Постанова 4824 № 381/5484/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 381/5484/25 Головуючий у 1 інстанції: Самуха В.О. Провадження № 22-ц/824/5916/2026 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Оніщука М.І., Кафідової О.В., секретар Тіткова І.Ю., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Воронова Євгенія Євгенійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року, постановлену в м. Фастів в складі судді Самухи В.О., про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення інфляційних втрат та штрафних санкцій, нарахованих на суму заборгованості, яка утворилась через невиплату пенсії у належному розмірі,- в с т а н о в и в: У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення інфляційних втрат та штрафних санкцій, нарахованих на суму заборгованості, яка утворилась через невиплату пенсії у належному розмірі. Зазначив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року в справі № 320/10403/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити йому пенсію з 01 квітня 2019 року, виходячи з суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 січня 2022 року №2/3/1/171 з урахуванням раніше виплачених місячних грошових сум пенсії. Вказане рішення набрало законної сили 16 листопада 2023 року. Вказане рішення він пред`явив до примусового виконання., але воно не було виконано в повному обсязі. На час звернення до суду сума заборгованості за перерахованою, але не виплаченою пенсією, становить 238 830,54 грн., що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 04 вересня 2025 року. ОСОБА_1 просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області три проценти річних та інфляційну складову на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України в сумі 13250,19 грн. та 46749,73 грн. відповідно. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення інфляційних втрат на штрафних санкцій, нарахованих на суму заборгованості, яка утворилась через невиплату пенсії у належному розмірі закрито. Роз`яснено позивачу право звернутися з відповідними вимогами за правилами адміністративного судочинства. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Посилається на порушення норм процесуального права. Позовні вимоги не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення чи перерахунку пенсійних виплат. Предметом позову ОСОБА_1 є майнова вимога, що стосується визнання за ним права власності на грошові кошти. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження в справі. В судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність апелянта. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Закриваючи провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення інфляційних втрат та штрафних санкцій, нарахованих на суму заборгованості, яка утворилась через невиплату пенсії у належному розмірі, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений спір повинен бути розглянутим за правилами адміністративного судочинства. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За змістом статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18, від 03 жовтня 2023 року у справі №366/203/21спір з приводу зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та процентів річних, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного, та підлягає розгляду в тому судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням. Подібний за змістом висновок Верховний Суд виклав у постановах від 09 жовтня 2024 року у справі № 405/1347/23, від 23 жовтня 2024 року у справі № 484/3496/21, від 09 квітня 2025 року у справі № 757/2060/23, від 28 травня 2025 року у справі № 750/12323/23, від 29 жовтня 2025 року у справі № 555/2428/24. Вимоги про стягнення із Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області трьох процентів річних та інфляційної складової заявлені ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року в справі № 320/10403/22 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахування та виплату пенсії. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та закрив провадження в справі. Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Воронова Євгенія Євгенійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Оніщук М.І. Кафідова О.В.