Постанова 4803 № 216/3997/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4362/26 Справа № 216/3997/24 Суддя у 1-й інстанції - ЧИРСЬКИЙ Г.М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 року м. Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М. суддів Акуленко В.В., Остапенко В.О. сторони позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого РогуДніпропетровської області від 12 грудня 2025 року, ухвалене суддею Чирським Г.М. в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, (дата складання повного судового рішення -17.12.2025), ВСТАНОВИВ У червні 2025 року Акціонерне товариство (далі Банк або АТ «А-Банк») подало до суду зазначений позов, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.07.2018 року, станом на 24.05.2024 року, у загальному розмірі 62525,70 грн., та стягнути витрати по сплаті судового збору. В обґрунтування пред`явлених вимог позивач вказав, що 13.07.2018 року ОСОБА_3 приєдналася до умов та правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. Відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та їй видано платіжну картку. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на офіційному банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms, складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Крім того, позичальником підписаний паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому зазначені всі умови кредитування, строки, процентна ставка. Свідченням приєднання відповідача до угоди та дії укладеного між банком та ним кредитного договору є факт користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів. АТ «АКЦЕНТ-БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі. Однак позичальник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, тим самим допустив порушення виконання покладених на нього зобов`язань. У результаті цього, станом на 24.05.2024 р. виникла заборгованість в загальному розмірі 62525,7 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 38959,79 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 23565,91 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «АКЦЕНТ-БАНК». Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.09.2024 р. у справі №216/3997/24 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.07.2018 року, станом на 24.05.2024 року, у розмірі 62 525,70 грн. (шістдесят дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять гривень 70 коп.), яка складається із: 38959,79 грн. - заборгованість за кредитом; 23565,91 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.). Ухвалою суду заяву відповідачки про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення скасоване. Після перегляду рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.07.2018 року, станом на 24.05.2024 року, у розмірі 6 280,67 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят гривень 67 коп.), яка складається із заборгованості за кредитом в названій сумі, та судовий збір у розмірі 304,16 грн. (триста чотири гривні 16 коп.), а всього 6584 грн. 83 коп. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.) та судовий збір, сплачений за заяву про перегляд заочного рішення у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що оскільки позивачем не доведено узгодження з відповідачем умов договору щодо розміру процентів за користування кредитом, то Банк має право на стягнення з відповідача тільки тіла кредиту, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку повернуті не були. Враховуючи, що суму заборгованості за кредитним договором, внесену відповідачкою на погашення заборгованості, Банк спрямував на погашення відсотків, які не були обумовлені із відповідачкою під підпис, суд врахував на погашення тіла кредиту, та відповідно вирахував залишок непогашеної заборгованості за тілом кредиту та стягнув 6280,67 грн. Не погодившись із вказаним рішенням, Банк подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення про їх задоволення. Позивач зазначав, що він надав докази узгодження з відповідачем всіх умов договору, у тому числі паспорт споживчого кредиту, де відображена відсоткова ставка, однак судом це не було враховано. Судом встановлено, що 13.07.2018 року ОСОБА_4 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі підписаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 13.07.2018 року, станом на 24.05.2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 62525,70 грн., що складається із: 38959,79 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23565,91 грн. заборгованість за процентами. Прізвище відповідачки ОСОБА_5 було змінено на ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Центрально-Міським відділом державної РАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) 20.06.2023, актовий запис №

177. У вказаному договорі сторони не погодили, яку саме кредитну програму з запропонованих у паспорті споживчого кредиту Банком, обрав відповідач і яка процентна ставка буде застосовуватися. В паспорті споживчого кредиту вказано різні види кредитних карток із різними ставками процентів. З виписки по рахунку відповідачки вбачається, що вона користувалася кредитними коштами Банку. З моменту укладення кредитного договору вона використала 61370,35 грн кредитних коштів, але спрямувала на погашення кредитної заборгованості 55089,68 грн. Протягом користування кредитними коштами їй нараховувалися щомісячні відсотки. За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з нормами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ «А-Банк» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_3 процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена (а.с.8). Обґрунтовуючи вимоги про стягнення процентів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором Банк посилався на паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг. Проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила розумів відповідач, що він з ними ознайомився і погодився, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розмір і порядок нарахування, які були застосовані позивачем у цій справі. Так в приєднаному до матеріалів справи паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» зазначено різні процентні ставки за різними видами карток, та не зазначено яка саме картка видана позичальнику (а.с.9). За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані Банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Посилання Банку на те, що позичальник був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, який містив розмір процентної ставки, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки підписання паспорта споживчого кредиту споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, адже у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін та його змісту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20). Крім того, у самому паспорті зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної у цьому паспорті. Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для нарахування та стягнення Банком з відповідача відсотків є правильним, оскільки їх стягнення не було погоджено сторонами. За такого віднімання судом із суми заборгованості безпідставно нарахованих Банком відсотків є обґрунтованим. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Банку. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим. Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення, а рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року. Головуючий Судді