Постанова 4803 № 212/6870/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3079/26 Справа № 212/6870/23 Суддя у 1-й інстанції - Ведяшкіна Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 року м. Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М., суддів: Акуленка В.В., Остапенко В.О. секретар судового засідання Лідовська А.А., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі, апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 листопада 2025 року, яке ухвалено суддею Ведяшкіною Ю.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року, ВСТАНОВИВ У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобо`язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за її заявою її було переведено з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 (особа з ІБ групою інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, під час призову з запасу військовослужбовця, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 85%) відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв`язку з цим вона звернулась до відповідача із зверненням про надання довідки для призначення їй пенсії, враховуючи, що відповідач є правонаступником Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, з якого її чоловік призивався на ЛНА на ЧАЕС через військомат у військову частину № НОМЕР_1 з 15.09.1987 року по 05.11.1987 року, та надала наявні у неї довідки та документи. Відповідачем було видано довідку № 811-15/1-1347 від 17.11.2022, а пізніше, після її заперечень - довідки № 811-15/1-1396 від 14.12.2022, № 811-15/1-5 від 03.01.2023, № 811-15/1-277 від 05.05.2023, але жодна із зазначених довідок не відповідає фактичним даним та суттєво знижено розмір заробітної плати, яку її чоловік фактично отримав в 1987 році за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, що призвело до порушення її права на отримання пенсії в належному розмірі. У зв`зку з викладеним, просила суд визнати протиправною бездіяльність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо невидачі довідки по формі, затвердженої листом Міністерства соціальної політики України від 27.02.1996 року №01-3/241-013-2, про фактично отриману її покійним чоловіком ОСОБА_2 , заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період його роботи з 15.09.1987 по 05.11.1987, нарахованої йому в 1987 році згідно довідки командира та начальника фінансової служби військової частини № НОМЕР_1 за № 942/14 від 05.11.1987 (первинний документ, що зберігся), роз`яснень наданих у листі Державного комітету Української РСР по праці № 131с, зафіксованої в особових рахунках ОСОБА_2 за 1987 рік (за вересень, жовтень, листопад 1987) в загальній сумі не менш чим 1578,09 крб. Зобов`язати ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» видати ОСОБА_1 довідку по формі, затвердженої листом Міністерства соціальної політики України від 27.02.1996 року № 01-3/241-013-2, про фактично отриману її покійним чоловіком, ОСОБА_2 , заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період його роботи з 15.09.1987 по 05.11.1987, нарахованої йому в 1987 році згідно довідки командира та начальника фінансової служби військової частини № НОМЕР_1 за № 942/14 від 05.11.1987 (первинний документ, що зберігся), роз`яснень наданих у листі Державного комітету Української РСР по праці № 131с, зафіксованої в особових рахунках ОСОБА_2 за 1987 рік (за вересень, жовтень, листопад 1987) в загальній сумі не менше чим 1578,09 крб. Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково. Визнано неправомірною відмову ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у видачі ОСОБА_1 довідки для призначення пенсії, про фактично отриману її покійним чоловіком ОСОБА_2 , заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період його роботи з 15.09.1987 по 05.11.1987, нарахованої йому в 1987 році, згідно довідки військової частини № НОМЕР_1 за № 942/14 від 05.11.1987 (первинний документ, що зберігся), зафіксованої в особових рахунках ОСОБА_2 за 1987 рік (за вересень, жовтень, листопад 1987). Зобов`язано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» видати ОСОБА_1 уточнену довідку для призначення пенсії, про фактично отриману її покійним чоловіком ОСОБА_2 , заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за період його роботи з 15.09.1987 по 05.11.1987, нараховану йому в 1987 році, згідно довідки військової частини № НОМЕР_1 за № 942/14 від 05.11.1987 (первинний документ, що зберігся), зафіксованої в особових рахунках ОСОБА_2 за 1987 рік (за вересень, жовтень, листопад 1987). В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», посилаючись на незаконність та необгрунтованість оскаржуваного