Постанова 4805 № 273/1037/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №273/1037/25 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С. Номер провадження №33/4805/425/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 18.06.2025 о 23 год 06 хв у с.Полянка по вул.Шевченка, 5, ОСОБА_1 керував мотоциклом Mustang, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Кравчун Д.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Зазначає, що відповідно до матеріалів справи та відеозапису ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера та від проходження такого огляду не відмовлявся. Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення йому інкриміновано порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України за ч.1 ст.130 КУпАП, що, на думку захисника, суперечить фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд не має повноважень змінювати фабулу адміністративного правопорушення, викладену у протоколі, а також не вправі самостійно відшуковувати докази винуватості особи. Крім того, звертає увагу на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також доказів його зупинки, у зв`язку з чим вважає, що подальші дії працівників поліції є неправомірними. Також посилається на показання допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_2 , який підтвердив, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, що, на думку захисника, свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Окрім цього, вказує на порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченої ст.266 КУпАП, у зв`язку з чим вважає такий огляд недійсним відповідно до ч.5 цієї статті. Зокрема зазначає, що у ОСОБА_1 не з`ясовано, чи погоджується він із результатами огляду, а також не запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я. В обґрунтування своїх доводів посилається на практику Європейського суду з прав людини. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП. Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №366113 від 18.06.2025, згідно якого ОСОБА_1 18.06.2025 о 23 год 06 хв у с.Полянка по вул.Шевченка, 5, керував мотоциклом Mustang, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер 6820. Результат 1,91 проміле, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор номер 857564 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд проведений у зв`язку виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови. Результат огляду 1,91 проміле (а.с.7); роздруківкою тесту від 18.06.2025, результат якого 1,91 проміле (а.с.8); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2025 (а.с.9); розписками про роз`яснення прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та про порядок застосування спеціального технічного засобу від 18.06.2025 (а.с.4-5); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5012142 від 18.06.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.3); копією свідоцтва про повірку законодавча регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5625 від 15.10.2024 (а.с.10); відеозаписом події (а.с.11). Суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано. Матеріалами справи об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Досліджені суддею докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. З наявного у справі відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, який показав позитивну пробу 1,91 проміле алкоголю в крові, що перевищує цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові, встановлений п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015. Чек за результатами тестування спеціальним засобом та протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень. Порушень уповноваженими особами вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, які могли б бути підставою для визнання огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 недійсним, з відеозапису не вбачається. Доводи апеляційної скарги про порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема щодо нез`ясування у ОСОБА_1 його ставлення до результатів огляду та непред`явлення пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я, є безпідставними. Відповідно до вимог ст.266 КУпАП обов`язок поліцейських забезпечити проведення огляду у закладі охорони здоров`я виникає у разі відмови особи від проходження огляду на місці зупинки або незгоди з його результатами. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу та від його проходження не відмовлявся, даних про незгоду з результатами такого огляду матеріали справи не містять. За таких обставин відсутні підстави вважати, що працівники поліції були зобов`язані направляти його до закладу охорони здоров`я, а тому зазначені доводи не свідчать про недійсність результатів огляду. Посилання захисника на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються матеріалами справи. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується відеозаписом події, ОСОБА_1 не заперечував факту керування мотоциклом, пояснював обставини руху транспортного засобу, а також погодився на проходження огляду на стан сп`яніння. Така поведінка особи у сукупності з зафіксованими на відеозаписі обставинами події свідчить про здійснення нею керування транспортним засобом. Посилання сторони захисту на показання свідка ОСОБА_2 про відсутність факту керування обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки такі показання спростовуються іншими доказами у справі, зокрема відеозаписом, та не узгоджуються з фактичною поведінкою ОСОБА_1 .. Доводи апеляційної скарги щодо неправильної кваліфікації адміністративного правопорушення були предметом дослідження суду першої інстанції, який надав їм належну та обґрунтовану оцінку, з викладенням відповідних мотивів у постанові. Помилкове зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №366113 від 18.06.2025 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України замість пункту 2.9 а) ПДР не спростовує встановлених у справі обставин, не впливає на допустимість цього доказу та не виключає наявності події та складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .. Зміст викладених у протоколі обставин узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема відеозаписом, яким підтверджено факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння та встановлення стану алкогольного сп`яніння. Викладене у протоколі формулювання суті правопорушення відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані за вказаною нормою. Саме по собі неправильне посилання на пункт Правил дорожнього руху не впливає на правильність правової кваліфікації дій особи та не є підставою для визнання протоколу неналежним доказом. Посилання захисника на практику Європейського суду з прав людини не впливають на вирішення даної справи, оскільки наведені правові позиції стосуються інших фактичних обставин та не спростовують встановлених судом першої інстанції висновків. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не виключають винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення та не містять посилань на нові обставини чи докази, які б свідчили про незаконність ухваленої постанови. Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v.France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §41. При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суд постановив: Апеляційну скаргу адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2025 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич