Постанова 4857 № 140/14862/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/14862/24 пров. № А/857/12759/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Носа С.П., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі № 140/14862/24 за адміністративним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправними дій, скасування рішення,- суддя у І інстанції Денисюк Р.С., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складення повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: 23 грудня 2024 року Фізична особапідприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася у Волинський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000103/2 від 10.12.2024. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного договору придбала товар (зношені автомобільні шини для легкових автомобілів для подальшої їх переробки, відновлення протектора) та подала через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості. На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням, а тому звернулась з цим позовом до суду. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року вказаний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку і покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: продавець товару «AVISO LOGISTICS sp. z o.o.» знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина); згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація. Також у калькуляції транспортних витрат відсутня інформація щодо витрат на завантаження; згідно інвойсу від 07.12.2024 №FV0036/12/2024 вартість товару становить 795 євро або 3394,25 pln, згідно митної декларації країни експорту від 08.12.2024 №24PL301010000JZVB5 вартість товарів становить 4102 pln; відповідно до пункту 4.1 додатку №5 від 14.01.2022 платіж за товар проводиться на рахунки Продавця авансом або післяоплатою протягом 10 днів після відвантаження товару, що не відповідає умовам розрахунків згідно інвойсу від 07.12.2024 №FV0036/12/2024 - до 05.02.2025. Крім того зазначає, що за митною декларацією № 24UA205030015164U0 від 10.12.2024 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України (далі МК України) декларанту запропоновано надати в 10-денний термін необхідні документи. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу. Скаржник вважає прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000103/2 від 10.12.2024 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги. На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 17.11.2020 між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою AVISO LOGISTICS (Польща) (Продавець) укладено контракт №К2020-1, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були в користуванні, далі Товар, в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в Додатках, специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується Покупцем відповідно до інвойсів, що виставляється Продавцем на кожну партію товару. Ціна товару, що продається за цим Контрактом, встановлюється в Євро і вказується в специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього договору. За обопільною згодою сторін ціни на товар можуть бути змінені. Загальна вартість контракту 400 000 євро. Умови поставки Товару за даним Контрактом FCA-Люблін, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів (Incoterms 2000). Платіж за Товар, за даним Контрактом, проводиться на рахунок Продавця авансом або платіж готівкою після отримання повідомлення від Продавця про готовність замовлення до відвантаження (пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 контракту). Відповідно до умов цього контракту з додатками, рахунку-фактури (інвойсу) №FV0036/12/2024 від 07.12.2024 фірма AVISO LOGISTICS поставила покупцю ОСОБА_1 товар - вживані автомобільні шини у кількості 1590,00 шт. за ціною 795,00 євро/3394,25 злотих, тобто 0,50 євро за 1 шт. 10.12.2024 декларантом позивача для митного оформлення ввезеного на територію України товару шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1590 штук. Вага нетто 12400 кг. Призначені виключно для переробки відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв`язку з нерівномірним зносом протектора, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU подано митну декларацію №24UA205030015164U0 (далі МД). У графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 795,00 євро. Митну вартість визначено на рівні 84042,74 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 49180,00 грн), яку визначено за першим методом за курсом валюти 43,8525 грн за 1 євро. На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) №FV0036/12/2024 від 07.12.2024; автотранспортна накладна А№583549 від 06.12.2024; декларація про походження товару №FV0036/12/2024 від 07.12.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5 від 06.12.