Постанова 4824 № 760/20169/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6145/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2025 року м. Київ Справа № 760/20169/24 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року, постановлену у складі судді Застрожнікової К.С., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Компані», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права іпотекодержателя та скасування рішень, встановив: Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року заяву позивача ТОВ «Світ Фінансів» про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану на праві власності за ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2215021880000. Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «Світ Фінансів» було достеменно відомо про смертьвласника квартири та відкриття спадкової справи. При цьому законом прямо передбачено порядок звернення до спадкоємців іпотекодавця та задоволення вимог кредитора, які не передбачають жодного стягнення на предмет іпотеки. Позивач здійснив усвідомлений незаконний продаж квартири спадкоємця, отримавши грошові кошти в сумі 598 000 грн. за таке відчуження і позивачем не було обґрунтовано, яким чином відповідачами порушено його право, за умови, що ним було отримано дохід від продажу квартири. В подальшому, під час вже другої угоди між ТОВ «Ренесанс Компані» та ОСОБА_2 позивач надав добровільну заяву-згоду до нотаріуса про скасування іпотечного обтяження. У ТОВ «Ренесанс Компані» та ОСОБА_2 , які в подальшому були власниками квартири, відсутні будь-які претензії одне до одного та до позивача ТОВ «Світ фінансів», жодного позову про повернення коштів за продаж квартири не було подано по день звернення із заявою про забезпечення позову. Тобто ТОВ «Світ Фінансів» отримав гроші за продаж квартири, що є черговим доказом шахрайства, якому буде надано оцінку правоохоронними органами. На спірне нерухоме майно вже накладено декілька обтяжень, в тому числі і в межах кримінального провадження, розслідування якого ще не завершено. Ініціювання зняття такого арешту є неможливим. З первинного кримінального провадження вже виділено матеріали стосовно представника ТОВ «Світ фінансів» та ТОВ «Ренесанс Компані», а також стосовно приватного виконавця Єфіменко Д.О., який незаконно зняв арешт з квартири померлого ОСОБА_5 . В усіх кримінальних провадженнях потерпілими особами є мати та донька померлого, який був власником квартири. Підставами для неодноразових звернень ОСОБА_1 за судовим захистом і за захистом до правоохоронних органів стали протиправні дії з незаконного відчуження квартири ОСОБА_5 , що були вчинені, зокрема, представниками ТОВ «Світ фінансів», ТОВ «Ренесанс Компані» та ОСОБА_2 . До кола спадкоємців померлого входить його малолітня донька, права якої було грубо порушено при незаконному відчуженні спадкового майна. Повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову вважає слід кваліфікувати як зловживання матеріальними та процесуальними правами, оскільки ТОВ «Світ фінансів» отримав гроші за продаж квартири, сплатив послуги нотаріуса та за послуги з оцінки квартири, після чого надав власну згоду на перепродаж квартири і зняття всіх іпотечних обтяжень. Порядок пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємців чітко передбачено нормами ЦК України та ніяк не передбачає собою поновлення прав колишнього іпотекодержателя, який добровільно, всупереч закону, здійснив відчуження предмета іпотеки, отримавши гроші за продаж в сумі 598 000 грн., надавши згоду на подальший продаж квартири та зняття записів про іпотеку. Можливість відновлення запису про іпотеку як спосіб захисту в такому разі взагалі не передбачено жодним законом. Винятком є лише бажання суду проявити ініціативу та захистити шахраїв за рахунок прав, в тому числі і малолітньої дитини. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Світ Фінансів» просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, зазначаючи, що доводи апеляційної скарги про надання Товариством добровільної письмової згоди щодо зняття наявної іпотечної заборони та подальшого відчуження квартири з отриманням на свій банківський рахунок грошових коштів за продаж такої квартири на користь ТОВ «Ренесанс Компані», є необґрунтованими, оскільки право іпотекодержателя у ТОВ «Світ Фінансів» відносно квартири на сьогодні існує саме за наслідками визнання договору купівлі продажу недійсним, незалежно від того, повернуто чи не повернуто покупцю - ТОВ «Ренесанс Компані» отримані за недійсним договором гроші за продану квартиру в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку». Факт виконання або невиконання реституційних обов`язків за наслідками визнання недійсним договору купівлі продажу, який було укладено між товариствами, аж ніяк не скасовує обов`язок спадкоємців відповідати за борги спадкодавця в межах отриманого успадкованого нерухомого майна. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підтримала вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити з викладених у ній підстав. В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Світ Фінансів - Бут О.В. заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у відзиві. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що не перешкоджає апеляційному перегляду ухвали відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача і позивача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Накладаючи арешт на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, а також, врахувавши обставини наявності спору між сторонами, існування невиконаного грошового зобов`язання за кредитним договором, укладеним за життя спадкодавця ОСОБА_5 , наявністю спадкоємців після його смерті, які звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, обставин, встановлених рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року, яке набрало законної сили, тому дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду, оскільки існує ризик відчуження спадкоємцями спірної квартири на користь третіх осіб, а тому заява про забезпечення позову підлягала задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає фактичним обставинам і нормам процесуального права, зважаючи на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача». У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу». Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких надалі гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (постанова Верховного Суду від 13 грудня 2023 р. у справі № 921/290/23; від 04 вересня 2024 р. у справі № 915/290/23). Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника) (постанови Верховного Суду від 21 листопада 2021 р. у справі № 910/10598/21; від 28 серпня 2023 р. у справі № 906/304/23). Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 19 листопада 2020 р. у справі № 910/8225/20, від 20 січня 2025 р. у справі № 910/8275/24, у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду З виділених матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2025 року позивач ТОВ «Світ Фінансів» звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , об`єкт нерухомого майна 2215021880000, право власності на яку зареєстровану за ОСОБА_5 . В обґрунтування заяви зазначив, у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Світ Фінансів» до ОСОБА_2 , ТОВ «Ренесанс Компані», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права іпотекодержателя та скасування рішень, в якому позивач просив: - визнати за ТОВ «Світ Фінансів» право іпотекодержателя щодо іпотечного майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - на підстав іпотечного договору від 15 серпня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «КБ «Надра» та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саприкіною О.С., зареєстрованого в реєстрі № 1528; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 59143522 від 07 липня 2021 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецом Р.О., яким припинено іпотеку на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 59144248 від 07 липня 2021 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецом Р.О., яким виключено заборону з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 серпня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №08/08/2008/840K1543, за умовами якого останньому надано кредит в розмірі 199 948,00 доларів США з строком повернення до 10 серпня 2028 року, який був забезпечений іпотечним договором від 15 серпня 2008 року. Предметом іпотеки виступала квартира АДРЕСА_2 . У зв`язку з нотаріальним посвідченням іпотечного договору, 15 серпня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саприкіною О.С. було накладено заборону відчуження зазначеної у договорі квартири до припинення іпотечного договору, про що в реєстрі було зроблено відповідний запис за № 1529. Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року у справі № 2-1311/2011, з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 стягнуто на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за вищевказаним кредитним договором у зв`язку з невиконанням взятого на себе зобов`язання. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 листопада 2012 року заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року скасовано в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 та ухвалено у відповідній частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні зазначених позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 29 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «Світ Фінансів» укладено договір про відступлення права вимоги № GL3N216952, відповідно до якого позивач набув право вимоги за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 08/08/2008/840K1543 та іпотечним договором від 15 серпня 2008 року. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 52527046 від 03 червня 2020 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В. замінено іпотекодержателя з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Світ Фінансів» у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги. 10 вересня 2020 року на поштову адресу іпотекодавця ОСОБА_5 позивач направив вимогу про виконання зобов`язання з погашення заборгованості за кредитним договором, в якому повідомив, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцяти днів, він має намір звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору шляхом продажу предмету іпотеки третій особі в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». З огляду на те, що ОСОБА_5 зазначеної вимоги не було виконано, 06 листопада 2020 року між позивачем і ТОВ «Ренесанс Компані» був укладений договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого право власності на квартиру перейшло до ТОВ «Ренесанс Компані». У зв`язку з реалізацією предмету іпотеки, 07 липня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу з листами-повідомленнями за № 07/07-21-02 і № 07/07-21-03, в яких просив виключити запис про іпотеку (лист за вих. № 07/07-21-02) і запис про заборону відчуження нерухомого майна (лист за вих. № 07/07-21-03) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім цього, 07 липня 2021 року між ТОВ «Ренесанс Компані» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У грудні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , звернулися до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом, в якому просили: - визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 08/08/2008/840K1543, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «Світ Фінансів» 29 травня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В.; - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,60 кв.м., з яких житлова - 35,70 кв.м., укладеного 06 листопада 2020 року між ТОВ «Світ Фінансів» і ТОВ «Ренесанс Компані». Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року у справі № 760/27313/20, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року і постановою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року, позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,60 кв.м., з яких житлова - 35,70 кв.м., укладеного 06 листопада 2020 року між ТОВ «Світ Фінансів» і ТОВ «Ренесанс Компані». В іншій частині позову - відмовлено. Суд виходив з того, що договір купівлі-продажу було укладено всупереч закону - після смерті іпотекодавця, про що позивач був обізнаний. Таким чином, внаслідок визнання договору купівлі-продажу недійсним за позивачем зберігається право вимоги щодо виконання спадкоємцями основного зобов`язання в межах обсягу прийнятої спадщини та право іпотекодержателя щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором. З огляду на те, що позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку внести записи про іпотеку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки станом на день пред`явлення позову право власності на житло було зареєстроване за ОСОБА_2 , тобто за новим правонабувачем, відмінним від особи, з якою був укладений іпотечний договір, а тому позивачу буде відмовлено у вчиненні відповідної реєстраційної дії на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтував тим, що відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , вживаються заходи з метою уникнення юридичної відповідальності внаслідок невиконання зобов`язань за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 08/08/2008/840K1543. Визнання рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року у справі № 760/27313/20 недійсним договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ТОВ «Світ Фінансів» і ТОВ «Ренесанс Компані», дозволило відповідачам звернутися з новим позовом про витребування цієї квартири з володіння відповідача ОСОБА_2 та скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень за індексним номером 59151747 від 07 липня 2021 року, який було задоволено рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року у справі №760/2595/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року у справі № 760/2595/22 позов ОСОБА_1 , яка діяла у власних інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_2 і ТОВ «Ренесанс Компані», треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , приватний виконавець Єфіменко Д.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу міста Києва Швець Р.О. і ТОВ «Світ Фінансів», про визнання правочину недійсним, витребування майна та скасування рішення про державну реєстрацію - задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 , та скасовано рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень за індексним номером 59146216 від 07.07.2021, номер запису про право власності/довірчої власності: 42860236, і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за індексним номером 59151747 від 07.07.2021, вид обтяження: заборона на нерухоме майно. З 21 травня 2025 року право власності зареєстроване за ОСОБА_5 . Окрім цього, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено такі записи про обтяження на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 : - за номером 51073998 у вигляді арешту, накладеного ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року у справі № 760/13770/23, провадження № 1-кс/760/6066/23; - за номером 49502557 у вигляді арешту, накладеного ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року у справі № 760/13770/23; - за номером 39870046 у вигляді арешту, накладеного ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року у справі № 760/27313/20, обтяження припинено; - за номером 42865386 у вигляді заборони на нерухоме майно у зв`язку з укладенням 07 липня 2021 року договору купівлі-продажу квартири між ТОВ «Ренесанс Компані» і ОСОБА_2 , обтяження припинено. Внесення до Реєстру запису за номером 51073998 про обтяження квартири ініційовано ОСОБА_4 , яка звернулася до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення відносно неї та її доньки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України, у зв`язку з чим органом досудового розслідування 09 грудня 2020 року було розпочато кримінальне провадження за № 12020100090005864. Вказує на те, що звернення з повідомленням про кримінальне правопорушення було штучним і що відповідачі маніпулювали своїм правом на звернення та обов`язками правоохоронних органів, які змушені були відкрити кримінальне провадження. Втім, майже за чотири роки ні ТОВ «Світ Фінансів», ні ТОВ «Ренесанс Компані» не мають статусу обвинувачених і не доведено будь-яких обставин, що свідчать про обґрунтованість поданої заяви до правоохоронних органів. Таким чином, ОСОБА_4 має можливість ініціювати закриття кримінального провадження, внаслідок чого обтяження буде скасовано. Внесення до Реєстру запису про обтяження за номером 49502554 здійснено на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року у справі № 760/13770/23, яку розглянуто 31 жовтня 2024 року та ухвалено рішення про витребування з володіння ОСОБА_2 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і скасовано рішення про реєстрацію. Таким чином, скасування цього арешту може відбутися за ініціативою відповідача в будь-який момент. Крім цього, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легким В.В. як державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 за спадкодавцем ОСОБА_5 , тобто станом на 28 травня 2025 року право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_5 , що підтверджувалося відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином, на думку позивача, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , здійснили дії, що свідчать про їхній намір здійснити оформлення права власності на нерухоме майно, стосовно якого у позивача наявне право іпотекодержателя, однак він позбавлений можливості внести відповідний запис до Державного реєстру іпотек до вирішення цього юридичного спору. На підставі наведеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом цього спору у даній справі є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стосовно цього нерухомого майна позивач просить суд визнати право іпотекодержателя на підставі іпотечного договору від 15 серпня 2008 року, укладеного на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором від 15 серпня 2008 року № 08/08/2008/840K1543, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_5 . Також з виділених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 і що після його смерті із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулася ОСОБА_4 , діючи як законний представник в інтересах малолітньої доньки - відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується наявною у виділених матеріалах справи копією довідки Другої Київської державної нотаріальної контори від 06 жовтня 2020 р. № 6551/02-14, що також вказала сама відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на ухвалу суду (т. 2, а.с. 5). Доводи апеляційної скарги про те, що на спірну квартиру вже накладено декілька обтяжень, колегія суддів відхиляє, оскільки заходи забезпечення позову мають індивідуальний характер, а не загальний, і за потреби застосовуються в конкретному випадку, в межах конкретного юридичного спору з метою забезпечення практичного виконання конкретного судового рішення. Тому якщо в одній справі фактичні підстави для застосування заходів забезпечення позову відпадають (наприклад, вирішенням судом спору, закриттям провадження тощо), внаслідок чого такі заходи скасовуються, то в іншій справі ці заходи можуть зберігати чинність з метою забезпечення виконання конкретного судового рішення у випадку повного або часткового задоволення позову - до закінчення розгляду справи. Отже, правильним є висновок суду про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті може істотно ускладнити у разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 зводяться до вирішення спору по суті, що не допускається на стадії вирішення заяви про забезпечення позову, адже при розгляді заяви про забезпечення позову розглядається лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі. Надання оцінки відповідним доводам на цьому етапі є передчасним і наразі входить до повноважень суду першої інстанції згідно з регламентованою ЦПК України процедурою судового провадження. Питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20). Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 р. у справі № 754/5683/22 «та обставина, що можливе рішення суду про задоволення позову в цій справі не підлягає примусовому виконанню, а може бути виконано шляхом його пред`явлення до державного реєстратора, як уже зазначалося вище, не свідчить про неможливість застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, яке є предметом оспорюваного договору, якщо невжиття заходів забезпечення позову негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права.» Таким чином, вживаючи захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини, що мають значення при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, і дотримав норми процесуального права, оскільки встановив, що між сторонами дійсно існує спір, а обраний позивачем захід забезпечення позову буде пропорційним та співмірним, зважаючи на предмет і підстави позову. Тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для арешту спірної квартири з метою забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам і нормам процесуального права підстави для скасування ухвали суду першої інстанції - відсутні, а отже в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 05 травня 2026 року. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Кирилюк Г.М. Рейнарт І.М.