Ухвала КЦС ВС № 345/2578/25
від 04.05.2026 · ЦивільнаУХВАЛА 04 травня 2026 року м. Київ справа № 345/2578/25 провадження № 61-4684ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав, ВСТАНОВИВ: У квітні 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у зазначеній вище справі. У касаційній скарзі заявником викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про звільнення від сплати судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судових рішень, відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 березня 2026 року залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно було надати уточнену редакцію касаційної скарги, сплатити судовий збір та надати докази направлення касаційної скарги іншим учасникам справи. В ухвалі роз`яснено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. На виконання вимог вказаної ухвали, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору та докази направлення касаційної скарги іншим учасникам справи. Представник заявника в уточненій касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підстави для відкриття касаційного провадження. При цьому, як і в первинній редакції касаційної скарги, заявник цитує у змісті касаційної скарги змісту постанов Верховного Суду та норм законодавства України без формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший висновок щодо застосування цієї ж норми права із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. Верховний Суд вже звертав увагу заявника в ухвалі від 17 квітня 2026 року, що цитування у змісті касаційної скарги змісту постанов Верховного Суду та норм законодавства України без формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, не є належним виконанням вимог закону. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Представник заявника не виконав повністю вимоги ухвали Верховного Суду від 17 квітня 2026 року, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав вважати неподаною та повернути заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков