Постанова 4821 № 707/1366/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/821/391/26Головуючий по першій інстанції Справа № 707/1366/25 Категорія: 305020000 Суходольський О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2026 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Василенко Л.І., секретарі: Любченко Т.М., Івануса А.Д., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , особа, яка подає апеляційну скаргу ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2025 року (у складі судді Суходольського О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння в натурі, поділ земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності, в с т а н о в и в: У квітні 2025 року позивач звернулася до суду із даним позовом, в якому просила (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) здійснити поділ домоволодіння та земельної ділянки в натурі та припинити право спільної часткової власності. В обґрунтування зазначала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.03.2025 № 1164 ОСОБА_1 успадковано 1/2 частку майна, яка складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Також, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 15.03.2025 № 1166 позивач успадкувала 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3024 га, кадастровий номер 7124982000:03:002:0458, розташованої: за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для ведення особистого селянського господарства. Вказане майно належало ОСОБА_3 (батьку позивача та відповідача). Спадкоємцями майна в рівних частках є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд та на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на іншу частину майна ще не видано. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 05.06.2025 клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено експертам ТОВ «Контакт-Сервіс». Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19.11.2025 позов задоволено. Поділено в натурі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Виділено ОСОБА_2 у власність: в житловому будинку літ. «А-І»: приміщення житлових кімнат № 1-4 площею 6,1 кв.м, № 1-5 площею 6,1 кв. м, № 1-6 площею 21,2 кв.м. Загальна площа приміщень частини житлового будинку 33,4 кв.м; прибудова літ. «а1» до житлового будинку літ. «А-І»: приміщення ванної кімнати 1-3 площею 3,3 кв.м. Загальна площа прибудови, літ. «а1» що виділяється ОСОБА_2 , становить 3,3 кв.м; 1/2 частина будівлі сараю літ. «Б»; споруда погребу літ. «Д»; споруду огорожі літ. «№ 2». Загальна вартість нерухомого майна, що виділяється ОСОБА_2 у відповідності до варіанта розподілу будинковолодіння АДРЕСА_2 складає 999319 грн. Виділено ОСОБА_1 у власність: в житловому будинку літ. «А-І» приміщення житлової кімнати № 1-7 площею 14,8 кв.м. Загальна площа частини житлового будинку, що виділяється ОСОБА_1 , становить 14,8 кв.м; прибудова літ. «а»: приміщення веранди № 1-1 площею 11,3 кв.м, приміщення кухні № 1-2 площею 9,4 кв.м. Загальна площа прибудови літ. «а», що виділяється ОСОБА_1 , становить 20,7 кв. м; 1/2 частина будівлі сараю літ. «Б»; будівля гаражу літ. «В»; споруду вбиральні літ. «Г»; споруду свердловини літ. «№ 5»; споруду воріт з хвірткою літ. «№ 1»; споруду огорожі літ. «№ 3». Загальна вартість частини будинковолодіння, що виділяється ОСОБА_1 у відповідності до варіанта розподілу будинковолодіння АДРЕСА_2 складає 990496 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за відхилення від ідеальних часток в розмірі 4411,50 грн. Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Поділено в натурі земельну ділянку, площею 0,3024 га, кадастровий номер 7124982000:03:002:0458, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Відповідно до Додатку № 3 до висновку експерта № 29/25/Буд від 19.08.2025 «Варіант 1 розподілу земельної ділянки загальною площею 0,3024 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 розподілу будівель та споруд (двір)»: (1) земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_1 , площею 542,99 кв.м, позначена заливкою зеленого кольору; (2) земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_2 , площею 295,11 кв.м, позначена заливкою червоного кольору; (3) сервітут по земельній ділянці ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальною площею 1,01 кв.м для обслуговування житлового будинку, позначений штрихуванням червоним кольором. Відповідно до Додатку № 4 до висновку експерта № 29/25/Буд від 19.08.2025 «Варіант 1 розподілу земельної ділянки загальною площею 0,3024 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 розподілу будівель та споруд (город)»: (1) земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_1 , площею 968,90 кв.м, позначена заливкою зеленого кольору; (2) земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_2 , площею 1216,63 кв.м, позначена заливкою червоного кольору. Загальні площі частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 розподілу земельної ділянки, що виділяються співвласникам домоволодіння: площа частини земельної ділянки, яка виділяється у власність ОСОБА_1 , становить 542,99 кв.м.+ 968,91 кв.м. = 1511,9 кв.м.; площа частини земельної ділянки, яка виділяється у власність ОСОБА_2 , становить 295,11 кв.м. + 1216,62 кв.м. = 1511,73 кв.м.; встановлено сервітут по земельній ділянці ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальною площею 1,01 кв.м. на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд (для обслуговування житлового будинку). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме: витрати за проведення експертизи в розмірі 25000 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, на підставі поданих доказів та висновку експерта, дійшов висновку про те, що в даному випадку поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності сторін, може бути проведений. Зокрема, для цього наявна технічна можливість, адже фактично дозволяє створити два ізольовані об`єкти, які можуть використовуватись їх власниками незалежно один від одного. В інший спосіб розділити спільне майно між сторонами можливим не вбачається. Варіант розподілу спірного будинковолодіння та земельної ділянки вказано експертом у висновку та зображено в графічних додатках № 2, № 3, № 4 до висновку, інших варіантів експертом запропоновано не було. Відповідачем вказаний висновок експерта під сумнів не поставлено та своїх заперечень він не висловлював, а тому суд вважав необхідним керуватись саме таким варіантом поділу. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в повному обсязі та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. В обґрунтування зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Звертає увагу на те, що позивачем була невірно вказана адреса ОСОБА_2 , що призвело до порушення прав відповідача на участь в розгляді даної справи. Також вказує, що жодних поштових повідомлень від Черкаського районного суду Черкаської області не отримував. Враховуючи вказаний факт, ОСОБА_2 був побавлений можливості висловити заперечення з приводу висновку експерта та подати власне клопотання про призначення експертизи. Відтак, скаржник вказує, що не погоджується із варіантом поділу, який зазначений в рішенні суду, та вважає за доцільне призначити повторну експертизу в суді апеляційної інстанції. Також зазначає, що розподіл земельної ділянки (городу) проведено нерівномірно до часток у власності сторін. Крім того, частина будинку, що виділена ОСОБА_2 , не має дверного отвору, що в свою чергу вимагатиме перепланування будинку, відсутнє газопостачання та водопостачання. Також відповідач повинен влаштовувати автономні інженерні мережі, що передбачає втручання в інженерні системи загального користування та свідчить про необхідність отримання відповідних дозволів. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відповідні висновки служб. Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив. Заслухавши доповідь судді, представника позивача адвоката Березенка Є.А., відповідача ОСОБА_2 , судового експерта Гнатка В.Г., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить таких висновків. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України). Згідно з вимогами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України). До нерухомих речей відносяться земельні ділянки, будинки, споруди як житлового, так і виробничого призначення, а також інші об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Згідно зі ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ч. 4 ст. 355 ЦК України та ч. 1 ст. 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Зі змісту вказаних статей випливає, що право кожного із співвласників пов`язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому. Відповідно до частин 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. За змістом частин 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Згідно з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 761/28358/15-ц (провадження № 61-6663св23), від 10.05.2023 у справі № 154/3029/14-ц (провадження № 61-5044св21), від 09.08.2024 у справі № 442/8542/19 (провадження № 61-6570св24) вказано, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20 (провадження № 14-36цс25). Одночасно з поділом житлового будинку суд вправі здійснити поділ присадибної ділянки, на якій цей будинок розміщений. Визначаючи варіанти поділу земельної ділянки, суд повинен виходити з розміру часток кожного із співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку поділу земельної ділянки немає, то суд здійснює поділ земельної ділянки з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним із співвласників належним йому майном. Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 205/9065/15-ц, від 11.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц. Відповідно до частин першої та другої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Частиною п`ятою статті 106 ЦПК України встановлено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Висновок експерта є одним з видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц викладено висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заповіту № 103 від 08.09.2014, ОСОБА_3 заповів житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку розміром 0,3023 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1164 від 15.03.2025, спадкоємцями зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2 , які спадкують кожен по 1/2 частці житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . Житловий будинок з прибудовами - очеретяний, обкладений цеглою літ. А-1, а,а1, має загальну площу - 72,2 кв. м., житлову площу - 48,2 кв.м., а також господарські та побутові будівлі і споруди: сарай літ. Б, гараж літ. В, вбиральня літ, Г, погріб літ. Д, огорожа № 1-4, свердловина № 5, замощення І. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських та побутових будівель і споруд ще не видано. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1166 від 15.03.2025, спадкоємцями зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2 , які спадкують кожен по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,3024 га, кадастровий номер 7124982000:03:002:0458, розташованої за адресою АДРЕСА_1 ,, переданої для ведення особистого селянського господарства. Склад угідь: рілля - 0,2185 га, прибудинкова територій - 0,0530 га., прибудинкова територія - 0,0121 га, капітальна - 0,0091 га, капітальна - 0,0076 га, капітальна - 0,0021 га. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку ще не видано. З висновку експерта № 29/25/Буд. від 19.08.2025 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, по першому питанню встановлено, що виконати з технічної точки зору розподіл житлового будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників 1/2 до 1/2 на самостійні об`єкти нерухомого майна з власним входом для кожного можливо. При цьому кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Детальний варіант розподілу будівель та споруд будинковолодіння запропонований експертом у варіанті № 1 висновку експертизи. Загальна вартість нерухомого майна, що виділяється ОСОБА_2 (Сторона № 2) у відповідності до варіанта розподілу будинковолодіння АДРЕСА_2 складає 999319 грн. Різниця (перевищення) між вартістю частини нерухомого майна в будинковолодіння, переданого Сторони № 2 в рамках варіанта розподілу № 1, та вартістю її ідеальної частки, становить 4411,50 грн. Загальна вартість частини будинковолодіння, що виділяється ОСОБА_1 (Сторона № 1) у відповідності до варіанта розподілу будинковолодіння АДРЕСА_2 складає 990496 грн. Вартість ідеальної частки Сторони № 1 в вартості будинковолодіння становить 994907,50 грн. Тобто Сторона № 2 ( ОСОБА_2 ) повинна сплатити Стороні № 1 ( ОСОБА_1 ) різницю (перевищення) між загальною вартістю майна, переданого Стороні № 2 при варіанті розподілу № 1, та його ідеальною часткою у спільному майні, у сумі 4411,50 грн. По другому питанню у висновку експерта зазначено, що провести розподіл земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у співвідношенні часток 1/2 до 1/2 можливо. Варіант 1 розподілу земельної ділянки загальною площею 0,3024 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 розподілу будівель та споруд (двір): земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_1 , площею 542,99 кв.м; земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_2 , площею 295,11 кв.м; встановлюється сервітут по земельній ділянці ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальною площею 1,01 кв.м для обслуговування житлового будинку. Варіант 1 розподілу земельної ділянки загальною площею 0,3024 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 розподілу будівель та споруд (город): земельна ділянка, якою буде користуватися гр. ОСОБА_1 , площею 968,90 кв.м; земельна ділянка, якою буде користуватися гр. ОСОБА_2 , площею 1216,63 кв. м. Допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.02.2021 у справі № 445/442/16?ц). Колегія суддів вважає, що наявність у висновку експерта лише одного варіанту поділу нерухомого майна не свідчить про його неповноту як доказу, а тому доводи скаржника з цього приводу не заслуговують на увагу. Завданням суду при розгляді такої категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об`єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами. Наявність чи відсутність станом на час ухвалення судом відповідного рішення таких дозволів чи погоджень, необхідних для фактичного виконання робіт з поділу спірного майна, немає значення для суду, який ухвалює рішення про поділ. Тому відсутність у матеріалах справи технічних висновків про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки тощо не перешкоджає суду ухвалити рішення про суті спору, якщо наявний висновок судової будівельно-технічної експертизи. Отже, ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності сторін, а саме будинковолодіння та земельної ділянки, може бути проведений. Однак, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржник ОСОБА_2 , не заперечуючи проти поділу будинку та земельної ділянки в натурі, висловив незгоду з обраним судом першої інстанції варіантом розподілу часток нерухомого майна та просив змінити рішення суду першої інстанції, виділивши у його власність ту частину будинковолодіння та земельної ділянки, яка була присуджена позивачу ОСОБА_1 . В свою чергу, сторона позивача не заперечувала проти такого варіанту поділу. На підставі викладеного вище, враховуючи позицію скаржника та відсутність заперечень з боку позивача, колегія суддів вважає за можливе змінити оскаржуване рішення суду та виділити у власність ОСОБА_2 ту частину будинку та земельної ділянки, яка була виділена судом першої інстанції у власність ОСОБА_1 . Також в апеляційній скарзі ОСОБА_2 звертає увагу на те, що ним не отримувалися судові повістки (повідомлення) суду першої інстанції. Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, з якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем не повідомлено суду іншу адресу проживання (перебування, знаходження). Відтак, судом першої інстанції здійснювалось направлення кореспонденції на адресу місця реєстрації відповідно до вимог процесуального законодавства. З матеріалів справи вбачається, що повістки, надіслані ОСОБА_2 , поверталися до Черкаського районного суду Черкаської області з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Разом з тим, ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи у справі та зупинення провадження вручена відповідачу 12.06.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачем не отримувалися жодні поштові повідомлення або отримувалися іншою особою по даній справі не підтверджуються належними та допустимими доказами. Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 368, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2025 року у даній справі змінити. Поділити житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) у власність: в житловому будинку літ. «А?І»: приміщення житлових кімнат № 1-4 площею 6,1 кв.м, № 1-5 площею 6,1 кв. м, № 1?6 площею 21,2 кв.м. Загальна площа приміщень частини житлового будинку 33,4 кв.м; прибудова літ. «а1» до житлового будинку літ. «А-І»: приміщення ванної кімнати 1-3 площею 3,3 кв.м. Загальна площа прибудови, літ. «а1» що виділяється ОСОБА_1 , становить 3,3 кв.м; 1/2 частина будівлі сараю літ. «Б»; споруда погребу літ. «Д»; споруду огорожі літ. «№ 2». Загальна вартість нерухомого майна, що виділяється ОСОБА_1 у відповідності до варіанта розподілу будинковолодіння АДРЕСА_2 складає 999319 грн. Виділити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) у власність: в житловому будинку літ. «А-І» приміщення житлової кімнати № 1-7 площею 14,8 кв.м. Загальна площа частини житлового будинку, що виділяється ОСОБА_2 , становить 14,8 кв.м; прибудова літ. «а»: приміщення веранди № 1-1 площею 11,3 кв.м, приміщення кухні № 1-2 площею 9,4 кв.м. Загальна площа прибудови літ. «а», що виділяється ОСОБА_2 , становить 20,7 кв. м; 1/2 частина будівлі сараю літ. «Б»; будівля гаражу літ. «В»; споруду вбиральні літ. «Г»; споруду свердловини літ. «№ 5»; споруду воріт з хвірткою літ. «№ 1»; споруду огорожі літ. «№ 3». Загальна вартість частини будинковолодіння, що виділяється ОСОБА_2 у відповідності до варіанта розподілу будинковолодіння АДРЕСА_2 складає 990496 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за відхилення від ідеальних часток в розмірі 4411,50 грн. Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Поділити земельну ділянку, площею 0,3024 га, кадастровий номер 7124982000:03:002:0458, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Відповідно до Додатку № 3 до висновку експерта № 29/25/Буд від 19.08.2025 «Варіант 1 розподілу земельної ділянки загальною площею 0,3024 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 розподілу будівель та споруд (двір)»: (1) земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_2 , площею 542,99 кв.м, позначена заливкою зеленого кольору; (2) земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_1 , площею 295,11 кв.м, позначена заливкою червоного кольору; (3) сервітут по земельній ділянці ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 загальною площею 1,01 кв.м для обслуговування житлового будинку, позначений штрихуванням червоним кольором. Відповідно до Додатку № 4 до висновку експерта № 29/25/Буд від 19.08.2025 «Варіант 1 розподілу земельної ділянки загальною площею 0,3024 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 розподілу будівель та споруд (город)»: (1) земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_2 , площею 968,90 кв.м, позначена заливкою зеленого кольору; (2) земельна ділянка, якою буде володіти гр. ОСОБА_1 , площею 1216,63 кв.м, позначена заливкою червоного кольору. Загальні площі частин земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 розподілу земельної ділянки, що виділяються співвласникам домоволодіння: площа частини земельної ділянки, яка виділяється у власність ОСОБА_2 , становить 542,99 кв.м.+ 968,91 кв.м. = 1511,9 кв.м.; площа частини земельної ділянки, яка виділяється у власність ОСОБА_1 , становить 295,11 кв.м. + 1216,62 кв.м. = 1511,73 кв.м.; встановити сервітут по земельній ділянці ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 загальною площею 1,01 кв.м. на право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд (для обслуговування житлового будинку). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової експертизи в розмірі 25000 грн та судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2422,40 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено 30 квітня 2026 року. Судді Ю.В. Сіренко Т.Л. Фетісова Л.І. Василенко