Постанова 4854 № 420/9186/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9186/21 Перша інстанція: суддя Стефанов С.О., повний текст судового рішення складено 23.02.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів Шляхтицького О.І., Єщенка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі №420/9186/21 за заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку приписів ст.383 КАС України У С Т А Н О В И В: 10.02.2026 ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду скеровано заяву в порядку ст. 83 КАС України, у якій заявник просить суд постановити окрему ухвалу в порядку ст.ст.249, 383 КАС України, відповідно до якої: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №420/9186/21; - встановити Військовій частині НОМЕР_1 місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи. Мотивуючи таке звернення позивач вказує, що Військовою частиною НОМЕР_2 не виконується рішення суду, яке набрало законної сили. Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі №420/9186/21 заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №420/9186/21. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 усунути причини та умови, що сприяли порушенню закону відносно ОСОБА_1 щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №420/9186/21. Приймаючи таке судове рішення окружний адміністративний суд вказав, що Військова частина НОМЕР_1 не виконує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №420/9186/21, яке набрало законної сили. Не погодившись із окремою ухвалою суду першої інстанції відповідачем до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу в якій, з посланням на порушення окружним адміністративним судом норм процесуального права, викладено прохання оскаржуваний судовий акт скасувати та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку приписів ст.383 КАС України. Обґрунтовуючи вимоги апеляційну скаргу суб`єкт владних повноважень зазначає про порушення ОСОБА_1 установленого КАС України процесуального строку звернення до суду із заявою в порядку приписів ст.383 КАС України. Крім того, на думку скаржника, окрема ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі №420/9186/21 не відповідає критерію обґрунтованості щодо правильності розрахунку Військовою частиною НОМЕР_1 суми індексації грошового забезпечення, яку має бути виплачено за рішенням суду на користь ОСОБА_1 . В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на суб`єкта владних повноважень за нормами КАС України. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення залишалося без виконання на шкоду одній зі сторін. Держава в особі Військової частини НОМЕР_1 не може посилатися на відсутність коштів чи власне тлумачення доцільності виплат як на підставу для невиконання рішення, що набрало законної сили. Такий підхід узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який послідовно зазначає, що право на суд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне й обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін; виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як складова частина «судового розгляду» у розумінні цієї статті. Європейський суд з прав людини також наголошує, що саме на державу покладається обов`язок забезпечити виконання остаточних рішень, постановлених проти її органів, а посилання на об`єктивну неможливість їх виконання може бути прийнятним лише у виняткових випадках, за наявності справді нездоланних фактичних або юридичних перешкод (див. рішення у справі Martynyuk v. Ukraine, заява №82673/17, пункти 31- 32). За правилами ч.1, 4 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання застосування передбаченого статтею 383 КАС України строку подання заяви, у постанові від 07.07.2021 у справі №9901/226/19 дійшла наступних висновків: «Власне установлений частиною четвертою статті 383 КАС України десятиденний строк звернення особою-позивачем з відповідною заявою передбачає, що така особа має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності на стадії виконання судового рішення упродовж цього відтинку, щойно дізнається або не могла не дізнатися, що суб`єкт владних повноважень діє відносно неї протиправно (видає не ті рішення або не видає відповідних рішень, займає пасивну позицію щодо виконання рішення суду, вдається до інших подібних дій). Для визнання моменту відліку строку подання заяви має значення також обставина чи були дії, бездіяльність, рішення відповідача протиправними і чи особа-позивач мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про юридичну природу такої поведінки (рішення, дії, бездіяльності), тобто коли вона насправді стала суб`єктом відповідних правовідносин, зумовлених протиправною поведінкою відповідача на стадії виконання рішення. Важливо, що не будь-яка інформація, що стосується виконання судового рішення, може бути свідченням неналежного (протиправного) виконання рішення суду, а лише та, зі змісту якої можна визначити її протиправність. Отже, день (явище, фактор), з якого починається перебіг строку оскарження, не є статичним, він є мінливим, ситуативним, динамічним, залежить від конкретних умов виконання судового рішення, послідовності та ролі дій суб`єктів виконавчого провадження. Видається правильним, що визначення цього дня має провадитися не стільки від якоїсь певної разової зовнішньої події, скільки від сукупності факторів, приміром таких, що залежать від ролі, характеру та ступеня участі як стягувача, так і боржника. Власне зі співвідношення змісту дій суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, з одного боку, і дієвого ставлення стягувача до таких дій, з другого, можна визначити правову природу цих дій, час, з якого вони виникли й упродовж якого вони тривають, а звідси визначити, чи знав про них позивач, і якщо реально знав (не міг не знати) і через якийсь проміжок часу звернувся за захистом від них, то тоді можна уяснити правову природу цього звернення й визначити, чи воно було вчасним або відбулося з пропуском строку. Суд не повинен тлумачити положення частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду, і має бути в одній системі координат із принципом обов`язковості судового рішення.» Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 по справі №420/9186/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Військовою частиною НОМЕР_1 оскарженого його в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №420/9186/21 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №420/9186/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - без змін. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 по справі №420/9186/21 набрало законної сили. 13.01.2022 на виконання названого вище рішення суду ОСОБА_1 видано виконавчий лист. Такий виконавчий документ стягувачем пред`явлено до примусового виконання. За наслідком проведених виконавчих дій державним виконавцем 12.04.2023 прийнято постанову ВП №70827154 про закінчення виконавчого провадження. 10.02.2026 позивачем у цій справі подано заяву в порядку статті 383 КАС України. У такому зверненні ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання судового рішення, яка носить триваючий характер. За таких обставин, зважаючи на поведінку позивача, спрямовану на виконання судового рішення, та поведінку відповідача, спрямовану на ухилення від виконання судового акту, прийняте державним виконавцем рішення в рамках виконавчого провадження, а також враховуючи сформовану практику Верховного Суду, колегія суддів уважає безпідставними доводи скаржника стосовно пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із заявою в порядку приписів ст.383 КАС України. Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, четвертої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. За фактичними обставинами справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 по справі №420/9186/21 Військова частина НОМЕР_1 має нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Колегією суддів з`ясовано, що на виконання рішення суду суб`єктом владних повноважень проведено перерахунок індексації грошового забезпечення. Однак, під час такого перерахунку застосовано базовий місяць листопад 2015 року, а не січень 2008 року як вказано в судовому акті. Зазначене свідчить про те, що відповідач не вжив належних і достатніх заходів для реального виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 по справі №420/9186/21. Проведений Військовою частиною НОМЕР_1 перерахунок індексації грошового забезпечення не підтверджує належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. В контексті означеного слід відмітити, що на стадії виконання судового рішення суб`єкт владних повноважень не вправі підміняти встановлений судом обов`язок власним тлумаченням порядку та наслідків такого виконання. Належним виконанням у цій справі є вчинення саме тих дій, які прямо визначені судовим рішенням, а саме: нарахування і виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку необхідно також врахувати підхід Європейського суду з прав людини, за яким відмова органу влади виконати остаточне судове рішення не може бути виправдана самим лише посиланням на власне розуміння порядку його реалізації чи на нібито неможливість такого виконання. Європейський суд з прав людини підкреслив, що відмова у виконанні остаточного судового рішення сама по собі може очевидно перешкодити своєчасному та належному вчиненню дій, яких це рішення вимагає, а твердження державного органу про об`єктивну неможливість виконання підлягають суворій перевірці судом (див. рішення у справі Jashi v. Georgia, заява №10799/06, пункт 63). З урахуванням наведеного апеляційний адміністративний суд цілком обґрунтовано постановив окрему ухвалу, так як під час розгляду заяви встановив факт протиправної бездіяльності відповідача, що полягала у безпідставному невиконанні судового рішення, яке набрало законної сили. При цьому, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що оскаржувана окрема ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі №420/9186/21 є необґрунтованою, оскільки за наслідком дослідження змістового наповнення такого судового акту установлено, що він відповідає критеріям вмотивованості та обґрунтованості. За приписами ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Такий перелік не містить вказаної скаржником підстави для скасування судового рішення. У контексті означеного слід також зауважити, що достатність мотивації та оцінки усіх аргументів сторін визначається практичними потребами вирішення спору. Недоліки мотивації рішення суду першої інстанції, яке є предметом даного апеляційного перегляду, усунуті під час апеляційного розгляду справи. Установлені в межах даного апеляційного розгляду фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегією суддів враховано правові висновки Верховного Суду, які викладено в постановах від 13.01.2025 у справі № 200/9324/21, від 09.04.2026 у справі №560/6242/22. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спірного питання. Отже, при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для її скасування немає. З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 249, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 329, 383 КАС України, апеляційний адміністративний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі №420/9186/21 за заявою ОСОБА_1 , поданою в порядку приписів ст.383 КАС України - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді О.І. Шляхтицький О.В. Єщенко