Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/5867/25

04.05.26 33/812/198/26 Справа № 484/5867/25 Провадження № 33/812/198/26 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Шаманської Н.О. за участю секретаря Богуславською О.М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Сонька В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подану його захисником Соньком Валерієм Вікторовичем, на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік у с т а н о в и в: Згідно постанови судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2025 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 485325 від 16 жовтня 2025 року 16 жовтня 2025 року о 20:24 год. у м. Первомайську Миколаївської області по вул. Залізничній ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ Сенс», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці ока, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність. Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 Сонько В.В. подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що працівники поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення щодо нього, не роз`яснили ОСОБА_1 належним чином у чому саме полягає інкриміноване йому правопорушення, які саме дії від нього вимагаються та які правові наслідки настають у разі відмови від проходження огляду. Крім того, посилався на неналежність, недопустимість та недостовірність доказів. Зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини порушника, в ньому лише вказано фактичні обставини, які встановив на свій власний розсуд поліцейський. Так, поліцейський в протоколі зазначив, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ Сенс», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці ока, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився. Однак, ці обставини, крім зазначеного в протоколі поліцейським, матеріалами справи не підтверджуються. В порушення права на захист, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , пославшись на те, що він нібито був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сонька В.В., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП). Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі Правила) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452). За положеннями пунктів 1.4, 2.12, 3.17 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 9 зазначеної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Проведення лабораторних досліджень в медичному закладі є обов`язковим для визначення факту перебування особи в стані наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у згаданому вище висновку. Акт медичного огляду, на підставі якого видається висновок залишається у медичному закладі. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Судом встановлено, що 16 жовтня 2025 року о 20:24 год. у м. Первомайську Миколаївської області по вул. Залізничній ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ Сенс», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці ока, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.. 16 жовтня 2025 року уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 485325, в якому зазначено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку на що останній відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення чітко вбачається, що працівниками поліції зупинено автомобіль «ЗАЗ Сенс», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В ході бесіди працівником поліції було виявлено у водія ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано йому проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 відповів, що відмовляється їхати до медичного закладу для проходження огляду та може продути в Драгер на місці зупинки. Працівниками поліції роз`яснено йому, що у нього вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння, а не алкогольного, тому продувати в Драгер немає показань, а пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння можливо лише в медичному закладі. Крім того, йому повідомлено про необхідність проходження такого огляду на вимогу поліцейського, а разі відмови щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду. За такого, доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 належним чином у чому саме полягає інкриміноване йому правопорушення, які саме дії від нього вимагаються та які правові наслідки настають у разі відмови від проходження огляду спростовуються зазначеним вище. Посилання в апеляційній скарзі на неналежність, недопустимість та недостовірність доказів не заслуговує на увагу виходячи з наступного. Матеріали справи не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення є не єдиним доказом у справі. З відеозапису подій вбачається, що працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу здійснено огляд водія та виявлено у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду, на що він відповів відмовою. Щодо посилання ОСОБА_1 на порушення його процесуальних прав, які полягають у неповідомленні його судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило його можливості реалізувати своє право на захист слід зазначити наступне. Судом апеляційної інстанції поновлено права апелянта, визначені ст.268 КУпАП, в тому числі, право бути присутнім в судовому засіданні, надавати суду пояснення та докази. Будь-яких додаткових обставин, крім тих які були встановлені судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, додаткових доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не надано. Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення повно дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та виніс законну та обґрунтовану постанову. За такого, відсутні підстави для скасування постанови судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2025 року. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Соньком Валерієм Вікторовичем, на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2025 року залишити без задоволення. Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О.Шаманська