Постанова 4817 № 601/3219/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/3219/25Головуючий у 1-й інстанції Клим Т.П. Провадження № 22-ц/817/507/26 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 травня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої - Хома М.В. суддів - Костів О. З., Храпак Н. М., секретар - Хоміцька С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року, ухвалене суддею Клим Т.П. у цивільній справі №601/3219/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофАгроТрейд» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» звернулось в суд із позовом про визнання укладеною додаткової угоди №БН від 06 березня 2025 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6123482900:01:001:0737 до договору оренди землі №б/н від 15 січня 2014 року з урахуванням додаткової угоди №б/н від 15 травня 2018 року та додаткової угоди від 06 грудня 2022 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 ; визнання відсутнім у ТОВ «ПрофАгроТрейд» права оренди земельної ділянки площею 0,65 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0737, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, номер запису про інше речове право 60014409; скасування запису щодо державної реєстрації цього права оренди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 січня 2014 року СТОВ «Агро-Лан» уклало з ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , договір оренди землі №б/н, на підставі якого набуло право оренди земельної ділянки площею 0,65 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0737, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Додатковою угодою від 15 травня 2018 року до договору оренди землі проведено заміну сторони орендаря на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Після набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, 06 грудня 2022 року між нею та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено додаткову угоду, якою сторони внесли зміни до договору оренди землі, зокрема щодо строку його дії та порядку реалізації орендарем переважного права на поновлення договору. Строк дії договору оренди спливав 15 травня 2025 року. Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» 07 квітня 2025 року надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі разом із примірниками проєкту додаткової угоди. Однак, орендодавець у встановлений законом строк не надала належної відповіді на лист-повідомлення та не подала заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору, тоді як позивач належно виконував обов`язки за договором, своєчасно повідомив орендодавця про намір поновити договір та продовжив користуватися земельною ділянкою. Також із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 20 травня 2025 року за ТОВ «ПрофАгроТрейд» зареєстровано право оренди цієї ж земельної ділянки на підставі договору оренди землі, укладеного із ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право 60014409. Позивач вважав, що укладення договору оренди з новим орендарем порушує його переважне право на поновлення договору оренди землі. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн та на користь ТОВ «ПрофАгроТрейд» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «Західна агровиробнича компанія» просить рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, оскільки позивач належно виконав процедуру реалізації переважного права, передбачену статтею 33 Закону України «Про оренду землі» так як до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця про намір продовжити договір оренди землі, додав проєкт додаткової угоди та продовжив користуватися земельною ділянкою. ОСОБА_1 була зобов`язана у місячний строк розглянути лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, за необхідності узгодити істотні умови договору, а за наявності заперечень направити орендарю належне лист-повідомлення про прийняте рішення. Ненадання орендодавцем належної мотивованої відповіді свідчить про наявність правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» також посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно врахував лист ОСОБА_1 від 10 лютого 2025 року, оскільки належних доказів вручення цього листа позивачу не надано, а наявні у справі поштові документи не підтверджують отримання саме такого змісту відправлення уповноваженою особою позивача. Крім цього, лист ОСОБА_1 від 17 квітня 2025 року не відповідає вимогам статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки не містить аналізу запропонованих умов додаткової угоди, не містить зустрічних пропозицій щодо істотних умов договору та не підтверджує добросовісного проведення переговорів між сторонами. Вважає, що укладення ОСОБА_1 договору оренди з ТОВ «ПрофАгроТрейд» після заявленого позивачем наміру поновити договір оренди землі є недобросовісною поведінкою орендодавця та порушує право попереднього орендаря. У відзиві представник ОСОБА_1 та ТОВ «ПрофАгроТрейд» - адвокат Іванько О.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року - без змін. Вказує, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі, оскільки ОСОБА_1 завчасно та однозначно повідомила ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про відсутність наміру продовжувати орендні правовідносини. Зокрема, 10 лютого 2025 року ОСОБА_1 надіслала позивачу заяву про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі, який закінчується 15 травня 2025 року, а 18 лютого 2025 року позивач отримав цю заяву за довіреністю. Крім того, 17 квітня 2025 року орендодавець повторно направила позивачу лист-повідомлення про відмову від пропозиції щодо продовження дії договору оренди землі, який позивач отримав 21 квітня 2025 року. У зв`язку з відсутністю волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі та відсутністю узгодження істотних умов договору переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося. Після закінчення строку дії договору ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, мала право передати її в оренду іншій особі. Сторони у судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Обставини справи. 15 січня 2014 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, укладено договір оренди землі №б/н, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,65 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0737. Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що договір укладений на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Пунктом 36 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку. Пунктом 37 договору передбачено припинення його дії, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. 15 травня 2018 року між ОСОБА_2 , СТОВ «Агро-Лан» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено додаткову угоду про зміну сторони та внесення змін до договору оренди землі, якою сторону орендаря замінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 0,65 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0737, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину №545, виданого 26 листопада 2022 року. Додатковою угодою від 06 грудня 2022 року, укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», сторони визначили строк дії договору до 15 травня 2025 року та погодили окремі положення щодо поновлення договору. Право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки площею 0,65 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0737, було зареєстровано 27 липня 2015 року, номер запису про інше речове право 10561475. 10 лютого 2025 року ОСОБА_1 надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» заяву про небажання продовжувати строк дії договору оренди землі, який закінчується 15 травня 2025 року, оскільки її, як орендодавця, не влаштовують істотні умови договору, запропоновані орендарем. Зазначене поштове відправлення отримано позивачем 18 лютого 2025 року за довіреністю, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» 07 квітня 2025 року надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення вих. №1430 від 06 березня 2025 року про намір продовжити дію договору оренди землі разом із проєктом додаткової угоди. 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 направила ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення, яким повідомила про відмову від пропозиції орендаря щодо продовження дії договору оренди землі на тих самих умовах. Строк дії договору оренди землі закінчився 15 травня 2025 року. Цього ж дня між ОСОБА_1 та ТОВ «ПрофАгроТрейд» укладено договір оренди спірної земельної ділянки, а також акт приймання-передачі земельної ділянки. Право оренди ТОВ «ПрофАгроТрейд» зареєстровано 20 травня 2025 року, номер запису про інше речове право 60014409. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Спірні правовідносини виникли з договору оренди землі від 15 січня 2014 року, який у подальшому змінювався додатковими угодами від 15 травня 2018 року та 06 грудня 2022 року. Вирішуючи питання про те, яка редакція норм матеріального права підлягає застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів виходить із такого. Законом України від 05 грудня 2019 року №340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» змінено правове регулювання поновлення договорів оренди землі, зокрема доповнено Закон України «Про оренду землі» статтею 32-2, змінено редакцію статті 33 цього Закону та запроваджено статтю 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договору оренди землі. Водночас перехідними положеннями Закону України «Про оренду землі» передбачено, що правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України №340-IX, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Оскільки договір оренди землі укладено 15 січня 2014 року, до спірних правовідносин у частині реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі підлягають застосуванню положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час укладення договору, з урахуванням умов самого договору та подальших додаткових угод, якими сторони визначали строк його дії та порядок реалізації орендарем права на продовження орендних правовідносин. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Результат аналізу змісту цієї статті дає підстави стверджувати, що вона містить два законодавчих механізми такого поновлення: а) укладення договору оренди землі на новий строк з орендарем, який має переважне право перед іншими особами (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»); б) поновлення (продовження) існуючого договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором, у загальному порядку; при цьому таке поновлення не передбачає наявності інших осіб, які виявили намір орендувати відповідну земельну ділянку (після закінчення строку дії існуючого договору), тобто в ситуації, коли переважне право орендаря не виникає (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Отже, у Законі України «Про оренду землі» ототожнено поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» і «поновлення договору оренди землі», з використанням конструкції «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність. У постанові від 19 грудня 2024 року у справі № 604/424/23 (провадження № 61-14060св24) Верховний Суд дійшов висновку, що порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». У такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі, якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду. Наведене також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21), відповідно до яких норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (пункт 8.26 вказаної постанови). Встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на продовження орендних правовідносин із ТОВ «Західна агровиробнича компанія», що підтверджується направленим орендарю листом-повідомленням про небажання поновлювати договір оренди землі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання додаткової угоди укладеною. З матеріалів справи вбачається, що до направлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листа-повідомлення від 06 березня 2025 року ОСОБА_1 уже висловила своє заперечення проти продовження договору оренди землі. Такий лист був направлений орендарю 10 лютого 2025 року та отриманий позивачем 18 лютого 2025 року. Зазначене волевиявлення орендодавця було чітким, однозначним та доведеним до відома орендаря до закінчення строку дії договору оренди землі. Крім того, після отримання 12 квітня 2025 року листа-повідомлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про намір продовжити дію договору оренди ОСОБА_1 17 квітня 2025 року повторно направила орендарю лист-повідомлення про прийняте рішення, яким підтвердила відсутність наміру поновлювати договір оренди землі. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є правильним. Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» належно виконало процедуру, передбачену статтею 33 Закону України «Про оренду землі», своєчасно повідомило орендодавця про намір поновити договір та надало проєкт додаткової угоди, не спростовують висновків суду першої інстанції. Саме по собі направлення орендарем листа-повідомлення з проєктом додаткової угоди не створює обов`язку орендодавця укласти таку угоду, якщо орендодавець до закінчення строку дії договору повідомив орендаря про небажання продовжувати орендні правовідносини. Переважне право орендаря не усуває свободу волевиявлення власника земельної ділянки щодо продовження або непродовження договірних відносин. Таке право надає орендарю перевагу перед іншими особами за умови належного виконання ним договору та за наявності волі сторін на продовження орендних правовідносин, однак не є підставою для примусового продовження договору всупереч чітко висловленому запереченню орендодавця. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що листи ОСОБА_1 не можуть вважатися належним запереченням проти поновлення договору оренди землі через відсутність у них детального аналізу запропонованих умов додаткової угоди чи пропозицій щодо зміни істотних умов договору. За змістом статті 33 Закону України «Про оренду землі» наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі виключає можливість висновку про його мовчазну згоду на продовження орендних правовідносин. При цьому закон не встановлює обов`язку орендодавця наводити детальне мотивування причин такої відмови чи формулювати зустрічні пропозиції щодо істотних умов договору, якщо його волевиявлення спрямоване саме на припинення орендних правовідносин з попереднім орендарем. Обов`язок узгоджувати істотні умови договору виникає тоді, коли сторони мають намір продовжити орендні правовідносини, але потребують погодження окремих умов договору. У цій справі ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору повідомила орендаря саме про небажання поновлювати договір оренди землі, тому відсутність переговорів щодо нової редакції додаткової угоди не може розцінюватися як порушення прав позивача. Доводи апеляційної скарги про недоведеність отримання ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листа ОСОБА_1 від 10 лютого 2025 року колегія суддів відхиляє. Встановлено, що вказане поштове відправлення отримано позивачем 18 лютого 2025 року за довіреністю, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, навіть незалежно від оцінки листа від 10 лютого 2025 року, матеріалами справи підтверджено, що після отримання 12 квітня 2025 року листа-повідомлення орендаря ОСОБА_1 17 квітня 2025 року направила ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення про відмову від пропозиції щодо продовження договору, який позивач отримав 21 квітня 2025 року. Доводи апеляційної скарги про те, що укладення ОСОБА_1 договору оренди з ТОВ «ПрофАгроТрейд» свідчить про недобросовісність її поведінки, також є безпідставними. Договір оренди з ТОВ «ПрофАгроТрейд» укладено 15 травня 2025 року, тобто у день закінчення строку дії попереднього договору, після того як ОСОБА_1 до спливу цього строку повідомила ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про небажання продовжувати орендні правовідносини. Тому сам факт подальшої передачі земельної ділянки в оренду іншому орендарю не свідчить про порушення переважного права позивача. Оскільки у цій справі встановлено наявність своєчасного та однозначного заперечення орендодавця проти поновлення договору оренди землі з ТОВ «Західна агровиробнича компанія», підстави для примусового визнання укладеною додаткової угоди від 06 березня 2025 року відсутні. Вимоги про визнання відсутнім у ТОВ «ПрофАгроТрейд» права оренди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію цього права є похідними від основної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Оскільки основна вимога не підлягає задоволенню, відсутні підстави і для задоволення похідних вимог. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, належно оцінив подані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року без змін. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Західна агровиробнича компанія залишити без задоволення. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 січня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 8 травня 2026 року. Головуюча Хома М.В. Судді Костів О.З. Храпак Н.М.