Постанова 4854 № 420/38122/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38122/24 Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту:16.12.2025р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОС МОРЕ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "АГРОС МОРЕ" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про: - визнання противоправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000615/1 від 25 листопада 2024 року; - визнання противоправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001212. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 21 листопада 2024 року ТОВ "Південьмортранс", діючи в інтересах ТОВ "АГРОС МОРЕ" звернулось до відповідача, у зв`язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація №24UA500500039512U2 від 21 листопада 2024 року (далі МД). Після подання декларантом МД, відповідачем було відправлено повідомлення про надання додаткових документів. 25 листопада 2024 року декларантом було отримано від відповідача рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000615/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. На думку позивача така відмова є протиправною та рішення підлягає скасуванню з огляду на таке. Стосовно понесених позивачем витрат на транспортування, представник позивача зазначив, що на виконання п.2.3. Контракту, 04 вересня 2024 року ТОВ "АГРОС МОРЕ" направило Продавцю замовлення (Ордер) №16230, в якому зазначено найменування товару, його вагу та кількість, що планується придбати, матеріал та спосіб упаковки. Також зазначено, що вартість упаковки та доставки має входити у вартість товару. У відповідь на замовлення компанія KAMANI INDUSTRIES виставила інвойс №KI/ЕХР/18/24-25 від 06 вересня 2024 року. Зазначеним інвойсом Сторони погодили умови доставки СРТ Одеса, найменування, вагу, кількість, ціну за кілограм, загальну вартість Товару, матеріал та спосіб упаковки. Тобто у вартість Товару входить доставка до міста Одеса. Будь-яких інших складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 ст. 58 МК України, умовами контракту не передбачено і відповідних витрат покупцем не здійснювалось. Стосовно умов оплати представник позивача зазначив, що Інвойсом №KI/ЕХР/18/24-25 від 06.09.2024 р. або іншим документом не змінено (конкретизовано) інші умови оплати ніж ті що передбачені контрактом. Часткову оплату товару було здійснено у формі передплати за допомогою системи SWIFT №241022/001445353. А тому, надані до митного оформлення документи містять достовірні та об`єктивні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни Товару. Отже, позивачем було надано до митного оформлення всі необхідні та наявні в нього документи, що стосуються Товару, в тому числі один єдиний інвойс. Інших інвойсів на розмитнюваний товар постачальником оформлено не було. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500500039512U2 від 21 листопада 2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Враховуючи вищевикладені причини, та положення ч.6 ст. 54, ст. 256 МК України, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001212 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №24UA500500040166U1 від 27 листопада 2024 року. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000615/1 від 25 листопада 2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001212 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ "АГРОС МОРЕ". Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року позовну заяву ТОВ "АГРОС МОРЕ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000615/1 від 25 листопада 2024 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UА500500/2024/001212 від 25 листопада 2024 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь ТОВ "АГРОС МОРЕ" судовий збір в розмірі 3 028 грн. В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги: - на виконання вимог ст. 54 МК України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500500039512U2 від 21 листопада 2024 року встановлено, що в поданих документах, містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну. вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000615/1 від 25 листопада 2024, а саме: - відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23 листопада 2023 року NC184/KI/45/23-24, рахунок-фактура (інвонс) від 06 вересня 2024 року NKI/EXP/18/24-25, поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витратна транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі. Відповідно до п.п.2.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23 листопада 2023 року NC184/KI/45/23-24 платежі по даному контракту можуть здійснюватися, як на умові передплати, так і на протязі 180 днів з дня отримання товару, що має бути вказане в інвонсі, але в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвонсі) від 06.09.2024 NKI/EXP/18/24- 25 зазначена інформація відсутня, що є порушенням п.п.2.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23 листопада 2023 NC184/KI/45/23-24; - оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення. складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують. митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості; - Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої. митної вартості, а саме; 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для, підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. 25 листопада 2024 року декларантом надіслано до митниці шляхом використання інформаційних технологій додатково цінова довідка та прас лист та лист №1 від 25 листопада 2024 року згідно якого надано до митниці додаткові документи, та у якому повідомлено, що інші документи надаватись не будуть; - за результатами розгляду наявних документів митниця приходить до висновку про неможливість визнання рішення про коригування митної вартості за ціною угоди з огляду на наступне: так, надана суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 цінова довідка від 23 листопада 2024 року не містить будь-яких посилань на джерела інформації, які можна об`єктивно перевірити та ґрунтується на документах, що подані до митного оформлення, а саме зовнішньоекономічних інвойсах; відсутні будь- які розрахунки, а також експертом взагалі виходячи зі змісту цінової довідки не зазначено, до якого висновку прийшов експерт. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст. 53 МК України; - суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500500039512U2 від 21 листопада 2024 року містились розбіжності, та не. містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично. сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість, товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові. документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені. обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для. прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та. відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою . декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Отже, за результатом проведеної консультації між митним органом та, декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2ґ). Враховуючи вищевикладені причини, та положення ч.6 ст. 54, ст. 256 МК України, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001212 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. ТОВ "АГРОС МОРЕ" зареєстроване 20 березня 2019 року. Основний вид господарської діяльності:46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Так, судом встановлено, що 23 листопада 2023 року між ТОВ "АГРОС МОРЕ" (Україна, покупець) та KAMANI INDUSTRIES (Індія, постачальник) укладено контракт №С184/КІ/45/23-24, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує такі товари як: продукти харчування (риба і морепродукти морожені, сушені, копчені, в`ялені консервовані та ін.), а також інші товари продовольчої та промислової групи, що поставляються "Продавцем", у кількості та за цінами, які вказуються в Інвойсах у міру формування кожної партії вантажу. Сторони Контракту діють і несуть відповідальність у суворій відповідності до нижченаведених умов та вимог. (п.1.1 контракту) Умови постачання FCA, CIP, CIF, CFR, СРТ відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, потрібне зазначено у інвойсі на партію товару. Датою постачання вважається дата завантаження товару на судно (п.2.1. Контракту) Покупець надсилає Продавцю електронну версію замовлення. (п.2.3 контракту) Продавець перевіряє та підтверджує замовлення. (п.2.4. Контракту) Платежі за цим Контрактом здійснюються Покупцем у доларах США на умовах банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця. Платежі за цим контрактом можуть здійснюватися як за передоплатою, так і протягом 180 днів із дня отримання товару, необхідне вказано у інвойсі, який відповідає кожній поставці. (п.2.9 контракту) Так, покупцем на адресу постачальника було направлено замовлення №16230 від 04 вересня 2024 року на поставку товару: арахіс червоний сирий 50/60 вагою 27000 кг. Відповідно до інвойсу №КІ/ЕХР/18/24-25 від 06 вересня 2025 року здійснювалась поставка товару: арахіс червоний, сирий, неочищений, вагою 27000 кг, в п/п мішках по 25,00 кг, на суму 38 610 дол США, умови поставки: СРТ Одеса; маркування: на товарі знаки українською мовою, відповідно до вимог законодавства України. Так, судом встановлено, що на виконання умов контракту та інвойсу, декларантом було ввезено на митну територію України Товар - Арахіс Червоний, Сирий, Неочищений(IndianGroundnutRaw,лат.ArachisHypogaea) в мішках масою нетто 25 кг - 27000кг,розмір 50/60:Lot KI34 - 1080 мішків Урожай - 2024рокуТермін придатності - 2 роки. Без ГМО. Виробник: KAMANI INDUSTRIES. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: IN, за МД №№24UA500500039512U2 від 21 листопада 2024 року. У відповідь Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про необхідність надання додаткових документів. Декларантом надіслано лист №1 від 25 листопада 2024 року, разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості: - Цінова довідка б/н від 02 серпня 2024 року; - Прайс лист б/н від 05 червня 2024 року; - та в якому повідомлено, що інших документів нині немає і надати можливості немає. Суд встановив, що 25 листопада 2024 року в оформленні вказаної митної декларації декларанту було відмовлено в прийнятті митної декларації та винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000615/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001212 від 25 листопада 2024 року. Підставою для відмови в оформленні митної декларації стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме: - відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23 листопада 2023 №С184/КІ/45/23-24, рахунок-фактура (інвойс) від 06.093024 №KI/EXP/18/24-25, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Odessa. Вказані умови поставки СРТ (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі. - відповідно до п.п.2.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23 листопада 2023 №С184/КІ/45/23-24 платежі по даному контракту можуть здійснюватися, як на умові передплати, так і на протязі 180 днів з дня отримання товару, що має бути вказане в інвойсі, але в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 06 вересня 2024 року №КІ/ЕХР/18/24-25 зазначена Інформація відсутня, що є порушенням п.п.2.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23 листопада 2023 року №C184/KI/45/23-24. - надана суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 цінова довідка від 23 листопада 2024 року не містить будь-яких посилань на джерела інформації, які можна об`єктивно перевірити та ґрунтується на документах, що подані до митного оформлення, а саме зовнішньоекономічних Інвойсах. Відсутні будь-які розрахунки, а також експертом взагалі виходячи зі змісту цінової довідки не зазначено, до якого висновку прийшов експерт. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості. Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги належать задоволенню повністю. Оцінюючі встановлені факти, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, МК України. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно ст. 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до п.6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно ст. 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Згідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Частинами 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік). Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Колегія суддів вказує, що вищенаведені правові норми діючого законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст. 54 МКу України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про корегування митної вартості товарів № UA500500/2024/000615/1від 25 листопада 2024 року, а саме: - відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23 листопада 2023 № С184/КІ/45/23-24, рахунок-фактура (інвойс) від 06.093024 №KI/EXP/18/24-25, поставка товару здійснюється на умовах СРТ Odessa. Вказані умови поставки СРТ (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі. - відповідно до п.п.2.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23 листопада 2023 №С184/КІ/45/23-24 платежі по даному контракту можуть здійснюватися, як на умові передплати, так і на протязі 180 днів з дня отримання товару, що має бути вказане в інвойсі, але в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 06 вересня 2024 №КІ/ЕХР/18/24-25 зазначена Інформація відсутня, що є порушенням п.п.2.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23 листопада 2023 №C184/KI/45/23-24. - надана суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 цінова довідка від 23 листопада 2024 року не містить будь-яких посилань на джерела інформації, які можна об`єктивно перевірити та ґрунтується на документах, що подані до митного оформлення, а саме зовнішньоекономічних Інвойсах. Відсутні будь-які розрахунки, а також експертом взагалі виходячи зі змісту цінової довідки не зазначено, до якого висновку прийшов експерт. Щодо посилань апеляційної скарги про витрати на транспортування товару та відсутності у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) даних щодо даної складової митної вартості товару, позивач зазначив, що витрати на транспортування товару, відповідно до умов поставки CIF, не підлягають додатковому відшкодуванню, оскільки вони вже включені в ціну товару за умовами контракту. Так, згідно п.4.1. Контракту товари поставляються окремими партіями згідно інвойсів. Умови поставки CIF або FOB згідно Інкотермс-2010 (конкретні умови поставки вказуються в інвойсі та/або в інших товаросупровідних документах). Транспортні витрати покладаються на Покупця, якщо товар поставляється на умовах FOB згідно Інкотермс-2010. У разі поставки на умовах CIF згідно Інкотермс-2010, усі витрати на організацію транспортування товару покладаються на Продавця (п.6.1.). Всі податки та мита на відправку товару в країні походження сплачуються продавцем (п.7.1.). Колегія суддів вказує, що вимоги митного органу не ґрунтуються на вимогах митного законодавства. Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у інвойсі інформації про умови оплати за товар, суд зазначає, що відповідно до передбачених контрактом умов: платежі за цим Контрактом здійснюються Покупцем у доларах США на умовах банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця. Платежі за цим контрактом можуть здійснюватися як за передоплатою, так і протягом 180 днів із дня отримання товару, необхідне вказано у інвойсі, який відповідає кожній поставці. (п.2.9 контракту) Як вбачається з матеріалів справи, у інвойсі №КІ/ЕХР/18/24-25 від 06 вересня 2024 року відсутня інформацію стосовно умов оплати за товар, разом цим умови оплати визначені контрактом. Щодо посилань апеляційної скарги стосовно недоліків висновку експерта викладених у ціновій довідці, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідачем в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві, не зазначено об`єктивних підстав, за яких саме надані Позивачем висновки не могли бути прийняті до уваги під час перевірки правильності визначення митної вартості, враховуючи що у вказаному документів наявний висновок "вартість товару відповідає ринковій вартості". Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дані посилання митного органу є безпідставними та не доведеними. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим ч.3 ст. 53 МК України. Натомість, декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та що треба усунути додатковими документами. Такий підхід Одеської митниці суперечить нормам діючого законодавства, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, при цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.00724. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. Колегія суддів вказує, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення. Крім того, відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №820/307/17. З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені ст. 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару. Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним. Колегія суддів наголошує, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару колегією суддів не виявлено. Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 02 лютого 2018 року у справі №809/1884/16. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "АГРОС МОРЕ". Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.