись на 5 800 грн на місяць у Польщі та/або в Україні, враховуючи її потреби у житлі, харчуванні, одязі тощо, а також рівень життя в Україні та Польщі. Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, апеляційний суд бере до уваги, що слід враховувати як саму можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, так і розмір самих аліментів, який необхідний для задоволення потреб дитини, яка навчається. Тобто, тут необхідні справедливе співвідношення вказаних чинників, а також необхідний відповідний баланс інтересів отримувача аліментів і платника аліментів. На думку апеляційного суду, враховуючи принцип розумності та справедливості, а також обставини справи, є всі підстави для визначення стягуваних аліментів у розмірі 1/6 частки доходу відповідача, що складає приблизно 7 250 грн на місяць (43 478 грн : 6). На думку суду апеляційної інстанції стягнення аліментів у зазначеному розмірі є справедливим та достатнім з урахуванням наведеного вище, рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини (ст.141 СК України), враховуючи те, що за умови, що батьки несуть рівні обов`язки по утриманню дитини, повнолітня дочка сторін, яка навчається, зможе утримуватись на 14 500 грн на місяць (7 250 грн з одного батька х 2 батьків), враховуючи її потреби у житлі, харчуванні, одязі тощо, а також рівень життя в Україні та Польщі. При цьому апеляційний суд вважає, що відповідачем, який є працездатною особою, не наведено належних доказів на підтвердження наявності будь-яких обставин (незадовільний стан здоров`я платника аліментів тощо), які б унеможливили сплачувати аліменти в зазначеному розмірі (1/6 частки доходу відповідача). Отже, в цій частині доводи апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню. В решті доводи апеляційної скарги адвоката Пацалової Тамари Валеріївни, яка діє від імені позивачки ОСОБА_1 , не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують. Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржниці на те, що розмір щомісячного доходу відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти дитині у 1/4 частці від заробітку, адже, як вважає скаржник, в такому випадку у нього буде залишатись сума, необхідна для утримання ще трьох утриманців, з яких одна малолітня дитина, що має медичні проблеми. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що розмір стягуваних аліментів, визначений апеляційним судом у розмірі 1/6 частки доходу відповідача, є тим розміром, який у найбільшій мірі відповідає встановленим обставинам справи, співвідношенню між можливостями відповідача надавати матеріальну допомогу та розміру самих аліментів, який необхідний для задоволення потреб дитини, яка навчається. Стягнення аліментів в розмірі, що перевищує 1/6 частку від заробітку відповідача, зокрема і в розмірі 1/4 частки від заробітку відповідача, на думку апеляційного суду, з урахуванням наявності на утриманні відповідача дружити та двох малолітніх дітей, з яких одна малолітня дитина, що має медичні проблеми, порушить відповідний баланс інтересів сторін, буде мати надмірний тягар для відповідача. Тобто, апеляційний суд вважає, що позивачкою не доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своєї вимоги стосовно стягнення аліментів саме у розмірі, що перевищує 1/6 частку доходу відповідача. З іншого боку, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують. Зокрема, не можуть бути прийняти до уваги посилання на неврахування судом відсутності доказів спільного проживання позивача разом із дитиною та ненадання дочкою Софією суду першої інстанції власних пояснень в порядку ст.181 ЦПК України. При цьому апеляційний суд враховує доведеність вказаних обставин наданими доказами, яким суд дав належну оцінку, а доказів на спростування протилежного відповідачем не надано. Пояснення ж третьої особи є правом, а не обов`язком. Також підлягають залишенню поза увагою посилання скаржника на неврахування судом недоведеності навчання повнолітньої дитини в Польщі, а саме в Автомобільному технікумі № 3 Об`єднання автомобільних шкіл та ліцеїв № 3 імені Ігнація Яна Падеревського. При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що, як вже було зазначено, суд дав належний аналіз довідки від 09.09.2025 року та довідки, що надійшла до суду 15.12.2025 року, правильно вважав прийнятною довідку надану суду, оскільки її зміст щодо обставин, які необхідно встановити в судовому засіданні, не має суттєвої різниці, враховуючи, що в один день можливо отримання декількох довідок. При цьому, як правильно вказав суд, відповідач не надав доказів на спростування інформації щодо навчання його повнолітньої дитини, звернувшись безпосередньо до навчального закладу, яким видана довідка. Також підлягають відхиленню й посилання на відсутність доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (розрахунок витрат для обґрунтування аліментів у визначеному розмірі; інформацію про розмір доходів позивача; інформацію про те, що дитина на період навчання не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків; інформацію, що дитина не перебуває у шлюбі; інформацію про розмір стипендії дитини; інформацію про фінансову допомогу, яку позивач та дитина отримують від уряду Польщі). При цьому апеляційний суд виходить з того, що у справі доведено факт того, що повнолітня дочка сторін продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. Стороною позивача при цьому надано докази, які вони вважали за необхідне надати, яким суд дав належну оцінку, натомість відповідач, зі свого боку, на спростування тверджень позивача, його обґрунтувань свої вимог, жодних доказів не надав. Крім того, як такі, що не впливають на правильність висновку суду про стягнення аліментів взагалі та не містять в собі підстав для його скасування, підлягають залишенню поза увагою решта доводів апеляційної скарги. Висновки суду апеляційної інстанції Згідно з пунктами 1, 2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1), скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2). Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, неправильне застосування норм матеріального права й порушення норм процесуального права, апеляційна скарга адвоката Пацалової Тамари Валеріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, судове рішення в частині стягнення аліментів на підставі п.2 ч.1 ст.374, п.п.1 і 4 ч.1 ст.376 ЦПК України необхідно змінити, збільшивши розмір стягнутих з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, з 1/15 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 10 жовтня 2025 року до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років. В решті це ж рішення слід залишити без змін. Відповідно, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, ст.375, п.п.1 і 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу адвоката Пацалової Тамари Валеріївни, яка діє від імені ОСОБА_1 , задовольнити частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року в частині розміру стягнутих аліментів змінити, збільшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, з 1/15 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 10 жовтня 2025 року до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідоме, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) 23 років. В решті це ж рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повної постанови 11 травня 2026 року. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська