Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/831/26
від 30.04.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД30.04.26 33/812/196/26 Справа № 489/831/26 Провадження № 33/812/196/26 ПОСТАНОВА Іменем України 30 квітня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць В.В. із секретарем судового засідання Колосовою О.М., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника потерпілого - Кривоцюк Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, В С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02 лютого 2026 року серії ЕПР1 №581316, 02 лютого 2026 року о 10 год 25 хв. на трасі Одеса-Мелітополь- Новоазовськ 109 км +900 м, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ssang Yong Musso Grand» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та з`їхав за межі проїзної частини і перевернувся на лівий бік. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 «б», п. 12.1 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Не погодившись із вказаною постановою суду ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції, просив її скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказував, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми ст. 245, 251, ч. 1 ст. 256, ст. 252 КУпАП та не в повному обсязі досліджено обставини справи. Суд обмежився формальним посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, не встановивши фактичних обставин справи, не перевіривши доводи викладені в його письмових поясненнях, що дорожнє покриття було слизьким, а погодні умови унеможливлювали безпечне керування транспортним засобом. Стверджує, що він керував службовим транспортним засобом 02 лютого 2026 року з дотриманням усіх правил дорожнього руху, але в умовах ожеледиці та слизького дорожнього покриття відбувся неконтрольований раптовий занос транспортного засобу. Вказує на, невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: у протоколі не відображено погодні умови та стан дорожнього покриття, відсутність обробки дорожнього покриття протиожеледними матеріалами, що робить його неповним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. В протоколі не вказана його швидкість руху, не зазначено, яка саме безпечна швидкість має бути, він не містить його підпису чи записів про відмову від підпису. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази порушення ним правил дорожнього руху, зокрема таких як: відеозапис події, висновок експерта, показання незалежних свідків, технічного дослідження причин ДТП, тощо. Є тільки вказівка на представника потерпілої особи, яка вказала, що за результатами службової перевірки його визнано винним. Але дані висновку службового розслідування містять покази свідків, які вказують на те, що вони не знають з якою швидкістю та на якій передачі він здійснювався рух, не знають режим приводу автомобіля, а це фактично вказує на відсутність доказів порушення. Звертає увагу, що судом не надана оцінка фотографіям з місця ДТП, які підтверджують наявність ожеледиці. Фактично ДТП, на думку апелянта, виникла через втрату зчеплення з дорожнім покриттям, що є незалежним від волі водія фактором. Станом на момент події транспортний засіб був укомплектований всесезонними шинами та так як транспортний засіб є службовим і перебуває на балансі підрозділу ДСНС, він як водій не здійснює самостійного визначення технічної комплектації автомобіля, зокрема щодо встановлення сезонних шин. Крім того, виїзд на вказаному транспортному засобі здійснювався ним у межах виконання службових обов`язків і використання всесезонних шин не залежало від його волі та не може свідчити про порушення ним правил дорожнього руху. Вважає, що в його діях відсутня вина, оскільки він рухався по трасі державного значення, керував автомобілем ДСНС, діяв в умовах підвищеної небезпеки (зимовий період). Втрата керування відбулася раптово, внаслідок ожеледиці. Все викладене виключає умисел та необережність. Також апелянт вказує, що рішення суду не містить мотивів з яких він дійшов висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Миколаївській області, якому відповідно до технічного талону транспортного засобу належить «Ssang Yong Musso Grand» д.н.з. НОМЕР_1 , та який визнано потерпілим у справі, - ОСОБА_2 - заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного. Відповідно підпункту «б» пункту 2.3 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно зі ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. За положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду має бути вмотивованою. Аналіз матеріалів провадження свідчить, що суд першої інстанції дотримався в повному обсязі вимог статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, встановив за яких обставин трапилась дорожньо-транспортна пригода, проаналізував докази у їх сукупності, дав їм належну оцінку і дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у даній постанові суду. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 02 лютого 2026 року серії ЕПР1 №581316, згідно якому 02 лютого 2026 року о 10 год 25 хв. на трасі Одеса-Мелітополь- Новоазовськ 109 км +900 м, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Ssang Yong Musso Grand» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та з`їхав за межі проїзної частини і перевернувся на лівий бік. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 «б», п. 12.1 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. (а.с. 1). Даний протокол підписаний ОСОБА_1 . Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , відібраних під час складання адміністративних матеріалів, 02 лютого 2026 року він, рухаючись на службовому автомобілі «Ssang Yong Musso Grand» д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі М 14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ зі сторони м. Миколаїв в бік м. Одеса, за викликом, близько 10:25 год не доїжджаючи до с. Сеньчено зі швидкістю 60 км при слизькій дорозі не впорався з управлінням та злетів з траси. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень з нанесенням матеріального збитку. Під час дорожньо-транспортної пригоди в службовому автомобілі разом з ним знаходилось ще двоє співробітників ДСНС. У судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказав, що дорога була слизька, гума на колесах не зимова. До протоколу про адміністративне правопорушення долучена схема місця ДТП, яка складена відповідно до вимог, визначених «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 за участю водія ОСОБА_1 . Відомості, зазначені в ній, засвідчені його підписом без застережень (а.с. 5,6). Відповідно до зазначеної схеми ДТП на ній зображена ділянка дороги, на якій сталась ДТП (автодорога М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 109 км+900 м поблизу села Сеньчене), та зафіксовані дані, які дають можливість визначити організацію дорожнього руху на ній, розташування транспортного засобу після ДТП, стан покриття проїзної частини, вказані ширина проїзної частини та результати інших вимірів, які мають істотне значення для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди На зворотному боці схеми ДТП зазначені пошкодження транспортного засобу «Ssang Yong Musso Grand» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: пошкодження капоту, переднього бамперу, передньої і задньої двері, радіатора, кришки кунгу, кунг (а.с. 5,6). Фактичні дані щодо обставин події, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення не є суперечливими та узгоджуються зі схемою місця ДТП. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції всебічно дослідив зібрані у справі докази у їх сукупності та дійшов правильного висновку про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3 «б», п. 12.1 ПДР, який керуючи автомобілем «Ssang Yong Musso Grand» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М 14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та з`їхав за межі проїзної частини, де автомобіль перевернувся та отримав пошкодження, та обґрунтовано встановив, що саме такі дії водія ОСОБА_1 перебувають у причино - наслідковому зв`язку із настанням ДТП, що мала місце 02 лютого 2026 року. Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в ньому не відображено погодні умови та стан дорожнього покриття, відсутність обробки дорожнього покриття протиожеледними матеріалами, не вказано конкретної швидкості руху, не зазначено, яка саме безпечна швидкість має бути. Так відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Отже вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також з урахуванням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. Викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення відображає всі істотні ознаки складу правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 , що він також підтвердив в суді апеляційної інстанції, що спростовує доводи апеляційної скарги, що протокол не містить його підпису чи записів про відмову від підпису. Щодо посилань апелянта на те, що на автомобілі були всесезонні шини, що могло вплинути на занос автомобіля на слизькій дорозі, тоді як він не здійснює самостійного визначення технічної комплектації автомобіля, то викладене не заслуговує на увагу, оскільки всесезонні шини призначені для використання протягом усього року, включаючи і зиму. До того ж пунктом 12.1 ПДР на водія покладений обов`язок під час вибору в установлених межах безпечності швидкості руху враховувати і стан транспортного засобу. Крім того, не заслуговують на увагу апеляційного суду і твердження апелянта, що дорожньо-транспортна пригода сталася не через його дії, а стан дороги (ожеледиця), оскільки, зважаючи на погодні умови і стан дороги особа, яка керує транспортним засобом, повинна була бути ще більш уважною, щоб мати змогу постійно слідкувати за дорожньою обстановкою та безпечно керувати автомобілем, чого ОСОБА_1 не дотримався. При цьому апеляційний суд враховує, що Висновком службового розслідування щодо дорожньо-транспортної пригоди на спеціалізованому оперативному автомобілі зв`язку «Ssang Yong Musso Grand» д.н.з. НОМЕР_1 від 20 лютого 2026 року, проведеного Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області було встановлено, що після дорожньо-транспортної пригоди механічна коробка передач залишилася увімкненою на 6-й передачі (найвищій), при цьому повний привід був вимкнений. Аналогічні пояснення були надані ОСОБА_1 , що під час руху автодорогою з м. Миколаєва до м. Одеса поблизу с. Сеньчине, на ділянці дороги із заокругленням (крутий поворот), транспортний засіб занесло, унаслідок чого він втратив керування, автомобіль виїхав за межі проїжджої частини, здійснив зіткнення з деревом та перекинувся 2-3 рази. Під час руху автодорогою М-14 швидкість спеціалізованого оперативного автомобіля зв`язку «SsangYong MUSSO GRAND», н.з. НОМЕР_2 , становила орієнтовно 60-70 км/год. Рух здійснювався на 6-й передачі без увімкненого повного приводу. За Висновком проведеного службового розслідування за порушення вимог правил дорожнього руху та вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до псування автомобіля «Ssang Yong MUSSO GRAND», н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. З пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції вказаний Висновок та наказ про притягнення до адміністративної відповідальності він не оскаржував. Апеляційний суд враховує, що є загальновідомим, що використання шостої (або будь-якої високої) передачі на ожеледиці є небезпечним та неефективним, оскільки висока передача забезпечує низькі оберти двигуна, що не дозволяє швидко зреагувати на зміну обстановки, тоді як рух на нижчій передачі, ніж зазвичай, дозволяє мати кращий контроль над автомобілем. За такого апеляційний суд вважає, що саме невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху перебувають у причино - наслідковому зв`язку із настанням ДТП, що мала місце 02 лютого 2026 року. Зміст постанови суду від 08 квітня 2026 року відповідає вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП, викладені в постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та повністю доводять вину водія ОСОБА_1 у порушенні п. 2.3 «б», п. 12.1 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що спростовує доводи апеляційної скарги про її формальний характер та необґрунтованість. Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За такого, підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду В.В. Коломієць