Постанова 4852 № 160/20568/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20568/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року (суддя Турова Олена Михайлівна) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 045550026493 від 26.05.2025 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву від 17.05.2025 ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.2000 по 11.12.2000 в приватному підприємстві фірма «Vicotec» на посаді референт з 06.07.1997 по 11.12.2000 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 . Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року позов задоволено у повному обсязі. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.05.2025 звернулася до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності ця заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким прийнято рішення № 045550026493 від 26.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та інформації про неодержання пенсії в російській федерації. У вказаному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 01.07.2000 по 11.12.200 згідно з трудовою книжкою, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Інші документи, передбачені п. 3 Порядку № 637, також відсутні. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - основним документом, що підтверджує стаж роботи. Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.09.1981, позивач 06.07.1997 прийнята на роботу в приватне підприємство фірма «Vicotec» на посаду референт (наказ № 17 від 06.07.1997); 11.12.2000 звільнена за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (наказ № 11 від 11.12.2000). Факт того, що позивач працювала у спірний період не заперечується відповідачем, як і належність записів трудової книжки позивача, натомість відповідач вказує про не можливість зарахування цього періоду роботи до страхового стажу позивача через не сплату роботодавцем страхових внесків. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Ненадходження відрахувань із заробітної плати позивача до Пенсійного фонду України за спірні періоди, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні відповідного стажу роботи до страхового стажу для призначення пенсії. Щодо відсутності інформації про неодержання пенсії в російській федерації, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1.8 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія. Отже, при вирішенні питання про призначення пенсії, за умов відсутності необхідних документів, відповідач повинен був письмово повідомити позивача про необхідність надання додаткових документів. Більш того, з огляду на військову агресію рф та введення у зв`язку з цим в Україні воєнного стану є цілком не розсудливим та не пропорційним зауваження відповідача про не надання заявницею інформації щодо не отримання пенсії на території рф, яка не може за наведених обставин бути отримана позивачем від держави агресора. З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, адже остання не спростовує правильність висновків суду першої інстанції. Правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року в адміністративній справі № 160/20568/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з 05 травня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України. Повна постанова складена 05 травня 2026 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров