Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/2174/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2174/26 Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л. Суддя-доповідач: Драчук Т. О. 04 травня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Вінницького апеляційного суду Медвецького Сергія Костянтиновича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в січні 2026 року позивач, - ОСОБА_1 , звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до голови Вінницького апеляційного суду Медвецького Сергія Костянтиновича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала Згідно з ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи положення ст. 312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного. Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишено без руху та запропоновано позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду. Підставою залишення адміністративного позову без руху (згідно з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2026) стало те, що до позовної заяви додано копію довіреності від 10.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує Аврамича А.С. бути її представником. Водночас вказаний документ не завірений та поданий до суду у вигляді звичайних копій. Також відповідна довіреність від 10.03.2025, видана приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б., на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , в переліку документів доданих до позовної заяви не зазначена, що підтверджується актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 19.02.2026. В свою чергу, у разі надання суду копії документа, такий документ повинен бути засвідчений учасником справи, наприклад у спосіб написання слів "Згідно з оригіналом", та проставлення особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого суду у копії. Разом з тим, в порушення наведених нормативних приписів, додані до позовної заяви документи не засвідчені із урахуванням вищезазначених правил. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що у позовній заяві зазначено наступний реєстраційний номер облікової картки платника податків щодо позивача ОСОБА_1 - НОМЕР_1 . Однак згідно з доданими до позовної заяви документами, а саме довіреність від 10.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує Аврамича А.С. бути її представником, позивач має інший РНОКПП, а саме НОМЕР_2 . Також, у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, доказів, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . суду не надано. Більше того, з долученої довіреності слідує, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, зазначені у позовній заяві відомості щодо позивача в частині його реєстраційного номера облікової картки платника податків та місце проживання суперечать додаткам до позовної заяви (офіційним документам), що потребує уточнення, оскільки в іншому разі може зумовити описку у судовому рішенні. Також, суд першої інстанції зауважив, що від того у який спосіб реалізовано процесуальне право звернутися до суду - особисто позивачем або через представника, залежать і правила оформлення позовної заяви. Аналізуючи норми процесуального закону, суд першої інстанції зауважив, що у випадку, якщо позивач бере участь у судовому процесі самостійно, він повинен зазначити у позовній заяві передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про себе та скріпити позовну заяву власноручним підписом. Однак якщо позов оформлено та подано в інтересах позивача представником, то заява скріплюється підписом представника, у ній повинні бути додатково зазначено передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про представника, а в числі додатків до позову поданого представником повинен бути належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження на представництво. Перевіривши позовну заяву, суд першої інстанції встановив, що її підписано від імені позивача ( ОСОБА_1 ). При цьому, у тексті позову немає жодної інформацій яка б вказувала на те, що його підписано представником. Відповідні обставини також підтверджуються актом Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2026, із якого слідує, що позовна заява подана нарочно представником позивача Аврамичем Андрієм Станіславовичем. Однак Аврамич А.С. , оформляючи та подаючи до суду позовну заяву від імені позивача, вказаних правил не дотримався. Вказану ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 отримано 07.03.2026 (а.с.16). 16.03.2026 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 в якій вказано, що вимоги суду викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в тому числі щодо надання доказів про місце проживання або реєстрації не підлягають задоволенню. Також, до вказаної заяви надано позовну заяву в новій редакції з вірним зазначенням РНОКПП ОСОБА_1 . Крім того, позивач у казаній заяві зазначив, що жодних довіреностей до адміністративного позову не долучав, а тому доводи суду першої інстанції в цій частині не мають місця. Досліджуючи вказану заяву, суд першої інстанції зазначив, що не дивлячись на те, що дійсно в переліку додатків до позовної заяви відсутній такий додаток як копія довіреності, така в дійсності була долучена представником позивача - Аврамичем А.С., який і подав позовну заяву, що підтверджується актом Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2025. Варто зазначити, що позивач не заперечує факту існування такої довіреності, а лише зазначає, що в переліку додатків позовної заяви такий додаток як довіреність відсутній. Зважаючи на вищенаведене доходжу висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, а лише вказано про незгоду із такою ухвалою. Натомість, позивач не вчинив жодних дій, спрямованих на усунення зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліків та не скористався наданою можливістю для приведення позовної заяви у відповідність до вимог закону, надаючи оцінку судовому рішенню. Таким чином, суд першої інстанції констатував, що сторона позивача фактично відмовилася від реалізації свого права на виправлення недоліків позовної заяви у межах передбаченого строку та від виконання ухвали суду від 27.02.2026. При цьому, наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху визначені пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, згідно з яким якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві. З огляду на викладене та беручи до уваги факт не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, суд першої інстанції зазначив, що позовну заяву належить повернути особі, яка її подала, на підставі вищезазначених положень, разом з усіма доданими до позовної заяви документами. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Згідно з абз.1 ч.1, абз.1 ч.2, ч.3 ст.169 КАС України, встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Як передбачено вимогами ч.5, 6 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника. В свою чергу, згідно з адміністративним позовом, останній поданий (підписаний) позивачем ( ОСОБА_1 ) і не містив долученої довіреності на Аврамича А.С. (про що наголошувала позивач в заява про усунення недоліків від 16.03.2026). З урахуванням вказаного, у суду відсутні підстави вважати, що адміністративний позов подано іншою особою ніж ОСОБА_1 . Крім того, в цій частині суд апеляційної інстанції, в межах ч.5 ст.242 КАС України, враховує позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 28.04.2026 у справі №120/5271/24, а саме: "56. Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

57. За правилами частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). 58 Таким чином, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов`язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), адже надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.

59. За приписами пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

60. З матеріалів справи встановлено, що суд апеляційної інстанції, перевіряючи апеляційні скарги ОСОБА_1 , поставив під сумнів дійсність її підпису, що міститься на апеляційних скаргах, і дійшов висновку про невідповідність підпису позивачки на апеляційних скаргах підпису ОСОБА_1 , який міститься на довіреності.

61. Суд критично ставиться до доводів позивачки щодо того, що будь-яка довіреність не додавалася до позовної заяви чи до повернутих апеляційних скарг.

62. У матеріалах справи наявний акт Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2024, у якому вказано, що до матеріалів справи долучено копію довіреності від 07.02.2024 № 2-177 (оригінал зареєстровано в реєстрі за № 2-176), видану державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Тимчик Н.Ф., на представництво інтересів ОСОБА_1 , яка в переліку документів доданих до позовної заяви не зазначена.

63. Указана позовна заява була повернута ОСОБА_1 ухвалою суду 29.04.2024, проте надана копія довіреності від 07.02.2024 № 2-177 наявна в матеріалах справи.

64. У матеріалах справи наявний акт Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024, в якому вказано, що при прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 було надано довіреність, яка не була зазначена в додатках до апеляційної скарги.

65. Указана апеляційна скарга була повернута ОСОБА_1 ухвалою суду від 02.07.2024, проте надана копія довіреності від 07.02.2024 № 2-176 наявна в матеріалах справи.

66. Водночас Суд ураховує, що, посилаючись в ухвалах суду 20.01.2025, від 17.03.2025, від 25.06.2025, від 25.08.2025, від 20.10.2025, від 04.12.2025 і від 29.01.2026 на наявну копію зазначеної довіреності, у якій міститься підпис ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не мав правових підстав для беззаперечного висновку про те, що апеляційна скарга не підписана особою, яка її подала.

67. Питання звернення до суду з апеляційною скаргою, за подібних обставин справи (у випадку невідповідність підпису апелянта зразку його підпису, наявному в копії довіреності) неодноразово досліджувалося Верховним Судом. Зокрема, 28.11.2025 у справі № 120/1382/23 і 29.01.2026 у справі № 120/1247/25 Верховний Суд указав, що норми КАС України не містять положень, які б зобов`язували особу, яка звертається до суду з відповідним процесуальним документом, надавати суду докази автентичності власного підпису, який міститься в такому документі. Також Верховний Суд зазначив, що відсутні правові підстави для повернення процесуального документа з наведених мотивів сумніву у справжності підпису." Отже, на підставі вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що на даному етапі розгляду справи відсутні підстави вважати, що адміністративний позов подано іншою особою ніж ОСОБА_1 . Крім того, (з урахуванням даної обставини) сама ОСОБА_1 заявляє, що довіреність на представництво до адміністративного позову не долучала. Отже, на підставі наведених обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині подання адміністративного позову представником є передчасними. Щодо висновків суду першої інстанції в частині адреси проживання, колегія суддів зазначає, що п.2 ч.5 ст.160 КАС України передбачає зазначення в адміністративному позові місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). В свою чергу, матеріали справи не містять підтвердження того, що адреса " АДРЕСА_1 " не є місцем проживання чи перебування ОСОБА_1 (на момент подання адміністративного позову). З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що в цій частині суд першої інстанції також дійшов передчасного висновку. В частині зазначення вірного РНОКПП позивача, колегія суддів зазначає, що позивач усунув вказаний недолік, що вбачається з матеріалів справи. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню. Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції, що згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. В свою чергу позивачем в адміністративному позові визначено відповідача "Голова Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського". Разом з цим, як встановлено з загальнодоступної інформації головою Вінницького апеляційного суду є Медвецький Сергій Костянтинович . Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За правилами частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З огляду на викладене та враховуючи помилковість прийнятого судом першої інстанції судового рішення в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Вінницького апеляційного суду Медвецького Сергія Костянтиновича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії скасувати. Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.