Постанова 4854 № 400/843/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/843/26 Перша інстанція: суддя Малих О.В., повний текст судового рішення складено 08.05.2026, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючої-судді Казанчук Г.П. суддів: Єщенка О.В., Градовського Ю.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.01.2026 року № 143050006613; зобов`язання вчинити певні дії,- ВИКЛАД ОБСТАВИН: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.01.2026 року № 143050006613 про відмову у призначені пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Окрім того, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що за наслідками розгляду заяви Позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів, до загального страхового стажу не враховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки запис про виправлення дати народження не придатний для сприйняття змісту. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки необхідно надати належним чином оформлені довідки, видані за місцем роботи на підставі первинних документів та довідки про перейменування. Страховий стаж обчислено за даними Реєстру про сплату страхових внесків. Так, страховий стаж позивача склав 24 ріки 01 місяць 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058. Від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що відповідно до п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 року № 637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки (серія НОМЕР_1 ), оскільки на титульній сторінці трудової книжки запис про виправлення дати народження не придатний для сприйняття змісту. Страховий стаж обчислено за даними Реєстру про сплату страхових внесків. Отже, право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058, позивач набуде після досягнення 65-річного віку, з 25.12.2030 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено повністю. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати відсутнім страховий стаж позивача за спірний період. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Рух справи в апеляційній інстанції: Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 року відкрито апеляційне провадження та витребувана адміністративна справа. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд, - УСТАНОВИВ: Судом першої інстанції з`ясовано та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 13.01.2026 року позивач звернувся до органів ПФУ України із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі та раніше за текстом Закон № 1058). Заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яким 13.01.2026 року було прийнято рішення № 143050006613 про відмову в призначенні пенсії Підстава відмови: страховий стаж на дату звернення становить 24 роки 10 місяців 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Згідно вказаного рішення, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 оскільки на титульній сторінці трудової книжки запис про виправлення дати народження не придатний для сприйняття змісту. Вважаючи протиправною відмову у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду, позивач звернулася до суду з даним позовом. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року. До 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж). Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж. Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ. Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до ст.62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №

637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації. В спірному випадку пенсійним органом не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки запис про виправлення дати народження не придатний для сприйняття змісту. Колегія суддів з приводу таких висновків пенсійного органу вважає за необхідне зазначити таке. З матеріалів справи вбачається, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 міститься запис про виправлення дати народження позивача , що не завірений підписом відповідальної особи та печаткою підприємства. Відповідно до положень Інструкції по порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, яка затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, трудова книжка заповнюється адміністрацією підприємства. Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається. Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу. Виходячи з наведених норм, суд першої інстанції правильно зазначив, що трудова книжка заповнювалась роботодавцем і на працівника не покладено обов`язок перевірки правильності її заповнення. Працівник не може нести відповідальність за правильність записів у його трудовій книжці. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №423/1881/17. Судом першої інстанції вірно визначено, а пенсійним органом не спростовано, що трудова книжка позивача містить відомості про період роботи позивача. Записи про роботу позивача виконані зрозуміло в хронологічному порядку, засвідчені підписами уповноважених осіб та печатками підприємства. Жодний зауважень, щодо повноти записів у трудовій книжці стосовно періодів роботи, спірне рішення не містить. Колегія суддів вважає, що наведені відповідачем обставини не є такими, що викликають сумнів у достовірності спірних періодів роботи у трудовій книжці позивача, не можуть вважатися недоліком заповнення документів, що тягне за собою такий негативний наслідок для позивача як не зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу. В даному випадку відомості у поданих позивачем пенсійному органу документах в їх сукупності узгоджуються між собою, не містять суперечливих даних, не дають підстав для сумнівів у їх належності саме позивачу. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може впливати на вирішення питань призначення пенсії за віком, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. З огляду на вищенаведене, враховуючи наявність відповідних записів у трудових книжках позивача, які є основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пенсійним орган протиправно не враховано до страхового стажу позивача періоди роботи, які вказані у трудовій книжці, оскільки на титульній сторінці трудової книжки позивача дата народження виправлена. Так, порушення правил заповнення трудової книжки відповідальним працівником роботодавця не може бути підставою для порушення соціальних прав позивача у вигляді позбавлення права на пенсію. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до частини 5 статті 328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись статтями 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року у справі №400/843/26 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуюча-суддя: Г.П. Казанчук Суддя: Ю.М. Градовський Суддя: О.В. Єщенко