Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/18317/25

Справа № 308/18317/25 П О С Т А Н О В А 20 лютого 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 23 січня 2026 року у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 23 січня 2026 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 % вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає 173 795, 18 грн., з конфіскацією товарів, вилучених згідно з протоколом про порушення митних правил № 0681/UA305000/2025 від 22.09.2025. Відповідно до постанови, - 22.09.2025 року о 09 год. 27 хв. в зону митного контролю митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці в напрямку «в`їзд в Україну» прибув вантажний автомобіль марки «DAF XF 460 FT» р.н.з НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «SCHMITZ CARGOBULL» р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , водія ПП « ОСОБА_2 » ( АДРЕСА_1 ), який переміщував через митний кордон України консолідований вантаж, згідно з МД типу IM ЕE № , 25UA206000920224U2, 25UA206000920096U8, 25UA206000920256U4, 25UA206000920228U9, 25UA206000920286U8. Згідно з поданим до митного контролю ОСОБА_1 товаросупровідними документами, а саме: п`ять CMR 00081465202010 від 16.09.2025, інвойс №34884 від 16.09.2025, CMR B/N від 15.09.2025, інвойс №26015024 від 12.09.2025 CMR 00081465201010 від 16.09.2025 та інвойс 34884 від 16.09.2025, CMR B/N від 11.09.2025, інвойс 26014602 від 04.09.2025, CMR 748949 від 15.09.2025 та інвойс 90413558 від 11.09.2025 та пакувальний лист №93010601 від 09.07.2025 переміщується консолідований вантаж», загальною кількістю 21 вантажне місце. Загальна вага переміщуваного вантажу 22529 кг, загальна вартість 139191,48 Євро. Відправникими товару є іноземні підприємства: "MAGOTTEAUX S.A." (RUE.A. DUMONT,14051 VAUX-SOUS-CHEVREMONT, BELGIQUE); AUMUND ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ;); Cooperatie Koninklijke Avebe U.A.( Prins Hendrikplein 209641 GK VeendamThe Netherlands);, а отримувачами є: ПРАТ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ" адреса: 77422 УКРАЇНА, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛ.,ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОН, С.ЯМНИЦЯ; ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-ГІПС" 77422, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛ., ТИСМЕНИЦЬКИЙ Р-Н, С.ЯМНИЦЯ, ВУЛ.Н.ЯРЕМЧУКА,БУД.2А/53. Під час митного огляду товару встановлено невідповідність кількості заявлених місць, кількості товару, найменування та його маркування зазначеного в п`ятьох СMR 00081465202010 від 16.09.2025, CMR B/N від 15.09.2025, CMR 00081465201010 від 16.09.2025, CMR B/N від 11.09.2025, CMR 748949 від 15.09.2025, інвойсах №34884 від 16.09.2025, №26015024 від 12.09.2025, №34884 від 16.09.2025, №26014602 від 04.09.2025, №90413558 від 11.09.2025 та пакувальний лист №93010601 від 09.07.2025. В п`ятьох СMR 00081465202010 від 16.09.2025, CMR B/N від 15.09.2025, CMR 00081465201010 від 16.09.2025, CMR B/N від 11.09.2025, CMR 748949 від 15.09.2025 заявлено 21 вантажне місце, фактично переміщується 22 вантажних місця, що на 1 вантажне місце більше ніж заявлено. У незаявленому одному місці виявлений наступний товар - натяжна вісь 400/790, вагою 475кг.(нетто-449) згідно маркування. В наданому пояснені водій ОСОБА_1 зазначив, що він приїхав на завантаження в Німеччину. Під час завантаження водій був присутнім, але отриманий вантаж не перераховував по місцям. Застереження в графу 18 СMR водій не вносив, так як ніколи не мав з цим проблем. За таких обставин орган митного адміністрування кваліфікував дії громадянина України ОСОБА_1 , водія ПП " ОСОБА_2 " за ч. 1 ст. 483 МК України, а саме дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підставу для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць, найменування, кількості товару та його вартості. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що про існування судового рішення він дізнався випадково 04 лютого 2026 року та цього ж дня отримав копію постанови. Також звертає увагу на те, що з 10.01.2026 року по 31.01.2026 року апелянт перебував за кордоном у робочому відрядженні, а відтак не був обізнаний з винесенням судового рішення у даній справі. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, виходячи з таких підстав. Згідно ч. 5 ст. 529 МК України постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. Ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачає, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів із дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 23 січня 2026 року, а отже останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 02 лютого 2026 року. Апеляційна скарга подана 13 лютого 2026 року (згідно штампу Ужгородського міськрайонного суду), тобто на 21-й дня. Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 чи його захисник не подали апеляційну скаргу у встановлений законом 10-ти денний строк. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про митне правопорушення. У судовому засіданні в суді першої інстанції був присутній його захисник Качан А. А. Постанова винесена 23.01.2026 року, цього ж дня надіслана та зареєстрована у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а повний доступ надано 26.01.2026 року. Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Добросовісне користування процесуальними правами включає, крім іншого, участь заявника чи його захисника у розгляді справи, а також регулярний контроль за станом справи. Зловживання правами та недбалість не можуть бути підставою для поновлення строку. Право на оскарження підлягає процесуальним обмеженням. Такі межі не суперечать концепції справедливості й логіці правової визначеності, що, до речі, підтверджується і практикою ЄСПЛ. Отже, обмеження доступу до перегляду набувають легітимності, коли вони спрямовані на запобігання хаосу в судовій системі, а чіткі строки оскарження є одним із таких запобіжників. Апеляційний суд також звертає увагу на те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про порушення митних правил розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Перебування заявника за кордоном не є достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, особливо враховуючи те, що його інтереси у суді першої інстанції представляв захисник Кочан А. А., який був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи, а отже знав про існування судового рішення у даній справі. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року в справі № 911/3513/16 зазначив, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк. Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку. На будь-які інші обставини (хвороба, стихійне лихо тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується. Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, повертається особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про митне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 23 січня 2026 року повернути особі, яка її подала. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя: Фазикош Г. В.