Постанова 4852 № 160/33135/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33135/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) у справі №160/33135/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року у цій справі було задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 року Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 року Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році. 17.10.2025 від позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій останній просив: - змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 22 лютого 2024 року у справі № 160/33135/23 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ №118 від 16.02.2022 року Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2023 року по день проведення перерахунку, в сумі 426548,61 грн. В обгрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №160/33135/23 набрало законної сили 15.04.2024 року, а тому з цієї дати воно є обов`язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України. Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Звертав увагу, що згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.03.2023року по 31.07.2024 року, яка складає 426548,61 грн, проте вона не було виплачена. Посилаючись на те, що відповідачем не виконується рішення суду, у спосіб визначений цим рішенням, позивач просив змінити спосіб виконання рішення суду. Від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача, в яких відповідач (боржник) вказує на відсутність підстав для зміни способу виконання рішення суду та зазначає, що доплата ОСОБА_1 за період з 01.03.2023-31.07.2024 у розмірі 426548,61 грн. буде здійсненна при надходженні відповідного фінансування, для виплати сум нарахованих за рішенням суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення повернуто заявнику без розгляду. Судове рішення мотивовано очевидною безпідставністю та необгрунтованістю заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Такі висновки суд обгрунтував тим, що позивач неодноразово звертався із заявами аналогічного змісту і судом вже вирішувалося питання про можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення, у зв`язку з чим були постановлені ухвали суду від 01.05.2025 та від 11.08.2025. З цих підстав суд зазначив, що повторна подача заяви ОСОБА_1 , з одного й того самого питання з тим самим обґрунтуванням, є очевидно безпідставною та необґрунтованою у розумінні статті 167 КАС України. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що рішення суду, яке набрало законної сили, не виконано в повному обсязі та відповідачем (боржником) не сплачено суму заборгованості, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії. Скаржник вказує на те, що вказані обставини є самостійною та достатньою підставою для зміни порядку і способу виконання рішення суду, що прямо передбачено ст.378 КАС України. Скаржник наполягає, що судом першої інстанції не було надано оцінки підставам для зміни способу і порядку виконання рішення суду, які наведені в заяві та які грунтувалися на положеннях абз.2 ч.3 ст.378 КАС України. Відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вказуючи на те, що заборгованість, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення суду, буде виплачена у повному обсязі при надходженні відповідного фінансування, для виплати сум нарахованих за рішенням суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Положення ст.378 КАС України не містять застережень щодо неможливості повторного звернення позивача (стягувача) із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у разі, якщо таке рішення не виконується у спосіб, що таким рішенням встановлений та за наявності визначених процесуальним законом підстав для зміни порядку і способу виконання судового рішення. У спірному випадку позивачем порушено питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду з підстав, передбачених абз.2 ч.3 ст.378 КАС України. Так, абз.2 ч.3 ст. 378 КАС України передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, вказані обставини - невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, у вказаній категорії справ, є самостійними та достатніми підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Суд першої інстанції, повертаючи заяву без розгляду, виходив із очевидної безпідставності та необгрунтованості заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду. При цьому, такі висновки суд обгрунтував тим, що позивач неодноразово звертався із заявами аналогічного змісту і судом вже вирішувалося питання про можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення, у зв`язку з чим були постановлені ухвали суду від 01.05.2025 та від 11.08.2025. В той же час, з вказаних увал суду першої інстанції не вбачається, що ним вирішувалось питання про наявність чи відсутність підстав для зміни способу виконання рішення суду з підстав, які зазначені у цій заяві позивачем, а саме з підстав, передбачених абз.2 ч.3 ст.378 КАС України. Так, в ухвалі суду від 01.05.2025 зазначено про можливість виконання рішення суду в примусовому порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»; зазначено про виконання рішень судів у порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку №440. Ухвалою суду від 11.08.2025 взагалі заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду було повернуто без розгляду. Таким чином, враховуючи мотиви, з яких судом постановлено ухвали від 01.05.2025 та від 11.08.2025, не можливо визнати обгрунтованим висновок суду першої інстанції про очевидну безпідставність та необгрунтованість заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 17.10.2025, оскільки вказані ухвали не містять висновків суду, які б свідчили про те, що судом вже вирішувалось питання про можливості зміни порядку та способу виконання рішення суду за підстав, передбачених абз.2 ч.3 ст.378 КАС України. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що процесуальний закон не обмежує право позивача на звернення із заявами про зміну порядку і способу виконання рішення суду у випадках, якщо таке рішення не виконується у спосіб, що встановлений таким рішенням. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320 ст.321, 325 КАС України, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі №160/33135/23 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 30.04.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров