Ухвала КАС ВС № 990/162/26
від 05.05.2026 · АдміністративнаУХВАЛА 05 травня 2026 року м. Київ справа №990/162/26 адміністративне провадження №П/990/162/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): головуючого судді - Радишевської О.Р., суддів - Жука А.В., Білак М.В., Єресько Л.О., Желєзного І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 04.05.2026 ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія) з вимогами: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 24.11.2025 №582/ас-25, яким визнано ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному судді; - зобов`язати ВККС України у пленарному складі повторно розглянути питання щодо підтвердження здатності ОСОБА_1 здійснювати правосуддя в апеляційному загальному судді. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючої судді Радишевської О.Р. суддів: Жука А.В., Білак М.В., Єресько Л.О., Желєзного І.В. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, Суд виходить з такого. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України. Частинами першою, другою статті 122 КАС України установлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини восьмої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлюється місячний строк. Предметом позову є рішення ВККС України від 24.11.2025 №582/ас-25, яким Комісія визнала ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному судді. Оскільки цей спір виник у справі щодо оскарження рішення ВККС України під час процедури проведення конкурсу на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до адміністративного суду. Водночас з позовом до Суду про скасування вказаного рішення позивачка звернулася лише 04.05.2026, тобто більш ніж через п`ять місяців з дня його ухвалення. Щодо строків звернення до суду з позовною заявою, позивачка зазначає, що 26.03.2026 вона звернулася до відповідача з клопотанням від 26.03.2026 з вимогою надати спірне рішення ВККС України та надати можливість ознайомитися з матеріалами справи з фотофіксацією, оскільки на той час вона його ще не отримала. 08.04.2026 ВККС України у відповідь на її звернення надіслало лист №36-2104/26, до якого було додано копію рішення Комісії від 24.11.2025 №582/ас-25. Позивачка вважає, що оскільки вона дізналася про порушення своїх прав з моменту отримання листа 08.04.2026 на електронну пошту, останнім днем для подання позову є 08.05.2026. Таким чином, вона вважає, що звертається до суду у межах місячного строку, передбаченого чинним законодавством. Вирішуючи питання дотримання позивачкою строку звернення до суду, Суд зазначає таке. Суд погоджується з аргументами позивачки про те, що можливість оскарження ухваленого ВККС України рішення стосовно її участі в конкурсі пов`язана з обізнаністю щодо мотивів його ухвалення. Водночас у цьому контексті Судом встановлено, що ОСОБА_1 особисто брала участь у пленарному засіданні Комісії 24.11.2025, на якому розглядалося питання підтвердження її здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному судді. Вона надала пояснення щодо обставин, викладених у висновку Громадської ради доброчесності, та була обізнана з результатами цього засідання. З огляду на встановлені обставини цієї справи вбачається, що позивачка знала про обставини прийняття оскаржуваного рішення ВККС України. Порядок роботи ВККС України визначається Регламентом, затвердженим рішенням ВККС України від 13.10.2016 № 81/зп-16 (далі - Регламент). За змістом пункту 8 Регламенту принцип публічності у роботі Комісії полягає в тому, що засідання Комісії є відкритим, за винятком його закритої частини та закритих засідань Комісії. Інформація про засідання Комісії, перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні Комісії, результати засідань Комісії розміщуються на вебсайті Комісії. Судом також з`ясовано, що оскаржуване рішення від 24.11.2025 №582/ас-25 ВККС України було опубліковано на офіційному веб-сайті. Опублікування вказаного рішень, тобто його оприлюднення, презюмує, що його зміст доведено до всіх зацікавлених осіб. Таким чином, позивачка мала можливість ознайомитись з повним текстом рішення на офіційному вебсайті відповідача після його оприлюднення. Зважаючи на викладене, Суд вважає, що у цій справі підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, останнім днем якого, у цьому випадку, є 24.12.2025. Аналогічні висновки щодо порядку обчислення строків звернення до суду у справах з подібними правовідносинами, викладено, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2026 у справі № 990/446/25. Доводи позивачки про те, що копія оскаржуваного рішення в обов`язковому порядку має бути надіслана відповідачем Суд відхиляє. Відповідно до пункту 107 Регламенту копія рішення Комісії надається особі, стосовно якої його ухвалено, за відповідним зверненням такої особи. Отже, ВККС України надсилає рішення лише у випадку, якщо особа звернулася з проханням про його надання. Факт направлення / ненаправлення ВККС України спірного рішення у цьому випадку не впливає на строк для його оскарження та початок його відліку, адже моментом, коли позивачка повинна була дізнатися про порушення її прав, є момент обізнаності про його прийняття. У цьому контексті Суд також звертає увагу, що заходи, спрямовані на отримання спірного рішення ВККС України, позивачка почала вживати більш ніж через чотири місяці з дня його ухвалення та уже після закінчення встановленого строку звернення до суду. Підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку, що позов поданий за межами передбаченого у частині восьмій статті 122 КАС України строку на звернення до суду. Відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Оскільки позовна заява подана позивачкою після закінчення строку для звернення до Суду, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення встановленого Судом недоліку шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин пропуску звернення та доданням відповідних доказів. За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивачка не усуне недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява підлягатиме поверненню. Керуючись статтями 22, 121, 122, 123, 161, 169 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху. Надати позивачці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви. Роз`яснити позивачці, що у разі, якщо недолік позовної заяви не буде усунуто у зазначений строк, а також якщо причини пропуску строку будуть визнані неповажними, Суд повертає позовну заяву. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий: О.Р. Радишевська Судді: А.В. Жук М.В. Білак Л.О. Єресько І.В. Желєзний