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка №5 від 06.12.2024; зовнішньоекономічний контракт №К2020-1 від 17.11.2020; додаток №1 від 17.11.2020, додаток №2 від 10.05.2021, додаток №3 від 11.08.2021, додаток №4 від 20.09.2021, додаток №5 від 14.01.2022, додаток №6 від 29.08.2022, додаток №7 від 28.01.2023, додаток №8 від 05.08.2024 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020; договір про надання послуг митного брокера №05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення №241 від 10.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю б/н від 10.12.2024; висновок про імпорт відходів від 20.08.2024; заявка №5 від 06.12.2024; документ підтвердження вивезення від 08.12.2024 №24ІЕ52; копія митної декларації країни відправлення №24PL301010000JZVВ5 від 08.12.2024. 10.12.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000103/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000349. У графі 33 оскаржуваного рішення від 10.12.2024 №UA205030/2024/000103/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності, а саме: - продавець товару AVISO LOGISTICS sp. z o.o. знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах. Оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація. Також у калькуляції транспортних витрат відсутня інформація щодо витрат на завантаження; - згідно інвойсу від 07.12.2024 №FV0036/12/2024 вартість товару становить 795,00 євро або 3394,25 pln, згідно митної декларації країни експорту №24PL301010000JZVВ5 від 08.12.2024 вартість товарів становить 4102 pln; - відповідно до пункту 4.1 додатку №5 від 14.01.2022 платіж за товар проводиться на рахунки Продавця авансом або післяплатою протягом 10 днів після відвантаження товару, що не відповідає умовам розрахунків згідно інвойсу від 07.12.2024 №FV0036/12/2024 - до 05.02.2025. В оскаржуваному рішенні також вказано, що в наданому декларантом Експертному висновку від 14.05.2021 №21/01/209 та 27.05.2021 №В-574 (які не відносяться до даного оформлення), експерт допускає, а не стверджує, що ймовірне значення вартості може складати певну суму, тобто дана інформації може використовуватись для консультацій щодо митної вартості, а не підтвердження визначеної та заявленої декларантом митної вартості товару. Декларантом на вимогу митниці не було надано усіх додаткових документів, про що зазначено у заяві від 10.12.2024 №

1. Відтак зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, на підставі рівня раніше визнаних митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме на рівні 10,06 євро/шт за МД №UA206020/2024/11069 від 30.07.2024. В оскаржуваному рішенні зазначено, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205030015222U0 від 10.12.2024 шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів звернувся до суду з цим позовом. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам частини 2 статті 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України (далі ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування. За визначенням статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою. Частиною 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. При цьому вимогами ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України). Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частинами 1, 2 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у ч. 1 ст. 58 вказаного Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 вказаного Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари. При цьому, ч. 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2, 4 ст.53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Як встановлено ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої вказаної статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду. Відповідно до ч. 3 ст. 55 МК України, форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частинами 3-6 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Частинами 4, 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. За приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оцінено відповідачем як підставу для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами розгляду всіх наданих документів Волинська митниця дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з викладеними обставинами. Як слідує з матеріалів справи, для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до митного органу разом із митною декларацією такі документи: рахунок-фактуру (iнвойс) №FV0036/12/2024 від 07.12.2024; автотранспортну накладну А№583549 від 06.12.2024; декларацію про походження товару №FV0036/12/2024 від 07.12.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5 від 06.12.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка №5 від 06.12.2024; зовнішньоекономічний контракт №К2020-1 від 17.11.2020; додаток №1 від 17.11.2020, додаток №2 від 10.05.2021, додаток №3 від 11.08.2021, додаток №4 від 20.09.2021, додаток №5 від 14.01.2022, додаток №6 від 29.08.2022, додаток №7 від 28.01.2023, додаток №8 від 05.08.2024 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020; договір про надання послуг митного брокера №05/21 від 11.05.2021; договір (контракт) про перевезення №241 від 10.09.