Постанова 4852 № 160/8066/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8066/25 Суддя І інстанції Ніколайчук С.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , перерахованої за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року по справі № 160/9073/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 13.12.2019 року на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 05,03.2020 р. № 18-121 вих.20 з розрахунку 88 % від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , перераховану з 13.12.2019 року пенсію за вислугу років на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 05.03.2020 р. № 18-121 вих.20 з розрахунку 88 % від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру відповідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року по справі № 160/9073/20 без застосування коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , перерахованої за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року по справі № 160/9073/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 13.12.2019 року на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 05,03.2020 р. № 18-121 вих.20 з розрахунку 88 % від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , перераховану з 13.12.2019 року пенсію за вислугу років на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 05.03.2020 р. № 18-121 вих.20 з розрахунку 88 % від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру відповідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року по справі № 160/9073/20 без застосування коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Не погодившись з рішенням суду першої Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на правомірність застосування визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» коефіцієнтів до частини пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні з 24.03.2010 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про прокуратуру. З 13.12.2019 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 по справі № 160/9073/20 пенсія за вислугу років виплачується в розмірі 34068,90 грн без обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. 07.02.2025 року через Веб-портал Пенсійного фонду України позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, яка зареєстрована за № ВЕБ-04001-Ф-С-25-023118 щодо здійснення перерахунку та виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.01.2025 року по день проведення повного фактичного розрахунку у цьому розмірі у відповідності до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року по справі № 160/9073/20, яке набрало чинності 14.12.2020 року, щодо виплати пенсії за вислугу років відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» виходячи з розрахунку 88 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області №18-121 вих-20 від 05.03.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру. Листом від 07.02.2025 року за № 11344-5127/Г01/8-0400/25 від 07.03.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено в проведенні перерахунку, оскільки пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема, відповідно до закону України «Про прокуратуру» (з урахуванням надбавок підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується із застосуванням коефіцієнтів для відповідних сум перевищення. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (стаття 46) передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (2361 грн.), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (23 610 грн.). Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії, пенсії з січня 2025 року проводиться із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідно Постанови №1, позивач звернувся до суду з цим позовом. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного. Спірним питанням у цій справи є правомірність застосування пенсійним органом коефіцієнтів зменшення, встановлених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ (далі - Закон №4059-ІХ) та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1), до перерахованої в січні 2025 року пенсії позивача. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Положеннями частини другої статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України. Статтею 46 Закону № 4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 46 Закону №4059-IX Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1, яка застосовується з 01.01.2025, та пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону №2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону №1058-IV, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону №1058-IV, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону №1058-IV. Пунктом 2 Постанови №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. Питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегулювано Законом України «Про прокуратуру». Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 було визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України та встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. Отже, з 13.12.2019 частина двадцята статті 86 Закону, відповідно до якої Кабінет Міністрів України мав встановити певний порядок перерахунку пенсії, не діє, а діє її первинна редакція, яка автоматично надає пенсіонерам право на перерахунок пенсії. Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Крім того, Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України. Ураховуючи неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (зокрема, абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008), суд зазначає, що Закон №4059-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Водночас зазначений бюджетний закон фактично обмежує розмір пенсії позивача, що порушує гарантії, закріплені у статті 46 Конституції України. Закон України про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Суд вкотре наголошує, що відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; форми і види пенсійного забезпечення. За приписами статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (статті 46 Конституції України). Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів. Водночас, Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України). Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019. у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Вирішуючи питання правомірності застосування пенсійним органом коефіцієнтів зменшення, встановлених статтею 46 Закону №4059-IX та Постановою №1, до перерахованої в січні 2025 року пенсії, у справі №120/1081/25, Верховний Суд у постанові від 11.09.2025 дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, положень статті 46 Закону №4059-IX та Постанови №1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. Таким чином, застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування з 01.01.2025 до пенсії ОСОБА_1 , коефіцієнтів, визначених пунктом 1 Постанови №1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв`язку із чим є протиправними. Наведена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.11.2025 у справі №460/2027/25. Крім того, зважаючи на те, що рішення суду у справі №160/9073/20, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити позивачу перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 05.03.2020 р. за № 18-121 вих20, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13.12.2019 р., набрало законної сили, обмеження пенсії позивача на підставі Постанови №1, на переконання апеляційного суду, призведе до невиконання рішення суду, що набрало законної сили, що суперечить частині другій статті 14 КАС України та відповідним нормам Конституції України. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 05 травня 2026 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Кальник суддя С.В. Сафронова