Постанова Одеський апеляційний суд № 522/19240/25-Е

Номер провадження: 22-ц/813/605/26 Справа № 522/19240/25-Е Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.04.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Сегеди С.М., суддів: Громіка Р.Д., Комлевої О.С., за участю: секретаря Козлової В.А., представника ТОВ «Еліта Групп» - адвоката Ткаченко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта Групп» та ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Федчишеної Т.Ю., про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта Групп», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни, про поділ майна подружжя, визнання недійсним протоколу Загальних зборів, визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна та скасування рішення державного реєстратора, встановив: 25.08.2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Еліта Групп», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С., про поділ майна подружжя, визнання недійсним протоколу Загальних зборів, визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна та скасування рішення державного реєстратора. Крім того, в той же день, а саме 25.08.2025 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, а також іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо квартири АДРЕСА_1 та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Еліта Групп» (а.с.47-51). Позивач зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання можливого рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2025 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено. Заборонено суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, а також іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ «Еліта Групп». Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Еліта Групп» (а.с.73-76). В апеляційних скаргах ТОВ «Еліта Групп» та ОСОБА_1 ставлять питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2025 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.83-86, 100-101). Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, за участю представника ТОВ «Еліта Групп» адвоката Ткаченко О.С. та у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи (а.с.143-147). Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходив із того, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, зокрема, про право власності щодо кв. АДРЕСА_1 (а.с.1-9). Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти будь-які дії відповідним органам, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо вказаної квартири, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, з яким також погоджується й суд апеляційної інстанції, що неприйняття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного майна на користь третіх осіб, а також той факт, що набуття права власності іншими особами на спірне майно під час розгляду справи поставить позивача в суттєво менш сприятливе становище. Крім того, такі заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами. Доводи апеляційних скарг відповідачів ТОВ «Еліта Групп» та ОСОБА_1 , що оскаржуваною ухвалою порушено право власника квартири (ТОВ «Еліта Групп»), не заслуговують на увагу, оскільки у разі відчуження квартири, яка є предметом спору у даній справі, на користь третіх осіб, може істотно ускладнити чи унеможливити захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявники апеляційних скарг не надали суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційних скарг. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційні скарги її не спростовують, ухвалу прийнято у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, ухвалив: Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта Групп» та ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2025 року про забезпечення позову залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29.04.2026 року. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда Р.Д. Громік О.С. Комлева