рішення, просить скасувати рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 17 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачка зверталась до відповідача із заявами про надання довідок про заробітну плату, на які відповідач надавав відповідні довідки з урахуванням зауважень позивачки. Після отримання відповідачем роз`яснень від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо того факту, що с. Лельов не відносилось до зони небезпеки у періоди здійснення ОСОБА_2 виїздів для проведення ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідач, з урахуванням отриманих роз`яснень надав позивачці довідку №811-15/1-277 від 05.05.2023 року. Посилається, що з боку відповідача здійснено всі необхідні дії та надані документи, що запитувалися позивачою, що підтверджує відсутність протиправної бездіяльності відповідача, а отже відсутні і підстави для задоволення позову. Вказані обставини не були враховані судом першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не наданий. Представник позивача адвокат Маслов Є.В. подав зачяву, в якій просить розгляд апеляційної скарги проводити без його участі та участі позивачки ОСОБА_1 , апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню за наступних підстав. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З 04.11.1980 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті чоловіка, вони разом проживали та були зареєстровані за однією адресою. Чоловік позивачки ОСОБА_2 , за життя, мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (перша категорія) (посвідчення серії НОМЕР_2 від 25.07.2019), та був особою з інвалідністю ІБ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС з визначенням 85% втрати працездатності (довідка обласної МСЕК № 3 м. м. Дніпро від 18.07.2019 року № 222737, 076094). Згідно Експертного висновку Центральної експертної комісії МОЗ та МНС України по установленню причинного зв`язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 30.03.2020 № 75, захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та з 09.04.2021 року отримувала пенсію за віком за умовами пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно заяви від 20.04.2022 року ОСОБА_1 було переведено з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 (особа з І Б групою інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, під час призову з запасу військовослужбовця, ступінь втрати професійної працездатності становить 85%) відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, із числа військовослужбовців, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, і внаслідок цього стали особами з інвалідністю обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року. Механізм обчислення пенсії визначено в Постанові КМУ від 23.11.2011 № 1210. Відповідно ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період видаються підприємствами, установами та організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання документів для призначення (перерахунку) пенсії, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадян із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Умови, порядок призначення та мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами КМУ з відповідних питань. Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначає механізм обчислення пенсії по інвалідності, що постраждали внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС та у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Обчислення даного виду пенсії провадиться за довідками встановленого зразка про заробітну плату, отриману особою за роботу саме в зоні відчуження з урахуванням підвищеної оплати праці, що передбачена нормами законодавства, що діяло під час участі особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Форма видачі такої довідки, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 536 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 -1990 роках». Довідки про заробітну плату видаються з урахуванням норм законодавства про оплату праці, що діяло в період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі первинних документів, а саме: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Оплата праці проводилась підприємствами відповідно до первинних документі про період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за нормативними документами того часу. Позивач 30.11.2022 року, 01.12.2022 року, 22.12.2022 року, 09.01.2023 року, 20.01.2023 року, 01.04.2023 року, 19.05.2023 року, 11.07.2023 року зверталась до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з письмовими заявами про надання довідки про заробітну плату, оскільки не була згодна з розрахунками, проведеними відповідачем. На вказані заяви позивача відповідачем було надано: 30.12.2022 року відповідь на звернення від 07.12.2022 року, відповідно до якої відповідач повідомляв про обґрунтованість виданої довідки про оплату праці за роботу в зоні відчуження за період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС за № 811-15/1-1347 від 17.11.2022 року; 14.12.2022 року відповідачем видано позивачу довідку №811-15/1-1396 із роз`ясненнями розрахунку; 03.01.2023 року відповідь на звернення від 08.12.2022 року, відповідно до якої відповідач висловлював свої заперечення щодо деяких вимог позивача та сформував довідку № 811-15/1-5 від 03.01.2023 року; 20.01.2023 року відповідь на звернення від 09.01.2023 року, в якому послався на відповідь від 03.01.2023 року; 06.02.2023 року відповідь на звернення від 20.01.2023 року, відповідно до якого відповідач повідомив про направлення запиту до УПФУ України в Дніпропетровській області щодо правильності оформлення довідки по формі № 644 від 10.12.2012 року на ім`я ОСОБА_2 учасника ліквідації аварії на ЧАЕС; 10.04.2023 року відповідь на звернення від 01.04.2023 року, відповідно до якої відповідь з УПФУ ще не надійшла. 05.05.2023 року відповідь на звернення від 01.04.2023 року, до якої додано довідку №811-15/1-277 від 05.05.2023 року, на підставі якої УПФУ пізніше було здійснено перерахунок пенсії позивачці. В зазначеній відповіді зазначено, що видані раніше довідки 811-15/1-1396 від 14.12.2022 року та 811-15/1-5 від 03.01.2023 року є недійсними, та обґрунтовано такі зміни тим, що згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України №51/17103 від 22.11.1993 року, а також листа УПФУ в Дніпропетровській області від 13.04.2023 року, зона перебування під час ліквідації аварії на ЧАЕС п. Лельов зона особистого контролю, 2 кратності. 11.05.2023 року відповідь на звернення від 19.05.2023 року, відповідно до якої зазначають про обґрунтованість довідки № 811-15/1-277 від 05.05.2023 року. На підтвердження заявлених вимог возивачкою на розгляд суду надано: копію Довідки Центрального Архіві Міністерства оборони України від 22.11.1993 року, відповідно до якої ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії ЧАЕС при військовій частині НОМЕР_1 з 15.09.1987 року по 05.11.1987 року. Виконував роботи: «Турбоцех, дезоктивация; изготовление матов п. Лелев; дезоктивация обмундирования ЭПАС Лелев»; копію Довідки № 942/14 від 05.11.1987 року за підписом командира військової частини НОМЕР_1 та начальника фінансової службі, відповідно до якої ОСОБА_2 був призваний на учбові збори ІНФОРМАЦІЯ_4 та виконував обов`язки у військовій частині НОМЕР_1 у період з 15.09.1987 по 05.11.1987 (п`ятдесят два дні). в якій також зазначено, що на підставі діючого на той час законодавства, а саме у відповідності до Постанови «ЦК КПСС, Президиума Верховного Совета СССР, ОСОБА_3 СССР и ВЦСПС от 7 мая 1986 г. и распоряжениями Совета Министров СССР от 17 и 23 мая 1986 г.» йому належить виплатити: а) 100% тарифної ставки (посадового окладу) за 41 день (вересень 10 днів, жовтень 28 днів, листопад 3 дні); б) тарифну ставку (посадовий оклад) в трикратному розмірі за вересень 6 днів, жовтень 27 днів, листопад 3 дні; в однократному розмірі за вересень 4 дні, жовтень 1 день. Всього до оплати в кратному розмірі 41 день. На підставі зазначених довідок ОСОБА_2 була нарахована заробітна плата, що підтверджується наданими позивачкою розрахунковими листами за вересень, жовтень, листопад 1987 року. При цьому, під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними доказами законність нарахування ОСОБА_2 заробітної плати у вказаному розмірі. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, прийняв до уваги, що визначені Цивільним кодексом способи захисту не передбачають визнання дій, бездіяльності суб`єктів цивільних правовідносин, протиправними, натомість, врахувавши встановлення судом обгрунтованість вимог позивачки та доведеність вчинення відповідачем дій, які призвели до порушення прав позивачки, оскільки відповідач на вимогу позивачки чотири рази видавав запитувані довідки з уточненнями, але відмовив у наданні запитуваної довідки, оформленої відповідно із наявними у неї та наданих відповідачу документами, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання такої відмови відповідача неправомірною та зобов`язання відповідача видати позивачу уточнену довідку для призначення пенсії, оформлену із урахуванням норм законодавства про оплату праці, що діяло в період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та на підставі наданих позивачкою первинних документів про нараховану та отриману її чоловіком ОСОБА_2 заробітну плату. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає в повній мірі. Відповідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Судом першої інстанції з досліджених доказів встановлено, що що між сторонами виник спір у зв`язку з тим, що відповідач не визнає законність застосування при нарахування ОСОБА_2 заробітної плати в спірний період в триктатному розмірі, як це передбачено в п. «б» Довідки № 942/14 від 05.11.1987 року, посилаючись на те, що згідно переліку населених пунктів і виробничих об`єктів, де оплата праці проводилась відповідно до зон небезпеки за період з 01.03.1987 року по 01.03.1988 року, який затверджено рішенням Урядової комісії від 02.02.1987 № 351, с. Лельов не відноситься до зони небезпеки, але ПуСО № 1 (н.п. Лельов) (пункт санітарної обробки (дезактивації) техніки) відносилась до ІІ зони небезпеки. Аналізуючи встановлені по справі обставини та вищенаведені норми законодавства, суд вважав доведеним, що відповідач в порушення наведених норм чинного законодавства, які передбачають, що довідки про заробітну плату видаються з урахуванням норм законодавства про оплату праці, що діяло в період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі первинних документів, а саме: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією, фактично, в односторонньому порядку, вдався без наявних на то повноважень та підстав, до корекції відомостей, наведених у довідках, наданих позивачкою, які були сформовані в 1987 році відповідними посадовими особами, згідно наданих їм повноважень, та розрахункових листах, сформованих 1987 році, що призвело до порушення прав позивачки. Колегія суддів з такими висновками суду в повній мірі погоджується. При цьому, посилання відповідача та представника третьої особи про некоректність відомостей, наявних в наданих позивачкою довідках, щодо того що с. Лельов не відноситься до зони небезпеки, суд визнав таким, що не стосуються предмету доказування у зазначеній цивільній справі, та як вже було зазначено вище відповідачем не спростовано в судовому порядку законність зазначених довідок, що надані позивачкою, та наведених в них відомостях. Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з використанням способу захисту визначеного положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України. При цьому, прийнявши до уваги, що визначені ЦК України способи захисту не передбачають визнання дій, бездіяльності суб`єктів цивільних правовідносин, протиправними дійшовши обґрунтованих висновків щодо неправомірної відмови відповідача на вимогу позивачки видати їй запитувану довідку для оформлення пенсії, оформлену у відповідності із наявними у неї документами, суд першої інтанції, з метою захисту прав позивачки, дійшов висновку про часткове задоволення її позовних вимог та визнання неправомірною відмову ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у видачі ОСОБА_1 довідки для призначення пенсії про фактично отриману її чоловіком ОСОБА_2 заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС за період його роботи з 15.09.1987 року по 05.11.1987 року, нарахованої йому в 1987 році згідно довідки військової частини № НОМЕР_1 від 05.11.1987 року та зафіксованої в особистих рахунках ОСОБА_2 за вересень, жовтень, листопад 1987 року та зобов`язання відповідача видати вищевказану довідку. При цьому, колегія суддів вважає слушними посилання відповідача в апеляційній скарзі відповідача щодо здійснення відповідачем необхідні дії та надання документів, що запитувалися позивачкою, що підтверджує відсутність протиправної бездіяльності, оскільки ознаки бездіяльності у даній справі з боку відповідача не встановлені. Натомість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неправомірності дій відповідача щодо відмови у видачі позивачці довідки для призначення пенсії, з урахуванням норм законодавства про оплату праці, що діяло в період виконання робіт ОСОБА_2 по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕМ та на підставі наданих позивачкою первинних документів, які оформлені на підставі законодавства, що діяло в 1987 році. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19 квітня 1994 року у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands), № 288). Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судом першої інстанції не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції № 2) [ВП], §

41. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки, апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишити без задоволення. Рішення Покровського районного суду від 17 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року. Головуючий: Судді: