Постанова Одеський апеляційний суд № 501/4860/25

Номер провадження: 22-ц/813/2561/26 Справа № 501/4860/25 Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.04.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко Олена Михайлівна на ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 12 листопада 2025 року за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий Бульвар» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст вимог У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий Бульвар» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 12 листопада 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не усунуто недоліки позовної заяви викладені в ухвалі Чорноморського міського суду Одеської області від 30 жовтня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, тому суд вирішив заяву вважати неподаною та повернути. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко Олена Михайлівна, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що разом з позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору, однак суд першої інстанції ухвалою від 30 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання відмовив, та 12 листопада 2025 року повернув позовну заяву. Проте, позивачка переконана, що, у даній справі, правовідносини сторін, урегульовані нормами законодавства про захист прав споживачів. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Сторони провадження своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив. За положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону оскаржувана ухвала в повній мірі не відповідає. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Як вбачається з матеріалів справи, 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий Бульвар» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва. Одночасно з позовом ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що у цій справі правовідносини сторін, поряд з нормами ЦК України, урегульовані також нормами законодавства про захист прав споживачів, оскільки вимоги позивача до відповідача про визнання майнових прав на об`єкт інвестування заявлені у зв`язку із порушенням відповідачем строку виконання зобов`язань. Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 30 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору. Ухвала суду обґрунтована тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані на визнання за нею майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, тому даний спір є майновим та має свою ціну, оскільки пов`язаний з підтвердженням прав на майно, а отже, за позовну вимогу про визнання майнових прав має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» як за вимогу майнового характеру. Вищевказану ухвалу адвокат Кравченко О.М. отримала 31 жовтня 2025 року. З матеріалів справи не вбачається надходження до суду заяви про усунення недоліків позову. Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 12 листопада 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки, тому відповідно до ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною та повертається. Апеляційний суд погоджується з висновком районного суду з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що підставою для повернення позовної заяви суд першої інстанції зазначив - не усунення позивачем недоліків позовної заяви щодо сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» як за вимогу майнового характеру. Частина третя статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 160/15864/20, провадження № 11-177апп21, зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. Таким чином, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду із позовами про захист прав споживачів. Встановлено та не заперечується учасниками справи, що за укладеним між сторонами договором ОСОБА_1 набула права асоційованого члена кооперативу, та приймає пайову участь в будівництві комплексу житлових будинків розташованих на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , з метою подальшого отримання у власність однокімнатної квартири АДРЕСА_2 на 2 поверсі в 1 під`їзді житлового будинку АДРЕСА_3 будівельний номер 5/1/2/13 загальною площею 58,27 кв.м. Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися. За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Відповідно до статті 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу. З матеріалів справи вбачається, що Рішенням голови ОК «Кольоровий бульвар» від 11 травня 2021 року розглянуто заяву ОСОБА_1 про прийняття її в асоційовані члени ОК «Кольоровий бульвар» та прийнято ОСОБА_1 в асоційовані члени зазначеного обслуговуючого кооперативу. 11 травня 2021 року укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №5/1/2/13 між ОСОБА_1 та ОК «Кольоровий бульвар» про пайову участь. Відповідно до пункту 2.1. Персонального меморандуму асоційований член кооперативу ОСОБА_1 приймає пайову участь в будівництві комплексу житлових будинків, розташованих на земельній ділянці кадастровий номер 5110800000:02:019:0081 за адресою АДРЕСА_1 , з метою подальшого отримання у власність однокімнатної квартири АДРЕСА_2 на 2 поверсі в 1 під`їзді житлового будинку АДРЕСА_3 будівельний номер 5/1/2/13 загальною площею 58,27 кв.м. Відповідно до додаткової угоди № 1 до Персонального меморандуму асоційований член кооперативу № 5/1/2/13 від 11 травня 2021 року розмір пайового внеску асоційованого члену кооперативу становить гривневий еквівалент 37292,8 дол. США. Затверджено графік внесення частин пайового внеску. Додаткова угода є невід`ємною частиною Персонального меморандуму і є обов`язковою для виконання Сторонами з моменту її підписання. Після внесення пайового внеску в повному обсязі Додаткова угода підлягає обміну на довідку про повну оплату паю. Тобто, правова природа Персонального меморандуму, укладеного між сторонами, жодним чином не свідчить про наявність ознак правовідносин за участю споживача, що наведені у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, за змістом статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»: виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Відтак позивач не є споживачем, а відповідач не є виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг. Договір між сторонами не містить зобов`язань щодо виробництва та поставки товарів, продукції тощо, надання послуг чи виконання робіт. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові ВС № 357/6883/22 від 03.04.2024 року. За встановлених у справі обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин, оскільки сплачені ОСОБА_1 кошти є пайовим внеском, який сплачений членом кооперативу на виконання його обов`язків, передбачених статутом кооперативу, а не платою за отримані послуги чи виконані роботи. Не є споживачем особа, яка оплачує пай на виконання договору про сплату пайових внесків та статуту кооперативу. Договір про сплату пайових внесків не є договором про надання послуг чи підряду. Таким чином, апеляційний суд констатує, що скаржник не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви і, відповідно, апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко О.М. про те, що у даній справі, правовідносини сторін, урегульовані нормами законодавства про захист прав споживачів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з Персонального меморандуму вбачається, що сторони домовилися, що передача квартири кооперативом за Актом прийому-передачі квартири асоційованому члену кооперативу є повернення паю в натуральній формі (майном), і не є операцією з продажу житла (п.10.5.). Посилання на необхідність урахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №752/15913/19 провадження № 61-846св20, що правовідносини сторін, поряд з нормами ЦК України, урегульовані нормами законодавства про захист прав споживачів, оскільки вимоги позивача до ОК «Кольоровий бульвар» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування заявлені у зв`язку із порушенням відповідачами строку виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу майнових права, за фактичних обставин цієї справи є помилковими. Наведені заявником доводи щодо порушення її прав, як споживача, з урахуванням предмета позову, укладеного між сторонами персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № 5/1/2/13 від 11 травня 2021 року, не дають підстав для висновку, що на спірні правовідносини поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про захист прав споживачів». Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні. Враховуючи, що скаржником при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 12 листопада 2025 року не було сплачено судовий збір, звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору скаржник посилався на статтю 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», колегія суддів вважає, що з урахуванням обставин справи, таке посилання не є підставою для звільнення від сплати судового збору. Отже, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, передбачений підпунктом ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 484,48 грн, з урахуванням ч. 3 ст. 2 Закону України «Про судовий збір». Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко Олена Михайлівна - залишити без задоволення. Ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 12 листопада 2025 року - залишити без змін. Відмовити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кравченко Олена Михайлівна, у задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору при подачі апеляційної скарги. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 484,48 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.В. Коновалова В.В. Кострицький