Постанова 4824 № 758/12956/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 758/12956/24 провадження № 33/824/2619/2026 ПОСТАНОВА 30 квітня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г.М., розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Семенини Василя Михайловича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року в складі судді Ларіонової Н.М. в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, встановив: Постановою Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 991 094,91 грн, що становить 100 відсотків вартості товару. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн. 02.04.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенина В.М. на постанову Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року подав апеляційну скаргу. Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що 18.03.2026 призначене судове засідання у визначений час не відбулося через проблеми з ВКЗ. Захисник не заперечував про відкладення судового засідання та проведення без участі останнього. 02.04.2026 на електронну адресу захисника надійшла копія оскаржуваної постанови. Відтак, постанова Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року була отримана захисником ОСОБА_1 - адвокатом Семениною В.М. 02.04.2026. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає з наступних підстав. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» (Osman v. Тhe United Kingdom) та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. В рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, та добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов`язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи. Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі. Процедура оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення регламентована положеннями Глави 24 КУпАП. Порядок перегляду постанови судді у справах про адміністративне правопорушення регулюється положеннями статті 294 КУпАП, частиною другою якої визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 18.03.2026 було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що адміністративна справа була розглянута за участю представника Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю. 18.03.2026 ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Семенина В.М. в судове засідання не з`явилися. Суд, заслухавши пояснення представника Енергетичної митниці, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, дійшов висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Тобто, враховуючи викладене, вбачається, що 18.03.2026 судом першої інстанції було проведено судове засідання та прийнято оскаржувану постанову. При зверненні з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенина В.М. долучив скріншот листування, з якого вбачається, що адвокат Семенина В.М. був обізнаний про розгляд справи 18.03.2026, та якого запитали: «Будемо відкладати, ви заперечуєте без вашої участі?». Відповіді адвоката Семенини В.М. вказаний скріншот листування не містить. Вказане свідчить про те, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенина В.М. був обізнаний про розгляд справи 18.03.2026. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенина В.М. подав апеляційну скаргу лише 02.04.2026 та просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови він отримав 02.04.2026 на електронну пошту. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенина В.М. не навів поважних причин, з яких він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк. Адвокат Семенина В.М. не зазначив обставин, які перешкоджали йому звернутися до суду з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження, а саме: з 19.03.2026 по 30.03.2026 включно (враховуючи вихідні дні відповідно до загального правила, яке регламентовано приписами ст. 120 КАС України, ст. 115 КПК України, ст. 245 ЦПК України і, на переконання суду, може бути застосовано у даному провадженні по аналогії права, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день) Доводи клопотання про поновлення строку на оскарження постанову суду першої інстанції про те, що з текстом оскаржуваної постанови захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенина В.М. ознайомився 02.04.2026, тому строки на подання апеляційної скарги не пропущені, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на положення ст. 294 КУпАП. Враховуючи відсутність доказів існування істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги, клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Семенини В.М. про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідно до вимог ст. 294 КУпАП підлягає поверненню особі, що її подала. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись ст. 294 КУпАП,суд постановив: Відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Семенині Василю Михайловичу взадоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, що її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г. М. Кирилюк