Постанова 4854 № 420/6494/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6494/25 Суддя першої інстанції: Бутенко А.В. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса Повний текст судового рішення складений: 05.06.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ескадор» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ескадор» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: 03.03.2025 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) «Будівельна компанія «Ескадор» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2024: №№55181/15-32-07-01-19 про порушення абз.«а» п.198.1, абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України та зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість (січень-березень 2023) у розмірі 96741грн.; 55182/15-32-07-01-19 про порушення абз.«а» п.198.1, абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України та збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 805316грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 80532грн.; 55183/15-32-07-01-19 про порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України (не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму 13352243грн.) та застосування штрафу у загальній сумі 6716922грн.; 55184/15-32-07-01-19 про порушення п.44.6 ст.44 ПК України (не надано документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності за період з січня по березень 2023) застосування штрафних санкцій у розмірі 1020грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські правовідносини позивача з контрагентами «Тідісі-Дальнобой», ТОВ «АВ метал груп», ТОВ «Нікатрак», ТОВ «СП З ЦІ Пегас Автотрейд» дійсно мали реальний характер, та відсутні будь-які підстави для висновку про порушення норм чинного законодавства. Ствердження відповідача про безтоварність спірних господарських операцій не відповідають дійсності. Також, з 18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СOVID-19)», яким в підрозділ 10 розділу XX ПК України було внесено п.52-1, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 штрафні санкції не застосовуються. Надалі, Законом від 13.05.2020 №591-ІХ (набрав чинності 29.05.2020) визначено дату закінчення періоду штрафного мораторію останній календарний день місяця, в якому закінчується дія карантину (30.06.2023). Таким чином, за позицією позивача, станом на листопад 2022 березень 2023, тобто податкові періоди, у яких повинні були бути зареєстровані податкові накладні, законом встановлено обмеження щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, а тому контролюючий орган безпідставно визначив суму штрафу за порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у задоволенні позову відмовлено, виходячи з того, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой», ТОВ «АВ метал груп», ТОВ «Нікатрак», ТОВ «СП З ЦІ Пегас Автотрейд» позивачем не надано первинних документів на підтвердження товарності спірних господарських операцій. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що, в силу вимог КАС України, суд не позбавлений можливості витребувати у сторін, необхідні, на його думку, для розгляду справи документи. Розгляд апеляційної скарги у справі здійснюється апеляційним судом у змішаній формі відповідно до п.112 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» з 16.08.2005 зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань року за номером 15561020000010520, основним видом діяльності згідно КВЕД є: виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у (23.99). /а.с.88/ Постановою господарського суду Одеської області від 07.08.2025 ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2025 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства, припинено юридичну особу - ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» (65009, м.Одеса, вул.Генуезька, 1-А, код ЄДРПОУ 33658839). 04.10.2024 ГУ ДПС в Одеській області прийнято наказ №10105-п, яким на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України, відповідно до плану-графіка на 2024 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» за період діяльності з 01.07.2021 по 30.06.2024, з 21.10.2024 тривалістю 10 робочих днів з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства. /а.с.53/ Наказом ГУ ДПС в Одеській області від 30.10.2024 №11142-п продовжено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» з 04.11.2024 на 5 робочих днів. /а.с.54/ За результатами перевірки, ГУ ДПС в Одеській області складено акт перевірки від 22.11.2024 №51545/15-32-07-01-14, у ході якої було встановлено порушення: абз. «а» п.198.1, абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість 805316грн. (у тому числі: січень 2023 - на суму 240092грн., лютий 2023 - 198790грн. березень 2023 - 364026грн., квітень 2023 - 2393грн., травень 2023 - 15грн.) та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду станом на 30.06.2024 на 96741 грн.; п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України - не складено та не зареєстровано податкові накладні за період: листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023 та березень 2023; ст.51, п.119.1 ст.119, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.52-1 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, наказу Міністерства фінансів України від 33.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, зарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями. На підставі акту перевірки від 22.11.2024 №51545/15-32-07-01-14, ГУ ДПС в Одеській області складено наступні податкові повідомлення-рішення від 17.12.2024: №№55181/15-32-07-01-19 про порушення абз. «а» п.198.1, абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України (січень-березень 2023), зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, у розмірі 96741грн.; /а.с.24-25/ 55182/15-32-07-01-19 про порушення абз. «а» п.198.1, абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України, збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 805316грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 80532грн.; /а.с.26-28/ 55183/15-32-07-01-19 про порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України (не складено та не зареєстровано податкові накладні за період з листопада 2022 по березень 2023: на суми по операціям з надання послуг та реалізації матеріальних цінностей з урахуванням подій, що сталася раніше на загальну суму 13352243грн.; по операціям, що оподатковуються за нульовою ставкою, а саме операцій з надання послуг міжнародного перевезення вантажу), застосування штрафу у розмірі 6716922грн.; /29-31/ 55184/15-32-07-01-19 про порушення п.44.6 ст.44 ПК України (не надано документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності за період з січня по березень 2023), застосування штрафних санкцій у розмірі 1020грн. /а.с.32-34/ Не погоджуючись з прийнятими ГУ ДПС в Одеській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Відповідно до п.77.4 ст.77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів (п.82.1 ст.82 ПК України). З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказів від 04.10.2024 №10105-п (про призначення перевірки), від 30.10.2024 №11142-п (продовження терміну проведення перевірки), посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області у період з 21.10.2024 по 08.11.2024 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» за період діяльності з 01.07.2021 по 30.06.2024, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатом якої складено акт від 22.11.2024 №51545/15-32-07-01-14. Так, з акту від 22.11.2024 вбачається про встановлені ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» порушення, зокрема абз. «а» п.198.1, абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість 805316грн. (період січень - травень 2023) та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду станом на 30.06.2024 на 96741 грн. На підставі зазначеного, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.12.2024: №55181/15-32-07-01-19, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, у розмірі 96741грн.; №55182/15-32-07-01-19, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 805316грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 80532грн. В свою чергу, позивач, вважає протиправними прийняті рішення, зазначаючи про те, що у акті перевірки контролюючим органом не встановлено заниження чи завищення податку на прибуток за період з 01.07.2021 по 31.12.2023. Однак, надалі, контролюючим органом зазначено про порушення формування податкового кредиту з ПДВ з підстав відсутності документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой», ТОВ «АВ метал груп», ТОВ «Нікатрак», ТОВ «СП З ЦІ Пегас Автотрейд». Відповідно до п.п.44.1, 44.2 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Відповідно пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України). За змістом пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. Згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно п.п.200.2, 200.4 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Згідно абз. «а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до обставин даної справи, під час перевірки ГУ ДПС в Одеській області встановлено, що за період з 01.07.2021 по 30.06.2024 ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» задекларовано суму податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 158459326грн., однак встановлено його завищення на суму 902055грн. Вказане обґрунтовано тим, що у перевіряємому періоді відображено у бухгалтерському обліку суми по взаємовідносинам з контрагентами на загальну суму 5412335грн. без підтвердження первинними документами, а саме: 1) ТОВ «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» на суму 2619400грн. (період з січня по березень 2023); 2) ТОВ «АВ метал груп» на суму 479268грн. (період з січня по березень 2023); 3) ТОВ «Нікатрак» на суму 1664543грн. (лютий березень 2023); 4) ТОВ «СП З ЦІ Пегас Автотрейд» на суму 649123грн. (період з січня по березень 2023). Також, від зазначених постачальників отримано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН на суму 5412335грн., у тому числі ПДВ на суму 902055грн. Перевіркою показників, відображених у рядку 16 Декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відображено суму 2078088грн. Контролюючим органом встановлено завищення задекларованих показників у рядку 16 Декларацій на суму 1453532грн. за рахунок завищення сум ПДВ у розмірі 902055грн. За період з 01.07.2021 по 30.06.2024 товариство задекларувало ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 15352988грн. та від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) року станом на 30.06.2024 у сумі 99847грн. Таким чином, перевіркою повноти нарахування ПДВ за перевіряємий період встановлено його заниження на суму 805316грн., у тому числі: січень 2023 240092грн., лютий 2023 198790грн., березень 364026грн., квітень 2023 2393грн., травень 2023 15грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду станом на 30.06.2024 на суму 96741грн. У постанові від 15.12.2022 у справі №540/1280/19 Верховний Суд вказав, що встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді права платника податків на податковий кредит та на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків та має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, якими оформлено таку операцію, не відповідають дійсності, а задекларована платником податків податкова вигода у вигляді податкового кредиту чи витрат є неправомірною. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку. Слід врахувати, що в період проведення перевірки, податкова надала позивачу запит від 31.10.2024 про документальне підтвердження щодо взаємовідносин із зазначеними вище контрагентами, однак відповіді не отримала, в результаті чого було складено акт ненадання документів від 08.11.2024 №7597/15 32-07-01-15. Крім того, ані під час звернення до суду з позовом, ані при поданні апеляційної скарги, позивач не спростував висновки акту перевірки, не надав жодної документації, які б свідчили проте, що контролюючий орган безпідставно встановив заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2021 по 30.06.2024 на суму 805316грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду станом на 30.06.2024 на суму 96741грн. На підставі наведеного, судова колегія доходить висновку щодо правомірності прийнятих відповідачем рішень від 17.12.2024 №55181/15-32-07-01-19, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 96741грн. та №55182/15-32-07-01-19, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 805316грн. та застосування штрафних санкції (10%) у сумі 80532грн. Крім того, судова колегія погоджується також із застосуванням до позивача штрафних санкцій у розмірі 1020грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.12.2024 №55184/15-32-07-01-19 за порушення п.44.6 ст.44 ПК України щодо ненадання документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності за період з січня по березень 2023. Відповідно до 201.1. ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п.201.10 ст.201 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. В акті перевірки встановлено, що у період з листопада 2022 по березень 2023 ТОВ «Будівельна компанія «Ескадор» декларувало обсяги наданих послуг, реалізованих матеріальних цінностей у рядку 1.1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» податкової декларації з ПДВ на вартість суми, які відповідають даним бухгалтерського обліку та первинним документам, у загальному розмірі 13352243грн., а саме: листопад 2022 2722641грн., грудень 2022 4736665грн., січень 2023 2104927грн., лютий 2023 2327710грн., березень 2023 1460300грн. Також, протягом цього ж періоду, товариство декларував обсяг наданих послуг, реалізованих матеріальних цінностей у рядку 2.1 «Операції, які оподатковуються за нульовою ставкою» та 3.1 «Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» податкової декларації з ПДВ, які відповідають даним бухгалтерського обліку та первинним документам на загальну суму 11449513грн., а саме: листопад 2022 3115762грн., грудень 2022 6162162грн., січень 2023 1437400грн., лютий 140000грн., березень 2023 5941189грн. Однак, податковим органом встановлено, що підприємство не склало та не направило на реєстрацію податкові накладні за період з листопада 2022 по березень 2023, що не спростовано позивачем. Відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються. У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень. Таким чином, за порушення позивачем п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, податковим органом правомірно застосовано податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2024 №55183/15-32-07-01-19 штраф у розмірі 6716922грн., з яких 6676122грн. - 50% від суми ПДВ 13352243грн. та 40800грн. 5% обсягу постачання, але не більше 3400грн. Доводи позивача стосовно того, що на податковий період, у якому повинні були бути зареєстровані податкові накладні, законом встановлено мораторій щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, ґрунтуються на невірному тлумаченні законодавстві, оскільки платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, що не є тотожним відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН. З урахуванням наведеного, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ескадор» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ескадор». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв