Постанова Дніпровський апеляційний суд № 213/5199/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4493/26 Справа № 213/5199/25 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 року м.Кривий Ріг Справа № 213/5199/25 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Акуленка В.В., Отапенко В.О. сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Панчелюга Катерина Миколаївна, на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 січня 2026 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 02 січня 2026 року, - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (надалі ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 07.09.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (надалі - АТ «МЕГАБАНК») та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір №TDB.2021.0011.25853 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Сторони погодили істотні умови договору, і відповідач своїм підписом підтвердив, що з умовами Договору (з урахуванням Правил, що розміщені на офіційному сайті Банку) ознайомлений і згодний. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, відкривши відповідачу поточний рахунок, видавши відповідачу платіжну картку міжнародної платіжної системи та здійснивши перерахування кредитних коштів в межах лімітів кредитної лінії. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, заборгованість відповідача за кредитом становить 31 794,73 грн., з яких: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) 9999,77 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) 21794,96 грн. 03.09.2024, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (надалі - ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс») був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року. 27.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року у загальному розмірі 31794,73 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн. Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 січня 2026 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року в розмірі 31794 грн 73 коп, з яких: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) 9999,77 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) 21794,96 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 11 200 гривень. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Панчелюга К.М., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з?ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права. Апеляційна скрга мотивовага тим, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року саме відповідачем ОСОБА_1 . Натомість, зібрані у справі докази підтверджують, що відповідач ОСОБА_1 не укладав вказаний кредитний договір, оскільки у цей час перебував за межами України та його паспорт було викрадено і використано шахраями. При порівнянні фотокарток із паспорту, який було надано для оформлення кредиту, та із паспорту відповідача ОСОБА_1 видно, що у паспорті вклеєно фотокартку невідомої особи, яка не скріплена рельєфним відбитком печатки. При цьому, новий паспорт ОСОБА_1 було видано 07 вересня 2021 року, а тому використання старого паспорту при укладенні договору було неможливим. Зазначає, що до суду апеляційної інстанції ним надаються нові докази, а саме: адвокатський запит до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області від 28.01.2026 та відповідь на нього з доданою копією заяви про видачу паспорта з фотокарткою ОСОБА_1 . Крім того, просить врахувати, що правочин, який не вчинено, е може бути визнаний недійсним, оскільки аткий договір є неукладеним, а тому ним не ставиться питання про визання договору недійсним у судовому порядку. Також, просить врахувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №619/598/21 про те, що саме фінансова установа несе відповідальність за належну ідентифікацію клієнта, а факт звернення особи до правоохоронних органів є вагоми доказом, що пітверджує відсутність волевиявлення на укладення договору. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 07.09.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір №TDB.2021.0011.258537 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі - Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір. Згідно з п. 1 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, підписанням Заяви - Договору Клієнт беззастережно підтвердив, зокрема: - прийняття в повному обсязі Публічної пропозиція АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com. - згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; - укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви - Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому. Сторони погодили і Клієнт своїм підписом підтвердив, що ця Заява-Договір, Договір з Додатками (в тому числі, Тарифи, тощо) у сукупності складають єдиний Договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті так i в інших частинах Договору (пп. 1 п. 7 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору). Також, Клієнт своїм підписом підтвердив, що з усіма умовами Договору (з урахуванням публічної частини Договору, яка розміщена на офіційному сайті Банку www.megabank.ua та/або в мережі інтернет www.todobank.com.ua, та/або у відділеннях Банку, Тарифів, тощо), ознайомлений і згодний (пп. 3 п. 7 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору). За умовами п. 6 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, він набирає чинності з моменту підписання Заяви - Договору та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не заявить про його розірвання, цей Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій Договору є необмежною. Відповідно до п. 2 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, Банк на підставі отриманої від Клієнта заяви, відкрив Клієнту Поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та Поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи №4653694327352581. Факт отримання Клієнтом картки та її номер зафіксовано зазначено у заключному розділі Кредитного договору (реквізити та підписи сторін). На Поточний рахунок у гривні Банк надав Клієнту кредит, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії, що встановлений у п.4. розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору. Спосіб надання кредиту - шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на Поточному рахунку Клієнта (п. 3 Паспорту споживчого кредиту). Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту Кредитної лінії (п. 4 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору). Крім того, у індивідуальній та публічній частинах Кредитного договору Сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів. У тому числі, у п.4 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, сторони узгодили конкретні умови, на яких відбувалось кредитне обслуговування Банком рахунку Клієнта, зокрема: - розмір ліміту кредитної лінії; - тип та розмір процентної ставки за користування Кредитом, зокрема на пільговий період (у разі його наявності); - розмір обов`язкового мінімального платежу; - строк сплати обов`язкового мінімального платежу; - орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом. Згідно виписок по рахунку позичальника, станом на 03.09.2024, у позичальника сформувалась заборгованість перед Банком складає 31794,96 грн., з яких: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) 9999,77 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) 21794,96 грн.. 03.09.2024, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» (Банк) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу, від 14.03.2024. У п. 1 вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Пункт 2 Договору № GL1N426240 визначає, що Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в Основних договорах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних) і т.д. Відповідно до п. 4 Договору № GL1N426240, Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 (Двадцять один мільйон сімсот двадцять три тисячі двісті одинадцять гривень) 51 копійку, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор. На підтвердження здійснення оплати до Заяви додається копія Платіжної інструкції №66895 від 31.07.2024 на суму 23 425 777 (двадцять три мільйони чотириста двадцять п`ять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок. У призначенні платежу вказано, що оплата здійснена за лот GL1N426240 відповідно до протоколу GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року. За результатом відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, номер лота: GL1N426240, було укладено декілька договорів, серед яких у тому числі і Договір № GL1N426240 від 03.09.2024 року. Ціна у тому числі цього Договору була сплачена відповідно до вказаної Платіжної інструкції. Пунктом 14 Договору № GL1N426240 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін. Таким чином, Новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року. Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України. 27.12.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги. У п. 1 вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами), надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Права вимоги, що відступаються за цим Договором належать Первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 року №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників - АТ «МЕГАБАНК», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, переможцем яких став Первісний кредитор. Пункт 2 Договору № 1/12 визначає, що за цим Договором Новий кредитор набуває усі права кредитора за Основними договорами. Права вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами) (п. 2 Договору № 1/12). Відповідно до п. 4 Договору № 1/12, з урахуванням змін, внесених у цей пункт Додатковою угодою №1 від 23.05.2025 року, Сторони узгодили ціну Договору та строки здійснення розрахунків за Договором. Зокрема, відповідно до Додаткової угоди №1 від 23.05.2025 року п. 4 було викладено в наступній редакції:«Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000,00 (Двадцять два мільйони сімсот тридцять тисяч гривень) 00 копійок, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків Первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому Договорі.Розрахунки з Договором №1/12 проведені в повному обсязі, на підтвердження чого надаємо копії: платіжної інструкції №1074 від 27.12.2024 року на суму 8 030 000 (вісім мільйонів тридцять тисяч гривено) 00 копійок; платіжної інструкції №1091 від 31.01.2025 року на суму 9 200 000 (дев`ять мільйонів двісті тисяч гривень) 00 копійок; платіжної інструкції №1822 від 22.09.2025 року на суму 5 500 000 (п`ять мільйонів п`ятсот тисяч гривень) 00 копійок. Пунктом 14 Договору № 1/12 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін. Таким чином, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами. Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до Відповідача-боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року. Згідно з Розрахунком заборгованості відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року (дата укладання Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість відповідача становить 31794,73 грн., з яких: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) 9999,77 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) 21794,96 грн. Відповідач ОСОБА_1 заперечує факт укладання кредитного договору №TDB.2021.0011.25853 від 07.09.2021 року з АТ "МЕГАБАНК", оскільки станом на 07 вересня 2021 року фізично перебував за межами території України. Кредитний договір 07.09.2021 року було оформлено за паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Інгулецьким РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області. 17.08.2021 до Солом`янського управління поліції надійшла заява зареєстрована в Солом`янському УП ГУНП у м. Києві до ЄО № 46009 від 17.08.2021 року від ОСОБА_2 з приводу втрати документів, зокрема паспорта НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 . Дана обставина підтверджується довідкою Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 26.08.2021 та відповіддю Національної поліції. 02.12.2021 до ВД Солом`янського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_3 про те, що у вересні 2021 року невстановлена особа шляхом обману заволоділа грошовими кредитними коштами від ім. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄО-67034). 03 грудня 2021 року дані відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105090004243 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (Шахрайство). Встановиши, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між ним та АТ «МЕГАБАНК» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року в розмірі 31794 грн 73 коп, з яких: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) - 9999,77 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) - 21794,96 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом. Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України). За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Так, зі змісту кредитного договору №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021, укладеного між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 , вбачається, що укладання договору (підписання заяви) відбулося власноручно, як зі сторони уповноваженого представника кредитодавця так і відповідачем ОСОБА_1 . При цьому, доказів на спростування підписання цього Догвору саме ним ОСОБА_1 суду не представляв, жодних клопотань щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи, ані у суді першої інстанції, ані у суді апеляційної інстанції, не заявляв. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження N? 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов?язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов?язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730cв20). За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підписавши Заяву-Договір №TDB.2021.0011.258537 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, пройшовши ідентифікацію клієнта, відповідач ОСОБА_1 уклав з Банком відповідний Договір, що підтвердив своїм підписом на заяві, в межах умов якого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Такий договір є укладеним, оскільки дотримано вимоги до письмової форми (укладений шляхом підписання документу) і сторони, таким чином, дійшли згоди щодо істотних умов, притаманних даному виду договору. Доводи апеляційної скарги щодо укладення цього Договору невстановленою особою, внаслідок вчинення шахрайських дій, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, як уже було зазначено вище, кредитний договір №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021укладено у письмовій формі, справжність підпису позичальника ОСОБА_1 на цьому договорі не спростована, а тому цей договір є чинним та відсутні підстави для визнання його нікчемним. Не можна погодитись і з посиланням в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №619/598/21, оскільки висновки у наведеній справі стосуються правовідносин, що склалися внаслідок укладення договору в електронній формі, тоді як предметом даного спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, що укладений між стоонами у письмовій формі, тобто, правовідносини у даних справах є відмінними. Відхиляються колегією суддів й доводи апеляційної скарги про те, що при порівнянні фотокарток із паспорту, який було надано для оформлення кредиту, та із паспорту відповідача ОСОБА_1 видно, що у паспорті вклеєно фотокартку невідомої особи, яка не скріплена рельєфним відбитком печатки, оскільки, як уже зазначено вище, відповідачем не спростовано факт підписання ним кредитного договору, та колегія суддів не наділена спеціальними знаннями щодо перевірки співпадіння фотокарток на на паспорті і жодних клопотань щодо призначення відповідної судової експертизи відповідачем не заявлено. Наведені обставини свідчать про те, що між відповідачем та первісним кредитором АТ «МЕГАБАНК» було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору, у зв?язку з чим він отримала в кредит у вигляді кредитногоьліміту на кредитну картку, таким чином первісний кредитор свої зобов?язання перед позичальником виконав повністю. У зв?язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, за кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року наявна заборгованість в розмірі 31794 грн 73 коп, з яких: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена) - 9999,77 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена) - 21794,96 грн. Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України). Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Встановлено, що 03.09.2024, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» (Банк) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. 27.12.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги. Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до Відповідача-боржника за Кредитним договором №TDB.2021.0011.258537 від 07.09.2021 року. Тобто, відповідач ОСОБА_1 , несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитними договорами перед новим кредитором ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача вищезазначеної заборгованості за кредитним договором, розмір якої ним не спростовано в апеляційній інстанції, як і не надано власного контрозрахунку заборгованості. Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обсягу витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між АО «АЛЬЯНС ДЛС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське обєднання зобов`язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного Договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги та сплатити Винагороду. Відповідно до п. 3.2 Договору сума гонорару за надання послуг по стягненню Заборгованості з Боржників, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг, зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається Об`єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг; ордер серії АЕ № 1414107; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817 на ім`я Журавльова С.Г.; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12116494 від 14.08.2025, згідно з яким Клієнт отримав наступні послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу 1 Боржника вартістю 1200 грн; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості 10000 грн. Вказані в цьому Акті послуги з правничої допомоги прийняті Клієнтом у повному обсязі, без зауважень. При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх ужефактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі №15/8/203/20. Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 11 200,00 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, й колегія суддів не вбачає підстав для зміни цього розміру. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Панчелюга Катерина Миколаївна, - залишити без задоволення. Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 січня 2026 року - залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року. Головуючий: Судді: