Постанова 4802 № 159/7038/25

Справа № 159/7038/25 Провадження №33/802/221/26 Головуючий у 1 інстанції:Бойчук П. Ю. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 травня 2026 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю захисника Сніжка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Матвєєвої Т.С. на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2026 року, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору. Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30.09.2025 року о 23 год. 43 хв. в м. Ковелі по вул. В`ячеслава Липинського, 30, керував транспортним засобом марки «Hyndai Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі охорони здоров`я Ковельське МТМО. Висновок лікаря № 631 від 01.10.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України. В поданій апеляційній скарзі захисник в інтересах ОСОБА_1 не погоджується з постановою суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також неповнотою та необ`єктивністю з`ясування усіх обставин події. Вказує, що судом порушено принцип змагальності сторін, оскільки не викликано і не допитано свідка лікаря ОСОБА_2 , про що клопотав захисник. Судовий розгляд безпідставно здійснено за відсутності учасників справи та за наявності клопотання про відкладення судового розгляду. Крім того судом не досліджено аргументи захисту щодо процедурних порушень під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. За приписами ч. 6 ст. 294 КпАП України неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду (а.с. 77), жодних клопотань від нього про відкладення судового засідання або ж неможливості прибути в суд не надходило. За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , при цьому враховує, що його інтереси в суді представляв захисник Сніжко Р.В. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який апеляційну скаргу підтримав, доходжу наступного висновку. Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Перевіряючи доводи апелянта про недотримання судом першої інстанції права на справедливий суд та захист апеляційний суд вважає, що вони є необґрунтованими. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КпАП України обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КпАП України, не передбачена. На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції вживалися усі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, зокрема, ОСОБА_1 та його захисник повідомлялися про час та місце розгляду справи, а тому сам по собі факт розгляду справи за відсутності учасників справи не може прямо вказувати про порушення судом права ОСОБА_1 на захист та не є безумовною підставою для скасування судового рішення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Суд першої інстанції правильно відмітив, що всі судові засіданні у даній справі неодноразово відкладалися та призначались за попереднім погодженням із захисником дати, часу та місця розгляду справи, а тому підстави для чергового відкладення розгляду даної справи обґрунтовано визнані не поважними. Зазначена вище процесуальна поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, з врахуванням строків накладення адміністративного стягнення, переконливо свідчить про очевидне зловживання останніми своїми процесуальними правами з метою уникнення адміністративної відповідальності в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Таким чином, виходячи з приписів ч. 2 ст. 268 КпАП України, в яких наведено виключний перелік адміністративних правопорушень, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, та за умови обізнаності ОСОБА_1 про розгляд справи, апеляційний суд доходить висновку, що останній не був позбавлений передбаченого законодавством права на захист та суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторони захисту. Разом з тим, слід зауважити, що апеляційним судом прийнято апеляційну скаргу до розгляду, чим фактично відновлено, на думку апелянта, втрачену можливість реалізувати право на надання пояснення та заперечення щодо обставин справи, однак ОСОБА_1 наданим правом не скористався, оскільки в судове засідання в апеляційному суді не з`явився. Крім того, не заслуговують на увагу доводи захисника в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість судового рішення. За положеннями ст. 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, за положеннями ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 469946 від 01.10.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.10.202; роздруківкою (чеком) приладу Драгер; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.10.2025, яким встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння; рапортом працівника поліції від 01.10.2025. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні згаданого вище адміністративного правопорушення доводиться відеозаписами з бодікамер працівників поліції на яких зафіксовано події, що викладені у протоколі, зокрема, з моменту зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Такий відеозапис на думку суду є цілком належним і допустимим доказом, яким підтверджено ті події, які зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах. Факт керування ОСОБА_1 01.10.2025 транспортним засобом не заперечувався останнім під час документування правопорушення, не заперечуються ці обставини і в апеляційній скарзі. В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а лише покликання сторони захисту в апеляційній скарзі на можливі порушення без належного їх обґрунтування слід розцінювати як спроби ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєне правопорушення будь-яким чином. На відеозаписі вбачається, що працівники поліції належним чином роз`яснювали ОСОБА_1 обставини які стали підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, порядок проведення згаданого огляду у встановленому порядку. Також відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 одразу виявив бажання проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, надалі у зв`язку з незгодою з встановленим результатом останнього було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.10.2025 ОСОБА_1 був оглянутий лікарем приймального відділення КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» ОСОБА_2 . Відповідно до п. 10 вказаного висновку встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Слід зауважити, що фактично ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу Драгер проходив тричі з певним проміжком часу і усі встановлені показники перевищували допустиму норму алкоголю у видихуваному повітрі. Вказані обставини та зокрема проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано відеозаписом з бодікамер поліцейських, який із достатньою повнотою відображає весьперебіг подій 01.10.2025 після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки автомобіля так і в медичному закладі. Фактично відображено належним чином обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, що цілком спростовує апеляційні доводи про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Приєднана до матеріалів справи відповідь КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» від 10.11.2025 на адвокатський запит захисника не спростовує висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, а навпаки підтверджує, що перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння встановлено лікарем, яка пройшла тематичне вдосконалення за відповідною программою згідно з чинним законодавством та має дозвіл проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння і надавати відповідний висновок. З огляду на наведене у апеляційного суду відсутні підстави ставити під сумнів висновок лікаря про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння 01.10.2025. Надана під час апеляційного розгляду відповідь КНП «Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання» від 15.04.2025 на адвокатський запит захисника щодо лабораторного дослідження біологічного середовища (крові, сечі) ОСОБА_1 не береться судом до уваги, оскільки не є інформативною та не має вирішального значення у справі. Доводи щодо необхідності допиту лікаря, який проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння суд вважає необґрунтованими, оскільки захисником не доведено які обставини справи залишилися не встановленими чи підлягають додатковому дослідженню, а формальне посилання на необхідності проведення такого допиту та відмова у задоволенні такого клопотання жодним чином не свідчить про порушення принципу змагальності сторін, як про це зазначає захисник. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою та відтворюють картину вчиненого правопорушення, суддя знаходить доводи апеляційної скарги необґрунтованими та цілком безпідставними. Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи та фактично відтворюють події, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права не встановлено, а тому постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню. Таким чином, апеляційну скаргу захисника Матвєєвої Т.С. в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Матвєєвої Тетяни Сергіївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В. В. Гапончук