Постанова Закарпатський апеляційний суд № 304/380/26

Справа № 304/380/26 П О С Т А Н О В А 28 квітня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Перечинського районного суду від 10 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Перечинського районного суду від 10 березня 2026 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Відповідно до постанови, - 20.02.2026 року о 23 год. 20 хв., ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство економічного характеру, обмеживши доступ до майна, на яке потерпіла має передбачене законом право - будинку та транспортного засобу, не надаючи їй ключі від таких, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілої. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що він не отримував копію постанови суду засобами поштового зв`язку, не є фахівцем в галузі права, а електронний кабінет ним було зареєстровано лише 07 квітня 2026 року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, виходячи з таких підстав. Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 10 березня 2026 року, а отже останнім днем строку на апеляційне оскарження є 20 березня 2026 року. Апеляційна скарга подано через систему «Електронний суд» 17 квітня 2026 року, тобто по спливу одного місяця і семи днів. Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 не подав апеляційну скаргу у встановлений законом 10-ти денний строк. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. У справі також є довідка про доставку СМС на телефон, який вказав сам правопорушник у своїх поясненнях щодо вчиненого правопорушення (а.с.3). Такий самий номер телефону також вказано і в апеляційній скарзі. В заяві до Перечинського районного суду ОСОБА_1 просив розглянути справу без його участі, врахувавши подані ним пояснення (а.с.15). Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Гр. ОСОБА_1 не виявив бажання брати участь у розгляді справи і без поважних причин не оскаржив в установлений законом строк постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова судді місцевого суду винесена 10 березня 2026 року, надіслана до реєстру судових рішень 11 березня 2026 року, зареєстрована у реєстрі 12 березня 2026 року, а загальний доступ надано 13 березня 2026 року. Однак, не зважаючи на це, апеляційна скарга подана по спливу одного місяця і семи днів. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Добросовісне користування процесуальними правами включає регулярний контроль за станом справи. Зловживання правами та недбалість не можуть бути підставою для поновлення строку. Право на оскарження підлягає процесуальним обмеженням. Такі межі не суперечать концепції справедливості й логіці правової визначеності, що, до речі, підтверджується і практикою ЄСПЛ. Отже, обмеження доступу до повторного перегляду набувають легітимності, коли вони спрямовані на запобігання хаосу в судовій системі, а чіткі строки оскарження є одним із таких запобіжників. Апеляційний суд також враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Доводи апелянта про те, що електронний кабінет він зареєстрував тільки 07.04.2026 року до уваги прийняті бути не можуть, оскільки початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту створення електронного кабінету. Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено. На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується. Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, а відтак повертається апеляційним судом особі, яка її подала. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Перечинського районного суду від 10 березня 2026 року повернути особі, яка її подала. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя: Фазикош Г. В.