Постанова 4808 № 343/2067/25

Справа № 343/2067/25 Провадження № 22-ц/4808/575/26 Головуючий у 1 інстанції ОЛІЙНИК М. Ю. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М., секретаря Петріва Д.Б., з участю представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Тальчук П.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2026 року, ухвалене суддею Олійником М.Ю. в м. Івано-Франківськ, у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2025 року представник Акціонерного товариства «Таскомбанк» звернувся з позовом про стягнення за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.01.2022 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву № 1106778 щодо приєднання до публічної пропозиції банку на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», відповідно до умов якого відповідачу надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, а саме надані кредитні кошти в сумі 50000,00 грн, з процентною ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 0,22% річних зі строком користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення кредиту на споживчі потреби. Підписавши зазначену заяву, відповідач підтвердила, що приймає (акцептує) всі умови публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, в т. ч., але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту на сайті банку, і з якою вона ознайомлена, повністю згідна, зміст розуміє, положень якої зобов`язалася неухильно дотримуватися. Відповідач має поточний рахунок, який відкритий до заяви № 1106778 з номером кредитного договору № 002/13991010-SP. Відповідачу надано послугу кредитування рахунку та надані кредитні кошти, однак остання не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 15 жовтня 2025 року становить 99013,98 грн та складається із: заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) у розмірі 50000 грн, заборгованості за процентами (в т. ч. простроченими) у розмірі 49013,98 грн. Позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки вказану заборгованість. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2026 року відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що позивачем не погоджені істотні умови договору із відповідачем щодо розміру процентної ставки, а внесені ОСОБА_1 кошти на погашення кредитної заборгованості безпідставно розподілялись позивачем на погашення нарахованих банком процентів та розмір сплачених відповідачкою процентів в сумі 110 8623,02 грн значно перевищує заявлену позивачем суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 50 000 грн, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги Не погодившись із рішенням суду, позивач АТ «Таскомбанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції відмовлено в задоволенні частини позовних вимог АТ «Таскомбанк», оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з нею. В пункті 2 Заяви № 1106778 від 26 січня 2022, ОСОБА_1 підтверджує, що перед підписанням ознайомилася з Публічною пропозицією разом з додатками, в тому числі, але не виключно, Тарифами, що розміщені на сайті Банку http://tascombank.ua/ та Лендинговій сторінці http://sportbank.ua/, посилання на примірник якої, разом з додатками, отримала і з якою повністю згодна, зміст розуміє, положення якої зобов`язувалася неухильно дотримуватися. Також перед підписанням підтвердила, що проект цієї заяви та Публічна пропозиція були їй надані Банком, та підписані нею Заява та Публічна пропозиція відповідають проектам. Відповідно до розділу 8 Публічної пропозиції відповідач погоджується, підтверджує та розуміє, що погашення кредитного ліміту передбачає обов`язковий щомісячний платіж, який складається з частки від суми поточної заборгованості, процентів за користування Овердрафтом та комісій за обслуговування заборгованості станом на останній робочий день місяця на умовах Тарифів Банку без встановлення графіку платежів. Судом зазначено в оскаржуваному рішенні, що у Заяві-договорі позичальника від 26 січня 2022 року відсутня домовленість сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, а також підтвердження про конкретно запропоновані відповідачу умови, тому суд дійшов висновку, що підстав для стягнення процентів, нарахованих в розмірі встановленому тарифами та умовами обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, не вбачається, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Однак, такі висновки суду першої інстанції, на думку апелянта, зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що суд помилково посилався на постанову Великої палати Верховного суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17, оскільки зовсім іншими є правовідносини сторін у цій справі, ніж ті, що мали місце у вищезазначеній справі, яка розглядалась Верховним Судом. Вказує, що із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон №675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону № 675- VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (частина 3 статті 11 Закону № 675- VIII. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII). Публічна пропозиція та Тарифи Банку (введені в дію з 14.06.2021 року), що були надані відповідачу для ознайомлення при вищевикладених обставинах при укладенні вищезазначеного договору із Банком, досі зберігаються на офіційному сайті Банку, в розділі «Архіви» і є чітко визначеними на момент укладення Заяви-договору. Так, на момент укладення договору використовувалась конкретна редакція Публічної пропозиції від 29 листопада 2021 року, затверджена рішенням Правління АТ «Таскомбанк», Протокол №47-5 від 23 листопада 2021 року. Та конкретні Тарифи Банку, затверджені засіданням тарифного комітету АТ «Таскомбанк», Протокол №34-1 від 10.06.2021, та введені в дію від 14.06.2021 року. Навіть, за умови можливих змін в подальших редакціях Тарифів Банку, процентна ставка за лімітом кредитування залишалась незмінною, про що свідчить розрахунок заборгованості відповідача та виписки Банку по рахунках позичальника. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору. Позиція інших учасників справи Представник ОСОБА_1 адвокат Тальчук П.І. подала додаткові пояснення у справі, в яких вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Позиція Івано-Франківського апеляційного суду Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Тальчук П.І. в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу не визнала з підстав, викладених у поданих додаткових поясненнях. Представник апелянта в судове засідання не прибув, хоча апелянта належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи. Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вислухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно встановлені обставини, які мають значення для справи і неправильно застосовано норми матеріального права. Фактичні обставини справи Судом встановлено, що 26.01.2022 відповідачкою ОСОБА_1 підписано Заяву-анкету № 1106778 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank (а.с. 7-10). Відповідно до змісту заяви №1106778 ОСОБА_1 просила АТ «Таскомбанк» відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті на її ім`я, надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах, та складає 100 000 грн. Згідно довідки АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 з 25.01.2022 є власником поточного рахунку в гривні № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-анкети № 1106778 з номером кредитного договору № 002/13991010-SP від 26.01.2022, № картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Таскомбанк» (а.с. 11). До Заяви-анкети банк додав Тарифи та умови обслуговування картки Sportbank, Публічну пропозицію (оферту) АТ «Таскомбанк» укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських послуг, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», які відповідачкою не підписані (а.с. 12-14, 15-19). Наданою позивачем випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 26.01.2022 по 15.10.2025 підтверджується рух коштів по рахунку (а.с. 36-85). Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/13991010-SP від 26.01.2022, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , на 15.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 99013,98 грн, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту 50000 грн, заборгованість за процентами 49013,98 грн. Також у вказаному розрахунку містяться відомості про зарахування від ОСОБА_1 96023,57 грн на погашення процентів та 12624,45 грн на погашення тіла кредиту, а всього 108623,02 грн (а.с. 20-35, а.с.27 на звороті). 02.09.2025 АТ «Таскомбанк» направив на адресу ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про виконання зобов`язання перед АТ «Таскомбанк» щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 002/113991010-SP від 26.01.2022 станом на 15.10.2025 у розмірі 50000 грн основного боргу, 3373,28 грн строкової заборгованості за відсотками, 42374,90 грн простроченої заборгованості за процентами (а.с. 86). Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Положенням частини першої статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах,який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює банк (у цьому випадку - АТ «Таксомбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.2 ст.1056-1 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У своєму позові АТ «Таксомбанк» просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 99013,98 грн, що складається із 50 000 грн заборгованості по тілу кредиту, 40 013,98 грн заборгованості за процентами. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що підписуючи заяву-анкету № 1106778 від 26.01.2022 відповідачка підтвердила, що погоджується з тим, що публічна пропозиція АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщені на сайті www.tascombank.com.ua), Умови підключення до Клієнт-банку «ТАС24», Правила обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифи банку разом з цією заявою-договором становлять договір банківського обслуговування та є його невід`ємними частинами. На підтвердження умов договору АТ «Таксомбанк» надав суду копію заяви-анкети про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank, що підписана ОСОБА_1 25.01.2022 року. Також позивач надав копію Тарифів та умови обслуговування картки Sportbank, Публічну пропозицію (оферту) АТ «Таскомбанк» укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських послуг, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», які не підписані відповідачем ОСОБА_1 і матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в АТ «Таскомбанк» розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву № 1106778. Таким чином, за відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу умови Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в АТ «Таскомбанк» (а.с.15-19), долучений позивачем при поданні позову, відсутність у заяві - анкеті домовленості сторін про розмір процентів за користування кредитними коштами, надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Разом з тим, підписуючи заяву-анкету, відповідачка не могла не усвідомлювати підписання нею кредитного договору та прийняття на себе фінансових зобов`язань, пов`язаних із кредитними правовідносинами. Так, у заяві-анкеті (п.1.2.3.) вона прямо просила надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку 100 000 грн. Заява-анкета про приєднання до публічної пропозиції хоч і містить особистий підпис ОСОБА_1 , проте не містить погоджених сторонами процентів за користування кредитними коштами. У вказаній заяві хоча і зазначено про кредитування рахунку і відповідач надавала інформацію про свою платоспроможність, яка зазвичай з`ясовується при наданні кредитів, однак розмір процентної ставки та інші умови кредитування не погоджувались. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено факт погодження всіх істотних умов кредитного договору із відповідачем щодо розміру процентної ставки, але зробив посилковий висновок, що відсутні правові підстави для нарахування процентів. У цьому спорі договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»(далі -Закон № 1023-XII). Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-ХІІ споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Конституційний Суд України у рішенні в справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Таскомбанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Разом з тим, оцінюючи зміст заяви-анкети, слід дійти висновку, що відповідачка усвідомлювала природу правочину та його наслідки, оскільки її поведінка, яка полягала в отриманні від банку коштів та їх поверненні у більшому розмірі від отриманих свідчить про визнання кредитних зобов`язань. При цьому осаба, подаючи заяву про надання банківського, в тому числі і кредитного, продукту, мала звичайний рівень обізнаності щодо оплатності кредитного договору і не заявляла заперечень щодо його укладення. Про оплатність кредитного договору прямо зазначено у статті 1054 ЦК України (за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти). У частині 2 вказаної визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, на кредитні правовідносини поширюються положення статті 1048 ЦК України, частина перша якої врівноважує становище сторін кредитного договору у разі, якщо розмір процентів за договором не встановлений. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору, а на позивача виникнення збитків у разі невиконання умов кредитного договору або підміни його іншим правочином.. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 та постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року, справа № 365/159/19. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивач взагалі не має права на одержання від відповідача процентів за кредитним договором № 002/13991010-SP, укладеним згідно заяви №1106778, є помилковим, оскільки суд першої інстанції не врахував положення ч.1 ст.1048 ЦК України, відповідно до якої якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тому позивач має право на отримання процентів за цим кредитним договором. У цих правовідносинах підлягає застосуванню саме вказане положення закону, відповідно до якого, оскільки кредитним договором № 002/13991010-SP, укладеним згідно заяви №1106778, не встановлено розміру процентів, позивач має право на одержання від відповідача процентів від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України. Судом апеляційної інстанції обчислено розмір процентів, який би відповідачка мала сплатити, виходячи з облікової ставки Національного банку України. Облікова ставка НБУ: З 26.01.2022 по 02.06.22 10,0 З 03.06.2022 по 27.07.2023 25,0 З 28.07.2023 по 14.09.2023 22,0 З 15.09.2023 по 26.10.2023 20,0 З 27.10.2023 по 14.12.2023 16,0 З 15.12.2023 по 14.03.2024 15,0 З 15.03.2024 по 25.04.2024 14,5 З 26.04.2024 по 13.06.2024 13,5 З 14.06.2024 по 12.12.2024 13,0 З 13.12.2024 по 23.01.2025 13,5 З 24.01.2025 по 06.03.2025 14,5 З 07.03.2025 по 01.10.2025 15,5 1)26.01.2022-29.01.2022 4 дні, сума боргу 20980 грн, облікова ставка НБУ 10,0 20980*10/100/365*4=22,99 грн; 2)30.01.2022 31.01.2022 1(один) день, сума боргу 23707,40 грн, облікова ставка НБУ 10,0, 23707*10/100/365*1=6,50 грн; 3)31.01.2022-01.02.2022, 1(один) день, сума боргу 24179,45 грн, облікова ставка НБУ 10,0, розмір процентів 6,62 грн; 4)01.02.2022-01.02.2022, два дні, сума боргу 48254 грн, облікова ставка НБУ 10,0, розмір процентів 26,44 грн; 5)03.02.2022-05.02.2022, 3 дні, сума боргу 49565,25, розмір процентів 40,74 грн; 6)06.02.2022-27.02.2022, 22 дні, сума боргу 49643,25 грн, облікова ставка НБУ 10,0, розмір процентів 299,22 грн; 7)28.02.2022-25.04.2022, 57 днів, сума боргу 49551,23 грн, облікова ставка НБУ 10,0, розмір процентів 773,81 грн; 8)26.04.2022-18.05.2022, 23 дні, сума боргу 49865,93 грн, облікова ставка НБУ 10,0, розмір процентів 314,22 грн; 9) 19.05.2022-08.06.2022, 21 день, сума боргу 49976,08, облікова ставка НБУ 10,00, розмір процентів 287,53 грн; 10)09.06.2022-29.06.2022, 21 день, сума боргу 54591,68, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 785,22 грн; 11)30.06.2022-02.07.2022, 3 дні, сума боргу 53596,86, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 110,13 грн; 12)03.07.2022-30.08.2022, 57 днів, сума боргу 49908,86, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 1948,50 грн; 13)31.08.2022-05.09.2022, 6 днів, сума боргу 49535,83 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 203,57 грн; 14)06.09.2022-14.09.2022, 9 днів, сума боргу 49275,83 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 303,76 грн; 15)15.09.2022-17.09.2022, 3 дні, сума боргу 49359,75 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 101,42 грн; 16)18.09.2022-29.09.2022, 12 днів, сума боргу 49989,15 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 410,87 грн; 17)30.09.2022-30.10.2022, 31 днів, сума боргу 51894,32, облікова ставка НБУ по 26.10.2022 25,0, розмір процентів 1101,87 грн; 18)31.10.2022-05.11.2022, 6 днів, сума боргу 51801,85 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 212,88 грн; 19)06.11.2022-29.11.2022, 24 днів, сума боргу 49768,05 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 818,10 грн; 20)30.11.2022-03.12.2022, 4 дні, сума боргу 49727,78 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 136,24 грн; 21)04.12.2022-10.12.2022, 7 днів, сума боргу 49137,78 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 235,59 грн; 22)11.12.2022-30.12.2022, 20 днів, сума боргу 49242,68 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів - 674,56 грн; 23)31.12.2022-10.01.2023, 11 днів, сума боргу 49238,01 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 370,97 грн; 24)11.01.2023-22.01.2023, 22 дні, сума боргу 49003,01 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 738,40 грн; 25)23.01.2023, один день, сума боргу 49947,11 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 34,21 грн; 26)24.01.2023-30.01.2023, 7 днів, сума боргу 50261,81 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 240,98; 27)31.01.2023-27.02.2023, 28 днів, сума боргу 50225,57 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 963,23 грн; 28)28.02.2023-30.03.23 грн, 31 день, сума боргу 49998,57 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 1061,61 грн; 29)31.03.2023-01.04.2023, 2 дні, сума боргу 52238,53 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 71,56 грн; 30)02.04.2023-10.04.2023, 9 днів, сума боргу 52213,53 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 321,86 грн; 31)11.04.2023-16.04.2023, 6 днів, сума боргу 52238,53 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 214,68 грн; 32)17.04.2023-22.04.2023, 5 днів, сума боргу 52113,53 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 178,47 грн; 33)23.04.2023-24.04.2023, 2 дні, сума боргу 52108,53 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 71,38 грн; 34)25.04.2023-07.05.2023, 13 днів, сума боргу 52087,53 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 463,79 грн; 35)08.05.2023-30.05.2023, 23 дні, сума боргу 52039,53 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 819,80 грн; 36)31.05.2023-12.06.2023, 13 дні, сума боргу 51591,03 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 459,37 грн; 37)13.06.2023-29.06.2023, 17 днів, сума боргу 51576,03 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 600,54 грн; 38)30.06.2023-01.07.2023, 2 дні, сума боргу 51568,03 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 70,64 грн; 39)02.07.2023-05.07.2023, 4 дні, сума боргу 51560,03 грн, облікова ставка НБУ 25,0, розмір процентів 141,26 грн; 40)06.07.2023-30.07.2023, 25 днів, сума боргу 51568,03 грн, облікова ставка НБУ по 27.07.2023 25,0, розмір процентів 777,05 грн, з 28.07.2023 22,0, розмір процентів 93,25 грн; 41)31.07.2023-10.09.2023, 42 дні, сума боргу 51468,03 грн, облікова ставка НБУ 22,0, розмір процентів 1302,92 грн; 42)11.09.2023-14.10.2025, 765 днів (всього, але змінна облікова ставка), сума боргу 50000 грн: -облікова ставка НБУ по 14.09.2023, 4 дні 22,0, розмір процентів 120,55 грн, -з 15.09.2023 по 26.10.2023, 42 дні, облікова ставка НБУ 20,0, розмір процентів 1150,68 грн; -з 27.10.2023 по 14.12.2023, 49 днів, облікова ставка НБУ 16,0, розмір процентів 1073,97 грн; -з 15.12.2023 по 14.03.2024, 91 день, облікова ставка НБУ 15.0; 50000*15/100/366*91=1864,75 грн (розмір процентів) -з 15.03.2024 по 25.04.2024, 42 дні, облікова ставка НБУ 14,5, 50000*14,5/100/366*42=831,97 грн (розмір процентів; -з 26.04.2024 по 13.06.2024, 49 днів, облікова ставка НБУ 13,5, 50000*13,5/100/366х49=903,69 грн (розмір процентів); -з 14.06.2024 по 12.12.2024, 181 день, облікова ставка НБУ 13,0, 50000х13,0/100/366х181=3214,48 грн (розмір процентів); -з 13.12.2024 по 23.01.25, 42 дні, облікова ставка НБУ 13,5, 50000х13,5/100/365х42=776,71 грн; -з 24.01.2025 по 06.03.2025, 42 дні, облікова ставка НБУ 14,5, 50000х14,5/100/365х42=834,25 грн; -з 07.03.2025 по 01.10.2025, 209 днів, облікова ставка НБУ 15,5, 50000х15,5/100/365х209=4437,67 грн. Виходячи із вищезазначених розрахунків відповідачка мала сплатити позивачу проценти за кредитним договором, виходячи з облікової ставки Національного банку України за період з 26.01.2022 по 01.10.2025 у розмірі 33025,47 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач кошти, які вносилися ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості, безпідставно розподіляв на погашення заборгованості за процентами та тілом кредиту, з чим повністю погодитись не можна, оскільки позивач мав право на стягнення процентів за кредитним договором на рівні облікової ставки Національного банку України в сумі 33025,47 грн. Апеляційним судом встановлено, що згідно виписок по особових рахунках за увесь період та розрахунку заборгованості ОСОБА_1 сплачено 108 623,02 грн. Отже, з урахуванням отриманого тіла кредиту (50 000 грн) і процентів, які підлягали нарахуванню відповідачці (33 025,47 грн), вона мала сплатити банку за весь період користування кредитними коштами 83025, 47 грн. Враховуючи, що розмір внесених на погашення кредиту ОСОБА_1 коштів перевищує суму основної заборгованості (тіла кредиту) і процентів, на які банк мав право, тому суд вірно відмовив у задоволенні позову, але помилився з мотивами такої відмови. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції. Решта доводів, зазначених в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини першої статті 374 ЦПК України). Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України). Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Частиною четвертою статті 376 ЦПК України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, але вказав неправильні мотиви для такої відмови та помилково вважав, що позивач взагалі не має права на одержання від відповідача процентів за кредитним договором, тому рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Суд апеляційної інстанції не вирішує питання щодо розподілу судових витрат, оскільки, незважаючи на те, що апеляційну скаргу задоволено частково, проте змінено тільки мотивувальну частину судового рішення, резолютивна частина не змінювалась, тому відсутні підстави для пропорційного стягнення з відповідача на користь позивача-апелянта судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції Згідно вимог пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Ця справа є малозначною в силу вимог закону, тому судове рішення у ній в касаційному порядку оскарженню не підлягає, проте у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» задовольнити частково. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий І.О. Максюта Судді: Л.В. Василишин В.М. Барков Повний текст постанови складено 06 травня 2026 року.