Постанова 4821 № 697/2006/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року м. Черкаси Справа № 697/2006/25 Провадження № 22-ц/821/1010/26 категорія: скарга на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В. за участю секретаря: Руденко А.О. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 представник позивача: адвокат Берест Олександр Миколайович відповідач: ОСОБА_2 представник відповідача: адвокат Хорошун Оксана Володимирівна третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Береста Олександра Миколайовича на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2026 року (постановлену в приміщенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Колісник Л.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення збитків в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 68 439,49 грн. 18 грудня 2025 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області у зв`язку з неявкою відповідача постановив ухвалу про проведення заочного розгляду вказаної цивільної справи. 22 грудня 2025 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив заочне рішення за наявними у справі матеріалами, яким вказаний позов задовольнив повністю. Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдані збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 68439,49 грн, витрати на проведення експертизи в сумі 4800,00 грн, витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн та на правову допомогу в сумі 8000,00 грн. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням з мотивів його невідповідності вимогам процесуального та матеріального права і фактичним обставинам, представник відповідача адвокат Хорошун О. В. 20 січня 2026 року звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про перегляд заочного рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 22.12.2025, в якій просила заочне судове рішення скасувати. Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2026 заяву про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09.03.2026 о 10 год 00 хв. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2026 року позов залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу, що згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Ухвала суду мотивована тим, що позивач не з`явився у підготовче судове засідання 09.03.2026 та повторно не з`явився 23.03.2026, крім цього не надав доказів поважності причин своєї неявки, не подав заяви про розгляд справи без його участі, відтак зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, а тому суд вважав за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання без поважних причин належним чином повідомленого позивача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 25 березня 2026 року через систему «Електронний суд», представник ОСОБА_1 адвокат Берест О. М., вважаючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції порушує законні права та інтереси позивача на доступ до правосуддя та не відповідає фактичним обставинам справи, просив ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду, допустив неправильне тлумачення і застосування ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК, лише формально оцінивши об`єктивність і поважність причин неявки позивача у підготовчі судові засідання. Стверджує, що у зазначені дати не міг фізично бути присутнім при розгляді даної справи у зв`язку з його участю в інших судових засіданнях, про що завчасно було повідомлено суд. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу, що поданий 06 квітня 2026 року через систему «Електронний суд», представник ОСОБА_2 адвокат Хорошун О. В., вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а ухвалу суду першої інстанції постановленою відповідно до вимог закону, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2026 року залишити без змін. Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, залишення позову (заяви) без розгляду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався ч. 2 ст. 257 ЦПК України та виходив із того, що представник позивача повторно не з`явився до суду, не надав доказів поважності причин своєї неявки, не подав суду заяву про розгляд справи без його участі, чим вважав, що сторона позивача зловживає своїми процесуальними правами та затягує розгляд справи. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Проте, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України). Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, за змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Системний аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення, у цьому випадку, має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20. Отже, неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом. Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 554/9972/19. Із матеріалів справи вбачається, що 06.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків в результаті дорожньо-транспортної пригоди. 22.12.2025 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив заочне рішення, яким позов задовольнив. Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдані збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 68439,49 грн, витрати на проведення експертизи в сумі 4800,00 грн, витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн та на правову допомогу в сумі 8000,00 грн. 20.01.2026 року представник ОСОБА_3 адвокат Хорошун О. В. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2026 заяву про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.03.2026 о 10 год 00 хв. 06.03.2026 представник позивача надіслав на електронну пошту суду заяву, в якій просив суд відкласти розгляд цивільної справи на іншу дату у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні по іншій справі. Відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції № 6033704 від 09.03.2026 року у підготовче судове засідання 09.03.2026 о 10 год 00 хв з`явилась представник відповідача, представник позивача та третя особа у судове засідання не з`явилися. Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л. О. підготовче судове засідання відкладено на 23.03.2026 року на 14 год 00 хв. 23.12.2026 представник позивача надіслав на електронну пошту суду заяву, в якій просив суд відкласти розгляд цивільної справи на іншу дату у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні по іншій справі. Відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції № 6123189 від 23.03.2026 року, у підготовче судове засідання 23.03.2026 о 14 год 00 хв з`явилась представник відповідача, представник позивача та третя особа у судове засідання не з`явилися. Представник відповідача адвокат Хорошун О. В. у підготовчому судовому засіданні 23.03.2026 року просила залишити позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача у судове засідання. Апеляційний суд звертає увагу, що в письмових матеріалах справи відсутні будь-які документи (довідки про доставку документів до електронного кабінету або рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), що засвідчують факт належного повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи, призначеної як 09.03.2026 на 10 год 00 хв, так і 23.03.2026 на 14 год 00 хв. Разом з тим, через особистий кабінет судді у системі «Електронний суд» апеляційним судом проведено перевірку надсилання судом першої інстанції учасникам справи повідомлень про дату, час та місце судових засідань та їх отримання учасниками справи. За результатами перевірки встановлено, що ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.02.2026, якою призначено підготовче засідання на 09.03.2026 представник позивача отримав у його особистому кабінеті у системі «Електронний суд» 17.02.2026, а інформацію щодо дати та часу слухання справи на 23.03.2026 отримав у особистому кабінеті 10.03.2026. За таких умов, колегія суддів апеляційного суду наголошує, що представник позивача адвокат Берест О. М. був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що в підготовчі судові засідання, призначені на 09.03.2026 та 23.03.2026 позивач, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, не з`явився, заяв про розгляд справи у його відсутності не надав, письмово повідомляв суд про причини неявки. Отже, як вже було зазначено вище, підставою залишення позову без розгляду стало те, що позивач два рази поспіль не з`явився в судові засідання, призначені на 09.03.2026 та 23.03.2026, заяв про розгляд справи у його відсутності не надав. У контексті наведеного апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що він не міг взяти участь у підготовчих судових засіданнях по справі 09.03.2026 та 23.03.2026, оскільки у зазначені дату і час призначених засідань брав участь в інших судових засіданнях у інших судах, тому його неприбуття в судове засідання відбулося з поважних причин. Колегія суддів акцентує увагу, що представником позивача 06.03.2026 та 23.03.2026 було двічі надіслано на електронну пошту Канівського міськрайонного суду Черкаської області заяви про відкладення розгляду справи через його участь в інших судових засіданнях. При цьому, доказів участі адвоката Береста О. М. в інших судових засіданнях, до заяв додано не було. За таких умов, слід зробити висновок, що представник позивача належним чином не поінформував суд першої інстанції про поважність причин своєї неявки у підготовчі судові засідання. Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Враховуючи, що докази участі адвоката в інших судових засіданнях подані до суду лише разом з апеляційною скаргою, вони не можуть бути враховані під час апеляційного перегляду постановленої ухвали. Перевіривши доводи апеляційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні ухвали від 23.03.2026 про залишення позову без розгляду було додержано вимоги цивільного процесуального законодавства, тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін. На підставі статті 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За таких умов, апеляційну скаргу представника позивача адвоката Береста О. М. на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.03.2026 слід залишити без задоволення. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись ст.ст. 367, 368, 374-375, 379, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,- у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Береста Олександра Миколайовича залишити без задоволення. Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 березня 2026року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді О.М. Новіков Ю.В. Сіренко /повний текст судового рішення виготовлений 29 квітня 2026 року/