LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/6997/24

від 29.04.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні клопотання, поданого в порядку ст. 383 КАС України від 02 грудня 2025 року - скасувати та ух…

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Марич Є.В., суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2026 року Справа № 320/6997/24 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Беспалова О.О., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (далі - Відповідач), в якому просив: - визнати протиправною відмову Відповідача прийняти у Позивача декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства РФ; - зобов`язати Відповідача прийняти декларацію Позивача про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства РФ. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року , адміністративний позов задоволено та ухвалено: - визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в прийнятті декларації про відмову від громадянства РФ; - зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 15.12.2023р. щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення. 17.09.2025 Київським окружним адміністративним судом було зареєстровано клопотання Позивача від 01.09.2025 у якому він просив: - визнати протиправною бездіяльність Центрально міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві Київській області щодо виконання Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 320/6997/24; - зобов?язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від листопада 2024 року у справі №320/6997/24. Клопотання мотивоване тим, що декларація ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства так і не була прийнята Відповідачем у встановленому законом порядку замість документа про припинення громадянства РФ, оскільки міграційний орган вже після ухвалення судового рішення судом першої інстанції скасував рішення про оформлення набуття Позивачем громадянства України. На переконання Позивача, прийняття декларації шляхом її реєстрації як вхідної кореспонденції та долучення до матеріалів справи про набуття громадянства не передбачено чинним законодавством. Обґрунтовуючи правильність своєї позиції ОСОБА_1 посилається також на правову позицію Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові по справі № 460/17038/23. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання, поданого в порядку ст. 383 КАС України було відмовлено. 02.12.2025 Київським окружним адміністративним судом було зареєстровано ще одне клопотання Позивача від 01.09.2025 у якому він просив: - визнати протиправною бездіяльність Центрально міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві Київській області щодо виконання Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 320/6997/24; - зобов?язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від листопада 2024 року у справі №320/6997/24. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у задоволенні клопотання, повторно поданого в порядку ст. 383 КАС України було відмовлено. Постановляючи зазначену ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що звернення Позивача є передчасним, оскільки суду не надано доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу у якій просить таку ухвалу скасувати, оскільки суд першої інстанції двічі розглянув одну і ту ж заяву представника Позивача, що є недопустимим та свідчить про порушення судом процесуального законодавства. При цьому, Апелянт зазначає, що нових заяв в порядку ст. 383 КАС України, окрім як заяви від 01 вересня 2025 року, Позивачем та його представником до суду не подавалося. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 07.04.2026 - призначено справу до судового розгляду. 05.01.2026 Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду - залишити без змін, стверджуючи про її законність обґрунтованість. При цьому, Відповідач акцентує увагу суду на тому, що представником Позивача до матеріалів заяви не надано доказів щодо вчинення виконавцем дій, спрямованих на перевірку виконання рішення суду. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав. Нормативно-правове обґрунтування. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч. 2 ст. 167 КАС України). Висновки суду апеляційної інстанції. Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду з урахуванням доводів Апелянта, суд апеляційної інстанції встановив, що 02.12.2025 Київським окружним адміністративним судом було зареєстровано клопотання Позивача від 01.09.2025, подане повторно в порядку ст. 383 КАС України. За результатом розгляду саме цього клопотання було постановлено оскаржувану ухвалу суду. Отже, доводи Апелянта про те, що він повторно не подавав до суду клопотання в порядку ст. 383 КАС України, спростовується матеріалами цієї судової справи/т. 3 а.с. 64-71/. Разом з тим, судова колегія приймає до уваги та вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції повторно вирішив питання, яке вже було вирішено ним раніше ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2025. А тому, апеляційний суд приходить до висновку, що повторно подане Позивачем клопотання в порядку ст. 383 КАС України є очевидно безпідставним. У такому випадку, судом першої інстанції мали б бути застосовані приписи частини другої статті 167 КАС України, згідно з якими клопотання, яке очевидно безпідставним, повертається заявнику без розгляду. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року - скасуванню, а клопотання Позивача - поверненню без розгляду. Керуючись ст.ст. 167, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 382, 383 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні клопотання, поданого в порядку ст. 383 КАС України від 02 грудня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 , зареєстроване судом 02.12.2025 за вх.№73197 - залишити без розгляду та повернути. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 29 квітня 2026 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.О. Беспалов О.В. Карпушова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»