Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/4092/23

Справа № 308/4092/23 П О С Т А Н О В А 15 вересня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 02 червня 2023 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 02 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до постанови, - 14.02.2023 року о 21 год. 07 хв. в м. Ужгороді, по вул. Собранецька, 11, водій транспортного засобу «Mercedes Benz E270 CDI», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810», чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що він не був присутній у судовому засіданні під час розгляду даної справи, копію постанови отримав тільки 16 серпня 2023 року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту, виходячи з таких підстав. Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 02 червня 2023 року, а отже останнім днем строку на апеляційне оскарження є 12 червня 2023 року. Апеляційна скарга подана 18 серпня 2023 року (згідно штампу Ужгородського міськрайонного суду), тобто по спливу одного місяця і шістнадцяти днів. Судом не встановлено поважних причин, через які апелянтне подав апеляційну скаргу у встановлений законом 10-ти денний строк. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. Справа призначалася до розгляду чотири рази, у судові засідання апелянт подавав різні заяви та клопотання, в тому числі три рази про відкладення розгляду справи. Подачу такої кількості заяв про відкладення розгляду справи місцевий суд обґрунтовано трактував як намагання затягнути час вирішення справи та уникнути адміністративної відповідальності. Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. ОСОБА_1 не виявив бажання брати участь у розгляді справи і без поважних причин не оскаржив в установлений законом строк постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності. Доводи апелянта про те, що копію постанови він отримав лише 18 серпня 2023 року, апеляційний суд вважає недостатніми, з урахуванням того, що апелянт, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, не виявив бажання брати участь у судовому засіданні та з урахуванням того, що строк на апеляційне оскарження розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.198р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження в даному випадку не має. Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку. На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується. Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 02 червня 2023 року повернути особі, яка її подала. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя: Фазикош Г. В.