Постанова 4854 № 420/29593/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29593/25 Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І., повний текст судового рішення складено 07.11.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРКО ТРЕЙД" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРКО ТРЕЙД" до Одеської митниці, за участю третьої особи: Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ТОВ "МИРКО ТРЕЙД" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, третя особа: Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі АРМА), та просило: - визнати протиправними дії Одеської митниці щодо відмови №7.10-4/15-01/8.19/11216 від 17.07.2025 р. у поверненні суми ПДВ в розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн. на користь ТОВ; - зобов`язати Одеську митницю на підставі заяви від 02.07.2025 р. б/н сформувати висновок про повернення суми ПДВ в розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн. на користь ТОВ за формою згідно з додатком 2 до "Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 р. за №643 (далі Порядок №643), сформувати в електронній формі реєстр Держмитслужби, належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати), та направити його до Державної казначейської служби України для повернення коштів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем з електронних торгів придбано мінеральні добрива за 32028632,43 грн. Однією із умов проведення електронних торгів було те, що переможець зобов`язаний сплатити суму митних платежів у розмірі 15432935,91 грн., з яких податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, - 12465063 грн., мита на товари, що ввозяться на територію України, - 2967872,28 грн., яка визначена Одеською митницею. Оскільки оплата митних платежів, які складались із податку на додану вартість і мита на товар, була фактично віднесена до істотних умов договору і була обов`язковою умовою укладення договору на придбання мінеральних добрив, ТОВ здійснено їх оплату, що підтверджується платіжними інструкціями від 14.05.2024 р. № 283 на суму 5000000 грн., від 15.04.2024 р. №287 на суму 10432935,91 грн. Отримувачем коштів було АРМА, оскільки вказані мінеральні добрива визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2023 р. у справі №761/2404/23 передані АРМА для реалізації. Тобто, розрахунок за придбані мінеральні добрива проведено з АРМА, яке в подальшому здійснило перерахування сум митних платежів на бюджетні рахунки Одеської митниці, про що свідчить повідомлення відповідача від 30.05.2024 р. № 7.10-2/15-01/13/9656. За приписами п.180.2-2 ст.180 ПК України, ч.7 ст.293 МК України особою, відповідальною за сплату ПДВ та митних платежів є особа, яка реалізує іноземні товари. Згідно індивідуальної податкової консультації ДПС від 24.04.2025 р. №2274/ІПК/99-00-21-03-02 станом на дату події операції з придбання арештованого активу не є об`єктом оподаткування ПДВ, а обов`язок зі сплати митних платежів покладався на АРМА. Тільки через декілька місяців після здійснення операції, а саме 25.06.2024 р. внаслідок внесення Кабінетом Міністрів України змін до Постанов КМУ від 27 вересня 2017 року №719 "Про затвердження Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах" і від 11 липня 2018 року №613 "Про затвердження Положення про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", було нормативно встановлено, що у разі реалізації активів, які на момент прийняття в управління АРМА перебували на митній території України під митним контролем та за які не були сплачені митні платежі, а також незаконно ввезені на митну територію України, до їх ціни, визначеної на підставі звіту про оцінку активу, включаються суми митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску такого майна у вільний обіг на митній території України. При цьому, станом на 22.04.2024 р. (на дату придбання арештованого активу), АРМА не мала повноважень формування ціни активів, виставлених на продаж, у вказаний вище спосіб, що призвело до фактичного порушення прав та інтересів ТОВ, яке внаслідок таких дій втратило право на податковий кредит. При цьому, незаконно стягнутою з платника податків слід вважати і суму мита, оскільки її також не було включено в ціну реалізованого арештованого активу. Таким чином, сплачені суми ПДВ та мита в даному випадку є помилковими митними платежами, що тягне за собою необхідність їх повернення у порядку, визначеному ст.301 МК України. 02.07.2025 р. позивач звернувся до Одеської митниці із заявою щодо повернення суми ПДВ в розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн., але відповідач листом від 17.07.2025 р. № 7.10-4/15-01/8.19/11216 відмовив ТОВ, так як ці кошти не є помилково сплаченими. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки вказані кошти позивач не мав сплачувати відповідно до наведених фактів, у зв`язку з чим у Одеської митниці виник обов`язок скласти висновок та направити його до органу Держказначейства для виконання. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 18.07.2023 р. по справі №761/24041/23 у кримінальному провадженні №22023000000000306 передано АРМА для реалізації у порядку та на умовах, визначених ст.ст.1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", речові докази, а саме мінеральні добрива. 26.02.2024 р. між АРМА та ТОВ "ПОЛОНЕКС" (організатор) укладено договір №АП-2/2602/24 щодо реалізації активу, в рамках виконання якого АРМА 23.03.2024 р. передано ТОВ "ПОЛОНЕКС" заявку №2 про передачу активів організатору, разом із довідкою про загальну суму митних платежів Одеської митниці від 15.02.2024 р. №7.10-2/7.10-15-01/8.13/2985, листом Одеської митниці від 01.03.2024 р. №7.10-2/15-01/8.13/4152. Згідно довідки Одеської митниці про загальну суму митних платежів від 15.02.2024 р. №7.10-2/7.10-15 01/8.13/2985 вказані відомості про товар №1: "Добрива мінеральні, азотні: розчин мінерального добрива КАС (карбамідно-аміачна суміш) кількістю/вагою 2207480 із загальною сумою митних платежів 7558751,42 (5% - 1453606,04 та 20% - 6105145,38); про товар №3: "Мінеральні добрива (urea ammonium nitrate (карбомідно-аміачна селітра (КАС) кількістю/вагою 1145,522 із загальною сумою митних платежів 3922443,71 (5% - 754316,09 та 20% - 3168127,62); про товар №4: "Мінеральні добрива (urea ammonium nitrate (карбомідно-аміачна селітра (КАС) кількістю/вагою 1154,078 із загальною сумою митних платежів 3951740,78 (5% - 759950,15 та 20% - 3191790,63). Тобто, загальний розмір митних платежів склав 15432935,91 грн. (7558751,42 + 3922443,71+ 3951740,78). До вартості активу 32028632,43 грн., що підлягав реалізації на електронних торгах, не була включена сума митних платежів в розмірі 15432935,91 грн., яка складалась із податку на додану вартість у розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн., однак сплату митних платежів переможцем було визначено умовою проведення електронних торгів. Відповідно до протоколу електронних торгів від 03.05.2024 р. №APD001-UA-20240412-33170 ТОВ "ПОЛОНЕКС" реалізувало актив на електронних торгах за реєстраційним номером "АГ-002", а саме: добрива мінеральні, азотні: розчин мінерального добрива КАС (карбомідно-аміачна суміш), загальною вагою 2192,07 тон; мінеральні добрива (карбомідно-аміачна селітра КАС), загальною вагою 1138,01 тон; мінеральні добрива (карбомідно-аміачна селітра КАС), загальною вагою 1140,33 тон. За результатами проведених електронних торгів переможцем визнано ТОВ, яким кошти за придбаний актив у розмірі 32028632,43 грн. та суму митних платежів у розмірі 15432935,91 грн. 15.05.2024 р. зараховано на рахунок АРМА - ІВАN: НОМЕР_1 , що підтверджується актом про реалізацію активів на електронних торгах від 16.05.2024 р. №4353/1-33-24/6.11. В подальшому АРМА 21.05.2024 р. перераховано грошові кошти у сумі 15432935,91 грн. на бюджетні рахунки Одеської митниці, відкриті на балансі Державної казначейської служби України для зарахування митних платежів до бюджету, про що свідчить повідомлення Одеської митниці "Щодо надходження митних платежів" від 30.05.2024 р. №7.10-2/15-01/13/9656, зокрема ПДВ у сумі 12465063,63 грн. та мита в сумі 2967872,28 грн. 17.03.2025 р. ТОВ звернулося до Державної податкової служби України з проханням надати індивідуальну податкову консультацію щодо відображення у податковій звітності з ПДВ сплаченого ПДВ; чи оподатковується податком на додану вартість операції з придбання Товариством у АРМА добрив, що знаходились під митним контролем; чи виникає у Товариства обов`язок зі сплати податку на додану вартість у ціні придбаних за результатами проведених АРМА аукціонів з продажу товарів, що були під митним контролем. Державною податковою службою України надано позивачу індивідуальну податкову консультацію від 24.04.2025 р. №2274/ІПК/99-00-21-03-02, в якій зазначено, що якщо Товариством придбані товари, що визначені ч.7 ст.293 МК України, то згідно пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України операція АРМА з реалізації відповідно до кримінального процесуального законодавства України таких товарів Товариству не вважається операцією з постачання товарів і, відповідно, для цілей оподаткування ПДВ вказана операція не є об`єктом оподаткування ПДВ. За безпосередньо такою операцією податкові зобов`язання з ПДВ АРМА не визначаються. Дані щодо такої операції не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ Товариства. З огляду на норми ч.7 ст.293 МК України у разі реалізації іноземних товарів, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані АРМА для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом №772, особою, на яку покладено обов`язок із сплати митних платежів (у тому числі ПДВ із ввезених на митну територію України товарів), є особа, яка реалізує такі іноземні товари (АРМА). 02.07.2025 р. ТОВ звернулося до Одеської митниці із заявою, в якій просило підготувати висновок про повернення суми ПДВ в розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн. на користь позивача і направити його для виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Листом від 17.07.2025 р. №7.10-4/15-01/8.19/11216 відповідач повідомив, що відповідно до ч.7 ст.293 МК України у разі реалізації іноземних товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем та за які не сплачені митні платежі, а також таких, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані АРМА, для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є особа, яка реалізує такі іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення. Згідно п.8 ч.1 ст.290 МК України обов`язок із сплати митних платежів припиняється у разі надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визначених частиною сьомою статті 293 цього Кодексу. Згідно з ч.7 ст.295-1 МК України АРМА забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині 7 статті 293 цього Кодексу, протягом п`яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки. У відповідності до вищевказаних норм законодавства України з питань митної справи митні платежі у сумі 15432935,91 грн. (у тому числі податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, - 12465063,63 грн. та мито на товари, що ввозяться на територію України - 2967872,28 грн.) надійшли 21.05.2024 р. на бюджетні рахунки Одеської митниці, відкриті на балансі Державної казначейської служби України для зарахування митних платежів до бюджету, від АРМА. Зазначені кошти надійшли до Державного бюджету України повністю у відповідності до розрахунку суми митних платежів, здійсненим у порядку, визначеному ст.295-1 МК України та наданим Одеською митницею на адресу АРМА. З урахуванням викладеного та у відповідності до пп.14.1.182 п.14.1 ст.14 ПК України такі кошти не є помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями, а у відповідності до пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України - не є надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями. Крім того, згідно розділу ІІІ Порядку №643 повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється платнику податків за поданою ним заявою. Пунктом 40 частини 1 статті 4 МК України визначено, що платником податків є особа, на яку відповідно до МКУ, ПКУ та інших законів України покладено обов`язок зі сплати митних платежів. Відповідно до ч.7 ст.293 МК України обов`язок зі сплати митних платежів покладено на особу, яка реалізує іноземні товари. З огляду на викладене, підстави повернення коштів у розмірі 15432925,91 грн. з Державного бюджету України на рахунок ТОВ відсутні. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сплата митних плата митних платежів у розмірі 15432935,91 грн. переможцем була умовою електронних торгів, а перерахування АРМА митних платежів на відповідні бюджетні рахунки є законодавчо визначеною умовою набуття таких товарів статусу українських. Отже, митні платежі у розмірі 15432935,91 грн., що відповідає митним зобов`язанням, були спрямовані до бюджету на виконання обов`язку, покладеного на АРМА згідно ч.7 ст.293 та ст.295-1 МК України; перерахування цих коштів спричинило правові наслідки у вигляді припинення митних зобов`язань і набуття товарами статусу українських, у зв`язку з чим вказані кошти не є надмірно або помилково сплаченими. Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що частково відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 1 статті 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Згідно ч.ч.1-3 ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику. Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Відповідно до п.п.43.4-43.5 ст.43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Правовідносини щодо порядку реалізації активів, зокрема, переданих АРМА у вигляді рухомого майна, яке перебуває на території України, для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді на електронних торгах, в тому числі щодо визнання їх вартості та обов`язку із сплати митних платежів, врегульовані Митним Кодексом України, Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі Закон №772-VIII), Порядком реалізації арештованих активів на електронних торгах, затверджений Постановою КМУ від 27.09.2017 р. №719 (далі Порядок №719), Положенням про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затвердженого Постановою КМУ від 11 липня 2018 року №613 (далі Положення №613). Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначені Законом №772-VIII. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №772-VIII, АРМА є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2023 р. по справі №761/24041/23 у кримінальному провадженні №22023000000000306 передано АРМА для реалізації у порядку та на умовах, визначених ст.ст.1, 9, 19-24 Закону №772-VIII, речові докази, а саме мінеральні добрива. Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №772-VIII (в редакції на момент спірних правовідносин, якщо не зазначено інше) АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. Згідно ст.21 Закону №772-VIII управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється АРМА шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління (ч.1). Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті АРМА в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі (ч.2). Відповідно до ч.4, ч.5 ст.21 Закону №772-VIII рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) майно піддається швидкому псуванню; 2) майно швидко втрачає свою вартість; 3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості. Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові. Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду про управління активами шляхом реалізації, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Реалізація активів здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини п`ятої статті 21 Закону №772-VIII затверджено Порядок №719. Згідно п.1 цей Порядок визначає механізм реалізації активів на електронних торгах. Пунктом 3 Порядку №719 передбачено, що відповідно до цього Порядку реалізації підлягають активи: майно, майнові та інші права, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та які, зокрема, передані АРМА у вигляді рухомого майна, яке перебуває на території України, для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду або за наявності нотаріально засвідченої копії згоди власника на реалізацію такого майна. Відповідно до п.5 Порядку №719 реалізація активів, крім активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, здійснюється виключно на електронних торгах шляхом проведення аукціону в електронній торговій системі. Електронні торги, нові електронні торги можуть бути першими або повторними. Перші електронні торги проводяться без можливості зниження початкової вартості лота, повторні (другі, треті) електронні торги - з можливістю зниження початкової вартості лота. Пунктом 17 Порядку №719 передбачено, що електронні торги проводяться за лотами. Розподіл активу (активів) на лоти здійснює АРМА. Ринкова вартість активу визначається на підставі звіту про оцінку активу, що діє не більш як шість місяців з дати її проведення, якщо інше не встановлено законодавством або на підставі іншого документа, який відображає результати оцінки активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку. Якщо строк дії звіту про оцінку активу закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Обов`язок проведення оцінки активу з метою визначення стартової ціни лота покладається на організатора торгів. Згідно п.21 Порядку №719 підставою для організації реалізації активів на перших, повторних електронних торгах, включаючи здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, є заявка АРМА на передачу активів організатору для реалізації на електронних торгах. Законом України від 21.11.2023 «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань розпорядження іноземними товарами, транспортними засобами комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем, а також такими, що незаконно ввезені на митну територію України» (далі Закон №3475-IX) були внесені зміни до Митного кодексу України та до Закону №772-VIII. Вказаним законом, серед іншого, було внесено наступні зміни до МК України: Статтю 293 доповнено частиною сьомою такого змісту: "7. У разі реалізації іноземних товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем та за які не сплачені митні платежі, а також таких, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані АРМА, для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом №772-VIII, особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є особа, яка реалізує такі іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення". Статтю 294 доповнено частиною другою такого змісту: "2. Особливості визначення бази оподаткування митними платежами під час реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до кримінального процесуального законодавства України визначаються статтею 295-1 цього Кодексу". Доповнено статтею 295-1 такого змісту: "Стаття 295-1. Особливості нарахування та сплати митних платежів під час реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до кримінального процесуального законодавства України

1. Під час реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині сьомій статті 293 цього Кодексу, до їхньої вартості, визначеної на підставі звіту про їх оцінку, включається сума митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, не пізніше трьох робочих днів з дня отримання запиту від АРМА, надає доручення митниці, якою здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами комерційного призначення, здійснити розрахунок загальної суми митних платежів, що підлягають сплаті, з одночасним інформуванням АРМА, про таке доручення.

7. АРМА забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині 7 статті 293 цього Кодексу, протягом п`яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки». Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №3475-IX були внесені зміни до статті 21 Закону №772-VIII: у частині четвертій: абзац шостий викладено в такій редакції: "Реалізація майна в порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим цієї частини"; доповнено абзацом сьомим такого змісту: "Рухоме майно, яке на момент прийняття в управління Національним агентством перебувало на митній території України під митним контролем та за яке не були сплачені митні платежі, а також незаконно ввезене на митну територію України, може бути передано для реалізації за умови включення до його ціни сум митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску такого майна у вільний обіг на митній території України. У разі якщо таке майно не реалізовано на перших торгах, допускається виставлення його на повторних торгах відповідно до законодавства із зниженням ціни, яка не може бути меншою, ніж сума митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску такого майна у вільний обіг на митній території України, якщо такі митні платежі не були попередньо сплачені"; частину шосту доповнено абзацом другим такого змісту: "Національне агентство забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, які підлягали б сплаті при випуску активів у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації активів, зазначених в абзаці сьомому частини четвертої цієї статті, протягом п`яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки"; частину восьму після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту: "Майно, що перебуває під митним контролем, може бути видано його власнику або уповноваженій ним особі лише після митного оформлення зазначеного майна відповідно до заявленої мети та сплати відповідних митних платежів (у разі якщо законом передбачено сплату таких митних платежів)". Окрім того, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №3475-IX передбачено: Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Відповідно до п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закон №3475-IX набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування - 24.12.2023, крім пункту 13 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 5 січня 2024 року. Тобто, на момент проведення вказаних вище електронних торгів зазначені зміни до МК України були чинними. В подальшому, зміни до Порядку №719 були внесені Постановою КМУ від 25 червня 2024 р. №743, зокрема: пункт 17 доповнено абзацом такого змісту: У разі реалізації активів, які на момент прийняття в управління АРМА перебували на митній території України під митним контролем та за які не були сплачені митні платежі, а також незаконно ввезені на митну територію України, до їх ціни, визначеної на підставі звіту про оцінку активу, включаються суми митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску такого майна у вільний обіг на митній території України.; пункт 25 доповнено абзацом такого змісту: У разі коли активи, зазначені в абзаці сьомому пункту 17 цього Порядку, не реалізовані на перших торгах, допускається виставлення їх на повторні торги із зниженням ціни, яка не може бути меншою, ніж сума митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску такого майна у вільний обіг на митній території України, якщо такі митні платежі не були попередньо сплачені.; пункт 30 після абзацу дев`ятнадцятого доповнено новим абзацом такого змісту: Перерахування АРМА на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на Держмитслужбу, сум митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску активів, зазначених в абзаці сьомому пункту 17 цього Порядку, у вільний обіг на митній території України, разом із зверненням переможця електронних торгів є підставою для припинення митних режимів, визначених статтями 102, 112, 129, 137, 146 і 160 Митного кодексу України, та видачі реалізованих активів з-під митного контролю.. Вказаною Постановою КМУ також було доповнено пункт 4 Положення №613 підпунктом 20-1 такого змісту: 20-1) забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на Держмитслужбу, коштів (у сумі митних платежів, які підлягали б сплаті у разі випуску активів у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації активів, зазначених в абзаці сьомому частини четвертої статті 21 Закону, протягом п`яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки. Майно, що перебуває під митним контролем, може бути видано власнику або уповноваженій ним особі лише після митного оформлення зазначеного майна відповідно до заявленої мети та сплати відповідних митних платежів (у разі, коли законом передбачено сплату таких митних платежів);. Колегія суддів враховує, що на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни, викликані набуттям чинності Законом №3475-IX, у Порядок №719 не були внесені, проте, як вже зазначалось вище, внесені до МК України зміни були чинними. Отже, згідно абз.7 частини четвертої ст.21 Закону №772-VIII рухоме майно, яке на момент прийняття в управління Національним агентством перебувало на митній території України під митним контролем та за яке не були сплачені митні платежі, а також незаконно ввезене на митну територію України, може бути передано для реалізації за умови включення до його ціни сум митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску такого майна у вільний обіг на митній території України. У разі якщо таке майно не реалізовано на перших торгах, допускається виставлення його на повторних торгах відповідно до законодавства із зниженням ціни, яка не може бути меншою, ніж сума митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску такого майна у вільний обіг на митній території України, якщо такі митні платежі не були попередньо сплачені Згідно п.17 Порядку №719 електронні торги проводяться за лотами. Розподіл активу (активів) на лоти здійснює АРМА. Ринкова вартість активу визначається на підставі звіту про оцінку активу, що діє не більш як шість місяців з дати її проведення, якщо інше не встановлено законодавством або на підставі іншого документа, який відображає результати оцінки активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку. Відповідно до п.21 Порядку №719 підставою для організації реалізації активів на перших, повторних електронних торгах, включаючи здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, є заявка АРМА на передачу активів організатору для реалізації на електронних торгах (далі - заявка). Згідно п.22 Порядку №719 організатор оприлюднює в електронній торговій системі оголошення про проведення торгів відповідно до цього Порядку (вносить до електронної торгової системи інформацію про актив та формує відповідний лот). Таким чином, вищенаведеними правовими нормами прямо передбачено, що при проведенні аукціону по реалізації активів ціна лота має бути визначена АРМА в заявці на передачу активів організатору для реалізації на електронних торгах, і до цієї ціни має бути включена розрахована сума митних платежів. Після реалізації активу з його вартості, отриманої від покупця (яка може бути нижчою від первісної ціни лоту внаслідок її зниження в ході торгів), АРМА повинна перерахувати до державного бюджету розраховані раніше митні платежі. Водночас, законодавством не передбачено обов`язок сплати учасниками електронних торгів додатково митних платежів, окрім кінцевої ціни лоту, визначеної за результатом електронних торгів. З матеріалів справи вбачається, що у ході проведення спірного аукціону митні платежі не були включені до ціни лоту, після торгів ці митні платежі були перераховані АРМА не з отриманої вартості активу, а із окремого платежу покупця, сплата якого була визначена організатором аукціону як умова участі у ньому (при цьому незалежно від можливого зниження ціни лоту в ході торгів), що не відповідає зазначеним вище вимогам як Митного Кодексу України, так і Закону №772-VIII. При цьому, посилання відповідача та 3-ї особи на те, що позивач, приймаючи участь у торгах, мав можливість бути обізнаним із умовами аукціону та погодився з запропонованим порядком, не спростовує вказані висновки суду. Згідно протоколу про проведення електронного аукціону (торгів) від 22.04.2024 №APD001-UA-20240412-33170, складеного організатором аукціону - оператором ТОВ "ПОЛОНЕКС", у даному випадку стартова ціна лота складала 64057264,86 грн без ПДВ. Згідно п.25 Порядку №719 стартова ціна лота на перших електронних торгах дорівнює вартості активу, який становить відповідний лот, за звітом про оцінку чи іншим документом, який відображає результати оцінки активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку. У разі коли лот, який пропонувався для продажу на торгах, не реалізовано, проводяться повторні електронні торги із зниженням стартової ціни на 50 відсотків, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, внаслідок не реалізації активу за стартовою ціною, його вартість було знижено на 50% і ціна реалізації склала 32028632,43 грн без ПДВ, сума, яка підлягає сплаті на рахунок АРМА переможцем електронного аукціону: 32028632,43 грн без ПДВ. Крім цього, як зазначалося вище, позивачем також були окремо 15432935,91 грн. митних платежів за вимогою АРМА, і таким чином загальна сума сплачених ТОВ платежів склала 47461568,34 грн. Водночас, у разі включення АРМА суми митних платежів до ціни лоту, остання складала би 79490200,80 грн (64057264,86 грн без ПДВ (оцінка активу) + 15432935,91 грн (сума митних платежів)), а у разі проведення повторних торгів, як у даному випадку, ціна лота мала складати 50 відсотків від стартової ціни на перших електронних торгах 39745100,40 грн (79490200,80 грн * 50%). Таким чином, на думку колегії суддів, проведення вказаного аукціону з порушеннями визначеної МК України та Законом №772-VIII процедури призвело фактично до визначення не у законний спосіб вартості активу, яку було сплачено позивечем. Разом з тим, звертаючись з позовом у даній справі, позивач виходив з того, що суми ПДВ в розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн. підлягають поверненню на користь ТОВ за формою згідно з додатком 2 до "Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 р. за №643. Водночас, Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 р. №643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 р. за №976/30844, визначено послідовність та порядок виконання дій посадовими особами Держмитслужби при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені (далі - Порядок №643). Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Платник податків подає до митного органу заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку №643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності). Згідно з пунктом 5 Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства). Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 643 якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку №643 у разі якщо заявник не виконав вимог п.п.1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмову, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби. Отже, алгоритм дій митного органу після отримання заяви платника податків визначено у пунктах 4-8 розділу III Порядку №643. Після реєстрації в митному органі така заява платника податку передається на опрацювання до відповідного підрозділу митного, органу, який перевіряє факт перерахування платником податків суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням. Виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні, такого висновку передбачений пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №

643. Такими підставами є: невиконання вимог п.п.1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу. З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою для здійснення повернення помилково або надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту помилкової або надмірної сплати коштів саме митному органу, при цьому заявник повинен додати до заяви реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів. Разом з тим, судом було встановлено, що спірні митні платежі та суми ПДВ підлягали включенню до ціни лоту під час проведення торгів, проте, в порушення вищенаведених норм законодавства, до ціни лоту включені не були. З наведеного вбачається, що позивачем зазначені митні платежі та суми ПДВ безпосередньо до митного органу (та державного бюджету) не сплачувались, а були перераховані товариством на рахунок АРМА під час процедури торгів, і у даних правовідносинах позивач фактично взагалі не є декларантом в розумінні МК України. Тобто, оскільки вказані кошти позивачем не сплачувались відповідачу, а були спрямовані до бюджету на виконання обов`язку покладеного на АРМА, то відсутні підстави вважати, що вони були помилково або надмірно сплачені саме митному органу. Таким чином, на переконання колегії суддів, позивач звертаючись з такими вимогами до Одеської митниці відповідно до Порядку №643, обрав неналежний спосіб захисту свого права. Резюмуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає вірним висновок суду 1-ї інстанції щодо правомірності відмови Одеської митниці, оформленої листом від 17.07.2025 р. № 7.10-4/15-01/8.19/11216, щодо повернення ТОВ суми ПДВ у розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн. з Державного бюджету України, проте вважає, що суд 1-ї інстанції, приймаючи рішення, виходив з помилкових мотивів. Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.317 КАС України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення мотивувальної частини рішення у редакції цієї постанови. Керуючись статтями 139, 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРКО ТРЕЙД" задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Федусик Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький