Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/4425/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2020 р. Справа № 520/4425/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. за участю секретаря судового засідання Патової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2019, суддя Панченко О.В., повний текст складено 15.10.19 по справі № 520/4425/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС ФАРМ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: ТОВ "ФЕНІКС ФАРМ" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 31.01.2019 №00000251401, №0000027140, від 14.02.2019 №00000491401, від 19.04.2019 №0000091401, №00000921401, №00000901401. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 31.01.2019 року №00000251401, №0000027140, від 14.02.2019 №00000491401, від 19.04.2019 №0000091401, №00000921401, №00000901401. Головне управління ДФС у Харківській області, не погоджуючись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала у повному обсязі, вважала рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ФЕНІКС ФАРМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, з урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, за результатами якої складений акт від 21.09.2018 №3955/20-40-14-01-08/36624121. Зазначеним актом зафіксовано наступні порушення позивачем податкового законодавства: 1) пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток в сумі 904232 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 343004 грн., у 1 кварталі 2016 року на суму 78808 грн., у 2 кварталі 2016 року на суму 62640 грн., у 3 кварталі 2016 року на суму 68991 грн., у 4 кварталі 2016 року на суму 95143 грн., у 1 кварталі 2017 року на суму 35768 грн., у 2 кварталі 2017 року на суму 24076 грн., у 3 кварталі 2017року на суму 28048 грн., у 4 кварталі 2017 року на суму 40596 грн., у 1 кварталі 2018 року на суму 70711 грн., у 2 кварталі 2018 року на суму 56774 грн., та завищено від`ємного значення об`єкту оподаткування у сумі 935139 грн.; 2) п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань податку на додану вартість всього в сумі 1127823 грн., в тому числі по періодам: за серпень 2015 року в сумі 19489 грн., за вересень 2015 року в сумі 24438 грн., за жовтень 2015 року в сумі 21441 грн., за листопад 2015 року у сумі 60277 грн., за грудень 2015 року в сумі 27452 грн., за січень 2016 року в сумі 25614 грн., за лютий 2016 року в сумі 24446 грн., за березень 2016 року в сумі 28430 грн., за квітень 2016 року в сумі 19583 грн., за травень 2016 року в сумі 20912 грн., за червень 2016 року в сумі 17616 грн., за липень 2016 року в сумі 18455 грн., за серпень 2016 року в сумі 20041 грн., за вересень 2016 року в сумі 21147 грн., за жовтень 2016 року в сумі 18919 грн., за листопад 2016 року в сумі 31466 грн., за грудень 2016 року в сумі 26246 грн., за січень 2017 року в сумі 38128 грн., за лютий 2017 року в сумі 46074 грн., за березень 2017 року в сумі 56462 грн., за квітень 2017 року в сумі 38080 грн., за травень 2017 року в сумі 37560 грн., за червень 2017 року в сумі 36827 грн., за липень 2017 року в сумі 33367 грн., за серпень 2017 року в сумі 36067 грн., за вересень 2017 року в сумі 37411 грн., за жовтень 2017 року в сумі 39122 грн., за листопад 2017 року в сумі 47433 грн., за грудень 2017 року в сумі 47760 грн, за січень 2018 року у сумі 41327 грн., за лютий 2018 року у сумі 46765 грн., за березень 2018 року у сумі 36910 грн., за квітень 2018 року в сумі 34939 грн., за травень 2018 року в сумі 36960 грн., за червень 2018 року в сумі 10659 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 25057 грн; 3) п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме встановлено порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 3612,96 грн., від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 8900,52 грн, від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 383,17 грн.; 4) п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємство не склало не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і не реєструвало зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму товарів, які використано в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також на суму заниження податкових зобов`язань, а саме за січень 2017 року в сумі 37777 грн., за лютий 2017 року в сумі 45664 грн., за березень 2017 року в сумі 56178 грн., за квітень 2017 року в сумі 37826 грн., за травень 2017 року в сумі 37287 грн., за червень 2017 рок в сумі 35221 грн., за липень 2017 року в сумі 32932 грн, за серпень 2017 року в сумі 35693 грн., за вересень 2017 року в сумі 37411 грн., за жовтень 2017 року в сумі 39122 грн., за листопад 2017 року в сумі 47433 грн., за грудень 2017 року в сумі 47760 грн., за січень 2018 року в сумі 41327 грн., за лютий 2018 року в сумі 46161 грн., за березень 2018 року в сумі 36910 грн., за квітень 2018 року в сумі 34939 грн., за травень 2018 року в сумі 36960 грн., за червень 2018 року в сумі 35716 грн.; 5) пп.176.2.б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, встановлено і довідці за формою №1ДФ за 1, 2, 4 квартали 2017 року вказана не достовірна інформація, а саме, не відображено суми поворотної фінансової допомоги повернутої засновникам підприємства за ознакою доходу "153" Основна сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (підпункт 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 розділу ІV Кодексу); 6) п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.176.2."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а частині ненарахування та неперехування до бюджету податку на доходи доходи фізичних осіб із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків у вигляді іншого доходу в загальній сумі 41886,69 грн, в тому числі за листопад 2015 в сумі 801,13 грн., грудень 2015 в сумі 834,79 грн., січень 2016 в сумі 1286,56 грн., лютий 2016 в сумі 791,74 грн., березень 2016 в сумі 1458,28 грн., квітень 2016 в сумі 1759,90 грн., травень 2016 в сумі 824,50 грн., червень 2016 в сумі 4335,83 грн., липень 2016 в сумі 1415,239 грн., серпень 2016 в сумі 1327,02 грн., вересень 2016 в сумі 998,65 грн., жовтень 2016 в сумі 1806,46 грн., листопад 2016 в сумі 1218,48 грн., грудень 2016 в сумі 1971,30 грн., лютий 2017 в сумі 997,85 грн., березень 2017 в сумі 3126,16 грн., квітень 2017 в сумі 3057,13 грн., травень 2017в сумі 1802,08 грн., червень 2017 в сумі 1941,53 грн., липень 2017 в сумі 693,00 грн., серпень 2017 в сумі 1191,35 грн., вересень 2017 в сумі 1282,45 грн., жовтень 2017 в сумі 1025,98 грн., листопад 2017 в сумі 483,00 грн., грудень 2017 в сумі 3774,92 грн, січень 2018 в сумі 1588,00 грн.. березень 2018 в сумі 93,31 грн. За результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ТОВ "ФЕНІКС ФАРМ" нараховано податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 7490,53 грн. 7) п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.16-1 підрозділу ХХ, абз. г), п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.176.2."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а частині ненарахування та неперехування до бюджету військового збору із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків у вигляді іншого доходу в загальній сумі 41886,69 грн. За результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ТОВ "ФЕНІКС ФАРМ" нараховано військовий збір у загальній сумі 628,38 грн.; 8) ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, підприємством занижено базу нарахування єдиного внеску за січень 2015 року на 292,46 грн., які платником самостійно відкориговано у вересні 2015 року; 9) встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахування єдиного внеску та відповідно до ч.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ, застосовуються штрафні санкції у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 10) п.6.2 ст.6, ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, підприємством занижено суму єдиного внеску за січень 2015 року на суму 107,63 грн., які платником було самостійно відкориговано у вересні 2015 року. На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.01.2019 року: - №00000221401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 630281,75 грн. (основний платіж 548869 грн., штрафні санкції - 81412,75 грн.); - №00000231401 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 935139,00 грн.; - №00000241401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 47795,00 грн. (основний платіж 38236 грн., штрафні санкції - 9559 грн.); - №00000251401 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) у сумі 413 грн. (том 1 а.с.119, 120); - №00000261401 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1656,98 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у встановлені строки; - №00000271401 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2295,50 грн за не реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ у загальному розмірі 4591,00 грн. (том 1 а.с.117, 118); - №00000491401 від 14.02.2019р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 2295,50 грн за не реєстрацію податкових накладних на суму податку на додану вартість у загальному розмірі 4591,0 грн. Позивач, не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив останні у адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України від 11.02.2019 № 1, за результатами розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби України від 11.04.2019 №17022/6/99-99-11-04-01-25 скаргу ТОВ "Фенікс Фарм" задоволено частково, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 31.01.2019 №00000241401 в частині донарахування податку на додану вартість за грудень 2015 року в сумі 254 грн та застосування штрафних санкцій на суму 63,50 грн, без урахування вимог ст.102 ПКУ, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 №00000221401, №000000231401 в частині зменшення ТОВ "Фенікс Фарм" витрат по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , та у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 31.01.2019 №00000261401, №00000251401, №00000271401 залишено без змін. З урахуванням висновків рішення Державної фіскальної служби України, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019 року: - №00000901401 про збільшення ТОВ "ФЕНІКС ФАРМ" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 42916,25 грн. (основний платіж 34333,00 грн., штрафні санкції - 8583,25 грн.); - №00000921401 про зменшення ТОВ "ФЕНІКС ФАРМ" суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 809291,00 грн.; - №00000911401 про збільшення підприємству суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 47477,50 грн. (основний платіж 37982,00 грн., штрафні санкції - 9494,50 грн.). Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій у перевіряємий період належними первинними документами та обґрунтованості формування податкових зобов`язань. Колегія суддів частково погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав. З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод. Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 19.04.2019 № 00000921401, № 00000901401 колегія суддів зазначає наступне. Так, доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань по податку на прибуток всього в сумі 34333,00 грн. та від`ємного значення об`єкту оподаткування в сумі 809291,00 грн., зводяться до посилань на нереальний характер господарських операції позивача із контрагентом - ПАТ «Страхова компанія «Кремінь», що мали фіктивний характер та направлені виключно на отримання податкової вигоди. Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Фенікс Фарм" та ПАТ «Страхова компанія «Кремінь» укладений договір добровільного страхування майна (товару, що знаходить в обігу) від 01.09.2016 № 1001285-17-01-16 з додатковою угодою від 31.08.2017. Відповідно до п. 1.1 предметом зазначеного договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Пунктом 1.4 договору визначено, що страховий захист - це зобов`язання страховика відшкодувати на умовах цього договору страхування збиток, заподіяний майновим інтересам страхувальника (вигодонабувача) внаслідок знищення (втрати) або пошкодження застрахованого майна у результаті настання подій (страхових випадків), зазначених у договорі страхування. При цьому, згідно з п. 2.2 за цим договором можуть бути застраховані такі страхові ризики: 2.2.6. Залив, 2.2.1. Пожежа, 2.2.2. Удар блискавки, 2.2.5. Стихійні явища, 2.2.9. Бой скла, 2.2.8. Протиправні дії третіх осіб, 2.2.4. Падіння літальних апаратів, 2.2.3. Вибух, 2.2.7. Механічні пошкодження. В подальшому, за умовами договору ТОВ "Фенікс Фарм" віднесено до складу витрат на збут страхові платежі у загальній сумі 984207,46 грн. Також, позивачем із ПАТ «Страхова компанія «Кремінь» укладені Адендуми до договору добровільного страхування майна від 01.09.2016 № 1001285-17-01-16. Із наданих адендумів встановлено, що вартість об`єкту страхування зазначена на підставі складських довідок ТОВ "Фенікс Фарм" за відповідні періоди. Так, у адендумах від 01.11.2016 № 3 та від 01.12.2016. № 4 у розділі «Найменування товарного залишку» зазначено «Медичні препарати, згідно складської довідки Страхувальника" від 30.09.2016». Тобто, виходячи із зазначених документів 30.09.2016 у позивача наявна інформація стосовно вартості медичних препаратів станом на 01.11.2016 та 01.12.2016, що обґрунтовано не прийнято податковим органом. При цьому, датою початку страхування визначено перший день місяця, датою закінчення - останній. Однак, визначені у адендумах товарні залишки вказані лише станом на перший день місяця без урахування руху товару в процесі здійснення господарської діяльності протягом місяця. Крім того, відповідно до змісту зазначених адендумів територією страхування товарного залишку визначено: 61010, м. Харків, наб. Гімназійна, буд. 18- А. У той час як товарні залишки знаходяться за іншими адресами роздрібної торгівлі. Також, із наданих складських довідок, договору та адендумів не встановлено вартість товарних залишків по фактичному їх місцезнаходженню на кожному з об`єктів. З цього приводу слід погодитись також із доводами відповідача стосовно невідповідності таких умов змісту договору, оскільки у разі настання страхового ризику, зазначеного в п.2.2. договору від 01.09.2016 № 1001285-17-01-16, за адресою фактичного знаходження товарних залишків, можливість отримання страхового відшкодування відсутня. Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, слід дійти висновку, що останні мають дефекти форми, змісту, які в силу частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Отже, у ході судового розгляду не встановлено фактичного здійснення господарських операцій з контрагентом - ПАТ «Страхова компанія «Кремінь», що направлені на отримання економічного результату, з огляду на що твердження податкового органу про безпідставне формування податкових зобов`язань за наслідками операцій із зазначеним контрагентом є правомірним. Доводів стосовно порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження від`ємного значення об`єкту оподаткування, щодо взаємовідносин із іншими контрагентами податковим органом не викладено. На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.04.2019 № 0000091401, № 00000921401 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 793470 грн. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вищенаведеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову в цій частині. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо заниження позивачем податкових зобов`язань за період з 01.08.2015 по 30.06.2018 у сумі 28516 грн. колегія суддів зазначає наступне. Так, перевіркою встановлено неповне декларування ТОВ "Фенікс Фарм" податкових зобов`язань з податку на додану вартість за ставкою 20% та 7%, внаслідок чого підприємством занижено суму податкових зобов`язань у розмірі 28516,00 грн. Судовим розглядом встановлено, що позивачем на підставі періодичних місячних звітів по РРО податкові зобов`язання з податку на додану вартість за підсумками кожного звітного місяця задекларовано платником в повному обсязі. При цьому, розрахунок суми заниження податкових зобов`язань викладений у додатках 6-9 до акту перевірки, що здійснений на підставі неповного аналізу, а саме лише днів із заниженням податкового зобов`язання, без урахування інформації щодо наявності зареєстрованих податкових зобов`язань з ПДВ більших, ніж обліковуються за фактичними щоденними виторгами РРО. У той же час, стор. 33 акту перевірки містить твердження, що сума ПДВ по складеним податковим накладним та зареєстрованим в ЄРПН податкових накладних за місяць відповідає даним декларацій по податку на додану вартість за відповідні періоди. Таким чином, податковим органом в повному обсязі досліджено (підтверджено) дані показники, в той час коли дані по РРО контролюючим органом досліджено вибірково, з огляду на що у відповідача відсутні зведені дані в розрізів днів реєстрації податкових накладних на підтвердження різниці у розмірі ПДВ 28516,00 грн. 13.10.2017 ТОВ «Фенікс Фарм» укладено із ТОВ "Укртехмед Інновейшн" договір поставки № 33 на поставку медичних препаратів. Також ТОВ "Фенікс Фарм" укладено договори про надання послуг про спостереження засобів сигналізації та їх обслуговування від 01.12.2013 №08-37292, від 01.04.2013 №06-35512, №06-35511, від 20.08.2014 №08/39867, договір на монтаж засобів сигналізації від 30.04.2017 № 08-1 з Управлінням державної служби охорони при Головного управління УМВС України у Харківській області. На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано акти виконаних робіт (т. 3 а.с. 34-112). Контрагентами позивача на виконання вимог ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України складено та зареєстровано відповідні податкові накладні (т. 5 а.с. 30-121). Однак, при складанні декларацій за звітні періоди з грудня 2015 по лютий 2018 платником податків допущено технічну помилку в частині відображення ІПН постачальників, а саме: в додатках 5 до податкових декларацій з ПДВ помилково замість вірного коду ІПН 401089520334 зазначено помилковий код ІПН 001089520334 , та відповідно замість вірного коду ІПН 412864826573 зазначено помилковий код 012864826573 . В ході перевірки з даного питання надавались пояснення та документальне підтвердження, які були залишені відповідачем без уваги. При цьому, контролюючим органом податкові декларації з ПДВ за період з грудня 2015 по лютий 2018 підтверджені камеральними перевірками. Жодних зауважень з боку перевіряючих за вказаний період не надходило, акти про безпідставне формування податкового кредиту контролюючим органом не складались. Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Фенікс Фарм" з метою усунення розбіжностей, в частині формування податкового кредиту на суму ПДВ 7368,00 грн подано 02.10.2018 року уточнюючі розрахунки до декларацій з податку на додану вартість з додатком №5 з виправленням невірно вказаних кодів ІПН платників податку. Однак, зазначені уточнюючі розрахунки про виправлення помилок допущених в додатках № 5 до податкових декларації з ПДВ відповідачем в ході документальної позапланової перевірки не враховані, внаслідок чого слід дійти висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо допущених позивачем порушень в цій частині. Інших доводів стосовно встановлених проведеною перевіркою порушень апеляційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області не містить. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Відповідно ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 19.04.2019 № 0000091401, № 00000921401 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 793470 грн., із прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити частково Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 по справі № 520/4425/19 скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 19.04.2019 № 0000091401, № 00000921401 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 793470 (сімсот дев`яносто три тисячі чотириста сімдесят) грн. Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС ФАРМ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 19.04.2019 № 0000091401, № 00000921401 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 793470 (сімсот дев`яносто три тисячі чотириста сімдесят) грн. - відмовити. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 по справі № 520/4425/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 26.03.20.