Постанова 4813 № 509/810/26

Номер провадження: 33/813/808/26 Номер справи місцевого суду: 509/810/26 Головуючий у першій інстанції Панасенко Є. М. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.05.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С., за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г., потерпілої ОСОБА_1 адвоката Осипенко Оксани Анатоліївни, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Жакот Олександра Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу адвоката Кузнєцової Любов Олександрівни, захисника потерпілої ОСОБА_1 , на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2026 року, в с т а н о в и в : Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції. ПостановоюОвідіопольського районного суду Одеської області від 06.03.2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності як і не встановлення відсутності вини значно ускладнює подальший розгляд цивільно правового спору, пов`язаного з провадженням у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, на думку скаржника, з огляду на те, що закінчення строку накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 38 КУпАП являється нереабілітуючою підставою закриття провадження у справі, така підстава не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення, або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючи підстави закриття справи, передбачені п.п. 1-4 ст. 247 КУпАП. Таким чином, скаржником стверджується, що пі час розгляду справи судом першої інстанції допущено порушення вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази не перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом першої інстанції не встановлено та не кваліфіковано вчинене правопорушення, що є підставою для скасування постанови. Також зі змісту апеляційної скарги вбачається наявність клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, зазначаючи, що в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину, повний текст постанови внесений до Електронного Суду лише 11.03.2026 року, про що свідчить картка руху документу, у зв`язку із чим пропущеного строк апеляційного оскарження. Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Дослідивши клопотання адвоката Кузнєцової Л.О., захисника потерпілої ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою. Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Звертаючись до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, адвокатом Кузнєцовою Л.О. зазначається, що в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину, повний текст постанови внесений до Електронного Суду лише 11.03.2026 року, про що свідчить картка руху документу, у зв`язку із чим пропущеного строк апеляційного оскарження. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову ухвалено судом першої інстанції 06.03.2026 року, копію даної постанови доставлено до електронного кабінету адвоката Кузнецової Л.О., захисника потерпілої ОСОБА_1 ,09.03.2026 року, що підтверджено відповідною довідкою (а.с. 113). Апеляційну скаргу подано до суду за допомогою підсистеми Електронний Суд 19.03.2026 року. Таким чином, з огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що, враховуючи дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови суду, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 , адвоката Осипенко О.А., перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що факт вчинення даного адміністративного правопорушення мав місце 17.08.2025 року, протокол складено 29.01.2026 року, та спрямовано до суду 11.02.2026 року із зазначенням дати розгляду справи: 20.02.2026 року о 10:00 год. Тобто сам протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 складено поза межами строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, а саме більш ніж через 5 місяців з дня вчинення правопорушення. При цьому, дане правопорушення не є триваючим, постанова про закриття кримінального провадження відносно даної події не виносилась.З огляду на вищенаведене, судом зроблено висновок, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку три місяці з дня вчинення правопорушення. З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, висновки суду першої інстанції щодо наявності в даному випадку підстав для закриття провадження у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення в повній мірі відповідним вимогам КУпАП, є законними та обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне. За положеннями ст. 124 КУпАП відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Разом з тим, положеннями ст. 38 КУпАП визначені строки накладення адміністративного стягнення та згідно п. 2 якої передбачено, що у випадку коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Відповідно, зі змісту ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та спливу встановленого законом строку. Тобто, вказаними положеннями КУпАП чітко визначений строк протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності в даному випадку за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, який становить три місяці з дня його вчинення, у випадку встановлення вини такої особи у вчиненні даного правопорушення Окрім того, слід зазначити, що положення ст. 247 КУпАП в свою чергу містять наведення переліку підстав за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, в тому числі й у випадку закінчення на момент розгляду справи по суті строку визначеного ст. 38 КУпАП. Разом з тим, закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбачене п. 1 ст. 247 КУпАП та є окремою підставою для закриття провадження у справі у разі встановлення судом відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення. Відповідно, наявність факту спливу на момент розгляду справи судом строку визначеного положеннями ст. 38 КУпАП, в даному випадку строком три місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення, є окремою підставою для закриття провадження у справі, а тому, як правильно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній постанові, вина особи в даному випадку не підлягає встановленню. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 578576 адміністративне правопорушення вчинення якого інкримінується ОСОБА_2 вчинено 17.08.2025 року, натомість вказаний протокол складено 29.01.2026 року, тобто вже зі спливом строку визначеного положення ст. 38 КУпАП, та надійшов до суду 11.02.2026 року. Таким чином, з огляду на викладене в своїй сукупності, враховуючи дату вчинення адміністративного правопорушення 17.08.2025 року, на момент ухвалення оскаржуваної постановите судом першої інстанції 06.03.2026 року строк накладення адміністративного стягнення визначений ст. 38 КУпАП минув, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в даному випадку підстав для закриття провадження у справ на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. За положеннями п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Клопотання адвоката Кузнєцової Любов Олександрівни, захисника потерпілої ОСОБА_1 задовольнити. Поновити адвокату Кузнєцовій Любов Олександрівні, захиснику потерпілої Литвин Катерини Аркадіївни, строк апеляційного оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2026 року. Апеляційну скаргуадвоката Кузнєцової Любов Олександрівни, захисника потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2026 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 08 травня 2026 року. Суддя О.С. Комлева