LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855710/46/26

від 06.05.2026 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 710/46/26 Суддя (судді) першої інстанції: С.С.Сивокінь ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 19 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області до Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, інша особа: Державна судова адміністрація України про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, В С Т А Н О В И В: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулося до Шполянського районного суду Черкаської області до Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, інша особа: Державна судова адміністрація України про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, в якому просить: - визнати протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №710/867/25, виданого Шполянським районним судом Черкаської області 30.09.2025 про стягнення з Головного управління на користь держави судового збору в сумі 3 776,16 грн; - скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №712/867/25, виданого Шполянським районним судом Черкаської області 30.09.2025 про стягнення з Головного управління на користь держави судового збору в сумі 3 776,16 грн. Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 19 січня 2026 року справу за адміністративним позовом Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області до Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, інша особа: Державна судова адміністрація України про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, передано за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду. Направляючи справу №710/46/26 на розгляд Черкаському окружному адміністративному суду за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не належить до предметної юрисдикції Шполянського районного суду Черкаської області, оскільки частиною першою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними. Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 19 січня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі доводи, апелянт зазначає, що оскільки виконавчий лист від 30.09.2025 у справі №710/867/25, виданий Шполянським районним судом Черкаської області, Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області звернулося до Шполянського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не дотримано положень статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що свідчить про недотримання норм процесуального права, а тому прийнята ним ухвала підлягає скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 та від 25.03.2026 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На спірні правовідносини поширюється Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону передбачено, що рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. За частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців). Згідно частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Частиною другою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. Частинами першою, п`ятою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що спеціальною законодавчою нормою чітко визначено підсудність спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця - до суду, яким видано виконавчий лист, що не суперечить викладеним вище нормам Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 750/2501/19 (адміністративне провадження № К/9901/21238/19). Як вбачається із матеріалами справи, предметом спору у даній справі є безпосередньо прийняте державним виконавцем рішення (постанова) про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №710/867/25, виданого Шполянським районним судом Черкаської області 30.09.2025 про стягнення з Головного управління на користь держави судового збору в сумі 3 776,16 грн. Колегія суддів дійшла висновку, що, з огляду на вимоги положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», ця справа підлягає розгляду судом, який видав виконавчий лист, тобто Шполянським районним судом Черкаської області. Отже, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо підсудності даної справи. Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п.4 частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 19 січня 2026 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 20, 243, 250, 287, 308, 311, 320, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити. Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 19 січня 2026 року у справі №710/46/26 - скасувати, а справу за адміністративним позовом Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області до Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, інша особа: Державна судова адміністрація України про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження направити до Шполянського районного суду Черкаської області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина Судді Т.Р.Вівдиченко О.В.Карпушова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»