Постанова 4818 № 644/4156/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 30 квітня 2026 року м. Харків Справа № 644/4156/25 Провадження № 22-ц/818/2024/26 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Пилипчук Н.П., суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю. за участю секретаря: Муренченко С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 17 листопада 2025 року, постановлене під головуванням судді Маркосян М.В., - ВСТАНОВИВ : У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 16.11.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського райвиконкому м.Харкова, актовий запис №496. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває у шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як на підставу для розірвання шлюбу посилається на ті обставини, що у подружжя відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, сім`я існує формально. Приймаючи до уваги, що сім`я вже не існує, продовження подружнього життя неможливе та недоцільне, оскільки суперечитиме особистим інтересам позивача та відповідача. Із врахуванням вищезазначеного, позивач наполягає на розірванні шлюбу в судовому порядку. Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 17 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.11.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського райвиконкому м.Харкова, актовий запис №496. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що бажає зберегти свою сім`ю. Збереження шлюбу відповідатиме інтересам спільних з позивачем неповнолітніх дітей. Вважає, що суд неправомірно розглянув справу за відсутності відповідача у судовому засіданні. Вказує, що суд не надав її доводам належної оцінки, не врахував її поведінку, спрямовану на бажання збереження шлюбу, знехтував можливістю зберегти сім`ю. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, шлюбно-сімейні відносини припинені, застосовані судом заходи примирення результату не дали, подружжя не примирилось, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, який не бажає перебувати у шлюбі, тому шлюб необхідно розірвати. Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 16.11.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського райвиконкому м.Харкова, актовий запис №496 що підтверджується копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 16.11.1996 року, доданого до матеріалів справи. Від шлюбу у подружжя є спільні неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як зазначено у позові, подружнє життя у позивача з відповідачкою не склалось, через відсутність взаєморозуміння, сторони мають різні погляди на життя, припинили подружні відносини. На теперішній час кожен живе окремим життям, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка не погоджується на розірвання шлюбу, однак, застосовані судом заходи примирення результату не дали, подружжя не примирилось. Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що її не було належним чином повідомлено про розгляд справи, призначений на 17.11.2025, у зв`язку з чим вона була позбавлені можливості скористатися своїми процесуальними правами, зокрема подати заяву про надання додаткового строку для примирення сторін. Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 20.05.2025 відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні, призначено справу до розгляду по суті на 14.07.2025. Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 14.07.2025 клопотання ОСОБА_2 про надання подружжю строку для примирення задоволено, надано сторонам у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу строк для примирення тривалістю три місяці, а саме до 15 жовтня 2025 року, провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення. Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 16.10.2025 відновлено провадження у цивільній справі та призначено справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 17.11.2025 об 11-30 год. в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Харкова. Згідно супровідного листа (а.с. 54) ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 16.10.2025 про відновлення провадження у справі та призначення судового засідання було направлено сторонам у справі. Докази вручення або невручення ОСОБА_2 повідомлення про розгляд справи, призначений на 17.11.2025 об 11-30 год. в матеріалах справи відсутні. Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції, призначений на 17.11.2025. За таких умов, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права з ухваленням нового судового рішення. При ухваленні нового судового рішення по суті спору апеляційний суд виходить з наступного. Так, відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом. У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України. За змістом ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. За правилами ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. За роз`ясненнями, викладеними у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Таким чином, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. У позовній заяві позивач зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що сторони не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, отже позивач вважає, що сім`я розпалась та збереженню не підлягає. Примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, порушуватиме його законні права та інтереси і суперечитиме вимогам закону. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 369/7035/18, провадження № 61-1658св20. Колегія суддів звертає увагу, що у апелянта була можливість примиритися з позивачем заради збереження шлюбу, але ніяких відомостей щодо вчинення конкретних заходів зі своєї сторони та згоду позивача на досягнення такого примирення до суду не надано. Стосовно посилань ОСОБА_2 на ненадання судом додаткового строку для примирення сторін суд зазначає наступне. Верховний Суд у справі №200/952/18 встановив, що надання строку для примирення сторін є виключно правом суду, а не його обов`язком. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що "примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Суд не може примушувати подружжя до відновлення шлюбних відносин. Відтак, за відсутності даних про реальні кроки до налагодження відносин, встановивши, що позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а також враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд дійшов висновку про неможливість збереження шлюбу та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу. Відповідно до п. 2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. За п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст.376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 17 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити. Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.11.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського райвиконкому м.Харкова під актовим записом №496. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий: Н.П. Пилипчук Судді: Ю.М. Мальований О.Ю. Тичкова