Постанова 4851 № 440/5571/25

Головуючий І інстанції: В.І. Бевза ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2026 р. Справа № 440/5571/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року по справі № 440/5571/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся суду з позовною заявою, в якій просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо розрахунку компенсації втрати частини доходів щомісячної пенсії позивача за період з 01.06.2010 по 30.11.2024, виплаченої у грудні 2024 року, здійсненого всупереч встановленому законом порядку, а саме: 1) не окремо за кожен місяць, а шляхом розрахунку на загальну суму, що має разовий характер; 2) обчислено на індекс споживчих цін (ІСЦ) не за весь період невиплати доходу (з 01.06.2010 року), а лише за останні три місяці перед фактичною виплатою; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів на суми пенсії за кожен місяць періоду з 01.06.2010 року по 30.11.2024 роки, виплачені із затримкою у грудні 2024 року, окремо для кожного місяця; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 3240,00 гривень, як компенсацію втрати частини доходів позивачу за пенсійними виплатами, яка виникла у період з 01.06.2010 по 05.12.2024, згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ та Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №440/3570/23. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з компенсації втрати частини доходів позивачу за пенсійними виплатами, яка виникла у період з 01.06.2010 по 05.12.2024, згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ та Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №440/3570/23, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням висновків цього рішення суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Заяву позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням суду. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій у зв`язку із неповним з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 440/5571/25 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що розрахунок компенсації втрати частини доходів пенсії здійснений правильно. При здійсненні своїх повноважень відповідачем права позивача не порушені. Позивач скориставшись своїм правом визначеним ст. 304 КАС України подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №440/3570/23 ухвалено апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі № 440/3570/23 скасовано. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №916040194636 від 26.09.2022 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.06.2010, з урахуванням понаднормового стажу 19 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи обов`язкові автоматичні масові перерахунки пенсії, відповідно до статей 27, 28, 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині в позові відмовлено. У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №440/3570/23 суд вказав, зокрема, що " відповідно до ст.3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). ... Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Вищевказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 26.10.2023 року у справі №280/6445/19, від 09.12.2021 року у справі №400/902/19 та від 08.11.2021 року у справі №460/8138/20. На підставі наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначальними обставинами для виплати компенсації втрати частини грошових доходів є дати нарахування та фактичної виплати пенсійних виплат та доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії". 06.12.2024 на банківський рахунок позивача відповідач перерахував 61455,00 грн. виплати загальної суми заборгованості з виплати пенсії за період з 01.06.2010 по 30.11.2024, що не заперечується сторонами та підтверджується списком №3 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки за період з 04.12.2024 по 25.12.2024. Розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії здійснений відповідачем і розрахований у сумі 3251,09 грн. - за період вересень-листопад 2024 на суму доплати 61455,00 грн. за період з 01.06.2010 по 30.11.2024 із застосуванням індексів споживчих цін 1,015, 1,018, 1,019. 24.12.2024 на банківський рахунок позивача відповідач перерахував компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії у сумі 3251,09 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується списком №4 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки за період з 24.12.2024 по 24.12.2024. Пенсію за грудень 2024 було виплачено позивачу 06.12.2024 у сумі 3240,00 грн., що підтверджується списком №4 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки за період з 24.12.2024 по 25.12.2024. Позивач стверджує, що дії відповідача щодо розрахунку компенсації втрати частини доходів пенсії за період з 01.06.2010 року по 30.11.2024 роки, виплачені із затримкою у грудні 2024 року, є протиправними, через що звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасне нарахування сум відбулось з вини органу, тобто держави, що призначає і виплачує пенсію, відтак, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії саме за період з 01.06.2010 по 05.12.2024. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159. Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно із статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом. Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку до Порядку №

159. Основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії). Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Судовим розглядом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі №520/7570/24 позивачу в грудні 2024 нарахована пенсія за період з 22.04.2023 по 30.11.2024 з урахуванням виплачених сум пенсій та пенсія за грудень 2024 через поточний рахунок банківської установи АТ КБ "Приватбанк", дата виплати 21 число. Несвоєчасне нарахування сум відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, відтак, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії саме за період з 22.04.2023 по 20.12.2024 року. Пенсія за грудень 2024 року виплачена позивачу 06.12.2024 у новому розмірі у сумі 3240,00 грн, що підтверджується списком №4 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки за період з 04.12.2024 по 25.12.2024. 06.12.2024 на банківський рахунок позивача відповідач перерахував 61455,00 грн. виплати загальної суми заборгованості з виплати пенсії за період з 01.06.2010 по 30.11.2024, що не заперечується сторонами та підтверджується списком №3 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки за період з 04.12.2024 по 25.12.2024. Відповідач виконав рішення суду у справі № 440/3570/23 про перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.06.2010 тільки 06.12.2024, коли одночасно виплатив новий розмір пенсії та заборгованість частини невиплаченого розміру пенсії із 01.06.2010 по 30.11.2024, тобто відповідач фактично виконав рішення суду тільки 06.12.2024. Розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії був здійснений відповідачем і розрахований у сумі 3251,09 грн. - за період вересень-листопад 2024 на суму доплати 61455,00 грн. за період з 01.06.2010 по 30.11.2024 із застосуванням індексів споживчих цін 1,015, 1,018, 1,019. 24.12.2024 на банківський рахунок позивача відповідач перерахував компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії у сумі 3251,09 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується списком №4 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки за період з 04.12.2024 по 24.12.2024. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії саме за період з 01 червня 2010 року (моменту неправомірного нарахування пенсії відповідачем, що встановлено судовим рішенням у справі №440/3570/23 ) по 05.12.2024 по дату виплати заборгованості за пенсією з 01.06.2010. Зазначений висновок також узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 21.08.2023 у справі №460/6767/20. А отже, несвоєчасне нарахування сум відбулось з вини органу, тобто держави, що призначає і виплачує пенсію, відтак, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії саме за період з 01.06.2010 по 05.12.2024. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 3240,00 гривень, як компенсацію втрати частини доходів позивачу за пенсійними виплатами, яка виникла у період з 01.06.2010 по 05.12.2024, згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ та Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №440/3570/23. З приводу вимог апеляційної скарги щодо судового контролю, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. На виконання приписів статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п.3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 382-3 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду). За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду. З урахуванням викладеного, вказані в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року по справі № 440/5571/25 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.М. Ральченко