Постанова 4824 № 372/2967/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2026 року м. Київ Справа № 372/2967/22 Апеляційне провадження №22-ц/824/3062/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В. за участю секретаря Липченко О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради на рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Дубас Т.В. 28 листопада 2023 року у м. Київ, повний текст рішення складений 04 грудня 2023 року, у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішень та витребування земельних ділянок, В С Т А Н О В И В У жовтні 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради звернувся до суду з позовом в якому просив: - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно права приватної власності ОСОБА_2 на земельні ділянки: № 61402368 від 05 листопада 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:008:0583 площею 0,3728 га; № 61399603 від 05 листопада 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0361 площею 0,0748 га; № 61401784 від 05 листопада 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:2100 площею 0,5925 га; № 61400200 від 05 листопада 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0359 площею 0,0542 га; № 61400599 від 05 листопада 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0360 площею 1,1003 га; № 61401470 від 05 листопада 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0364 площею 0,0155 га; № 61402745 від 05 листопада 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0367 площею 0,4646 га; № 61401096 від 05 листопада 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0366 площею 0,0417 га; № 61399157 від 05 листопада 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0133 площею 0,7207 га; № 62009289 від 02 грудня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0134 площею 0,0231 га; № 62010397 від 02 грудня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0135 площею 0,034 га; № 62006887 від 02 грудня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0136 площею 0,8293 га; № 62008680 від 02 грудня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0139 площею 0,3026 га; № 62007153 від 02 грудня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0142 площею 0,9351 га; № 62007521 від 02 грудня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0298 площею 0,1186 га; № 62008098 від 02 грудня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0370 площею 0,1339 га; № 62662847 від 29 грудня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:2125 площею 1,2794 га; - витребувати на користь держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222484501:01:008:0583 площею 0,3728 га; 3222484501:01:001:0361 площею 0,0748 га; 3222484500:02:002:2100 площею 0,5925 га; 3222484501:01:001:0359 площею 0,0542 га; 3222484501:01:001:0360 площею 1,1003 га; 3222484501:01:001:0364 площею 0,0155 га; 3222484501:01:001:0367 площею 0,4646 га; 3222484501:01:001:0366 площею 0,0417 га; 3222484500:02:002:0133 площею 0,7207 га; 3222484500:02:002:0134 площею 0,0231 га; 3222484500:02:002:0135 площею 0,034 га; 3222484500:02:002:0136 площею 0,8293 га; 3222484500:02:002:0139 площею 0,3026 га; 3222484500:02:002:0142 площею 0,9351 га; 3222484500:02:002:0298 площею 0,1186 га; 3222484501:01:001:0370 площею 0,1339 га; 3222484500:02:002:2125 площею 1,2794 га. В обґрунтування позову зазначено, що прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства при розпорядженні землями сільськогосподарського призначення на території Феодосіївської об`єднаної територіальної громади Обухівського району Київської області. Першочергово, на підставі державного акта на право колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства Агрокомінат «Хотівський» (далі - КСП Агрокомінат «Хотівський») на землю серії КВ від 06 грудня 1999 року № 109, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Герасимів Ю. В. здійснив державну реєстрацію права приватної власності за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» (далі - СТОВ Агрокомінат «Хотівський», товариство) на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельних ділянок у межах с. Лісники Феодосіївської об`єднаної територіальної громади: № 59364985 від 20 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:008:0583 площею 0,3728 га; № 59364281 від 20 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0361 площею 0,0748 га; № 59435959 від 23 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:2100 площею 0,5925 га; № 59444481 від 23 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0359 площею 0,0542 га; № 59429766 від 23 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0360 площею 1,1003 га; № 59432534 від 23 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0364 площею 0,0155 га; № 59569302 від 30 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0367 площею 0,4646 га; № 59568490 від 30 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0366 площею 0,0417 га; № 59568750 від 30 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0133 площею 0,7207 га; № 60378172 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0134 площею 0,0231 га; № 60377377 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0135 площею 0,034 га; № 60376831 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0136 площею 0,8293 га; № 60376421 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0139 площею 0,3026 га; № 60376277 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0142 площею 0,9351 га; № 60376601 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0298 площею 0,1186 га; № 60382310 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0370 площею 0,1339 га; № 60567308 від 24 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:2125 площею 1,2794 га. У подальшому приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чигрін А. О. посвідчив договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок, які у товариства придбала ОСОБА_2 . Прокурор вважає, що товариство не мало жодних правових підстав для оформлення права власності на спірні земельні ділянки, а відтак і на подальше їх відчуження на користь ОСОБА_2 , оскільки положеннями чинного законодавства України не передбачено підставу реєстрації права власності на землю - державного акта на право колективної власності на земельну ділянку. А правонаступництво СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» від КСП Агрокомбінат «Хотівський» не відповідає закону, оскільки перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми, що не передбачає зміну статутного фонду та зміну учасників юридичної особи. За даними державного реєстру 06 квітня 2000 року проводилась реєстрація не перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський», а реєстрація нового підприємства - товариства, так як склад їх засновників (учасників) не співпадають, тобто реорганізація КСП Агрокомбінат «Хотівський» у товариство не відбулася. Таким чином СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на час реєстрації за ним права власності на спірні земельні ділянки не було ані їх власником, ані їх користувачем на законних підставах. Виходячи з норм чинного законодавства, земельні ділянки підприємств, які належали припиненим колективним сільськогосподарським підприємствам, які не переоформлені у приватну власність, після 01 січня 2019 року вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Факти набуття спірних земельних ділянок відповідачем протягом двох днів свідчать про недобросовісність дій відповідача та порушення інтересів держави в особі Феодосіївської об`єднаної територіальної громади Київської області як законного власника та розпорядника земель комунальної власності в межах територіальної громади. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року позовні вимоги заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішень та витребування земельних ділянок - залишені без задоволення. Рішення суду мотивовано тим, що постановою Вищого господарського суду України від 27 листопада 2007 року у справі № 131/13-05, підтверджено, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» є правонаступником всіх прав обов`язків КСП Агрокомбінат «Хотівський», в тому числі відносно земельної ділянки у встановлених межах, терміни переоформлення якої законодавством не визначені. Зазначаючи, що КСП Агрокомбінат «Хотівський» було припинене, а СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» створене як нове підприємство, суд зробив висновок, що прокурор не надав доказів на підтвердження припинення КСП Агрокомбінат «Хотівський» якимось іншим способом, ніж перетворення у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». З урахуванням наведеного суд першої інстанції вважав, що у даному випадку відсутні підстави для застосування положень пункту 21 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, якими визначено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Додатково суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що надані КСП Агрокомбінат «Хотівський» спірні земельні ділянки перейшли до державної чи комунальної власності на момент перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». Вказане рішення суду першої інстанції вже було предметом перегляду судів апеляційної та касаційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради було залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року без змін. Постановою Верховного Суду від 17 вересня 2025 року постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Направляючи справу на розгляд до суду апеляційної інстанції Верховний Суд вказав на те, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив висновку місцевого суду про перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та перехід до нього прав та обов`язків КСП. В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку позивача суд першої інстанції помилково вважав доведеним факт перетворення КСП Агрокомбінату «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та його повне правонаступництво. Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням змісту протоколу № 2 зборів уповноважених членів КСП Агрокомбінат «Хотівський» від 03 березня 2000 року, згідно якого нібито прийнято рішення про реорганізацію КСП Агрокомбінату «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків даного КСП, а також з копії статуту СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», в якому зазначено, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» є правонаступником майнових прав та обов`язків КСП Агрокомбінат «Хотівський». Проте сам зміст протоколу № 2 уповноважених членів КСП Агрокомбінат «Хотівський» від 03 березня 2000 року вказує на те, що на цих зборах не вирішувалось питання реорганізації КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» з переходом до останнього усіх прав та обов`язків, передачі правонаступнику майна КСП та земель, що не підлягали розпаюванню і не були розпайованими, затвердження розподільчого балансу, складання акту-приймання передачі, тощо. Судом не врахував й те, що якщо і було б прийнято рішення про реорганізацію КСП Агрокомбінат «Хотівський» шляхом перетворення в іншу юридичну особу, то у даному випадку колишні члени вказаного КСП автоматично мали стати учасниками цієї юридичної особи, оскільки перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно- правової форми, а не складу її учасників. Натомість засновниками СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» стали лише сім громадян, що також свідчить про відсутність факту перетворення з КСП Агрокомбінат «Хотівський» у товариство. КСП Агрокомбінат «Хотівський», як підприємство колективної форми власності, яке могло мати землю на праві колективної власності, припинилось і було утворено товариство як новоутворене підприємство з іншою організаційно-правовою формою, відмінною від визначеної Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», яке не є суб`єктом колективної власності. Посилання суду першої інстанції на фіксацію у статуті товариства факту правонаступництва всіх прав та обов`язків від КСП Агрокомбінат «Хотівський» як доказ правонаступництва теж є необґрунтованим, оскільки дана обставина не має жодного юридичного значення і не передбачає жодних правових наслідків, оскільки установчий документ є одностороннім актом юридичної особи. Позивач вважає помилковими твердженнями суду першої інстанції, що законність перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та набуття права власності на земельні ділянки в порядку правонаступництва встановлена судовими рішеннями - рішенням Господарського суду Київської області від 02 листопада 2007 року у справі № К9/358-07, постановою Вищого господарського суду України від 27 листопада 2007 року у справі № 131/13-05, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2005 року у цивільній справі № 2-2303/05, рішенням Києво-Святошинського суду Київської області у справі № 2-3840/2007, постановою Верховного Суду України від 26 серпня 2008 року, оскільки правовідносини у вказаних судових справах не є тотожними правовідносинам, які є предметом доказування у даній справі. Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що СТОВ «Хотівський» не є правонаступником майна колишнього КСП Агрокомбінат «Хотівський» як суб`єкта колективної власності на землю, яке було припинено. Воно незаконно набуло права власності на спірні земельні ділянки та відразу здійснило їх відчуження на користь ОСОБА_2 . Тому на підставі п. 21 Розділу X. Перехідних положень ЗК України спірні земельні ділянки, на час їх відчуження, належали до земель комунальної власності Феодосіївської об`єднаної територіальної громади, чиє право підлягає захисту в судовому порядку. У поясненнях наданих при новому розгляді справи відповідач ОСОБА_2 вказує на те, що питання законності перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» в СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та набуття права власності на земельні ділянки в порядку правонаступництва неодноразово досліджувалось судами (в тому числі за позовом прокуратури), де суд однозначно встановив обставини та факти щодо наявності правонаступництва та переходу до СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський» всіх прав та обов`язків КСП Агрокомбінат «Хотівський», в тому числі щодо земель, які перебували у власності останнього. Більше того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 14 травня 2025 року прийняв рішення про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури по справі № 911/1280/23 за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області до СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та витребування земельних ділянок, який було пред`явлено з аналогічних підстав, що і у даній справі, а саме щодо земельних ділянок, які були зареєстровані за СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський» в аналогічному порядку. Таким чином, залишені без змін рішення Господарського суду Київської області від 01 березня 2024 року та постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 у справі №911/1280/23, якими у позові прокурору відмовлено повністю. Відповідач вважає, що вказані обставини є преюдиційними та повторному доведенню, як і протилежному оспорюванню не підлягають, оскільки б це суперечило би сталості суспільно-правових відносин та порушувало б конституційний принцип обов`язковості судових рішень та ставить під загрозу авторитет судової системи в Україні. Щодо перетворення як виду реорганізації, відповідач ОСОБА_2 вказує, що СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський» утворилось шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми) з КСП Агрокомбінат «Хотівський». Про це свідчить те, що СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський» має той самий ідентифікаційний код, що і КСП Агрокомбінат «Хотівський». Відповідно до витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (наявний в матеріалах справи), в якому окрім дати реєстрації юридичної особи 06 квітня 2000 року, вказано відомості, отримані в порядку взаємодії з інформаційними системами державних органів: зокрема про те, що 08 травня 1994 року юридичну особу взято на облік в Державній службі статистики, 28 жовтня 1996 року юридичну особу взято на облік ГУ ДПС у Київській області, Києво-Святошинська державна податкова інспекція, що логічно підтверджує історію реорганізації шляхом перетворення, адже юридична особа не може бути зареєстрована платником податку раніше, ніж її дата реєстрації. Крім того п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня1996 року «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» передбачено, що у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника. Усі ці факти свідчать про реорганізацію підприємства саме шляхом перетворення, а ніяким іншим. Щодо передавального чи роздільного/розподільчого акту, зазначає, що при універсальному правонаступництві, а саме реорганізації шляхом перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» чинне на той момент законодавство не встановлювало обов`язкового складення документів щодо передачі майна чи прав, а тому при такому виді реорганізації до СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» ще у 2000-му році перейшли всі майнові права та обов`язки КСП Агрокомбінат «Хотівський», в тому числі, внаслідок реорганізації перейшли права на землю, яка не підлягала розпаюванню за рішенням зборів уповноважених членів КСП. Відповідач ОСОБА_2 також вказує на те, що збори уповноважених членів рішенням про реорганізацію у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» вже виразили свою волю про припинення діяльності у формі КСП (з автоматичною передачею всіх прав та обов`язків згідно з п. 6 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство») до новоствореної СГТОВ, що є рішенням всіх членів про припинення членства у КСП та створення на базі КСП нового перетвореного підприємства з участю осіб, які виявлять для цього бажання. Застереження Верховного Суду у Постанові від 17 вересня 2025 року щодо неспівпадіння складу членів (учасників) зроблено з посиланням на Постанову ВП ВС від 01.09.2020 у справі № 907/29/19. В той же час вказана постанова не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах при розгляді даної справи, оскільки правовідносини не є подібними, та у вказаній постанові відсутній універсальний висновок, що склад учасників реорганізованої та перетвореної юридичних осіб має бути однаковим. Про це зазначено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 13 листопада 2024 року у справі № 911/2506/23. Щодо правомірності набуття права приватної власності на земельні ділянки СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський», ОСОБА_2 зазначає, що норми Земельного кодексу України 1990 року в частині припинення права колективної та приватної власності є імперативними. Чинне на момент перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» законодавство України не передбачало жодної норми та відповідної процедури переходу права на землі колективної форми власності до державної чи комунальної власності окрім як викуп, добровільна відмова чи відчуження або через суд. Правонаступник цілком законно може користуватися землями за наявності правовстановлюючого документу (державного акту на право колективної власності), виданого правопопереднику. Обов`язку заміняти правонаступникам, виданий попереднику державний акт колективної власності, законодавством не передбачено, що й було реалізовано СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський». На даний час відсутні будь-які законні підстави для задоволення апеляційної скарги. В той же час, якщо за наслідками апеляційного перегляду справи суд прийде до висновку про існування підстав для задоволення заявленого позову, за положеннями ч. 5 ст. 390 ЦК України, які імперативно визначають необхідність суду вирішити у такому разі питання про компенсацію втрат добросовісного набувача, яким є відповідач по справі, пов`язаних із витребуванням у нього майна. СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський» у поясненнях наданих при новому розгляді справи вказує на те, що в період знаходження на розгляді даної справи № 372/2967/22 у Верховному Суді, набули чинності рішення судів у іншій тотожній за предметом спору, змістом та учасниками правовідносин, а також фактичними обставинами справі № 911/1280/23 за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та витребування земельних ділянок з аналогічних підстав, а саме щодо земельних ділянок, які були зареєстровані за СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». Рішення та висновки судів у справі № 911/1280/23 мають вирішальне значення при розгляді даної справи, оскільки у вказаних справах тотожні спірні правовідносини. Так, в рамках зазначеної справи судами, у тому числі Верховним Судом, встановлено набуття права власності СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на земельні ділянки від КСП Агрокомбінат «Хотівський» й не перебування цих ділянок у комунальній власності, що саме по собі є достатньою підставою для відмови у позові, оскільки позов про витребування може заявлятися лише власником ділянки. Представник також зазначає, що при реорганізації шляхом перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» обсяг правонаступництва визначається конкретною застосованою формою (видом) реорганізації, а саме - перетворенням, оскільки при такому виді реорганізації до СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» ще у 2000-му році перейшли всі майнові права та обов`язки КСП Агрокомбінат «Хотівський», а отже розподільчий акт (баланс) або передавальний акт при універсальному правонаступництві не має значення. Крім цього в законодавстві на момент перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» була відсутня вимога про його складання. Представник також вказує, що жодних підстав для переходу права на землю колективної форми власності, надані КСП Агрокомбінат «Хотівський», до державної чи комунальної власності не було, відповідно такі землі з моменту їх надання КСП Агрокомбінат «Хотівський» не перебували у державній або комунальній власності. Більш того, комунальна форма власності на землю була запроваджена вже після надання земель КСП Агрокомбінат «Хотівський» та переходу прав на такі землі (земельні ділянки) до СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», а тому застосуванню підлягає принцип неможливості поширення норм права на відносини, що виникли до їх прийняття, закріплено також на конституційному рівні (стаття 58 Конституції України). Положення п.21 Перехідних положень ЗК України від 2001 року на які посилається прокурор, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин по справі, також з огляду на те, вони стосуються вільних земель (земель, у яких немає власника) припинених (ліквідованих) КСП, що випливає як зі змісту самих таких норм, так і обов`язкових для подання разом із відповідним законопроектом документів, передусім - пояснювальної записки до законопроекту. Натомість зібраними по справі доказами підтверджується, що спірні земельні ділянки мали свого законного власника - СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», який є правонаступником КСП Агрокомбінат «Хотівський». Враховуючи вказане, не відповідає законодавству та фактичним обставинам твердження позивача про те, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» не набуло прав на земельні ділянки реорганізованого КСП Агрокомбінат «Хотівський» й про те, що у зв`язку із цим відбувся перехід земель до комунальної власності у зв`язку із його припиненням. Викладеними вище обставинами та наявними у матеріалах справи доказами підтверджується що спірні земельні ділянки ніколи не перебували і не перебувають у комунальній власності Феодосіїської сільської територіальної громади, адже ще в 90-х роках 20 століття були передані у власність СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» і до цього часу із такої власності не вибували. На підставі викладеного, просить апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року залишити без змін. В судовому засіданні представник позивача - прокурор Шелест М.Б. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила про її задоволення. Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бардаченко І.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін. Представник третьої особи - СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» - Іщенко Г.М., бондар Ю.М., Кононов В.В. заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін. Феодосіївська сільська рада Київської області свого представника в судове засідання не направили. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що КСП Агрокомбінат «Хотівський» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ від 06 грудня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 109, передано у колективну власність 293,1 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Виконкому Лісниківської сільської ради народних депутатів від 28 квітня 1999 року № 2/21 (т.1 а.с.25-28). Також КСП Агрокомбінат «Хотівський» на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії КВ від 07 грудня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 111, передано у колективну власність 523,3 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Виконкому Хотівської сільської ради народних депутатів від 30 квітня 1998 року № 102 (т.1 а.с.29-32). Протокол № 2 зборів уповноважених членів КСП Агрокомбінат «Хотівський» від 28 січня 2000 року містить відомості про те, що особам, які бажають стати засновниками ТОВ повинні протягом двох тижнів подати відповідну заяву до реорганізаційної комісії, хто не подасть такої заяви будуть вважатись такими, що відмовились від свого права на вступ до ТОВ. Також була створена реорганізаційна комісія (т.1 а.с.165-167). Згідно з протоколом № 2 зборів уповноважених членів КСП Агрокомбінат «Хотівський» від 03 березня 2000 року було прийнято рішення реорганізувати КСП Агрокомбінат «Хотівський» в ТОВ Агрокомбінат «Хотівський», який є правонаступником всіх прав та обов`язків КСП Агрокомбінат «Хотівський» (т.1 а.с.88-94, 168-174)). За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» має код ЄДРПОУ 00849405, датою реєстрації визначено 06 квітня 2000 року. У розділі «Відомості отримані в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних органів містяться дані: « 08.05.1994, Державна служба статистики; 28.10.1996, Головне управління ДПС у Київській області, Києво-Святошинська державна податкова інспекція (дані про взяття на облік як платника податків); 01.01.1991 Головне управління ДПС у Київській області, Києво-Святошинська державна податкова інспекція (дані про взяття на облік як платника єдиного внеску)» (т.1 а.с.92-97). Згідно з п. 1.1 Статуту СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», зареєстрованим Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 06 квітня 2000 року за № 1978, товариство є правонаступником майнових прав та обов`язків КСП Агрокомбінат «Хотівський» (т.1 а.с.175-188). Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2005 року у цивільній справі № 2-2303/05, встановлено, що «рішення про реорганізацію КСП Агрокомбінат «Хотівський» прийнято органом підприємства в межах встановленої законом компетенції. Отже, суд вважає встановленим факт наявності у учасників зборів уповноважених членів КСП Агрокомбінат «Хотівський», які відбулися 3 березня 2000 року, наданих їм членами підприємства повноважень, необхідних для участі у зборах та прийняття рішення про реорганізацію підприємства. Також суд вважає встановленим факт прийняття рішення про реорганізацію КСП Агрокомбінат «Хотівський» від 3 березня 2000 року повноважними зборами і достатньою для його прийняття кількістю голосів у встановленому законом порядку … Оскільки СГТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» є правонаступником КСП «Агрокомбінат «Хотівський», він набув усіх прав та обов`язків останнього…» (т.1 а.с.189-190) . У Єдиному державному реєстрі судових рішень, які є відкритими, наявні дана про розгляд за участю СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» наступних справ. У справі № К9/358-07рішенням Господарського суду Київської області від 02 листопада 2007 року у, відмовлено у позові Заступника прокурора м. Києва до СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» про визнання недійсним частково рішення загальних зборів Колективного сільськогосподарського підприємства Агрокомбінату «Хотівський» про реорганізацію його в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський», оформлене у вигляді протоколу № 2 від 03 березня 2000 року. Судом вказано, що в ході розгляду справи прокурором, не доведено, що позивачі, в інтересах яких він звернувся з позовом, мають (або мали) корпоративні права щодо КСП АК «Хотівський», зокрема, були членами зазначеного товариства. Зокрема, відповідно до пунктів 1.1. - 1.2. статуту КСП АК «Хотівський» створений на базі радгоспу «Хотівський» і є його правонаступником, заснований на колективній-пайовій власності, є добровільним об`єднанням громадян для спільного виробництва. Відповідно до п. 3.2 члени підприємства, які вступили до нього на етапі створення КСП, вважаються засновниками і набувають визначених в статуті прав, обов`язків та відповідальності з часу рішення зборів уповноважених про прийняття. Згідно п. 3.4. рішення про прийом в члени підприємства приймає голова КСП на основі подання керівників структурних підрозділів. Відповідно до п. 6.2 майно підприємства формується за рахунок, зокрема, майна радгоспу «Хотівський». Дані про скасування цього рішення в реєстрі відсутні. У справі №131/13-05 постановою Вищого господарського суду України від 27 листопада 2007 року за позовом ТОВ «Аврора плюс» до СТОВ «Хотівський» про визнання права власності на земельні ділянки встановлено, що згідно з державним актом на право колективної власності на землю відповідно до рішення виконкому Хотівської сільської ради народних депутатів від 30.04.98 № 102 КСП «Хотівський» передано у колективну власність 523,3 га землі у встановлених межах згідно з планом землекористування. Зазначена юридична особа набула право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст. 116 ЗК України). Зазначене рішення виконкому Хотівської сільської ради про передачу земель сільської ради у колективну власність не оскаржувалося, що свідчить про правомірну зміну власника земельної ділянки. При таких обставинах скаржником не доведено, які саме права та законні інтереси сільської ради порушені. СТОВ агрокомбінат «Хотівський» створено на підставі протоколу № 2 від 03 березня 2000 року в результаті реорганізації шляхом перетворення з КСП Агрокомбінат «Хотівський» та перереєстровано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 06 квітня 2000 року. Відповідно до статуту ТОВ Агрокомбінат «Хотівський» є правонаступником всіх прав та обов`язків КСП Агрокомбінат «Хотівський», в тому числі відносно земельної ділянки у встановлених межах, терміни переоформлення якої законодавством не визначені. Суд касаційної інстанції також вказав на те, що судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги лист Києво-Святошинського відділу земельних ресурсів від 27 грудня 2004 року № 21763 згідно якого землі КСП «Хотівський» не підлягають розпаюванню під господарськими дворами рахуються в межах сільської ради -19,33 га. Про ті обставини, що землі не підлягають розпаюванню додатково свідчить відсутність будь-яких скарг громадян про отримання земельного паю із спірної земельної ділянки. Касатором не доведено наявність позовів громадян, пов`язаних із паюванням земель, зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видача сертифіката, виділення паю в натурі, що може бути предметом судового розгляду відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ". У справі № 216/12-06/9/2 Вищий господарський суд України у постанові від 24 вересня 2009 року за позовом СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» до Управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Хотівської сільської ради третя особа: Києво-Святошинська районна державна адміністрація про визнання права власності на земельні ділянки, предметом спору були земельні ділянки в с. Хотів Києво-Святошинського району за адресами: АДРЕСА_4-15в, площею 0,1357 га, АДРЕСА_1 , площею 2, 0893 га, АДРЕСА_2 , площею 0,7839 га, та АДРЕСА_3 , площею 1,1229 га. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що придбавши майнові паї у колишніх членів КСП агрокомбінат "Хотівський" та набувши права власності на об`єкти нерухомості, СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський", відповідно до ст.377 ЦК України, набуло права власності на земельні ділянки, на яких ці об`єкти розташовані. Верховний Суд вказав, що позивач не довів, що він придбав спірні земельні ділянки. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за СТОВ Агрокомінат «Хотівський» було проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельних ділянок у межах с. Лісники Феодосіївської об`єднаної територіальної громади: № 59364985 від 20 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:008:0583 площею 0,3728 га; № 59364281 від 20 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0361 площею 0,0748 га; № 59435959 від 23 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:2100 площею 0,5925 га; № 59444481 від 23 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0359 площею 0,0542 га; № 59429766 від 23 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0360 площею 1,1003 га; № 59432534 від 23 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0364 площею 0,0155 га; № 59569302 від 30 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0367 площею 0,4646 га; № 59568490 від 30 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0366 площею 0,0417 га; № 59568750 від 30 липня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0133 площею 0,7207 га; № 60378172 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0134 площею 0,0231 га; № 60377377 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0135 площею 0,034 га; № 60376831 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0136 площею 0,8293 га; № 60376421 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0139 площею 0,3026 га; № 60376277 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0142 площею 0,9351 га; № 60376601 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:0298 площею 0,1186 га; № 60382310 від 15 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484501:01:001:0370 площею 0,1339 га; № 60567308 від 24 вересня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484500:02:002:2125 площею 1,2794 га (т.1 а.с.37-53). За даними Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 911/1280/23 розглядались позовні вимоги Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Хотівський» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та витребування майна із чужого незаконного володіння. Рішенням Господарського суду Київської області від 01 березня 2024 року, залишеним без постановою Північний апеляційний господарський суд від 10 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю. З тексту вказаних судових рішень вбачається, що однією з підстав заявленого прокурором позову є відсутність факту правонаступництва відповідача ТОВ АК «Хотівський» (код ЄДРПОУ 00849405) за КСП АК «Хотівський» (код ЄДРПОУ 00849405), якому було видано Державні акти на право колективної власності на землю, та твердження прокурора про те, що спірні земельні ділянки з 01 січня 2019 року перейшли до комунальної власності. Щодо правонаступництва ТОВ АК «Хотівський» судом апеляційної інстанції, зокрема вказано на те, що це питання було предметом розгляду у справах Господарський суд Київської області від 02 листопада 2007 року у справі № К9/358-07, Вищого господарського суду України постанова від 27 листопада 2007 року у справі №131/13-05, Франківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2005 року у цивільній справі № 2-2303/05, Києво-Святошинського суду Київської області від 13 листопада 2007 року у справі №2-3840/2007, Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у справі №372/2967/22. У свою чергу, прокурором не надано та матеріали справи не містять доказів, які б могли спростувати встановлені в наведених вище судових рішеннях обставини, зокрема, факт правонаступництва відповідача. Щодо доводів апелянта про відмінність складу засновників КСП Агрокомбінат «Хотівський» та СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», як на підставу відсутності правонаступництва, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що діючим законодавством під час реорганізації КСП Агрокомбінат «Хотівський» й створення його правонаступника - СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та в подальшому в ході реформування, й на сьогодні, не було й немає обмежень щодо визначення чи зміни учасників. За наведених обставин, враховуючи встановлений судовими рішеннями факт перетворення КСП АК «Хотівський» у СТОВ АК «Хотівський» та факт повного правонаступництва, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що до спірних правовідносин не може бути застосований пункт 21 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу, спірні землі не є комунальною власністю Феодосіївської сільської ради, у зв`язку з чим позов про витребування спірних земельних ділянок на користь держави в особі Феодосіївської сільської ради є необґрунтованим та не належить до задоволення. Спеціальним законодавством було передбачено можливість колишнім членам КСП як долучитися до учасників підприємства-правонаступника, так і створите нове (без правонаступництва), а також займатися сільгоспдіяльністю індивідуально тощо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалою від 14 травня 2025 року у справі № 911/1280/23 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2024 року. Суд касаційної інстанції зазначив, що предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, є відмінними від тих, що наявні у наведених скаржником у касаційній скарзі судових рішеннях. Таким чином, доводи скаржника щодо подібності правовідносин не підтвердилися. 05 листопада 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 56476, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,3728 га кадастровий номер 3222484501:01:008:0383 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.54-55). 05 листопада 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 56473, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,0748 га кадастровий номер 3222484501:01:001:0361 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.56-57). 05 листопада 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 56478, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,5925 га кадастровий номер 3222484500:02:002:2100 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.58-59). 05 листопада 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 56479, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,0542 га кадастровий номер 3222484501:01:001:0359 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.60-61). 05 листопада 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 56472, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 1,1003 га кадастровий номер 3222484501:01:001:0360 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.62-63). 05 листопада 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 56474, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,0155 га кадастровий номер 3222484501:01:001:0364 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.64-65). 05 листопада 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 56477, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,4646 га кадастровий номер 3222484501:01:008:0367 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.66-67). 05 листопада 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 56475, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,0417 га кадастровий номер 3222484501:01:001:0366 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.68-69). 05 листопада 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 56471, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,7207 га кадастровий номер 3222484500:02:002:0133 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.70-71). 02 грудня 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 62126, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,0231 га кадастровий номер 3222484500:02:002:0134 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.72-73). 02 грудня 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 62127, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,034 га кадастровий номер 3222484500:02:002:0135 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.74-75). 02 грудня 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 62128, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,8293 га кадастровий номер 3222484500:02:002:0136 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.76-77). 02 грудня 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 62125, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,3026 га кадастровий номер 3222484500:02:002:0139 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.78-79). 02 грудня 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 62129, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,09351 га кадастровий номер 3222484500:02:002:0142 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.80-81). 02 грудня 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 62130, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,1186 га кадастровий номер 3222484500:02:002:0298 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.82-83). 02 грудня 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 62131, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,1339 га кадастровий номер 3222484501:01:001:0370 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.84-85). 29 грудня 2021 року між СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 66638, згідно з яким ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 1,2794 га кадастровий номер 3222484500:02:002:2125 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована у Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності товариству (т.1 а.с.86-87). В силу ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Відповідно до частин першої, другої статті 37 ЦК УРСР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. За змістом ст. 2 Закону України «Про підприємства в Україні» (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) колективне підприємство визначене одним із видів підприємств, які можуть діяти в Україні. Відповідно до ст. 34 цього ж Закону, ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду (частина 1). Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України (частина четверта). При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства (частина сьома). У ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вказано, що колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має розрахунковий та інші рахунки в установах банку і печатку із своїм найменуванням. Статтею 7 цього ж Закону передбачено, що об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених (частини друга, третя статті 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»). Згідно зі ст. 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором (частина перша). Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України (частина третя). Відповідно до ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. Підприємство може бути ліквідовано у разі визнання його банкрутом та на інших підставах, передбачених законодавчими актами України. При реорганізації та ліквідації підприємства найманим його працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України. Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов`язки приєднаного підприємства. У разі поділу підприємства до новостворених підприємств переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Підприємство може на добровільних засадах за рішенням загальних зборів перетворюватися в самостійні кооперативи, що створюються із госпрозрахункових підрозділів підприємства або окремих груп працівників. Вони наділяються правами розпоряджання продукцією та доходами, відкриття рахунку в банківських установах. До них переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Ці колективи можуть об`єднуватися в асоціації. Згідно з п. 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22січня 1996 року № 118, у редакції станом на дату перереєстрації юридичної особи) зазначено, що у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому встановлюється ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування. У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника. Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» визначено обов`язкове перетворення КСГП в інші форми господарювання. А саме: передбачалося забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу із цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Положеннями ст. 5 ЗК України 1990 року (втрата чинності 01 січня 2022 року) було визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян. Землі у колективну власність передаються безплатно. Земельні ділянки загального користування садівницьких товариств поділу не підлягають. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств. У разі продажу власником своєї земельної частки переважне право на її купівлю мають співвласники. Землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо) колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних товариств, що ліквідуються або збанкрутіли, передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів. Сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місцерозташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів. Частина земель резервного фонду, яка на час введення в дію цього Кодексу належала господарствам, залишається за ними на умовах постійного користування. Резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням. Статтею 23 ЗК України 1990 року було визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Згідно зі ст. 28 ЗК України 1990 року право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; 3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті 27 цього Кодексу. Право власності на землю може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу. Припинення права власності на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди власника земельної ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а також при вилученні земельної ділянки відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, припинення права власності на землю провадиться в судовому порядку. Колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання (стаття 60 ЗК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 84 ЗК України 2001 року у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою. Пунктом 7 розділу Х Перехідних положень ЗК України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Відповідно до п. 21 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України 2001 року установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. В порядку визначеному ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Згідно з положеннями ст. 15 ЦК України, ст. 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом свого права має кожна особа у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. За змістом частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина перша, друга статті 321 ЦК України). Відповідно до положень ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. В силу ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. В порядку ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу ч.ч.1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 371/429/21 вказав на те, що у разі якщо відчуження майна мало місце два і більше разів після укладення правочину, який в подальшому визнано недійсним, таке майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, як від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову на підставі частини першої статті 388 ЦК України. Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником та володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Право власника згідно з частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої цієї статті). З урахуванням викладених норм матеріального права однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, й тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який вказує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14 (провадження № 14-636цс18) та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 199/8392/16-ц (провадження № 61-21521св19). У постанові від 14 вересня 2023 року у справі № 279/5280/18 (провадження № 61-3534св23) Верховний Суд зазначив, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність, насамперед, від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном. В постанові від 12 липня 2023 року у справі № 757/61314/18-ц (провадження № 61-17763св21) зазначено, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача. В постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 925/913/19, вказано, що передумовами та матеріальними підставами захисту права власності на нерухоме майно у спосіб, визначений в статтях 387, 388 ЦК України, є наявність підтвердженого належними доказами права власності. Тобто особа, яка звертається до суду, або в інтересах якої звертається інша особа, з вимогою про витребування майна з незаконного володіння як у добросовісного, так і недобросовісного набувача, повинна довести право власності позивача на майно, що перебуває у чужому володінні. З наведених обставин справи вбачається, що на засіданнях зборів уповноважених членів КСП Агрокомбінат «Хотівський» 28 січня 2000 року та 03 березня 2000 року вирішувалось питання щодо реорганізації КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». У протоколі від 03 березня 2000 року, зокрема, зазначено, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» стає правонаступником КСП Агрокомбінат «Хотівський». Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що рішення уповноважених членів КСП Агрокомбінат «Хотівський», оформлене протоколом № 2 від 03 березня 2000 року, було оспорене, є скасованим або визнано недійсним, зокрема, в частині визначення СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» правонаступником КСП Агрокомбінат «Хотівський». Вказівка про правонаступництво міститься у п. 1.1 Статуту СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» вказано, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» є правонаступником майнових прав та обов`язків КСП Агрокомбінат «Хотівський». Направляючи справу на розгляд до суду апеляційної інстанції Верховний Суд вказав на те, що статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону. Верховний Суд вважав висновки судів про те, що відбулось перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» передчасними, тому вказав, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив висновку місцевого суду про перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та перехід до нього прав та обов`язків КСП. Виконуючи вказівки Верховного Суду апеляційний суд при новому розгляді справи виходить з наступного. За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки. Правонаступництво, як правило, зазначається в установчих документах суб`єкта господарювання. Положеннями п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» визначено, що у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам не допускається. Таким чином факт правонаступництва може бути підтверджений установчими документами, витягом з ЄДР або судовим рішенням, яким встановлені обставини щодо правонаступництва. У справі, що переглядається, окрім зазначення у Статуті факту правонаступництва також встановлено, що СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» як юридична особа було зареєстроване 06 квітня 2000 року, однак у державному реєстрі також наявні дані, що стосуються цієї юридичної особи за 1991-1996 роки. При цьому в матеріалах справи відсутні дані про реєстрацію припинення такої юридичної особи як КСП Агрокомбінат «Хотівський». Крім того, як встановлено судовим рішенням апеляційного господарського суду у справі № 911/1280/23 як ТОВ Агрокомбінат«Хотівський», так і КСП Агрокомбінат«Хотівський», мали код ЄДРПОУ 00849405. Цим судовим рішенням також встановлені обставини правонаступництва цього підприємства з посиланням на встановлення цієї обставини іншими судовими рішеннями. Однією із справ, на підставі яких був зроблений висновок апеляційним господарським судом, була справа, що переглядається після скасування судом касаційної інстанції рішення апеляційного суду. Разом з тим, ця обставина встановлена не лише на підставі рішення Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у справі №372/2967/22, а шляхом аналізу і інших судових рішень. Апеляційним судом у справі, що переглядається, також здійснений аналіз судових рішень, предметом яких були обставини правонаступництва і такі обставини були встановлені судами, що мають юрисдикцію у господарських справах. Також колегія суддів враховує наявність даних про юридичну особу починаючи з 1991 року та незмінність коду ЄДРПОУ, який є унікальним. Щодо доводів апелянта про відмінність складу засновників КСП Агрокомбінат «Хотівський» та СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», як на підставу відсутності правонаступництва колегія суддів погоджується з твердженням сторони відповідача та третьої особи, що діючим законодавством під час реорганізації КСП Агрокомбінат «Хотівський» й створення його правонаступника - СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та в подальшому в ході реформування, й на сьогодні, не було й немає обмежень щодо визначення чи зміни учасників підприємства. Спеціальним законодавством було передбачено можливість колишнім членам КСП як долучитися до учасників підприємства-правонаступника, так і створите нове (без правонаступництва), а також займатися сільгоспдіяльністю індивідуально тощо. Прокурором також не вказано відповідне положення закону. До таких висновків дійшов і апеляційний господарський суд у справі № 911/1280/23 і Верховний Суд не вбачав підстав для перегляду. Крім того, Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» визначено обов`язкове перетворення КСГП в інші форми господарювання. А саме: передбачалося забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу із цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване ст. 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями. При цьому вихід або зміна членів колективного сільськогосподарського підприємства не є підставою для припинення сільськогосподарського підприємства. Відтак, твердження сторони позивача про те, що реорганізації КСП Агрокомбінат «Хотівський» шляхом перетворення у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» не відбулося, оскільки 06 квітня 2000 року було проведено реєстрацію нового підприємства, а відтак воно не набуло статусу землекористувача чи статусу власника спірних ділянок КСП Агрокомбінат «Хотівський», ґрунтується на припущеннях і не відповідає нормам чинного законодавства на час виникнення правовідносин. А отже сукупність зазначених обставин вказує на факт перетворення КСП Агрокомбінат«Хотівський» у СТОВ Агрокомбінат«Хотівський» та факт правонаступництва, який відбувся у 2000 році і з того часу не був оспорений та відповідний правочин не був визнаний недійсним. Таким чином, у справі що переглядається, прокурором зазначаючи, що КСП Агрокомбінат «Хотівський» було припинене, а СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» створене як нове підприємство, прокурор не надав доказів на підтвердження припинення КСП Агрокомбінат «Хотівський» якимось іншим способом, ніж перетворення у СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». Висновки суду першої інстанції в цій частині не суперечать встановленим апеляційним судом обставинам та вимогам чинного законодавства, проте є обмеженими посиланням на Статут СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та на судові рішення у справах № К9/358-07, №131/13-05, № 2-2303/05, № 2-3840/2007 , а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні шляхом доповнення мотивів щодо висновку про наявність правонаступництва СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». Діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство вказувало на те, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Разом з цим повернення земель у власність держави можливе лише і виключно у випадках, передбачених законом, а саме у статті 23 ЗК України 1990 року чи статті 140 ЗК України 2001 року. Земельний Кодекс 2001 року, набрав чинності після реорганізації СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» та положення п. 21 містять виключення щодо застосування, а саме крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності. Крім того вказані положення передбачають, що зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Даних про державну реєстрацію спірних земельних ділянок, як земель комунальної власності, матеріали справи не містять. Вказане у сукупності дає підстави для висновку, що пункт 21 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу 2001 року не підлягає до застосування у спірних правовідносинах. А тому апеляційний суд вважає обґрунтованим відповідний висновок суду першої інстанції. Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У позовних вимогах прокурор просив про витребування спірних земельних ділянок на користь держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області із чужого незаконного володіння відповідача. Разом з тим, виходячи з положень ЦК України, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Як вже вказано вище в ході розгляду справи не доведено, що спірні земельні ділянки перейшли до комунальної власності і, зокрема, до власності Феодосіївської територіальної громади Обухівського району, в інтересах якої виступає відповідна сільська рада та заступник прокурора. А отже за відсутності доведення порушеного права позивача, правових підстав для витребування на його користь спірного майна не вбачається, як то вірно вказав суд першої інстанції, здійснивши посилання на відповідні норми чинного законодавства та судову практику Верховного Суду, що є усталеною. Натомість в порядку визначеному п. 7 розділу Х Перехідних положень ЗК України 2001 року юридичні особи, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державні акти на право власності на землю, видані до внесення змін у земельне законодавство є чинними та підлягають заміні лише у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Тобто зміни, які відбулися в земельному законодавстві після видачі державного акта на право колективної власності на землю (відсутність у новому законодавстві колективної форми власності) не є підставою для припинення права власності. З матеріалів справи вбачається, що в 2021 році за СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», за їх зверненням, була проведена державна реєстрація права власності на спірні ділянки. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17. Відповідач набула прав на спірні земельні ділянки у 2021 році у первісного власника, право якого за обставин реорганізації 2000 року не оспорювалось, а тому твердження позивача про можливу обізнаність відповідача про придбання земельних ділянок, які не належать відчужувачу, слід визнати безпідставними. Отже, всупереч наведеним нормам процесуального законодавства стороною позивача не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності порушеного права, що давало б підстави для здійснення його захисту в судовому порядку, а також доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що передбачає право кожної із сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Всупереч наведеним положенням ЦПК України стороною позивача не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження порушеного права та заявлених позовних вимог. Разом з тим, апеляційна скарга переважно мотивована неповним з`ясуванням судом обставини справи в зв`язку з відсутністю доказів, що виходячи з положень цивільного процесуального законодавства є обов`язком сторін у справі, зокрема позивача, а повноваження суду стосуються оцінки наданих сторонами доказів. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Разом з тим з урахуванням висновків наведених Верховним Судом, має місце неповна мотивація в частині встановлення обставин правонаступництва, що дає підстави апеляційному суду для зміни рішення суду першої інстанції, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, оскільки в іншій частині судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та зроблений правильний висновок про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог. В порядку визначеному ст.141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача не підлягають до компенсації за рахунок відповідача. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради - задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року -змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: О.В. Желепа Н.В. Поліщук