Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/5627/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/5627/24 пров. № А/857/29497/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року, прийняте суддею Гаврилко С.Є. у м. Ужгороді, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (Військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_5 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - встановив: ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) (надалі також В/Ч, відповідач 1), НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (Військова частина НОМЕР_4 ) (надалі також В/Ч, відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_5 ) (надалі також В/Ч, відповідач 3) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) (надалі також В/Ч, відповідач 4), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_4 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 по червень 2016 включно; - зобов`язати В/Ч НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 по червень 2016 включно з урахуванням січня 2008 як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату провести із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; - визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з липня 2016 по 28.02.2018 включно; - зобов`язати В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з липня 2016 по 28.02.2018 включно з урахуванням січня 2008 як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату провести із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; - визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 по липень 2019 включно та з 01.01.2024 по 27.05.2024 включно; - зобов`язати В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по липень 2019 включно та з 01.01.2024 по 27.05.2024 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; - визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_5 щодо не нарахування та невиплати індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із серпня 2019 по лютий 2020 включно; - зобов`язати В/Ч НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення за період із серпня 2019 по лютий 2020 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; - визнати протиправною бездіяльність В/Ч НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2020 по 31.12.2022 включно; - зобов`язати В/Ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію різницю грошового забезпечення за період з березня 2020 по 31.12.2022 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України (В/Ч НОМЕР_4 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із грудня 2015 по червня 2016 - січень 2008; зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України (В/Ч НОМЕР_4 ) вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із грудня 2015 по червня 2016 - січень 2008 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі Порядок №44); визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/Ч НОМЕР_1 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із липня 2016 по 28 лютого 2018 - січень 2008; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/Ч НОМЕР_1 ) вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із липня 2016 по 28 лютого 2018 - січень 2008 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №

44. У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 січня 2018 по справі №243/5366/16-ц та від 03 квітня 2019 у справі №638/9607/17. Аналіз законодавчих норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Суд зазначив, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, позивача, є січень 2008. Із огляду на архівні відомості особистих карток грошового забезпечення позивача за 2015-2018 роки вбачається, що позивачу із грудня 2015 по 28 лютого 2018 включно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Суд погодився з аргументами позивача щодо січня 2008 як базового місяць для нарахування індексації відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з грудня 2015 по червня 2016 та з липня 2016 по 28 лютого 2018 вбачалась не змінність посадових окладів військовослужбовців. Суд зазначив, що аналіз норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Щодо наявності підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 по 27 травня 2024, то розмір підвищення грошового доходу позивача (6028,94 грн) перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (4463,15 грн), тобто сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується. А відтак у задоволенні зазначених позовних вимог необхідно відмовити. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та В/Ч НОМЕР_1 подали апеляційні скарги. Вважають, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що відомості які відображені в архівних відомостях особистої картки грошового забезпечення за 2018 щодо нарахованого та фактичного виплаченого на картковий рахунок позивача грошового доходу за лютий - березень 2018 не відповідають дійсності. Вказує, що В/Ч НОМЕР_1 у лютому-березні 2018 невірно відображено інформацію щодо фактичної виплаченої щомісячної додаткової грошової винагороди. Як вбачається з інформації відображеній в особистій картці грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018, позивачу нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60%, зокрема у грудні 2017 - в сумі 5807,70 грн; у січні 2018 - 5807,70 грн. Натомість інформація, яка відображена в архівній відомості щодо нарахування позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у лютому 2018 сума 58,65 грн та у березні 2018 - 00,00 грн, не відповідає дійсності, з огляду на правила виплати щомісячної грошової винагороди згідно пункту 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 217/28347 (далі - Інструкція №73), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників. Тобто у лютому 2018 щомісячна додаткова грошова винагорода нараховувалася та виплачувалася за січень 2018 у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за січень 2018 (наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08 лютого 2018 № 101-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в лютому-грудні 2018»), а у березні 2018 щомісячна додаткова грошова винагорода нараховується та виплачується за лютий 2018 у розмірі 1 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 (наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12 березня 2018 № 204-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України в березні 2018»). Враховуючи наведене, в лютому 2018 щомісячна додаткова грошова винагорода у сумі 58,65 грн та у березні 2018 - 00,00 грн не могла бути відображена у складі грошового забезпечення за вказані місяці. Разом з тим, з графи №723 «Виплачено БАНК» архівних відомостях особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 та з виписки по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПриватБанк» слідує, фактичний нарахований та виплачений позивачу дохід у лютому 2018 становить 15 409,10 грн (утримано військовий збір у сумі 234,66 грн), тобто все ж таки позивачу у лютому 2018 нараховано та виплачено щомісячну додаткову винагороду у лютому в сумі 5807,70 грн, а не 58,65 грн. Натоміть суд першої інстанції під час обчислення розміру підвищення доходу позивача не дослідив правильність нарахування вищезазначеної доплати, не дослідив наявні у справі докази та не надав правової оцінки доводам позивача. Просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та прийняти постанову, якою повністю задовольнити позов. В/Ч НОМЕР_1 в апеляційній скарзі звертає увагу, що відсутність підстав здійснювати перерахунок та виплату, оскільки до позовної заяви не доданий жоден доказ чи розрахунок, що доводив би неправильність чи неповноту нарахування та виплати індексації позивачу. А також позивач не звертався до відповідача з заявою про виплату індексації. Також у самому рішенні суду відсутні будь які розрахунки розміру індексації, що доводило б неповноту її виплати. Щодо встановлення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення зазначається, що такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки позивач не звертався до відповідача з заявами про перерахування чи донарахування індексації грошового забезпечення і відповідач не приймав жодного рішення щодо цього. Звертає увагу на те, що суд зобов`язав В/Ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію за минулі періоди із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Проте позивач не звертався до відповідача з заявою про компенсацію податку з доходів фізичних осіб, а також сама індексація не виплачена. У зв`язку з цим вказана вимога позивача є передчасною, так як у позивача відсутнє порушене право. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позову. В/Ч НОМЕР_2 у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача в позові лише зазначає суму грошового забезпечення у розмірі 15409,10 за лютий 2018 та у розмірі 15344,13 за березень 2018 . Разом з тим, останній не зазначає, які складові грошового забезпечення ним були враховані. Відмінність у порівнянні грошового забезпечення між наведеним розрахунком у позивача та відповідача полягає у тому, що позивач безпідставно зараховує додаткову винагороду передбачену Постановою №889 у розмірі 5807,70 грн. до складу грошового забезпечення лютого 2018, а у розмірі 58,65 грн. до складу грошового забезпечення за березень 2018. У свою чергу виплачена позивачу у лютому 2018 щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 5807,70 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 (що підтверджується карткою грошового забезпечення за 2018, яка долучена до матеріалів позову позивачем), а нарахована позивачу до виплати у березні 2018 щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 58,65 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018. Звертає увагу на те, що Довідка Ок-5 не є належним та допустим доказом в розмінні статей 73-76 КАС України, оскільки не містить складових грошового забезпечення. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду без змін. В/Ч НОМЕР_1 у відзиві на апеляційну скаргу позивача звертає увагу на те, що відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. На думку В/Ч НОМЕР_1 , у випадку індексації заробітної плати працівника терміни грошовий дохід та заробітна плата вжиті як синоніми. А отже і грошове забезпечення військовослужбовців являється синонімом грошового доходу. Відповідно до пункту 1.2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затверджений наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Тобто, законодавством вказано, що в грошове входить та винагорода на яку має право особа, а не та яка є виплачена. Звертає увагу на п.1 постанови КМУ «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 за № 889 (далі як і раніше - Постанова №889), де передбачено, зокрема, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Враховуючи наведену норму, приходить до висновку, що особі встановлюється вказана грошова винагорода на кожен місяць. І відповідно особа набуває право на її отримання в тому самому місяці в якому вона проходила службу (а не в наступному). Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27 травня 2024 № 386-ОС підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с. 66). Відповідно до інформації відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період: з грудня 2015 по червень 2016 включно НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПС України (В/Ч НОМЕР_4 ); з липня 2016 по липень 2019 включно та з серпня 2023 по 27.05.2024 включно - ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/Ч НОМЕР_1 ); з серпня 2019 по лютий 2020 включно - ІНФОРМАЦІЯ_5 (В/Ч НОМЕР_5 ); з березня 2020 по квітень 2023 - ІНФОРМАЦІЯ_6 (В/Ч НОМЕР_2 ); з травня 2023 по липень 2023 - НОМЕР_6 прикордонному загоні ДПС України (В/Ч НОМЕР_7 ) (а.с.а.с. 12-25, 117). Позивач вказує, що із наведених архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення вбачається, що індексація грошового забезпечення обчислена з порушенням вимог чинного законодавства, за період проходження ним військової служби, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду. Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 (надалі - Закон №1282-ХІІ). Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі як і раніше - Порядок № 1078). Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Згідно п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 (в редакції постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ видно, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації. Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення. Також, з 01.12.2015 згідно з постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 Порядок доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01 січня 2008 та втратила чинність 01 березня 2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294. Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018. Отже, ураховуючи положення Порядку №1078, колегія суддів приходить до висновку про те, що саме січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з грудня 2015 до 28.02.2018. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21. Щодо позовної вимоги про проведення одночасно разом із виплатою індексації грошового забезпечення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 (надалі як і раніше - Порядок №44), колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п.1 Порядку №44 він визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація). Відповідно до п.п.2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби .Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Як зазначалось судом першої інстанції, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». З урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44. Щодо позовних вимог про нарахування та виплату індексації з 01.03.2018, колегія суддів зазначає наступне. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком №1078. З 01 грудня 2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 до 01 квітня 2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Цей же абзац 3 з 15 березня 2018 і дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28 лютого 2018 № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 і дотепер у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01 грудня 2015 до 01 квітня 2021 у редакції постанови Уряду від 09 грудня 2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Цей же абзац діє з 02 квітня 2021 у редакції постанови Уряду від 31 березня 2021 № 278 і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (діє в редакціях постанов Уряду №1013, № 141 та № 278 і дотепер) додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозволяє суду апеляційної інстанції зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, тому повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними. З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі. Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 про виправлення описки), від 29 березня 2023 у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 у справі №420/6982/21 з подібними правовідносинами, яка підлягає застосуванню і до спірних правовідносин. При цьому, варто зауважити, що вищевказана

позиція Верховного Суду не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 15 червня 2022 у справі № 520/4061/21, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку №1078 (в редакції, чинній після 15 грудня 2015) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер. Таким чином, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Верховний Суд у свої рішеннях неодноразово наголошував та тому, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 (А); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 (Б); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 та сумою грошового забезпечення в лютому 2018. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці в березні 2018 розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини третьої статті 341 КАС України, підлягає врахуванню під час касаційного перегляду цієї справи. Із матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до інформації відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні, липня 2016 по липень 2019 включно та з серпня 2023 по 27 травня 2024 включно - ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/Ч НОМЕР_1 ); з серпня 2019 по лютий 2020 включно - ІНФОРМАЦІЯ_5 (В/Ч НОМЕР_5 ); з березня 2020 по квітень 2023 - ІНФОРМАЦІЯ_6 (В/Ч НОМЕР_2 ); з травня 2023 по липень 2023 - НОМЕР_6 прикордонному загоні ДПС України (В/Ч НОМЕР_7 ) (а.с.а.с. 12-25, 117). В позовній заяві ОСОБА_1 наводить розрахунок та зазначає про відсутність підвищення розміру грошового забезпечення та в якості доказів надає виписку з картки АТ «ПриватБанку» (а.с.а.с. 67, 68). Разом з тим, судом вірно звернуто увагу на те, що із копії особистої картки грошового забезпечення, позивачу нараховане та виплачене грошове забезпечення: - за лютий 2018: посадовий оклад - 1350 грн; оклад за військовим званням - 130 грн; надбавка за вислугу років 518 грн; надбавка за класність 95,81 грн надбавка за таємність 202,5 грн; надбавка за службу в умовах пов`язаних з підвищеним ризиком для життя 202,5 грн; премія 5872,5 грн, надбавка за особливі умови служби - 999 грн; додаткова грошова винагорода 58,65 грн, що в загальному становить 9428,96 грн (а.с. 117); - за березень 2018: посадовий оклад - 7330 грн; оклад за військовим званням - 1410 грн; надбавка за вислугу років 3933 грн; надбавка за класність 219,9 грн, надбавка за таємність 1099,50 грн, премія 1466 грн, що в загальному становить 15457,9 грн (а.с. 117). Колегія суддів погоджується із зазначенням судом першої інстанції про те, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон № 2011-XII, відповідно до якого щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, яке не має разового характер, що відповідає правовій позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, постанові Верховного Суду по справі №520/8887/2020 від 26.01.2022. Отже, підвищення доходу позивача в березні 2018 у зв`язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 військовослужбовцям згідно постанови КМУ №704 від 30.08.2017 відбулося на 6028,94 грн (15457,90 грн - 9428,96 грн). Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246- VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 становить 1762 гривні, що був актуальним для березня 2018. Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 та станом на березень 2018 становить 253,30% (таке нарахування визначено вірним, про що зазначив Верховний Суд в постанові від 22.06.2023 по справі №520/6243/22). Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762 грн х 253,30%/ 100 = 4463,15 грн.). Так, згідно із пунктом 5 абзацом 3 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Таким чином, розмір підвищення грошового доходу позивача (6028,94 грн) перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (4463,15 грн), тобто сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог у частині нарахування та виплати позивачу індексації різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2019 по липень 2019 з серпня 2019 по лютого 2021, з березня 2020 по 31 грудня 2022 з та з 01 січня 2024 по 27 травня 2024 у розмірі 4463,15 грн на місяць необхідно відмовити. Відповідно до пункту 1.2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затверджений Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Колегія суддів звертає увагу на те, що нормативне обґрунтування виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбачене пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2016 №73 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 за №217/28347), який містить такі положення: «винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби». Тобто у лютому 2018 щомісячна додаткова грошова винагорода виплачена за січень 2018 у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за січень 2018 (наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08 лютого 2018 № 101-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в лютому-грудні 2018»), а у березні 2018 щомісячна додаткова грошова винагорода виплачена за лютий 2018 у розмірі 1 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 (наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12 березня 2018 № 204-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України в березні 2018»). Позивач у своїй апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суд першої інстанції під час обчислення розміру підвищення доходу позивача не дослідив правильність нарахування вищезазначеної доплати, не дослідив наявні у справі докази та не надав правової оцінки доводам позивача. З приводу зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні питання, чи має позивач право на виплату індексації різниці до уваги слід брати грошове забезпечення позивача за лютий та березень 2018. У даному випадку ключовим є першочергова складова нарахування грошового забезпечення на конкретний місяць, а не його виплата. Суд не може брати до уваги щомісячну грошову винагороду у розмірі 5807,7 грн., оскільки така виплачена у лютому місяці, однак, входить до складу грошового забезпечення, нарахованого за січень 2018. Слушним є покликання В/Ч НОМЕР_1 у відзиві на апеляційну скаргу позивача про те, що особі встановлюється грошова винагорода на кожен місяць. І відповідно особа набуває право на її отримання в тому самому місяці в якому вона проходила службу (а не в наступному). Також вірним є зазначення В/Ч НОМЕР_2 у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». При цьому, на відміну від інших складових грошового забезпечення, які сплачувались в поточному місяці за поточний її виплата здійснювалась у відповідності з пунктом 6 Інструкції № 73 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин). А саме було визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників. З 01.03.2018 щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу не нараховувалась, у зв`язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Відтак, врахування позивачем додаткової грошової винагороди в розмірі 58,65 грн., нарахованої в лютому 2018 до розміру грошового забезпечення позивача, виплаченого у березні 2018 суперечить вимогам законодавства та не відповідає обставинам справи. Долучена до апеляційної скарги позивача Довідка Ок-5 не є належним та допустим доказом в розмінні статей 73-76 КАС України, оскільки не містить складових грошового забезпечення. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29). Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року залишити без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі № 260/5627/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар