Ухвала КАС ВС № 990/157/26

УХВАЛА про залишення позовної заяви без руху 06 травня 2026 року м. Київ справа №990/157/26 адміністративне провадження №П/990/157/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Тацій Л.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 31 жовтня 2025 року №810/2025, ВСТАНОВИВ: 04 травня 2026 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Президента України (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 31 жовтня 2025 року № 810/2025 у частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2025 року щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 , передбачених пунктом 7 додатка до зазначеного рішення. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що оскаржуваним Указом Президента України, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, до нього безпідставно застосовано персональні санкції, що призвело до істотного обмеження його конституційних прав, зокрема права на повагу до приватного і сімейного життя та права мирного володіння майном. Позивач вказує на відсутність передбачених Законом України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року № 1644-VII (далі - Закон № 1644-VII) підстав для застосування до нього таких заходів, оскільки він є громадянином України та не здійснює діяльності, яка могла б бути кваліфікована як терористична. Також наголошує, що рішення не містить конкретних фактів чи доказів, які б свідчили про наявність загроз національній безпеці з його боку. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Берназюк Я.О., судді Бевзенко В.М., Стародуб О.П., Стеценко С.Г., Тацій Л.В. Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд виходить із наступного. Згідно з частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , Суд має достатні підстави вважати, що вона подана з порушенням вимог КАС України, виходячи з такого. Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Судом установлено, що у позовній заяві позивачем визначено третю особу - Раду національної безпеки та оборони України. Водночас позовна заява не містить належного обґрунтування необхідності залучення зазначеної особи до участі у справі, зокрема відсутні доводи щодо того, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси чи обов`язки такої особи. Так, частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Відповідно до приписів частини четвертої статті 49 КАС України у заяві про залучення третьої особи має бути зазначено підстави такого залучення. Водночас у порушення вимог статті 49 КАС України позивач не подав до суду належно обґрунтованої заяви про залучення третьої особи, яка, крім іншого, має містити належне обґрунтування необхідності її участі у справі. Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про залучення третьої особи - Ради національної безпеки і оборони України, у якій зазначити обставини на обґрунтування необхідності її залучення, зокрема вказати, яким чином та на які права чи обов`язки такої особи може вплинути рішення суду у цій справі.

Позиція Верховного Суду щодо необхідності належного обґрунтування заявниками підстав залучення третіх осіб висловлена, зокрема, в ухвалах від 15 лютого 2021 року у справі №9901/33/21, від 16 лютого 2021 року у справі №9901/34/21, від 16 квітня 2021 року у справі №9901/109/21, від 24 травня 2021 року у справі №9901/164/21, від 20 липня 2021 року у справі №9901/281/21, від 16 січня 2023 року у справі № 990/4/23, від 01 травня 2025 року у справі № 990/186/25 та від 01 грудня 2025 року у справі № 990/570/25. Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем не додано документа про сплату судового збору, проте, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказує, що сплата судового збору за подання цього позову є фактично неможливою, оскільки автоматизована система банківських установ блокує (унеможливлює) здійснення платежу (судового збору) при зазначенні в реквізитах ідентифікуючих даних позивача, - на підставі підпункту 2 вищевказаних санкцій: блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Надаючи оцінку вказаному клопотанню Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частинами першою та другою статті 8 Закону №3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Отже, законодавством передбачено право, а не обов`язок суду щодо відстрочення сплати судового збору. Крім того, законодавець ставить у залежність право суду звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату саме враховуючи майновий стан сторони. З огляду на ненадання позивачем доказів, які б підтверджували його майновий стан, неможливість сплати судового збору у встановленому розмірі або інші обставини, з якими закон пов`язує можливість відстрочення сплати судового збору, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328 грн 00 коп. Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. З огляду на те, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, судовий збір за подання такого позову становить 1064,96 грн (3328,00х0,4х0,8). Суд наголошує, що інститут залишення позовної заяви без руху спрямований на забезпечення ефективного доступу до правосуддя шляхом надання позивачеві можливості усунути недоліки поданої заяви. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України). З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме: подати заяву про залучення до участі у справі третьої особи - Ради національної безпеки і оборони України, у якій зазначити об`єктивні обставини на обґрунтування необхідності її залучення, зокрема обґрунтувати, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права чи обов`язки зазначеної особи, із долученням відповідних доказів; подати обґрунтоване клопотання про відстрочення від сплати судового збору разом із доказами щодо можливості такого відстрочення або документ про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Керуючись статтями 160, 161, 169, 245, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України залишити без руху. Встановити ОСОБА_1 строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді: В.М. Бевзенко О.П. Стародуб С.Г. Стеценко Л.В. Тацій