Постанова 4852 № 160/30326/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30326/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 року у справі №160/30326/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить: - визнати протиправним та скасувати рішення ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ від 28 липня 2025 року № 047250026186 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. - зобов`язати ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 01.08.1986: - з 01.08.1986 по 10.06.1991; - з 07.10.1991 по 11.02.1992; - з 13.02.1992 по 30.09.1993; - з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 01.11.2008 по 30.11.2008, з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2011 по 31.03.2011. - зобов`язати ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 липня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Проте рішенням від 28.07.2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком з причини відсутності необхідного страхового стажу для призначення пенсії. Згідно оскаржуваного рішення позивачу не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 01.08.1986 по 10.06.1991, оскільки виправлено дату звільнення; з 07.10.1991 по 11.02.1992, оскільки відсутній номер та дата наказу на звільнення; з 13.02.1992 по 30.09.1993, оскільки відсутні номери та дати на прийняття та звільнення з роботи; з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 01.11.2008 по 30.11.2008, з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2011 по 31.03.2011, оскільки дані періоди відсутні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків. Позивач вважає протиправним не зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи та відповідно відмову у призначенні пенсії, що і стало підставою звернення до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 року у справі №160/30326/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.07.2025 №047250026186 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди його роботи з 01.08.1986 по 10.06.1991; з 07.10.1991 по 11.02.1992; з 13.02.1992 по 30.09.1993; з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 01.11.2008 по 30.11.2008, з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2011 по 31.03.2011р. згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1986. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 21.07.2025 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управління ПФУ в Житомирській області. Рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області про відмову у призначенні пенсії від 28.07.2025 №047250026186 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком. Так, в рішенні від 28.07.2025 №047250026186 зазначено зокрема наступне. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 60 років. Вік заявника 60 років 2 дні. Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 32 роки. Страховий стаж особи 24 роки 2 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1986: з 01.08.1986 по 10.06.1991, оскільки виправлено дату звільнення; з 07.10.1991 по 11.02.1992, оскільки відсутній номер та дата наказу на звільнення; з 13.02.1992 по 30.09.1993, оскільки відсутні номери та дати на прийняття та звільнення з роботи; з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 01.11.2008 по 30.11.2008, з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2011 по 31.03.2011, оскільки дані періоди відсутні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків. Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Не погоджуючись із не зарахуванням періодів роботи до страхового стажу та відмовою в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року. До 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж). Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж. Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ. Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до ст.62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №

637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації. В спірному випадку пенсійним органом до страхового стажу позивача не зараховано періоди: з 01.08.1986 по 10.06.1991, оскільки виправлено дату звільнення; з 07.10.1991 по 11.02.1992, оскільки відсутній номер та дата наказу на звільнення; з 13.02.1992 по 30.09.1993, оскільки відсутні номери та дати на прийняття та звільнення з роботи; з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 01.11.2008 по 30.11.2008, з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2011 по 31.03.2011, оскільки дані періоди відсутні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків. Суд з приводу таких висновків пенсійного органу вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до положень Інструкції по порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, яка затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, трудова книжка заповнюється адміністрацією підприємства. Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається. Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу. Виходячи з наведених норм, суд першої інстанції правильно зазначив, що трудова книжка заповнювалась роботодавцем і на працівника не покладено обов`язок перевірки правильності її заповнення. Працівник не може нести відповідальність за правильність записів у його трудовій книжці. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №423/1881/17. Судом першої інстанції правильно з`ясовано, пенсійним органом не спростовано, що трудова книжка позивача НОМЕР_1 від 01.08.1986 містить відомості про період роботи позивача. Записи про роботу позивача виконані зрозуміло в хронологічному порядку, засвідчені підписами уповноважених осіб та печатками підприємства. Суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є такими, що викликають сумнів у достовірності спірних періодів роботи у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 01.08.1986, не можуть вважатися недоліком заповнення документів, що тягне за собою такий негативний наслідок для позивача як не зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може впливати на вирішення питань призначення пенсії за віком, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. З огляду на вищенаведене, враховуючи наявність відповідних записів у трудової книжки позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пенсійним орган протиправно не враховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.08.1986 по 10.06.1991, з 07.10.1991 по 11.02.1992, з 13.02.1992 по 30.09.1993, з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 01.11.2008 по 30.11.2008, з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 01.03.2011 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1986. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують. Разом з тим, згідно п. 1.8 розділу І Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія. Крім того, згідно п.4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів. Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення пенсійного органу від 28 липня 2025 року № 047250026186 не є обґрунтованим, прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), отже є протиправним та підлягає скасуванню. Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 року у справі №160/30326/25 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов