Постанова 4812 № 490/3439/25

01.09.25 33/812/368/25 Справа № 490/3439/25 Провадження № 33/812/368/25 ПОСТАНОВА Іменем України 01 вересня 2025 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць В.В. із секретарем судового засідання Богуславською О.М., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Пасічної І.І., представника потерпілої адвоката Притикіна І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн, В С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 квітня 2025 року серії ЕПР1 №313406 27 квітня 2025 року о 14 год 57 хв. в м. Миколаєві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважним, рухаючись по другорядній дорозі вул. Інженерна, та при виїзді на перехрестя нерівнозначних доріг не врахував дорожню обстановку, не надав переваги в русі, та допустив зіткнення з транспортним засобом «Ravon» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі пр-ту Центральному. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 «б», п. 16.11 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції, просив її скасувати, та направити справу на новий розгляд. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказував, що суд прийняв постанову без його участі, не надавши можливості захистити себе та пояснити свою позицію щодо ДТП, врахувавши лише пояснення водіїв у день складання протоколу про адміністративне правопорушення. Судом не було задоволено його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою і перебуванням на лікуванні, не було враховано той факт, що він є військовослужбовцем, який виконує службові обов`язки в районі виконання бойових завдань, внаслідок чого він був позбавлений доступу до правосуддя і можливості захистити свої права безпосередньо в судовому засіданні. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що ним були повністю дотримані вимоги щодо дорожньої обстановки, він рухався з відповідною повільною швидкістю, контролював стан дорожнього руху, був уважним, стежив за дорожньою обстановкою і не відволікався від керування автомобілем у дорозі, а ДТП сталося виключно внаслідок різкого наїзду на його машину автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , чого він не міг передбачити та на що на міг вплинути, щоб уникнути зіткнення. За твердженням апелянта водій ОСОБА_2 порушила п. 12.1, 12.3 ПДР України, не загальмувала та не попередила зіткнення звуковим сигналом, а він, перетинаючи перехрестя на малій швидкості, не мав можливості уникнути зіткнення, бо згідно п. 10.1 ПДР не міг змінити напрям руху в інший бік, бо дорожня розмітка цього не дозволяла, тоді як ОСОБА_2 рухаючись по головній дорозі із трьома полосами руху на середній полосі мала можливість зменшити швидкість, загальмувати і уникнути зіткнення. З огляду на викладене, апелянт вважає, що в скоєнні ДТП винні обидві водії, а не лише він один. У запереченнях на апеляційну скаргу представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Притикін І.І. - просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду залишити без змін. Зазначав, що ОСОБА_1 , посилаючись на порушення п. 12.1, 12.3 ПДР потерпілою, не надав жодного доказу та не показав причинного зв`язку між вказаними ним пунктами та наслідками. Так небезпека для водія транспортного засобу «Ravon» реєстраційний номер НОМЕР_2 виникла раптово внаслідок незаконного виїзду автомобіля «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 з другорядної дороги на траєкторію руху її автомобіля по головній дорозі, відтак обов`язок завчасно загальмувати без очевидної небезпеки суперечить логіці пріоритету. До того ж в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні дані про перевищення ОСОБА_2 швидкості та характер механічних пошкоджень узгоджується із невисокою швидкістю автомобіля «Ravon». Представник ОСОБА_3 звертав увагу, що апелянт не довів, що у водія ОСОБА_2 була можливість запобігти ДТП, а самі по собі припущення таку можливість не доводять, Також зауважує, що апелянт голослівно заявляє, що потерпіла рухалась середньою смугою та мала зайняти праву крайню, так схема ДТП фіксує багатосмугову головну дорогу та рух у відповідній смузі є правомірним та навіть якби був формальний відступ від рекомендації займати праву смугу, причинно-наслідкового зв`язку між таким розташуванням та зіткненням немає, аварію спричинив маневр автомобіля «Mercedes-Benz», який перетнув смуги головної дороги всупереч обов`язку надати дорогу. Схема ДТП та фотоматеріали демонструють прямолінійний рух по головній дорозі. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Пасічна І.І. підтримали доводи апеляційної скарги, просили встановити, що вина обох учасників дорожньо-транспортної угоди призвела до її настання. Представник потерпілої Притикін І.І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного. Відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пункт 16.11. Правил дорожнього руху України передбачає, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Згідно зі ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. За положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду має бути вмотивованою. Аналіз матеріалів провадження свідчить, що суд першої інстанції дотримався в повному обсязі вимог статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, встановив за яких обставин трапилась дорожньо-транспортна пригода, проаналізував докази у їх сукупності, дав їм належну оцінку і дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у даній постанові суду. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 27 квітня 2025 року серії ЕПР1 №313406, згідно якому 27 квітня 2025 року о 14 год 57 хв. в м. Миколаєві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 , був неуважним, рухаючись по другорядній дорозі вул. Інженерна, та при виїзді на перехрестя нерівнозначних доріг не врахував дорожню обстановку, не надав переваги в русі та допустив зіткнення з транспортним засобом «Ravon» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі пр-ту Центральному. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3. «б», п. 16.11 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с. 1). До протоколу про адміністративне правопорушення долучені пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 . Згідно пояснень ОСОБА_1 , відібраних під час складання адміністративних матеріалів, 27 квітня 2024 року о 14:57 год він рухався на транспортному засобі «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 з невеликою швидкістю повертаючи з пр-ту Центрального на вул. Інженерну потрапив у ДТП з транспортним засобом «Ravon» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який не дав закінчити маневр, не намагався затормозити або перелаштуватися (а.с. 6). Згідно пояснень потерпілої ОСОБА_2 , відібраних під час складання адміністративних матеріалів, 27 квітня 2025 року о 14 год 57 хв вона рухалася на транспортному засобі «Ravon» реєстраційний номер НОМЕР_2 по пр-ту Центральному в напрямку руху від вул. Соборної до вул. Садової. На перехресті пр-та Центрального та вул. Інженерна вона рухалась в середній смузі руху та побачила як автомобіль «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 почав виїзджати з другорядної вул. Інженерна не надавши їй перевагу у русі, внаслідок чого сталася ДТП (а.с. 5). До протоколу про адміністративне правопорушення долучена схема місця ДТП, яка складена відповідно до вимог, визначених «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395, за участю водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 . Відомості, зазначені в ній засвідчені їх підписами без застережень (а.с. 4). Відповідно до зазначеної схеми ДТП на ній зображена ділянка дороги, на якій сталась ДТП (перехрестя пр-т Центральний та вул. Інженерна), та зафіксовані дані, які дають можливість визначити організацію дорожнього руху на ній (дорожні знаки пріоритету на головній дорозі (2.1, 2.3), розташування транспортних засобів після ДТП та місце, де відбулося зіткнення, вказані ширина проїзної частини та результати інших вимірів, які мають істотне значення для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження транспортного засобу «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: переднє праве крило, передня стійка, капот, передня права фара, передній бампер, передня права дверка, пошкодження транспортного засобу «Ravon» реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме: передній бампер, передні фари, передні бокові крила, телевізор, радіатор, система кондиціювання та охолодження, капот, решітка радіатора, лобове скло (а.с. 4) Отже, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього обставини підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 «б» та 16.11 ПДР України, під керуванням якого автомобіль «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись другорядною дорогою по вул. Інженерна при виїзді на перехрестя не надав дорогу автомобілю «Ravon» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася по головній дорозі (пр-т Центральний), та свідчать про те, що дії водія ОСОБА_1 перебувають у причино - наслідковому зв`язку з ДТП, що мала місце 27 квітня 2025 року. Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в постанові суду першої інстанції. Обставини події, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від не є суперечливими та узгоджуються зі схемою місця ДТП та характером пошкоджень автомобілей, зафіксованими на зворотному боці схеми місця ДТП, та поясненнями водіїв, наданих працівникам поліції під час складання адміністративних матеріалів. Характер пошкоджень автомобілей (удар у передню ліву частину автомобіля «Mercedes-Benz» та пошкодження фронтальної частини автомобіля «Ravon»), а також розташування місця зіткнення (середня з трьох смуг проспекту Центрального, що є головною дорогою до другорядної дороги по вулиці Інженерна, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_1 ), спростовують доводи апелянта про те, що він завершував маневр з перетину нерегульованого перехрестя, тоді як ОСОБА_2 не надала дорогу його транспортному засобу. До того ж апеляційний суд звертає увагу, що обов`язок водія дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя відповідно до пункту 16.5 Правил дорожнього руху України встановлений для проїзду регульованих перехресть. Будь - які докази, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини за яких трапилась дорожньо-транспортна пригода, у матеріалах справи відсутні, а тому такі доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги. Посилання апелянта на порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього України, а саме не виконання нею п.12.1, п. 12.3 ПДР України не можуть бути враховані судом, оскільки за змістом статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, в даному випадку відносно ОСОБА_1 . До того ж вказані доводи апеляційної скарги не спростовують факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що призвело до ДТП. Не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта про порушення судом першої інстанції його прав, не врахування, що він є військовослужбовцем, в зв`язку з розглядом справи без його участі, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 належним чином, з урахуванням положень ст. 277-2 КУпАП, завчасно був повідомлений про розгляд справи 17 липня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» 14 липня 2025 року. Також суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, так як ОСОБА_1 у ньому посилався лише на порушення норм судом норм ст. 126 КАСУ, тоді як процесуальний порядок призначення до розгляду протоколів про адміністративне правопорушення врегульовано нормами КУпАП, вимоги якого було судом дотримано під час призначення та повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи. Про знаходження на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 , всупереч твердженням в апеляційній скарзі, суд першої інстанції не повідомляв. Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За такого, підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції відсутні. Також відповідно до статті 294 КУпАП апеляційний суд не має повноважень на скасування постанови місцевого суду з надісланням справи на новий розгляд, про що просить апелянт. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2025 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду В.В. Коломієць