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю б/н від 10.12.2024; висновок про імпорт відходів від 20.08.2024; заявка №5 від 06.12.2024; документ підтвердження вивезення від 08.12.2024 №24ІЕ52; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010000JZVВ5 від 08.12.2024. При цьому апеляційний суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 при розгляді справи №815/6827/17, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору. Апеляційний суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Судом першої інстанції досліджено, з чим погоджується і апеляційний суд, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню. Так контрактом від 17.11.2020, та додатками до нього, визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця. Відповідно до інвойсу № FV 0036/12/2024 від 07.12.2024 вартість товару становить 795,00 євро/3394,25 злотих. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну. Ціна товару в інвойсі № FV 0036/12/2024 від 07.12.2024 (795,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД № 24UA205030015164U0 від 10.12.2024 (графа 22). Судом першої інстанції підставно звернуто увагу, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД № 24UA205030015164U0 від 10.12.2024 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі № FV 0036/12/2024 від 07.12.2024 (795,00 євро). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять. Також у спірному рішенні митним органом зазначено, що проведення розрахунків за товар, не відповідає умовам розрахунків згідно інвойсу № FV 0036/12/2024 від 07.12.2024 до 05.02.2025. З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне. Як слідує з матеріалів справи, відповідно до умов контракту від 17.11.2020 №К2020-1 та додатку №5 від 14.01.2022 до нього, платіж за товар проводиться на рахунки продавця авансом або післяплатою протягом 10 днів після відвантаження товару. Відповідно до інвойсу № FV 0036/12/2024 від 07.12.2024 вартість товару становить 795,00 євро/3394,25 злотих. Цим документом визначено спосіб оплати перерахунок 60 днів, дата оплати до 05.02.2025. Позивач на виконання умов контракту та додатку №5 від 14.01.2022 до нього здійснила оплату в якості післяплати протягом 10 днів після відвантаження придбаного товару 10.12.2024 в сумі 795 євро, що підтверджується платіжною інструкцією № 96/JBKLOС від 10.12.2024. Тобто, оплата була здійснена після відвантаження товару 10.12.2024, що відповідає обумовленим термінам. Щодо аргументів відповідача у спірному рішенні про те, що продавець товару AVISO LOGISTICS sp. z o.o. знаходиться у Польщі, однак завантаження товару здійснювалось у Wurzburg (Німеччина), згідно умовам поставки FCA оплату за навантаження здійснює продавець, якщо продаж товару здійснено на його площах; оскільки товар завантажено за межами площ продавця, тому до транспортних витрат мають бути включені витрати на завантаження, про що в митного органу відсутня інформація; також у калькуляції транспортних витрат відсутня інформація щодо витрат на завантаження, то суд першої інстанції підставно не взяв зазначене до уваги, з огляду на таке. Згідно з офіційним тлумаченням торговельних термінів Інкотермс 2000 умови поставки FCA або Франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставляє вантаж, який пройшов митне оформлення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці: якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження; якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що поставка на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника. Відповідно до додатку №4 від 20.09.2021 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020, умови поставки товару за даним контрактом FCA-Wurzburg, згідно міжнародних правил Інкотермс 2000. Вказані умови поставки ідентичні до зазначених у рахунку-фактурі FV0036/12/2024 від 07.12.2024 та заявці на транспорт №5 від 06.12.2024. Зі змісту вказаної заявки слідує, що завантажування вантажу здійснюється продавцем Aviso Logistics Sp. z o.o., адреса завантаження: м. Вюрцбург (Німеччина). Тобто, зазначено, що товар завантажуєтеся саме продавцем. А отже, оскільки рахунком-фактурою (iнвойсом) №FV0036/12/2024 від 07.12.2024 визначено, що товар завантажує продавець, тому такі витрати не включаються до транспортних витрат, відповідно не були відображені позивачем у калькуляції транспортних витрат, у зв`язку з чим вищенаведені зауваження митниці з цього приводу є безпідставними. Також у відповіді на звернення позивача до продавця ввезеного товару від 15.01.2025, продавець Aviso Logistics Sp. z o.o. зазначено, що ... завантаження товару, зношених автомобільних шин згідно Контракту К2020-1 від 17.11.2020 на поставлений транспорт DAFXF480FT АС1758HM/AC3077XG здійснено підприємством AVISO LOGISTICS із площадок в м. Вюрцбург Німеччина 12.11.2024 відповідно до обумовлених умов поставки FCA-Вюрцбург-Німеччина та згідно фактури FV0036/12/2024 від 07.12.2024 та автотранспортної накладної №583549 від 06.12.2024 та включено у вартість товару. Площадки в м. Вюрцбург Німеччина надані підприємством Burd Export Tyres Germany (Pavlo Burd Ohmstr. 4a 97076 Wurzburg) в повне користування на власний розсуд для відбору придбаного в даної фірми товару, зношених автомобільних шин. Власний транспорт ТОВ AVISO LOGISTICS при придбанні товару від Burd Export Tyres та продажу підприємцю ОСОБА_1 не використовувався. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, з яким і погоджується апеляційний суд, що транспортування товару здійснювалося продавцем на якого покладено зобов`язання здійснити та оплатити завантажувально-розвантажувальні роботи. Вказана обставина повністю підтверджується поданими до митного оформлення та для суду документами. Тому відсутні підстави вважати, що витрати по завантаженню товару у місці передачі є додатковими витратами позивача, які не включені у митну вартість товару та не відображені у калькуляції транспортних витрат. Також з матеріалів справи слідує, що декларантом позивача для митного оформлення ввезеного на митну територію України товару було подано договір № 241 про міжнародне перевезення вантажів від 10.09.2024, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , додаток 1 до договору №241, заявку на транспорт № 5 від 06.12.2024, рахунок на оплату № 5 від 06.12.2024, платіжну інструкцію № 445 від 10.12.2024, довідку про розподіл транспортних витрат № 5 від 06.12.2024, зі змісту якої слідує, що згідно договору № 241 про міжнародне перевезення вантажів від 10.09.2024 та заявки на перевезення вантажу № 5 від 06.12.2024 до вказаного договору витрати на перевезення по маршруту м.Wurzburg (Німеччина) м. Любомль (Україна) автомобілем DAF XF480FT АС1758НМ/АС3077ХG складають 50000 грн та розподілені до відстані по маршруту м.Wurzburg (Німеччина) м/п Дорогуськ/Ягодин 1200 км 49180 грн; м/п Дорогуськ/Ягодин м. Любомль 20 км 820 грн; загальна вартість перевезення вантажу становить 50000 грн. Додаткове страхування не здійснювалось. Отже довідкою про розподіл транспортних витрат №5 від 06.12.2024 підтверджено, що згідно договору №241 про міжнародне перевезення вантажів від 10.09.2024 та заявки на транспорт №5 від 06.12.2024 до цього договору витрати по перевезення по маршруту м. Wurzburg (Німеччина) м/п Дорогуськ/Ягодин 1200 км становлять 49180 грн. Вказану суму транспортних витрат декларант позивача включив до митної вартості. Тобто, позивачем включено наведену суму витрат за транспортування товару до митного кордону України, що відповідає вимогам пункту 5 частини 10 статті 58 МК України. Окрім того у спірному рішенні вказано, що згідно інвойсу від 07.12.2024 №FV0036/12/2024 вартість товару становить 795,00 євро або 3394,25 pln, а згідно митної декларації країни експорту №24PL301010000JZVB5 вартість товарів становить 4102 pln. Суд першої інстанції вірно зазначив, що митна декларація країни відправлення №24PL301010000JZVB5 від 08.12.2024 в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Також митний орган стверджує, що надані експертний висновок від 14.05.2021 №21/01/209 та від 27.05.2021 № В-574 не відносяться до даного митного оформлення, оскільки наведена в них інформація може використовуватися для консультацій, а не для підтвердження визначеної та заявленої декларантом митної вартості товару. З цього приводу апеляційний суд зазначає таке. Судом першої інстанції встановлено, що також слідує з висновку експерта Білобран С.З. за результатами проведення судово-товарознавчого дослідження у відповідності до договору про надання послуг від 14.05.2021 № 21/1/209 та висновку експерта Волинської торгово-промислової палати № В-574 від 27.05.2021 експертами встановлено, що беручи до уваги фактори, які впливають на формування ціни, ринкова вартість зношених автомобільних шин, що були у використанні, для легкових автомобілів, що експортуються згідно контракту № К2020-1 від 17.11.2020, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та фірмою AVISO LOGISTICS Sp. z.o.o. може складати певну суму (від 0,46 до 5,60 євро за штуку; від 0,07 до 0,86 євро за штуку та 0,50 євро за штуку). Вказана вартість 0,50 євро за штуку (залежно від факторів, які впливають на формування ціни) відповідає вартості товару, яка зазначає в інвойсі від 07.12.2024 №FV0036/12/2024. При цьому, в силу приписів частини другої статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Разом з тим суд першої інстанції доречно наголосив, що оскаржуване рішення не містить відомостей про те, яким чином такі висновки митного органу впливають на митну вартість товару, який імпортується позивачем. А тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. При цьому, на думку апеляційного суду, митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі № 140/14862/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. П. Нос судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин