Постанова 4812 № 484/6701/23

28.04.26 22-ц/812/205/26 Єдиний унікальний номер судової справи 484/6701/23 Номер провадження 22-ц/812/205/26 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В. Постанова Іменем України 28 квітня 2026 року місто Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: головуючого Серебрякової Т.В., суддів: Коломієць В.В., Тищук Н.О., з секретарем судового засідання Лівшенком О.С., за участі: представника позивача адвоката Бочак Н.І., переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Істок» рішення, яке ухвалено Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 22 жовтня 2025 року, під головуванням судді Максютенко О.А., в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Істок» до Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Землевпорядник», державний реєстратор Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Курочкіна Інна Сергіївна, про визнання протиправною бездіяльність, визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та покладення обов`язку вчинити певні дії, УСТАНОВИЛА: У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія «Істок» (далі ТОВ ВКК «Істок») звернулось до суду із позовом до Первомайської міської ради Миколаївської області та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Землевпорядник», державний реєстратор Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Курочкіна Інна Сергіївна, про визнання протиправною бездіяльність, визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та покладення обов`язку вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Кінецьпільської сільської ради народних депутатів Первомайського району Миколаївської області за №29 від 18 квітня 1995 року ТОВ ВКК «Істок» було виділено земельну ділянку площею 0.30 га в селі Кінецьпіль в районі зупинки автобуса для будівництва торгівельного комплексу. За час користування позивачем земельною ділянкою за рахунок коштів товариства було встановлено торгівельний кіоск, водонапірну вежу та артезіанську свердловину. На протязі тривалого часу керівник ТОВ ВКК «Істок» намагався впорядкувати документи на виділену земельну ділянку, неодноразово звертався до Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області щодо оформлення земельної ділянки з метою укладення договору оренди, однак не було отримано ніякого результату. Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2013 року у справі №14121/6800/12 було зобов`язано Кінецьпільську сільську раду Первомайського району Миколаївської області розглянути питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0.30 га в селі Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області виділену ТОВ ВКК «Істок» під будівництво торгівельного центру. Однак вказане судове рішення не було виконано. 16 лютого 2022 року позивач звернувся до Первомайської міської ради Миколаївської області щодо вирішення питання оформлення земельної ділянки, відповідь на яку не отримав, в зв`язку із чим 22 вересня 2023 року повторно звернувся з відповідною заявою та листом Первомайської міської ради Миколаївської області від 11 жовтня 2023 року його було повідомлено, що вказана земельна ділянка входить до сформованої земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 4825482800:02:062:002), відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру. 26 жовтня 2023 року позивачу з Інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна стало відомо, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі рішення органу місцевого самоврядування щодо об`єкта речового права №20 від 24 лютого 2022 року, виданого Первомайською міською радою Миколаївської області. Позивач вважає протиправною бездіяльність Первомайської міської ради Миколаївської області, що полягає у відсутності дій реагування на його заяви щодо вирішення питання надання можливості оформити виділену земельну ділянку у відповідності до норм чинного законодавства та незаконним п.1.7 рішення №20 від 24 лютого 2022 року про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення та передачі безоплатно у власність спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 з посиланням на те, що у вищевказаному проекті не зазначено об`єктів, що містяться на спірній земельній ділянці, а саме: артезіанська свердловина, водонапірна вежа, торгівельний кіоск. Посилаючись на викладені обставини, позивач ТОВ ВКК «Істок» просив: визнати протиправною бездіяльність Первомайської міської ради Миколаївської області, яка полягає у не розгляді питання щодо надання дозволу TOB ВКК «Істок» на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0.30 га в селі Кінецьпіль в районі зупинки автобуса, виділену TOB ВКК «Істок» рішенням Кінецьпільської сільської ради народних депутатів Первомайського району Миколаївської області №29 від 18 квітня 1995 року; визнати незаконним та скасувати п.1.7 рішення 26 сесії VIII скликання Первомайської міської ради Миколаївської області №20, прийнятого 24 лютого 2022 року, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі безоплатно у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0.25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4825482800:02:062:0002; скасувати державну реєстрацію права власності проведену державним реєстратором Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області 09 жовтня 2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2812129448254, на земельну ділянку з кадастровим номером 4825482800:02:062:0002, з виключенням даних з Реєстру; покласти обов`язок на Первомайську міську раду Миколаївської області розглянути в місячний строк питання надання дозволу TOB ВКК «Істок» на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку, що розташована в селі Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, площею 0.30 га в районі зупинки автобуса, виділену TOB ВКК «Істок» рішенням Кінецьпільської сільської ради народних депутатів Первомайського району Миколаївської області №29 від 18 квітня 1995 року. Представник Первомайської міської ради Миколаївської області надав до районного суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. У відзиві зазначено, що відповідно до ст.92 ЗК України, в редакції від 25 жовтня 2001 року, ТОВ ВКК «Істок» не входить до переліку суб`єктів, на яких поширюється право постійного користування землею. Право тимчасового користування землею комунальної власності (оренда, суперфіцій, сервітут, тощо) позивач може оформити на підставі рішення місцевої ради, уклавши відповідний договір. Але позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа щодо користування спірною земельною ділянкою. Вказано на те, що відповідно до положень ст.ст.9,15,17,19 ЗК України від 18 грудня 1990 року №561-Х11, в редакції яка діяла на час прийняття рішення про виділення земельної ділянки, вирішення земельних питань, в тому числі щодо передачі земельних ділянок у користування або власність, відноситься до компетенції сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів. У зв`язку із цим, рішення виконкому Кінецьпільської сільської ради народних депутатів Первомайського району Миколаївської області №29 від 18 квітня 1995 року було прийнято з порушенням норм діючого на час його прийняття законодавства, а саме поза межами компетенції виконавчого комітету сільської ради. Рішення виконавчого комітету Кінецьпільської сільської ради 09 вересня 2010 року рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2023 року, ухваленого по справі №1421/6800/12, визнано протиправним, але не скасовано, як це передбачено ст.21 ЦК України, відповідно до якої суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. 17 вересня 2020 року Кінецьпільською сільською радою Первомайського району Миколаївської області прийнято рішення №8, яким надано дозвіл відповідачу ОСОБА_1 на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з земель житлової та громадської забудови не переданих у власність та не наданих у користування площею 0.25 га по АДРЕСА_1 . Первомайська міська рада Миколаївської області (після об`єднання територіальних громад відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-1Х та розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області» від 12 червня 2020 року за №719-р) правонаступник Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, отримавши від громадянина ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4825482800:02:062:0002, площею 0.25 га по АДРЕСА_1 , керуючись ч.9 ст.118 ЗК України, ст.19 Конституції України, прийняла законне рішення, а саме затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Тому подання позивачем за вісім днів (16 лютого 2022 року ) до прийняття Первомайською міською радою вищевказаного рішення заяви про підтвердження права на спірну земельну ділянку та сприяння у її оформленні жодним чином на прийняття вказаного рішення не могло вплинути, а тому підстави заявляти про протиправну бездіяльність відсутні. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2025 року у задоволені позову TOB ВКК «Істок» відмовлено в повному обсязі. Судове рішення мотивовано тим, що законодавча процедура виділення земельної ділянки включала розробку проекту землеустрою та його затвердження відповідним органом. Після отримання позитивного рішення від місцевої ради, проводилася розробка проекту землеустрою землевпорядною організацією. Затверджений проект землеустрою подавався на розгляд до відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування для затвердження призначення землі. Зазначеної процедури ТОВ ВКК «Істок» пройдено не було, будь-яких доказів отримання в оренду спірної земельної ділянки, чи в постійне користування ТОВ ВКК «Істок» суду не надано. Докази, на які посилається представник позивача, не є документами на підтвердження буд-якого права щодо спірної земельної ділянки відповідно до норм земельного законодавства. Посилання на той факт, що ТОВ ВКК «Істок» був чи то користувачем, чи то власником водонапірної вежі, яка знаходиться на спірній земельній ділянці не підтверджено належними та допустимими доказами. В апеляційній скарзі представник позивача ТОВ ВКК «Істок», посилаючись на порушення міськрайонним судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги за змістом, фактично є аналогічними позовним вимогам, викладеним в позовній заяві. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до положень ч.ч.1,2,3,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Оскаржуване судове рішення таким вимогам відповідає. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів. Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України). З матеріалів справи убачається, що ТОВ ВКК «Істок» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців 17 грудня 1991 року (том 1 а.с.18). Рішенням виконавчого комітету Кінецьпільської сільської ради народних депутатів Первомайського району Миколаївської області від 18 квітня 1995 року №29 «Про виділення земельної ділянки ВКК «Істок» під будівництво торгівельного центру» виділено ВКК «Істок» земельну ділянку площею 0.30 га в селі Кінецьпіль в районі зупинки автобуса для будівництва торговельного центру. Вирішено просити архітектурно-планувальне бюро видати техдокументацію на будівництво торговельного центру та правовстановлюючі документи (том 1 а.с.19). Рішенням виконавчого комітету Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 27 червня 2008 року №50 присвоєно поштову адресу артскважині ТОВ Виробничо-комерційної компанії «Істок» в АДРЕСА_1 та Первомайському МБТІ доручено оформити присвоєння поштової адреси (том 1 а.с.21). Рішенням виконавчого комітету Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 27 червня 2008 року №52 ТОВ ВКК «Істок» надано дозвіл на будівництво торгівельного центру по вулиці Комсомольській в селі Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області. Попереджено забудовника про необхідність зберігати межові знаки наданої земельної ділянки та оформити технічну документацію на будівництво. Доведено до відома забудовника, що виконання будь-яких будівельних робіт без будівельного паспорту на будівництво торгівельного центру ТОВ ВКК «Істок» по вулиці Комсомольській, виданого головним архітектором Первомайського району Миколаївської області, є самовільним будівництвом (том 1 а.с.20). До позовної заяви позивачем додано наступні документи: копію акту вибору земельної ділянки площею 0.32 га в с. Кінецьпіль, копію акту про встановлення меж в натурі (без дати), викопіювання з опорного пункту в селі Кінецьпіль для відводу земельної ділянки ТОВ «Істок» для будівництва офісу, гаражу на два автомобіля та торгівельного центру, копію угоди між Кінецьпільською сільською радою та ТОВ ВКК «Істок» про зобов`язання сплати земельного податку за фактичне землекористування земельної ділянки площею 0.30 га по АДРЕСА_1 , копію паспорта артскважини ТОВ «Істок», що знаходиться в селі Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, копії накладних та квитанції за 1994 рік ТОВ «Істок», топографічний план земельної ділянки по вулиці Вишнева в селі Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області (без дати) (том 1 а.с.22,24-25,26,27). Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2013 року визнано рішення Кінецьпільської сільської ради за №5 45 сесії 5 скликання від 09 вересня 2010 року про відміну рішення виконавчого комітету Кінецьпільської сільської ради народних депутатів Первомайського району Миколаївської області від 18 квітня 1995 року №29 «При виділення земельної ділянки ВКК «Істок» під будівництво торгівельного центру» протиправним. Зобов`язано Кінецьпільську сільську раду Первомайського району Миколаївської області розглянути питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0.30 га в селі Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, виділену ВКК «Істок» під будівництво торгівельного центру (том 1 а.с.28). 17 вересня 2020 року Кінецьпільською сільською радою Первомайського району Миколаївської області прийнято рішення за №8, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з земель житлової та громадської забудови не переданих у власність та не наданих у користування площею 0.25 га по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.168 зворот). 24 лютого 2022 року Первомайською міською радою Миколаївської області прийнято рішення за №20, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0.25 га по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.192 зворот). Реєстраційною службою Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області 09 жовтня 2023 року зареєстровано право власності на вказані земельну ділянку за ОСОБА_1 (том 1 а.с.39). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Правовідносини на час прийняття рішення виконавчим комітетом Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 18 квітня 1995 року за №29 року про відведення земельної ділянки площею 0.30 га для будівництва, регулювалися чинними на час їх виникнення нормами Земельного Кодексу від 18 грудня 1990 року (далі ЗК від 18 грудня 1990 року), Законом України «Про форми власності на землю» від 07 лютого 1991 року. Так, згідно із положеннями ст.19 ЗК України, в редакції від 18 грудня 1990 року, надання земельних ділянок у користування здійснюється сільськими, селищними Ради народних депутатів для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка. Таким чином, у квітні 1995 році процедура виділення земельної ділянки для будівництва торговельного центру в селі Кінецьпіль Первомайського району мала відбуватися шляхом звернення ТОВ ВКК «Істок» до місцевих органів влади Кінецьпільської сільської ради з відповідним клопотанням про надання землі (оренду чи постійне користування). Законодавча процедура виділення земельної ділянки включала розробку проекту землеустрою та його затвердження відповідним органом. Після отримання позитивного рішення від місцевої ради, проводилася розробка проекту землеустрою землевпорядною організацією. Затверджений проект землеустрою подавався на розгляд до відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування для затвердження призначення землі. При цьому, юридичні особи (ТОВ) у 1995 році могли набути землю переважно у формі постійного користування або оренди. Разом з тим, зазначеної процедури ТОВ ВКК «Істок» пройдено не було, та міськрайонному суду не було надано доказів на підтвердження дотримання такої процедури. За такого, колегія суддів вважає, що товариство не набуло в установленому законному порядку права на вищевказану земельну ділянку. При цьому, посилання представника позивача на те, що на спірній землі ТОВ ВКК «Істок» було встановлено торгівельний кіоск, водонапірну вежу та артезіанську свердловину, які не були відображені в технічній документації відповідача ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки у власність, не свідчить про дотримання процедури та отримання позивачем права на земельну ділянку у встановленому законом порядку. Посилання представника позивача на протокол засідання Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера -землевпорядника №11 від 27 листопада 2025 року, у якому зафіксовано, що при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 для будівництва господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , ТОВ «Землемір» було порушено ст.34 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст.50 Закону України «Про землеустрій», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач не довід своє право на таку земельну ділянку та відповідно те, що саме відповідачем було порушено його права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. За змістом ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). На думку колегії суддів, враховучи, що позивач не довів про порушення його права на спірну земельну ділянку, то в задоволенні позовних вимог слід було відмовити, що вірно констатував і суд першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків міськрайонного суду, містять посилання на факти, що були предметом дослідження судом, з наданням таким фактам відповідної правової оцінки. Щодо процесуальних недоліків суду першої інстанції, про які зазначено в апеляційній скарзі, у тому числі щодо постановлених ухвал міськрайонного суду про відмову зупинити провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки стороною у справі є юридична особа ТОВ ВКК «Істок» з процесуальним статусом позивач, а не фізична особа ОСОБА_2 , як керівник товариства. Наявність обставин, за яких відповідно до положень ЦПК України судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню, не встановлено. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення першої інстанції, оскільки суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року №63566/00, §23). Тому, враховуючи те, що доводи апеляційної скарги є суб`єктивним тлумаченням позивача, як обставин справи, так і норм діючого законодавства, та направлені на переоцінку доказів, яким міськрайонний суд дав належну правову оцінку, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були належним чином оцінені надані докази, повно встановлені фактичні обставини справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Додаткових доказів, які б спростували правильність висновків суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції також не надано. Докази ж та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За правилами п.п.«в» п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В силу ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 ст.141 ЦПК України також визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду залишено без змін, то відсутні підстави для розподілу судових витрат, які в цій справі покладаються на позивача. Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Істок» залишити без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389ЦПК України. Головуючий Т.В. Серебрякова Судді: В.В. Коломієць Н.О. Тищук Повний текст судового рішення складено 01 травня 2026 року