Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/14399/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/14399/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В. Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Шалоти К.В., Талько О.Б. розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №296/14399/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 21 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Петровської М.В. в с т а н о в и в: У грудні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2022023834 від 23.12.2018 року, продукт (POS) у розмірі 3 595,04 грн; вирішити питання судових витрат. На обґрунтовування позовних вимог зазначало, що 23.12.2028 між АТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «Цикл Фінанс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2022023834. Відповідно умов кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором. Проте відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушення чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 ЦК України. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 21 січня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ «Цикл Фінанс» звернулось до суду апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач набув право вимоги за кредитним договором № 2022023834 від 23.12.2018 на підставі договору факторингу, укладеного відповідно до вимог глави 73 ЦК України. Разом із правом вимоги позивачу були передані наявні у первісного кредитора документи, що посвідчують таке право. Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Однак закон не покладає на нового кредитора обов`язку змінювати формат, розмір шрифту чи інші технічні характеристики оригінальних документів, виготовлених первісним кредитором, а саме банківською установою. ТОВ «Цикл Фінанс» не є стороною укладення кредитного договору та об`єктивно не може впливати на шрифт оригіналу кредитного договору АТ «ОТП Банк». Разом з тим, 20 січня 2026 року з метою усунення вказаних недоліків представник ТОВ «Цикл Фінанс» за допомогою сервісу «Укрпошта» направив рекомендований лист на адресу Корольовського районного суду м. Житомира із заявою про усунення недоліків та належним чином завіреними копіями документів у максимально доступній якості, зазначених в ухвалі суду від 13.01.2026. Даний лист було отримано та зареєстровано Корольовським районним судом міста Житомира 26.01.2026, що підтверджується реєстраційною картою вхідного документа від 26.01.2026 року. З метою повного та всебічного розгляду справи 20.01.2026 представником ТОВ «Цикл Фінанс» було продубльовано вищезазначену заяву на офіційну електронну адресу Корольовського районного суду м. Житомира. Також було повідомлено про надсилання до суду рекомендованого листа із заявою про усунення недоліків разом з додатками належної якості. Незважаючи на вищезазначене, суд першої інстанції прийняв до уваги заяву/повідомлення, яка надійшла саме на електронну пошту, та прийшов до помилкового висновку, що недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 13.01.2026 у порядку та спосіб, передбачений процесуальним законом, позивачем не усунуто. Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21)). Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 27.04.2026, є дата складення повного судового рішення 08.05.2026. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Судом під час розгляду справи встановлено, що ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 січня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було залишено без руху та надано позивачу строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви шляхом надання до суду: примірників в належній якості виготовлених копій (зі стандартним розміром шрифту, чітким текстом): кредитного договору від 23.12.2018, додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту від 23.12.2018, паспорту споживчого кредиту, додатку до паспорту споживчого кредиту від 23.12.2018, договору добровільного страхування життя, анкети-заяви на отримання кредиту, які зазначені в якості додатків в позовній заяві; доказів надсилання листом з описом вкладення вказаних додатків на адресу відповідача (а.с. 87-88). Відповідно до довідки про доставку електронного документа, «ухвала (без іменем України)» від 13.01.26 було надіслано одержувачу ТОВ «Цикл Фінанс» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 15.01.2026 20:20:28 (а.с.89). 20 січня 2026 року на електронну адресу Корольовського районного суду м. Житомира від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» - Жабченко Тетяни Миколаївни надійшла заява про усунення недоліків, яка не підписана електронним цифровим підписом, про що працівником Корольовського районного суду м.Житомира складено акт про відсутність електронного підпису (а.с.81-84). З акту про відсутність електронного підпису, складеного 20.01.2026 головним спеціалістом загального відділу Корольовський районний суд м. Житомира, вбачається, що на офіційну електронну адресу суду надійшов документ, який не був скріплений електронним цифровим підписом відправника (а.с.85). З акту про відсутність документів, складеного 20.01.2026 головним спеціалістом загального відділу Корольовський районний суд м. Житомира, вбачається, що на офіційну електронну адресу суду надійшов лист, відправлений з електронної адреси s.buchkovskyi@aljans.com.ua, а зазначені в заяві додатки 6 пунктів, відсутні (а.с.86). Повертаючи позову заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заява представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 13.01.2026 надіслана до суду не через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в паперовій формі зі скріпленням власноручного підпису, а на електронну адресу суду, що не відповідає вимогам частини 8 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України, тобто така заява адвоката подана не у спосіб, передбачений процесуальним законом, а тому не може вважатися заявою, підписаною у встановленому законом порядку, та заява взагалі не підписана електронним цифровим підписом. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно- правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно - процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Відповідно до ч.3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Положеннями частини 8 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до частини 8 статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Отже, частина 8 статті 43 ЦПК України регулює вимоги саме до документів, що подаються в електронній формі, і передбачає їх скріплення електронним підписом. Водночас позивач подав відповідні документи також у паперовій формі поштовим відправленням. Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2026 року представник ТОВ «Цикл Фінанс» за допомогою сервісу «Укрпошта», направив рекомендований лист на адресу Корольовського районного суду міста Житомира із заявою про усунення недоліків та належним чином завіреними копіями документів, зазначених в ухвалі суду від 13.01.2026. Даний лист було отримано та зареєстровано Корольовським районним судом міста Житомира 26.01.2026, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції суду від 26.01.2026 (а.с.91-98). Частинами 5, 6 статті 124 ЦПК України передбачено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Ухвала суду від 13.01.2026, якою позовну заяву залишено без руху, доставлена в електронний кабінет представника позивача 15.01.2026. Заява про усунення недоліків з належним чином завіреними копіями документів була подана до поштового відділення 20.01.2026, тобто в межах установленого процесуального строку (а.с.98). 20.01.2026 представником ТОВ «Цикл Фінанс було продубльовано вищезазначену заяву на офіційну електронну адресу Корольовського районного суду міста Житомира, також було повідомлено про надсилання до суду рекомендованого листа із заявою про усунення недоліків разом додатками належної якості. Однак суд першої інстанції помилково прийняв до уваги заяву, яка надійшла саме на електронну пошту, як заяву на виконання вимог ухвали про усунення недоліків, та прийшов до помилкового висновку, що недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 13.01.2026 у порядку та спосіб, передбачений процесуальним законом, позивачем не усунуто. Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.01.2025 у справі № 173/731/19, процесуальний строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи здано на пошту. Отже, у разі направлення заяви про усунення недоліків засобами поштового зв`язку у межах встановленого судом строку, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху є виконаними своєчасно. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59). Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України», заява № 19164/04). Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18). Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Відповідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задовольнити. Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 21 січня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді