Постанова 4821 № 705/3696/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1035/26Головуючий по 1 інстанції Справа №705/3696/20 Категорія: на ухвалу Піньковський Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2026 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т. Л. суддіВасиленко Л. І., Новіков О. М. секретарШирокова Г.К. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу керівника Уманського окружної прокуратури на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2026 (суддя доповідач в суді першої інстанції Піньковський Р. В.) про залишення без розгляду позову керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Ладижинська сільська рада Уманського району Черкаської області про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, в с т а н о в и в : у вересні 2020 року керівник Уманської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2021 відкрито провадження у справі. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.04.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ладижинську сільську раду Уманського р-ну, Черкаської обл. У червні 2023 року керівником Уманської окружної прокуратури подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив: визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській обл. від 19.09.2017 № 23-8465/14-17-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, в тому числі рілля площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Ржавської сільської ради Уманського р-ну Черкаської обл.; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 7124387300:02:000:2339 шляхом припинення права власності; витребувати в ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 7124387300:02:000:2339, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській обл. від 19.09.2017 № 23-8465/14-17-СГ у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Рижавської сільської ради Уманського р-ну Черкаської обл.; вирішити питання розподілу судових витрат. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.03.2026 позовну заяву керівника Уманської окружної прокуратури залишено без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: -надання до суду експертно-грошової оцінки земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7124387300:02:000:2339, здійсненої в порядку, визначеному законом; -надання до суду доказів внесення на депозитний рахунок Уманського міськрайонного суду Черкаської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7124387300:02:000:2339, оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом; -зазначення у позовній заяві ціни позову. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2026 позовну заяву керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що прокурором не усунуто визначених судом недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 04.03.2026 та не виконано дій, передбачених ЗУ «Про внесення змін до ЦК України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 № 4292-ІХ, що вступили в дію 09.04.2025, зокрема надання суду доказів проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки та внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду, отже провадження у справі є таким, що відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, керівник Уманської окружної прокуратури Черкаської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2026 та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначено, що судом не враховано, що позовна заява подана прокурором з додержанням вимог, визначених ст. 177 ЦПК України, яка діяла на момент подачі позову до суду. Скаржник вважає, що залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції помилково послався на те, що 09.04.2025 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та неправильно встановив, що позовна заява подана без додержання вимог ЦПК України, а саме до позову не додано експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, та не долучено документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинним на дату подання позовної заяви. Крім того, вказано, що невнесення прокурором вартості майна виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача, що залишено судом поза увагою. Крім того, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково не врахував, що абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі, а до початку розгляду справи по суті, не дослідивши докази, вдався до оцінки дій відповідачів, хоча питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідачів у спірних правовідносинах має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і він не вправі відхиляти твердження позивача про недобросовісність ще на стадії розгляду справи і залишати позов без розгляду. На підставі викладеного, скаржник вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України). Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Згідно ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Судом встановлено, що у вересні 2020 року керівник Уманської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду із даним позовом. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2021 (а.с. 146-147 т.1) відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи на 27.07.2021. 09.04.2025 набув чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі Закон № 4292-IX). Законом України № 4292-IX доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви». Частину 4 ст. 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви». У зв`язку із набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.03.2026 (а.с. 139-142 т.2) позовну заяву прокурора залишено без руху та надано 5 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом зазначення ціни позову, надання оцінки (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, а також подачі документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2026 (а.с. 151-155 т.2) позовну заяву прокуратури залишено без розгляду. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що прокурор не усунув визначених судом недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, а тому провадження у справі є таким, що відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України (зокрема. Вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України), а отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Колегія суддів враховує, прокурор звернувся до суду з позовом в 2020 році і позовна заява відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 в редакції, чинній на дату звернення до суду. Нова редакція ч. 4 ст. 177 ЦПК України набула чинності 09.04.2025, тобто після подачі позовної заяви та після відкриття провадження у справі. Застосовуючи вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: долучення до позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, суд першої інстанції посилався на Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», якими передбачено зворотну дію в часі положень цього Закону в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Так, п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом. Разом з тим, як і в ухвалі про залишення позову без руху, так і в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що жодних обставин та вимог про визнання недобросовісними дій відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовна заява прокурора не містить. Крім того, суд дійшов висновку, що відповідно до позовної заяви та в розумінні закону ОСОБА_2 є добросовісним набувачем. Згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 12.11.2025 у справі № 127/8274/24, від 04.02.2026 у справі № 354/358/25, від 04.03.2026 у справі № 698/168/24, (в яких Верховний Суд вирішував подібне до цієї справи процесуальне питання) зазначено, що обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення ч. 5 ст. 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому, у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги ч. 5 ст. 390 ЦК України не підлягають застосуванню. Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду. Апеляційний суд звертає увагу на відсутність у суду процесуальної можливості наперед встановити добросовісність чи недобросовісність набувача. При цьому, належний висновок щодо добросовісності, чи недобросовісності відповідача, суд має право викласти лише у судовому рішенні, постановленому за наслідками судового розгляду. Крім цього, колегія суддів враховує, що питання щодо правильного обрання позивачем способу захисту порушеного права, як і встановлення обґрунтованості позовних вимог здійснюється судом виключно за наслідками її розгляду по суті на підставі повної та всебічної оцінки доказів. Відтак, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про добросовісність відповідача ОСОБА_2 . З урахуванням вищевикладеного, заслуговують на увагу твердження прокурора, викладені в апеляційній скарзі про те, що позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону. Також, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що суд до початку розгляду справи по суті фактично вдався до оцінки дій відповідачів та дійшов передчасного висновку щодо добросовісності відповідачів та неефективності обраного прокурором способу захисту та наявності підстав для застосування ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. На підставі викладеного вище, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню в справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали та підлягає скасуванню з направленням даної цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу керівника Уманського окружної прокуратури задовольнити. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2026 про залишення позову у даній цивільній справі без розгляду скасувати. Матеріали справи направити до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 29.04.2026. Суддя-доповідач Судді