Постанова 4824 № 760/35296/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 760/35296/25 провадження № 22-ц/824/9043/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Кирилюк Г. М. суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - адвоката Коцюби Владислава Олексійовича на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року в складі судді Букіної О. М., встановив: 04.12.2025 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги сумою 90 279,26 грн, яка складається з: - заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 62 241,87 грн; - інфляційної складової боргу у розмірі 9 577,97 грн, 3% річних у розмірі 2 816,79 грн, пені у розмірі 3 427,09 грн; - заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 9 543,97 грн; - інфляційної складової боргу у розмірі 1 294,96 грн, 3% річних у розмірі 364,50 грн, пені у розмірі 443,47 грн; - заборгованості з плати за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 122,22 грн; - заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 76,60 грн. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 грудня 2026 року позовна заява була залишена без руху з підстав того, що позов пред`явлено лише до двох з семи зареєстрованих осіб, без відповідного обґрунтування та викладу обставин справи та без зазначення доказів в підтвердження обов`язку на відшкодування заборгованості по комунальним платежам. Також, позивачем не зазначено правового статусу спірної квартири, тобто право власності чи договір найму, чим це підтверджується, не оформлені належним чином додатки до позову, а також не підписано розрахунок заборгованості відповідною особою, що його склала та не посвідчений у передбаченому законом порядку. Для усунення вказаних недоліків позивачу надано строк, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року вказану позовну заяву повернуто позивачу, оскільки у встановлений строк позивач не в повному обсязі усунув недоліки позову. 09.03.2026 представник КП «Київтеплоенерго» - адвокат Коцюба В. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої доводи обґрунтовує тим, що на виконання вимог ухвали Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2025 року подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначив, що має право вимагати виконання обов`язку як від усіх разом боржників так і від кожного окремо. Крім того, законодавство надає позивачу право вимагати виконання обов`язку з оплати житлово-комунальних послуг не тільки від власника квартири, а й від осіб, які проживають та/або зареєстровані у житлі. Водночас, на виконання ухвали суду до зазначеної заяви було додано позовну заяву у новій редакції в трьох примірниках. Таким чином, позивачем надано відповідне обґрунтування відсутності законодавчо-встановленої необхідності залучення усіх зареєстрованих у якості відповідачів по справі та правового статусу спірної квартири, а також оформлено додатки до позовної заяви належним чином. Позивач належно виконав вимоги ухвали суду у повному обсязі. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд досліджує та надає правову оцінку доказам безпосередньо у судовому процесу, тобто після відкриття провадження, а не на етапі відкриття провадження по справі. З огляду на зазначене суд першої інстанції допустив помилку при тлумаченні норм законодавства, а також знехтував аргументи позивача, які викладено у заяві про усунення недоліків позовної заяви. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися. Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина сьома статті 81 ЦПК України). Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2025 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 90 279,26 грн. Позовна заява містить перелік доданих до неї матеріалів, серед яких: платіжне доручення про сплату судового збору; витяг з реєстру територіальної громади м. Києва; розрахунки інфляційної складової, 3% річних та пені; розрахунки заборгованості за надані послуги; копії документів, які підтверджують надання послуг; копія витягу з Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №602-18 та додатки до нього; копія довіреності; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копія позовної заяви про стягнення заборгованості з додатками для відповідачів. На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій вказав, що у відповідності до постанови Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі №463/6510/18, законодавство надає кредитору право вимагати як від усіх разом боржників, так і від кожного окремо, а не встановлює обов`язок такої вимоги одночасно до всіх боржників. Також долучено позовну заяву у новій редакції в трьох примірниках. Повертаючи вказаний позов, суд виходив з того, що КП «Київтеплоенерго» не було в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, а саме позивачем не зазначено, чи належить спірна квартира на праві власності саме вказаним відповідачам, як не зазначено посилань на докази, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не є споживачами, не проживають чи не є співвласниками спірної квартири та відповідно не користуються спірними послугами, будучи зареєстрованими за спірною адресою. Разом з тим, оцінка обґрунтованості та доведеності заявленого позову проводиться судом за результатами розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження у справі. Колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви позивачу з наведених вище підстав є неприйнятним на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок такий суду першої інстанції не може бути підставою для повернення позовної заяви та позбавлення особи права на судовий захист. Таким чином, висновки суду першої інстанції, зазначені в оскаржуваній ухвалі про часткове невиконання позивачем вимог ухвали про залишення без руху його позовної заяви, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на звернення в судовому порядку за захистом порушених прав, свобод та інтересів, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Слід також врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25 січня 2024 року в справі № 320/14843/23, відповідно до яких неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо повернення позовної заяви є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 353, 367, 379, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - адвоката Коцюби Владислава Олексійовича задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року скасувати. Справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, направити до Солом`янського районного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. І. Ящук