Постанова 4824 № 756/10874/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/10874/25 № апеляційного провадження: 22-ц/824/6146/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П., при секретарі Ганжалі С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року, ухваленого під головуванням судді Шролик І.С.,- встановив: У липні 2025 року КП «Київтеплоенерго» звернулось до суду із названим позовом. КП «Київтеплоенерго» просило стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 120 367 грн 14 коп., що складається із заборгованості: за період до 01 травня 2018 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 26 235 грн 97 коп., нараховані 3 % річних у розмірі 1 048 грн 00 коп. та інфляційні втрати у розмірі 4 328 грн 94 коп.; за період із 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 30 541 грн 74 коп., нараховані 3 % річних у розмірі 1 220 грн 00 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5 039 грн 39 коп.; за період із 01 листопада 2021 року за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 42 007 грн 44 коп., нараховані 3 % річних у розмірі 1 305 грн 88 коп., пеню у розмірі 1 588 грн 82 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5 496 грн 15 коп.; сплати внесків за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 437 грн 35 коп., зі сплати за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 117 грн 46 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі отримують житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, не сплачують кошти за надані послуги, у зв`язку із чим станом на 31 травня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 120 367 грн 14 коп. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року названий позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у розмірі 99 881 грн 63 коп., витрати по сплаті судового збору з кожного по 1 256 грн 33 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги ОСОБА_2 не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань щодо сплати за отримані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції. Встановлено, що відповідачі є споживачем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року та правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №

34. Обґрунтовуючи поданий позов, КП «Київтеплоенерго» зазначило, що відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги з централізованого опалення, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 31 травня 2025 року становить 120 367 грн 14 коп. Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. ст. 156, 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки. За ст. ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості. Згідно ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підтвердження позовних вимог КП «Київтеплоенерго» надало: витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва; розрахунки заборгованості за послуги з централізованого опалення; документи, які підтверджують надання послуг. Звертаючись до суду із позовом КП «Київтеплоенерго» просило солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги. Так, відповідачі не відмовлялись від отримання послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення відповідачами на адресу КП «Київтеплоенерго» заперечень щодо договірних умов. Доказів неотримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачами не надано. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доведеними позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» щодо стягнення із відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не враховано можливу солідарну або часткову відповідальність інших зареєстрованих осіб у кв. АДРЕСА_1 колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування. Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Відтак, позивач може на власний розсуд вимагати стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги або від ОСОБА_2 або від усіх зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1 . Законодавством не передбачено обов`язкової процесуальної співучасті усіх зареєстрованих у квартирі осіб, на яких покладено солідарну відповідальність. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 просила застосувати строки позовної давності до вимог КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 зверталась до суду першої інстанції із заявою про застосування строку позовної давності. Судом першої інстанції під час розв`язання спору по суті вимог надано заяві ОСОБА_2 правильну оцінку та обгрунтовано зазначено про звернення КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до суду із позовом в межах встановленого строку позовної давності. Враховуючи, що відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції скористалась своїм правом, передбаченим положенням ст. 267 ЦК України, колегія суддів не вирішує подану ОСОБА_2 заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги ОСОБА_2 не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 17 листопада 2025 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст складено 30 квітня 2026 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко Л.П. Сушко