LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС527/3309/24

від 27.04.2026 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грущенка Сергія Григоровича на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 січня 202…

УХВАЛА 27 квітня 2026 року м. Київ справа № 527/3309/24 провадження № 61-3487ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грущенка Сергія Григоровича на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод в праві користування житловим будинком шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ципко Тетяна Анатоліївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання недійсним та скасування договору дарування земельної ділянки й розташованого на ній житлового будинку з господарськими будівлями, розподіл майна подружжя, придбаного за час проживання в цивільному шлюбі, та ВСТАНОВИВ: У березні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грущенко С. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2026 року, в якій просить їх скасувати в частині вирішення зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов повністю. 30 березня 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. У квітні 2026 року на адресу Верховного Суду від заявника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, з яких встановлено невиконання вимог ухвали та неусунення недоліків повністю. Постановляючи ухвалу від 30 березня 2026 року, Верховний Суд зазначав, що заявнику надається строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для: подання до Верховного Суду ордера, що посвідчує право адвоката Грущенка С. Г. представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді; уточнення підстав касаційного оскарження; подання до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); надання доказів надсилання заявником до електронних кабінетів/засобами поштового зв`язку за поштовим адресами учасників справи виправленої касаційної скарги; зазначення вартості майна, що підлягає поділу; надання документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону Установлено, що, звертаючись з виправленою касаційною скаргою через систему «Електронний суд», заявник не виконав вимоги ухвали щодо надання доказів надсилання заявником до електронних кабінетів/засобами поштового зв`язку за поштовим адресами учасників справи виправленої касаційної скарги, оскільки до касаційної скарги додано лише квитанцію № 6695131 від 14 квітня 2026 року про направлення нової редакції касаційної скарги ОСОБА_4 (представник ОСОБА_2 ). Водночас доказів направлення виправленої касаційної скарги для ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ципко Т. А. в порядку, визначеному статтею 43 ЦПК України, заявником не надано. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Об`єктивних перешкод для виконання роз`яснень, викладених в ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2026 року, не наведено та Верховний Суд їх не встановив. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Ненадіслання виправленої касаційної скарги учасникам справи перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Тому касаційна скарга підлягає поверненню. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала. Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грущенка Сергія Григоровича на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод в праві користування житловим будинком шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ципко Тетяна Анатоліївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання недійсним та скасування договору дарування земельної ділянки й розташованого на ній житлового будинку з господарськими будівлями, розподіл майна подружжя, придбаного за час проживання в цивільному шлюбі, вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»