Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 305/3611/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 305/3611/25 пров. № А/857/12412/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого суддіМатковської З. М. суддів -Гуляка В. В. Ільчишин Н. В. за участю секретаря судового засідання: Рибачука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2026 року у справі № 305/3611/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, головуючий суддя першої інстанції Ємчук В.Е., час ухвалення - 11.53 год., місце ухвалення м. Рахів, дата складання повного тексту 10.02.2026 В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивачка, ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу "VOLKSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 . Посвідчення водія ОСОБА_1 отримала 21 грудня 2022 року. 23 вересня 2025 року позивачка звернулася до Центру надання адмінстративних послуг за місцем свого проживання с. Біла Церква, Тячівського району, Закарпатської області, за обміном посвідчення водія, виданого вперше, однак отримала усну відмову, оскільки згідно з відомостями Інформаційного порталу Національної поліції України, нею вчинені правопорушення 11.03.2024 (за перевищення швидкості, постанова серії 4АВ №05174599), 22.04.2024 (за перевищення швидкості, постанова серії 4АВ №05676135), 25.10.2024 (за перевищення швидкості, постанова серії 4АВ №08063223) та 25.10.2024 (постанова №4АВ №08066132), за ч. 1 ст. 122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Відповідно до постанови серії №4АВ № 08063223 від 25.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі винесеної інспектором Михайловським В.В. позивачку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп. за те, що 25 жовтня 2025 року о 10:55 за адресою автодорога Н-09 "Мукачево Львів" 98+824 технічним засобом "Каскад, 261-1220", зафіксовано швидкість руху транспортного засобу "VOLKSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 , що склала на момент фіксації 74 км/год, та особа, яка керувала ним, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим порушила п.12.9 (б) ПДР. Також, відповідно до постанови серії №4АВ № 08066132 від 25.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі винесеної інспектором Дем`янюк Д.О. позивачку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп. за те, що 25 жовтня 2025 року о 13:05, за адресою автодорога Н-09 "Мукачево Львів" 98+824 технічним засобом "Каскад 261-1220", зафіксовано швидкість руху транспортного засобу "VOLKSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 , що склала на момент фіксації 74 км/год, та особа, яка керувала ним, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим порушила п.12.9 (б) ПДР. ОСОБА_1 вважає оскаржувані постанови протиправними, та такими, що порушують її право на обмін тимчасового посвідчення водія на постійні, оскільки за вказаними вище постановами до адміністративної відповідальності була притягнута саме вона, ОСОБА_1 , хоча транспортним засобом на момент вчинення, 25 жовтня 2025 року, адміністративних правопорушень, керував її батько, ОСОБА_2 , що прямо підтверджується матеріалами фотофіксації в автоматичному режимі, які долучені до позовної заяви, де видно, що автомобілем керує особа чоловічої статі. Крім того, 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 перебувала з дитиною - сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в лікувальному закладі. Звертає увагу суду, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Враховуючи сталу прецедентну практику Європейського суду з прав Людини при розгляді справи про адміністративне правопорушення тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. Наведені докази у своїй сукупності підтверджують той факт, що ОСОБА_1 , була протиправно притягнена до адміністративної відповідальності за правопорушення, які вона не вчиняла. З огляду на викладене, просить скасувати постанову серії №4АВ № 08063223 від 25.10.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі винесеної інспектором Михайловським В.В. за ч.1 ст.122 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , та скасувати постанову серії №4АВ № 08066132 від 25.10.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі винесеної інспектором Дем`янюк Д.О., за ч.1 ст.122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2026 року у справі № 305/3611/25 позов залишено без задоволення . Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, під час розгляду справи судом не повно з`ясовано усі обставини справи, не надано вірної оцінки обставинам справи та судове рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування обставин, що мають суттєве значення. Покликаючись на обставини справи, апелянт зазначає, що як позивачка так і третя особа ОСОБА_2 є звичайними пересічними особами з базовою середньою освітою, які не володіють спеціальними знаннями у галузі юриспруденції та не обізнані із складними процедурами та строками оскарження рішень державних органів. В оскаржуваних постановах відсутнє чітке та зрозуміле роз`яснення щодо порядку дій у випадку, якщо правопорушення вчинив не власник, а інша особа. Зокрема, а ні позивачці не було роз`яснено її право, передбачене ч.2 ст.14-1 КУпАП, згідно з яким за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, а ні особі, яка фактично керувала транспортним засобом та отримала постанову про притягнення до адміністративної відповідальності право передбачене ст..279-3 КУпАП, протягом 20 календарних днів із дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законної сили звернутися особисто до уповноваженого підрозділу Національної поліції із заявою на притягнення до адміністративної відповідальності. Покладання відповідальності на власника за наявності доказів вчинення порушення іншою особою (батьком Позивачки, який надав заяву про визнання провини) є порушенням презумпції невинуватості. Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлений про дату судового засідання. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та її представника. Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч.5 ст. 286 КАС України). З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Крім цього, колегія суддів зазначає, що дана категорія справ віднесена до термінових, розгляд яких здійснюється у десятиденний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що громадянці ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить автомобіль "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 . Позивачка ОСОБА_1 звертаючись в суд про оскарження постанов серії №4АВ №08063223 від 25.10.2024 та серії №4АВ №08066132, згідно з якими її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, не заперечує самого факту перевищення швидкості руху автомобілем "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 25.10.2024, тому суд в цій частині обставини не досліджує. При цьому притягнення її до адміністративної відповідальності в даному випадку вважає незаконним з тих підстав, що вона 25.10.2024 не перебувала за кермом автомобіля "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 25.10.2024, а водієм був її батько - ОСОБА_2 , отже правопорушення, за яке вона була притягнута до адміністративної відповідальності, не вчиняла, а її притягнуто до відповідальності за відсутності доказів її вини. Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що ОСОБА_1 є власником автомобіля "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 , який 25.10.2024 о 10 годині 55 хвилин та 25.10.2024 о 13 годині 05 хвилин рухався з перевищенням встановленої швидкості руху, ОСОБА_2 не є належним користувачем зазначеного автомобіля, оскільки у реєстраційних документах не було внесено відповідних відомостей про його права на автомобіль, крім того, не встановлено, що цей транспортний засіб вибув з володіння ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій інших осіб, матеріали фото та відеофіксації не підтверджують того, що за кермом не була ОСОБА_1 , адже ідентифікувати особу водія (навіть встановити стать) не можливо, є чіткі дані, що ОСОБА_1 25.10.2024 двічі була водієм цього автомобіля під час перетину кордону, а тому за відсутності будь-яких доказів, які б вказували, що ОСОБА_1 не перебувала за кермом автомобіля "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 , який 25.10.2024 о 10 годині 55 хвилин та 25.10.2024 о 13 годині 05 хвилин рухався з перевищенням встановленої швидкості руху. Суд дійшов висновку, що не має правових підстав для задоволення позову. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях за №31/28/16-10312-2025 надав відповідь начальнику сектора правового забезпечення управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП НПУ Андрію Вовканичу, що згідно з даними Єдиного державного реєстру МВС станом на 25.10.2024 транспортний засіб марки "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформація щодо належного користувача транспортним засобом іншою особою станом на 25.10.2024 відсутня. Фотокартки взяті з сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, які були долучені до відзиву відповідачем та надані ним на виконання ухвали суду про витребування доказів, не спростовують тверджень ОСОБА_1 про те, що вона не керувала автомобілем марки "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 25.10.2024 о 10:55 та 25.10.2024 о 13:05, адже з цих фото не можливо побачити водія цього автомобіля. Статтею 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення. Стаття 14-2 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-1-279-4 КУпАП та "Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі" затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року № 13 (далі - Інструкція). Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Під час опрацювання інформаційних файлів, метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками правопорушення та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних, необхідних для винесення адміністративної постанови, уповноважений поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У разі наявності доказів учинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах автоматичної фіксації даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням цифрового підпису Форму постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції. З повідомлення державної прикордонної служби №19/83124 від 21.10.2025, наданого адвокату Прокіп`юк О.Ю., позивачка ОСОБА_1 10.04.2024 здійснювала перетин (в`їзд в Україну та виїзд з України) як пішохід, а вже 25.10.2024 двічі здійснювала в`їзд та виїзд на транспортному засобі НОМЕР_1 , тобто у день складення на неї постанови про перевищення встановленої швидкості руху - 25.10.2025, що стає очевидним, що вона протягом дня рухалася на цьому транспортному засобі. Отже, вірно зазначено судом першої інстанції, що докази, надані позивачкою, про те, що вона 25.10.2024 року проходила обстеження з дитиною у Хустській поліклініці не містять доказів того, що вона перебувала у лікаря саме у час фіксування руху автомобіля "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 з перевищенням встановленої швидкості руху, зокрема 25.10.2024 о 10 год. 55 хв, та 25.10.2024 о 13 годині 05 хвилин, що виключало б вчинення саме нею цих правопорушень. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 є власником автомобіля "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 , який 25.10.2024 о 10 годині 55 хвилин та 25.10.2024 о 13 годині 05 хвилин рухався з перевищенням встановленої швидкості руху, ОСОБА_2 не є належним користувачем зазначеного автомобіля, оскільки у реєстраційних документах не було внесено відповідних відомостей про його права на автомобіль, крім того, не встановлено, що цей транспортний засіб вибув з володіння ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій інших осіб, матеріали фото та відеофіксації не підтверджують того, що за кермом не була ОСОБА_1 , адже ідентифікувати особу водія (навіть встановити стать) не можливо, є чіткі дані, що ОСОБА_1 25.10.2024 двічі була водієм цього автомобіля під час перетину кордону, а тому за відсутності будь-яких доказів, які б вказували, що ОСОБА_1 не перебувала за кермом автомобіля "VOLКSWAGEN TOURAN", державний номерний знак НОМЕР_1 , який 25.10.2024 о 10 годині 55 хвилин та 25.10.2024 о 13 годині 05 хвилин рухався з перевищенням встановленої швидкості руху, підстав для задоволення позову немає. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Судові витрати перерозподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2026 року у справі № 305/3611/25 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена. Головуючий суддя З. М. Матковська судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повний текст постанови складений та підписаний 04.05.2026